Понад сто справ про недостовірне декларування закриті – САП

Через визнання неконституційності норми про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування вже закрито 103 кримінальні провадження, повідомив в інтерв’ю агенству «Інтерфакс-Україна» виконувач обов’язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук.

«Уже закрито 103 справи, залишилося буквально чотири. Вони не закриті через об’єктивні причини», – сказав Грищук.

За його словами, у двох справах іще триває ознайомлення з матеріалами, після чого епізоди за ст. 366-1 КК (недостовірне декларування) буде закрито. Ще в одній справі не передано документи після визначення осудності, а ще за однією зупинено терміни розслідування через виконання міжнародного доручення, додав він.

Грищук заявив, що вважає оптимальним варіант законодавчого врегулювання повернення відповідальності за недостовірне декларування до кінця цього року.

«Це був би найкращий і оптимальний варіант у цій ситуації – відновити відповідальність за декларування, щоб зобов’язати топ-чиновників подавати декларації, щоб інформація була доступною для громадськості», – сказав посадовець, додавши, що ухвалити відповідний закон необхідно до 31 грудня 2020 року.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.

«Інвестиційні няні» Зеленського: ВР відправила законопроєкт на доопрацювання

Верховна Рада України відмовилася підтримати в другому читанні й відправила на доопрацювання ініційований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №3760 про держпідтримку інвестпроектів зі значними інвестиціями (так званий законопроект про «інвестнянь»), який передбачає, зокрема, звільнення таких проєктів від сплати окремих податків. Законопроєкт підтримали 44 народних депутати за необхідних 226-ти.

Документом передбачається, що «інвестиційну няню» зможе отримати той, хто інвестує в Україну значні кошти – в редакції законопроєкту до другого читання еквівалент суми «значних інвестицій» знижено з 30 млн євро до 20. Також до другого читання пропонується розширити перелік сфер для проєктів, які можуть претендувати на таку підтримку. Загалом на держпідтримку можуть розраховувати проєкти, які створюють щонайменше 80 робочих місць із зарплатою на 15% вище середньої зарплати в регіоні.

Читайте також: «Інвестиційні няні» в Україні: що думають про ідею Зеленського самі інвестори?

Навесні цього року президент України Володимир Зеленський заявив, що інвестори, які готові вкласти в Україну 30 мільйонів доларів і більше, отримають державну турботу у вигляді «інвестиційної няні» –​ менеджера, який допомагатиме їм від імені держави. Згодом у парламенті був зареєстрований відповідний законопроєкт. Його Верховна Рада схвалила за основу в липні.

Рада відклала запровадження обов’язкових касових апаратів для ФОПів, їх це не влаштовує

Верховна Рада України відклала на рік, до 1 січня 2022 року, обов’язкове використання касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Відповідний законопроєкт депутати ухвалили на засіданні 1 грудня. За нього проголосували 319 народних депутатів.

Як заявив доповідач по цьому законопроєкту Ярослав Железняк, документ спрямований на створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, збереження робочих місць, розвиток підприємництва та виведення економіки з тіні, що приведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Представники депутатських фракцій і груп у виступах зазначали, що це рішення є компромісним.

Ухвалений законопроєкт також скасовує механізм кешбеку (компенсація покупцям за порушення під час розрахункових операцій) і штрафи за невідповідність готівки в касі сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а також за відсутність попереднього програмування товарів у РРО.

Тим часом, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, підприємців, які 1 грудня протестують біля парламенту, не влаштовує рішення про відтермінування. Після голосування вони почали вигукувати «зрада» і закликали залишатися на ніч під будівлею Верховної Ради, поліція посилює заходи безпеки.

Чинне досі законодавство передбачало з 1 січня 2021 року обов’язкове використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців. З 1 квітня 2021 року класичні чи програмні РРО мали б встановити всі платники єдиного податку ІІ-IV груп.

Раніше законопроєкт про відтермінування запровадження касових апаратів для малого бізнесу на один рік не набрав потрібну кількість голосів у Верховній Раді. Парламентарі, які не голосували за відтермінування, наголошують, що зміни в оподаткуванні виведуть економіку з тіні, і що це допоможе наповнити бюджет.

Натомість в організації «Підприємці України/#SaveФОП» (організатор протестів) повідомили, що вимагають ухвалення законопроєктів №2644 і №2645, які пропонують скасувати закони, що зобов’язують фізичних осіб підприємців мати касові апарати.

Кличко склав присягу міського голови Києва

Віталій Кличко у вівторок склав присягу Київського міського голови на першому засіданні Київської міської ради IX скликання, повідомляє пресслужба Київміськадміністрації.

«Давайте зробимо так, щоб Київрада працювала злагоджено і ефективно, об’єднавши зусилля всіх депутатів від усіх представлених тут політичних сил. Бо можна говорити про більшість, про опозицію, про інше. Але не можна бути в опозиції до киян і інтересів міста. Нам потрібна велика коаліція з усіх фракцій», – сказав Кличко, пропонуючи створити «велику коаліцію» всіх політичних сил, представлених у новообраній Київраді.

Він зазначив, що більшість обранців Київради IX скликання – 74 депутати – стали депутатами вперше.

Кличко також звернув увагу на рішення, які Київрада має схвалити в терміновому порядку ще в цьому році. Це, зокрема, бюджет міста на 2021 рік та запровадження додаткових пільг для бізнесу, який постраждав через пандемію COVID-19.

На виборах 25 жовтня Віталій Кличко був переобраний мером української столиці, він отримав 50,52% голосів виборців.

UN Appeals for $35 Billion for Global Aid in 2021

The United Nations appealed Tuesday for a record $35 billion to provide life-saving humanitarian support for 160 million people next year, as the economic fallout from the coronavirus pandemic has pushed millions into extreme poverty worldwide.    “Conflict, climate change and COVID-19 have created the greatest humanitarian challenge since the Second World War,” U.N. Secretary-General Antonio Guterres said in a recorded message for the launch of the appeal.     He called on donors to help those at greatest risk “in their darkest hour of need.”A student of the Emile Dubois high school takes part in a COVID-19 antigen test in Paris, France Nov. 23, 2020.The U.N. says the actual need is even higher — some 235 million people, or one in every 33 people on the planet, requires aid or protection. This is a 40% increase over 2020.     There are more than 63 million confirmed cases worldwide of COVID-19, the disease caused by the coronavirus, according to data from Johns Hopkins University, which has been tracking the pandemic’s spread. Nearly 1.5 million people have died and tens of millions have lost jobs and livelihoods during the lockdowns imposed to stop the virus from spreading.   “It’s not the disease itself, nasty as it may be … that is most hurting people in vulnerable countries. It’s the economic impact,” U.N. humanitarian chief Mark Lowcock told reporters. “Rising food prices, falling incomes, drops in remittances, interrupted vaccination programs, school closures — these hit the poorest people in the poorest countries hardest of all.”  The U.N. has already warned about alarming levels of hunger in seven countries that could tip into famine next year without assistance. They are Afghanistan, Burkina Faso, the Democratic Republic of the Congo, Ethiopia, Nigeria, South Sudan and Yemen. Two weeks ago, the U.N. released $100 million from an emergency fund in a bid to prevent further deterioration.Women wait with children in a ward at a malnourishment treatment center in Yemen’s northern Hajjah province, Nov. 22, 2020.But dozens of other countries are facing extreme challenges and require increased support.     Lowcock said that for the first time since the 1990s, global levels of extreme poverty will rise, threatening to reverse decades of progress.  “Unless there is support for the poorest countries, their hangover from the pandemic is going to be long and harsh, and it will bring with it chaos and anarchy,” he said.Mark Lowcock, the U.N. Humanitarian Affairs Emergency and Relief Coordinator, address United Nations Security Council with a report on Yemen, Oct. 23, 2018 at U.N. headquarters.Lowcock said this is not in the interest of wealthier countries. And while $35 billion may sound like a lot of money, the world’s richest nations have pumped trillions of dollars into their economies to keep their societies afloat.    “As we approach the end of a difficult year, we face a choice as a global community:  Are we going to let this pandemic unravel decades of progress, or are we going to act now to do something about it?” he asked.     This year, U.N. humanitarian programs have reached nearly 100 million people in 25 countries. In its 2020 humanitarian appeal, which was revised to include funding for the COVID-19 response, the U.N. asked donors for $39 billion. As of the end of November, it had received $22 billion, leaving some programs severely underfunded. 

В Україні з 1 грудня зріс прожитковий мінімум

В Україні з вівторка, 1 грудня, на 71 гривню зріс прожитковий мінімум і тепер він становитиме 2189 гривень. Це передбачено статтею 7 закону про державний бюджет на 2020 рік.

Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум складатиме:

для дітей віком до 6 років – 1921 гривня;
для дітей віком від 6 до 18 років – 2395 гривень;
для працездатних осіб – 2270 гривень;
для осіб, які втратили працездатність – 1769 гривень.

Це третє підвищення цього року. У січні прожитковий мінімум було встановлено у 2 027 гривень, а з 1 липня він складав 2 118.

Глави МЗС України та Грузії візьмуть участь у засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО

Глави МЗС України та Грузії мають взяти участь у відеоконференції міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Про це повідомив глава альянсу Єнс Столтенберґ 30 листопада.

За його словами, з представниками України та Грузії відбудеться «окреме засідання», щоб «обговорити ситуацію з безпекою в Чорноморському регіоні і нашу підтримку цих двох цінних партнерів».

 

Міністри закордонних справ країн-членів НАТО 1 грудня почнуть дводенну відеоконференцію, під час якої обговорять зокрема майбутнє місії альянсу в Афганістані. Також серед тем зустрічі – нарощування Росією військових потужностей біля кордонів альянсу.

Turkey-Backed Rebels Attack Syrian Town, Displacing Residents

Recent attacks by Turkey-backed rebels have caused another round of displacement in Syria, where dozens of families have left their homes in the border town of Ain Issa. The town is held by Kurdish forces that Turkey views as terrorists. VOA’s Reber Kalo reports from Syria.

Україна може запровадити санкції проти австрійської компанії через оперу в Криму – посол

Україна може запровадити санкції проти відомого австрійського архітектурного бюро Coop Himmelblau, яке може брати участь у побудові оперного театру в Севастополі в анексованому Росією Криму, повідомив посол України в Австрії Олександр Щерба у фейсбуці.

«На початку жовтня я подзвонив директору бюро Вольфу Пріксу і намагався  переконати його не руйнувати свою репутацію участю в цій непрямій і в той же час однозначній легітимізації анексії. На жаль, він не прислухався до моїх аргументів», – написав Щерба.

Він зазначив, що йому не залишається нічого іншого, як висловити жаль та повідомити архітектора Прікса, що Україна серйозно вивчає питання запровадження санкцій щодо нього та його бюро.

«Наші партнери по всьому світу будуть повідомлені, що колись респектабельне архітектурне бюро укладає нині сумнівні угоди з [президентом Росії Володимиром] Путіним», – наголосив посол.

12 червня 2019 року тодішній прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав два розпорядження про створення в анексованому Севастополі двох установ культури «Севастопольського державного театру опери та балету» і «Академії хореографії».

На громадських слуханнях, які відбулися у квітні 2019 року, місцеві жителі виступили проти будівництва оперного театру на мисі Кришталевий.

Проєкт створення громадського простору на мисі Кришталевий підтримав президент Росії Володимир Путін. Передбачається, що комплекс зв’яже майбутній Культурно-просвітницький центр у музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» і визначні пам’ятки історичної частини центру Севастополя.

На мисі Кришталевому розпочато масштабне будівництво музейно-культурного комплексу. Замовником виступає фонд «Національна культурна спадщина», підрядником – пов’язана з братами Ротенбергами компанія «Стройгазмонтаж» – будівельник «Кримського мосту». Зокрема, тут планується побудувати театр опери та балету, великий музейний комплекс – філію найбільших музеїв Росії і музей оборони Севастополя 1941-1945 років.

 

СБУ провела обшуки в благодійному фонді на Закарпатті. Угорщина хоче звернутися до НАТО

Служба безпеки України провела обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті.

У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

«Вивчається можливе втручання у внутрішні справи нашої держави та заподіяння шкоди державній безпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни», – заявили в СБУ.

Слідство також досліджує факти сприяння іноземній державі окремими українськими публічними діячами. Їх підозрюють у підтримці державних органів сусідньої країни у веденні підривної діяльності на шкоду Україні, зокрема й у вчиненні дій із ознаками державної зради.

У Службі безпеки заявляють, що під час обшуків виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану «Велику Угорщину» та створення етнічної автономії на Закарпатті. Також правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, засоби зв’язку та інші матеріали, які слідчі будуть досліджувати як доказову базу протиправної діяльності фігурантів.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі.

«На жаль, в Україні знову продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини. Через неприпустимість таких дій викликали на посла України в Угорщині Любов Непоп задля того, аби висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві», — цитує слова міністра видання Mukachevo.net.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 

Служба здоров’я: бюджету-2021 не вистачить на лікування хворих з COVID-19 та вакцинацію

У відомстві зазначили, що на програму медичних гарантій на 2021 рік мають намір виділити 123 млрд гривень

Greek Monastery Seeks Return of Stolen Religious Objects from Bulgaria

Leading clerics and monks in Greece are urging the state to take legal action against Bulgaria in a bid to win back hundreds of rare religious relics, including Byzantine manuscripts, that Greece alleges were stolen by Bulgarian guerrillas during World War I.The move comes after the U.S.-based Museum of the Bible, which holds some of the world’s most revered collections of religious manuscripts, agreed last week to return a rare 10th century gospel book to the Monastery of Theotokos Eikosiphinisa in northern Greece.“This return marks a glorious achievement,” said Bishop Pavlos of the northeastern Greek city of Drama, who oversees the monastery. “[But] more manuscripts and relics are out there, around the globe, and they need to be repatriated.”“We plan to get tougher in our fight, potentially taking legal action against Bulgaria. But the bigger question is why isn’t the Greek state – the ultimate keeper of the country’s national treasures and identity – backing this repatriation campaign also.”Greece says there has been no response from the Bulgarian government.Successive Greek governments have long lobbied for the return of the Parthenon Marbles, billing their repatriation a top national priority and insisting the British Museum hand them back after a British aristocrat, Lord Elgin, hacked them off the ancient temple, selling them to the British Museum over 200 years ago.FILE – A woman looks at the Parthenon Marbles, a collection of stone objects, inscriptions and sculptures, also known as the Elgin Marbles, on show at the British Museum in London, Oct. 16, 2014.“There is no difference to what happened in the case of Eikosiphinisa,” the bishop said.Painstakingly written out in Greek and preserved for centuries at the monastery, also known as Kozintsa, the decorated manuscript was stolen in 1917 by Bulgarian separatists who looted some 430 sacred documents from the convent’s library and 470 religious relics.They then sold them to bookshops and collectors across Europe. The documents and relics eventually found their way to art dealers, who allegedly auctioned them off to major institutions or private collectors in Europe and the U.S.These include elite universities such as Princeton and Duke, and the Morgan Library and Museum in New York City.Legal action spearheaded by ecumenical Patriarch Batholomew I, the spiritual leader of the world’s 200 million Christian Orthodox adherents, has already been waged in the United States.But the front line of the battle, Bishop Pavlos said, should be Bulgaria, where the bulk of the booty remains in the hands of the state there.“It is unthinkable that the Greek state has not even submitted a simple petition after so many years,” he says.The Greek Culture Ministry did not respond to repeated requests by VOA for comment.Claims for restitution target the Ivan Dujcev Center for Slavo-Byzantine Studies in Sofia, which holds around 300 of the looted manuscripts, despite the 1919 Treaty of Neuilly which required Bulgaria to return all cultural objects taken during the First World War.In a statement, the Museum of the Bible in Washington said it acquired the 1,000-year-old gospel book from Christie’s auction house in 2011. But details of its provenance remain murky, allowing Patriarch Batholomew to weigh in and insist on its return.FILE – A visitor looks at various Bibles during a preview at the Museum of the Bible in Washington, D.C., Nov. 14, 2017.The museum has since then acknowledged that pieces of its collection, originally owned by the Green family in Oklahoma City, founders of the arts and crafts chain Hobby Lobby, were looted and smuggled out of their country of origin – an admission that has sparked a thorough in-house investigation.Similar moves led the Lutheran School of Theology at Chicago to hand back another priceless manuscript to the Eikosiphinisa monastery in 2016 – a landmark return that adds firepower to Greece’s campaign to win back the Parthenon Marbles.Religion, Bishop Pavlos advises, should not become a factor in cultural restitution.But even if it is, he quips, “Then those in the helm of power should not forget that the Parthenon was once a religious temple too.” 

France Faces Public Resistance to COVID Vaccine

As French authorities prepare to roll out their COVID immunization strategy this week, they face skepticism in a country where surveys show many people do not trust the vaccine.France was among the nations of Europe taking the heaviest hit from the COVID-19 outbreak as more than 50, 000 people died of the virus.Like the rest of the world, hopes are high that vaccines will defeat the virus and enable people to go back to a normal life. The French immunization campaign is scheduled to start by the end of December with the elderly, people living in nursing homes and medical personnel slated to receive the first doses.In an address to the nation, French President Emmanuel Macron said a scientific committee would supervise the immunization campaign and a citizen group would be created to make sure the population is part of the process. Immunization against COVID-19 must be clear and transparent and information must be shared  on what is known and unknown, insists Macron, who stressed that immunization will not be mandatory in France.The government is worried that millions of French people will refuse coronavirus vaccine shots due as skepticism grows in the country. Fifty-nine percent of French people surveyed say they would not get vaccinated, according to an IFO poll published on Sunday.Prime Minister Jean Castex recently said his fear is that not enough French people will get vaccinated.Jean Paul Stahl, a French doctor of infectious diseases, said the numbers concern him.The professor explains there is a common fear of side effects for these vaccine.He said there is also skepticism as people see this vaccine as a tool used by the government. Stahl said that nowadays in our societies, more and more people do not trust any authority: political, scientific, and others.France has budgeted more than $1.75 billion to buy vaccines next year. 

ЄСПЛ долучив Нідерланди до позову України проти Росії – Ліщина

Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ухвалила приєднати до позову України проти Росії, що стосується агресії на Донбасі, дві інші міждержавні справи. Заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина заявив 30 листопада, що це може посилити позицію України, але затягне розгляд справи в цілому.

Як повідомив у фейсбуці Ліщина, Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до міждержавної справи «Україна проти Росії no. 8019/16», справу «Україна проти Росії no. 43800/14» – щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни, а також справу «Нідерланди проти Росії no. 28525/20», яка стосується катастрофи рейсу MH17 у небі над Донбасом у липні 2014 року.

Тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».

 

«Плюси в тому, що в голландській справі більше матеріалу із кримінальної справи по MH17, яких нам свого часу не дали, посилаючись на таємницю слідства. Тепер ці матеріали будуть й у нашій справі. По-друге, приєднання другого заявника до справи підсилює її контекст: порушення прав людини з боку РФ в ході вторгнення на суверенну українську територію», – інформує Ліщина.

Фахівець додав, що рішення Великої палати може затягнути розгляд справи, бо заява Нідерландів ще не комунікована Росією.

«У будь-якому випадку ми проситимемо ЄСПЛ прискорити розгляд голландської справи з тим, щоб об’єднання заяв, яке Україна підтримує, не призвело до затягування розгляду її скарг», – наголосив уповноважений з питань ЄСПЛ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена ВРП. Там закликають «не викрилювати інформацію»

Вищий антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена Вищої ради правосуддя. Колегія суддів ВАКС звернулася з цього приводу до ВРП та до генерального прокурора.

«Одним з членів ВРП витребувано копії матеріалів судової справи, розгляд якої не закінчено, з метою оцінки вчинених суддею процесуальних дій та ухвалених рішень. Поряд із цим, витребування матеріалів супроводжувалося попередженням про притягнення судді до відповідальності, у випадку невиконання такої вимоги», – заявили у ВАКС.

На думку суддів, такі дії є конфліктом інтересів, оскільки член Вищої ради правосуддя одночасно є членом Національної асоціації адвокатів України. Саме НААУ надіслало скаргу на дії суду до ВРП.

«Колегія судів ВАКС вважає вимогу члена ВРП надати копії матеріалів справи, розгляд якої не закінчений, такою, що суперечить принципу незалежності суддів та є проявом втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя», – розповіли в суді.

У щорічній доповіді «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» ВРП наголошувала, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід’ємним  конституційним правом.

Чинне законодавство не передбачає жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, у тому числі і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У ВРП заявили, що член ради, у якого на перевірці перебуває скарга, має право витребувати матеріали судової справи щодо завершеної процесуальної дії.

У Вищій раді правосуддя пояснили, що її член з огляду на те, що на запит щодо завершеної процесуальної дії пояснення не були надані, просив надіслати завірені копії ухвал суду. Наявність ухвал свідчить про завершення певних процесуальних дій. Ознайомитись з цими ухвалами у члена ВРП можливості не було через те, що вони не були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, заявили в раді.

ВРП заявляє, що наразі не ухвалила жодного рішення щодо скарги Національної асоціації адвокатів України. Наразі здійснюється перевірка. Водночас член ради, який витребував копію ухвали, не бере участі в ухваленні рішення щодо скарги.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що будь-які питання конфлікту інтересів вирішуються в порядку закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час розгляду справи дисциплінарною палатою.

Рада обіцяє розглянути звернення суддів Вищого антикорупційного суду про втручання в їхню діяльність, як тільки воно надійде до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя закликає суддів Вищого антикорупційного суду «не викривлювати інформацію та не створювати видимість упередженого ставлення до них».

 

Разумков заявив, що Рада не буде розглядати проєкт держбюджету цього тижня

Верховна Рада не буде розглядати проєкт державного бюджету на 2021 рік цього пленарного тижня. Про це на засіданні погоджувальної ради керівників парламентських фракцій та груп заявив спікер Дмитро Разумков.

Він зазначив, що Кабмін подав проєкт лише минулої п’ятниці, тому депутатам треба час, щоб ознайомитися з ним.

За словами Разумкова, держбюджет можуть розглянути або наступного пленарного тижня або на позачерговому засіданні.

Верховна Рада отримала доопрацьований до другого читання Кабінетом міністрів проєкт закону «Про державний бюджет України на 2021 рік» 27 листопада.

26 листопада Кабінет міністрів України на позачерговому вечірньому засіданні схвалив проєкт держбюджету-2021 до другого читання. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, проєкт передбачає дефіцит у розмірі 5,5% від валового внутрішнього продукту.

За його словами, проєкт держбюджету-2021 передбачає доходи в розмірі 1 трлн 92 млрд грн та видатки в розмірі 1 трлн 328 млрд грн.

5 листопада парламент затвердив проєкт держбюджету в першому читанні.

 

Офіційний курс сягнув 28 гривень 50 копійок за долар

Національний банк України встановив на 1 грудня курс 28 гривень 50 копійок за долар, це на 3 копійки більше за офіційний курс на сьогодні.

На українському міжбанківському валютному ринку торги відбувалися у вузькому діапазоні, сесія завершується на рівні 28 гривень 49,5–51 копійка за долар, свідчать дані Finance.ua. На відміну від долара, євро зріс до позначок 34 гривні 18–19 копійок (із ранкових котирувань 34 гривні 9–11 копійок), що відбиває посилення європейської валюти на світовому ринку (пара євро-долар впритул наблизилася до позначки 1,20).

«Певну загрозу для гривні, як і раніше, становитимуть дії нерезидентів. Саме їхні покупки минулої п’ятниці через «Сітібанк» призвели до подолання психологічного порогу в 28,50 гривні за долар», – вказали фахівці сайту «Мінфін».

Українська валюта раніше в листопаді відіграла проти долара близько 50 копійок (перед тим, 2 листопада, долар зріс проти гривні до рекордного за 33 місяці рівня – 28,6 гривні за одиницю американської валюти). Фахівці це пояснювали настанням в Україні квартального податкового періоду, коли частина експортерів змушена продавати валюту для сплати до бюджету. Цей податковий період завершився 19 листопада, і котирування в парі гривня-долар повернулися до майже максимальних значень 2020 року.

 

Представники уряду і РНБО проводять консультації, чи потрібен локдаун – ОП

Представники уряду, а також Ради національної безпеки й оборони 30 листопада зберуться на нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації й визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, у нараді візьмуть участь, зокрема, представники Кабінету міністрів, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусної інфекції: з Міністерства охорони здоров’я, Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ.

Про результати наради в ОП обіцяють повідомити якнайшвидше, щоб «поінформувати людей заздалегідь і підготуватися з точки зору економіки та надання послуг населенню».

«Нам треба визначитися з реалістичними прогнозами, щоб зрозуміти, чи витримає навантаження наша медична система і наша економіка. Ми розробили економічну програму допомоги, постійно вдосконалюємо систему охорони здоров’я. Треба, щоб і бізнеси, і люди були готовими, якщо уряд вважатиме, що жорсткого карантину не оминути», – сказав президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджений наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.

Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України.

У Кабміні заявили, що в разі, якщо карантин вихідного дня не дасть очікуваного зниження проросту хворих на COVID-19, в Україні можуть запровадити повний локдаун.

Україна запросить Росію до майданчика з деокупації Криму – Джеппар

Україна запросить Росію до участі у переговорах в рамках «Кримського майданчика», де йтиметься про деокупацію півострова. Про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Однозначно, будемо запрошувати. Ми це вже оголосили. Ми шукаємо відповідну форму запрошення. Ми вважаємо, що це країна номер один яка повинна брати участь у подібних форматах, бо це країна, яка окупувала Крим, яка несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, зокрема щодо захищеного населення, а це 2,5 мільйонів громадян України», – наголосила Джеппар.

 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про плани проведення у травні 2021 року в Києві саміту Кримської платформи. 

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

 

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

UK Inquiry Looks into Role of Air Pollution in Death of Girl

A public inquiry opens Monday in London to determine the role played by air pollution in the death of a girl living near a busy London street, a case that could set a precedent. Then 9 years old, Ella Adoo-Kissi-Debrah died February 15, 2013, of a serious asthma attack after nearly three years of repeated attacks and more than 30 hospitalizations related to the disease.  An initial investigation, in 2014, determined that she died of acute respiratory failure caused by severe asthma. But those findings were overturned in 2019 and a new investigation was ordered because of new evidence regarding air pollution risks, highlighted in a report in 2018.  This second investigation, which begins Monday and will last two weeks, will examine the levels of pollution to which Ella had been exposed and determine whether they caused her death. If the coroner, charged with identifying the reason for death, concludes that air pollution directly caused Ella’s death, that would set a precedent. The girl is believed to be the first person in the United Kingdom to have air pollution as the cause of death. ‘Striking link’Ella lived less than 30 meters from the South Circular, a busy and regularly congested route in South London.  In 2018, Professor Stephen Holgate, a British air pollution expert, noted a “striking link” between Ella’s emergency hospitalizations and the recorded peaks of nitrogen dioxide (NO2) and airborne particles, the most harmful pollutants. The investigation will examine possible failures by the authorities to take measures to reduce pollution and inform the public about the health risks. Officials from the British Ministries of Transport, Environment and Health will be heard, as well as Holgate. Ella’s mother, Rosamund Adoo-Kissi-Debrah, will testify during the second week of the investigation. “It has been almost eight years since Ella passed away and it has been a long and difficult struggle to get this investigated, with obstacles in the way. I want justice for Ella and the true cause of her death written on her death certificate,” Rosamund Adoo-Kissi-Debrah said in a statement, before the opening of the second investigation. “She was the life and soul of our home, always playing music, dancing with my other daughter, Sophia. She had a lot of influence on her younger siblings, encouraging them to succeed, their doing sports,” she said. According to figures from the city of London, 99% of the city exceeds the limits recommended by the WHO in terms of air pollution.  Last month, the executive director of the Clean Air Fund, Jane Burston, noted “that children in London age 4 were .2% more likely to be hospitalized with asthma on days when nitrogen dioxide pollution is high.” London Mayor Sadiq Khan said last month, citing supporting figures, that air quality had improved since 2016. He highlighted the measures put in place since his election, including enforcement last year of an “ultra-low emission zone” (ULEZ) that forces the drivers of the most polluting vehicles to pay a daily tax on entry. 

French Police Charged in Beating, Racial Abuse of Black Man

Four French police officers have been charged in connection to the beating and racial abuse of a black music producer, a judicial source said Monday, days after the incident in Paris that intensified controversy over a proposed security law. The beating of music producer Michel Zecler — exposed in video footage published last week — has become a focus of anger against the police, who critics accuse of institutionalized racism and targeting black and Arab people. Tens of thousands protested Saturday against a security bill, which would restrict the right to publish images of on-duty police. Police said 81 people were arrested at the protests, with Interior Minister Gerald Darmanin saying the violence was unacceptable. An investigating magistrate ruled early Monday morning to charge the officers with “willful violence by a person holding public authority” and forgery, a judicial source told AFP. Two remain behind bars, while the other two were put on conditional release, the source added. Paris prosecutor Remy Heitz on Sunday had called for the officers to be charged specifically with using racial abuse.Fire-fighters pull off a fire on a burning car during a demonstration against a security law that would restrict sharing images of police, Nov. 28, 2020 in Paris.Racial abuse chargesAhead of the charges, the four officers had been questioned by the police’s National Police Inspectorate General on suspicion of using violence and racial abuse. Heitz said three of the officers should remain in custody “to avoid the perpetrators communicating or putting pressure on witnesses.” He also called for charges of intentional violence, racial abuse and posting a false police report. The fourth officer, who arrived on the scene later and fired a tear gas canister, should be freed under conditions and charged with intentional violence, he said. The four officers had a good service record before the incident, he said, and claimed they had acted “out of fear.” Zecler had been stopped for not wearing a mask and because of a strong smell of cannabis. But only a tiny quantity of the substance was found, he said. Lawyers representing three of the officers declined to comment Monday on the charges. Law controversyCommentators say that the images of the beating, first published by the Loopsider news site, might never have been made public if the contentious Article 24 of the security legislation was made law. The bill would criminalize publishing images of on-duty police with the intent of harming their “physical or psychological integrity.” It was passed by the National Assembly although it is awaiting Senate approval. 

Разумков показав негативний тест на COVID-19

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков показав негативний ПЛР-тест на COVID-19 і заявив про повернення до «звичного робочого графіка».

«Нарешті знову звичний робочий графік! Ще раз усім дякую за щиру підтримку», – написав Разумков у фейсбуці вранці 30 листопада й оприлюднив копію результатів тесту.

26 листопада спікер заявляв, що після двох тижнів на на самоізоляції через COVID-19 почувається «значно краще, але результат тесту досі «позитивний».

Увечері 11 листопада голова Верховної Ради повідомив, що захворів на COVID-19. Так само захворів його перший заступник Руслан Стефанчук.

27 листопада виконувачка обов’язків голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, станом на той день на коронавірусне захворювання COVID-19 хворіли 27 народних депутатів і 51 працівник апарату парламенту.

Поліція зареєструвала 11 заяв щодо порушень виборчого процесу під час голосування в Чернівцях

Поліція зареєструвала 11 заяв і повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу під час другого туру виборів мера Чернівців 29 листопада, повідомило управління Нацполіції у Чернівецькій області.

За двома зверненнями слідчі поліції розпочали кримінальні провадження.

«Більшість звернень, що надійшли до поліції у період голосування, стосувалися здійснення виборцями фото- і відеофіксації в кабінах для голосування. Також надходили повідомлення про незаконні дії з виборчими бюлетенями та порушення термінів передвиборчої агітації. Кожне звернення поліцейські одразу вносили до системи єдиного обліку заяв і повідомлень НПУ і здійснювали ретельні перевірки отриманої інформації», – йдеться в повідомленні.

Охорону публічного порядку здійснювали понад 200 поліцейських, додали в управлінні. Надзвичайних подій чи грубих порушень законодавства, пов’язаних із виборами Чернівецького міського голови, не було, повідомили в поліції.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера.

За підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%. У першому турі виборів, 25 жовтня, в Чернівцях проголосували 29,50% виборців.

ЦВК озвучила дані щодо активності виборців під час другого туру виборів мера Чернівців

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%.

«Для порівняння, 25 жовтня у Чернівцях проголосувало 29,50%. Нагадуємо, результати голосування ТВК повинні встановити до 4 грудня включно», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

Громадянська мережа «Опора» оцінювала явку на виборах мера Чернівців у 23%, вказуючи на похибка – 2,17%.

Раніше сьогодні повідомлялося, що у Чернівцях, за підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера. Поліція повідомляла про поодинокі факти можлививх порушень.

Заступник Єрмака заявив, що Ситник має піти з посади голови НАБУ, в ОПУ кажуть – заява Татарова не є позицією Зеленського

В Офісі президента України у неділю ввечері заявили, що заява заступника керівника Офісу президента України Олега Татарова щодо діяльності НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.

«Як неодноразово заявляв президент України Володимир Зеленський, визнання неконституційними окремих положень закону «Про Національне антикорупційне бюро України» хоч і створювало загрозу для роботи НАБУ, але, зрештою, не змогло зруйнувати легітимність і незалежність як Національного антикорупційного бюро, так і його чинного директора. Та найближчим часом цей закон буде вдосконалено для його повної відповідності Конституції України. Як заявив Олег Татаров, він працює в команді президента України та повністю підтримує його вектор на співпрацю з міжнародними партнерами для зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів», – йдеться в повідомленні.

ОПУ наводить цитату, вказуючи, що вона належить Татарову: «Учора я висловив свою особисту думку, яка жодним чином не впливає на мою підтримку всіх законодавчих ініціатив президента щодо зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів».

Повідомляється, що, за словами керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, позиція щодо підтримки цілісності, незалежності та ефективності антикорупційної системи в Україні, «незмінна, і лише ця позиція є пріоритетною в команді президента Володимира Зеленського».

28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».

27 листопада у парламенті було зареєстровано законопроєкт про зміни до закону про НАБУ, яким пропонується забрати в президента повноваження призначати директора Національного антикорупційного бюро України.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль як один з ініціаторів законопроєкту раніше вказував, що нинішній керівник НАБУ Артем Ситник продовжуватиме здійснювати свої повноваження до моменту призначення нового керівника.

Наприкінці серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. У суді погодилися, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Конституцією до посад, призначення на які здійснює президент.

НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Court Orders France to Rethink 30-Person Limit on Worship 

France’s highest administrative court on Sunday ordered a rethink of a 30-person attendance limit for religious services put in place by the government to slow down the spread of coronavirus.The measure took effect this weekend as France relaxes some virus restrictions, but it faced opposition by places of worship and the faithful for being arbitrary and unreasonable. Even before the ruling, several bishops had announced they would not enforce the restrictions and some churches were expected defy it.The Council of State has ordered that Prime Minister Jean Castex modify the measure within three days.French churches, mosques and synagogues started opening their doors again to worshippers this weekend — but only a few of them, as France cautiously starts reopening after its latest virus lockdown.Many people expressed irritation outside several Paris churches where priests held services for groups that numbered over 30.“People respected social distancing perfectly, each to his place and with enough space so I don’t think there’s anything to worry about here,” Laurent Frémont told The Associated Press on his way home after Mass.To attend Mass, they had to book tickets online and give their names on their way in. However, the church’s protocol didn’t seem to help limit the number of people inside the building.Asked whether they would stay if the crowd was too large, most said they would. “I really think you couldn’t do better from a sanitary point of view,” said Humbline Frémont.For some, the new rules stirred up fears. French Catholics were sharing rules and recommendations on social media for how to behave if the police arrive at a church for a head count.Farid Kachour, secretary general of the group running the mosque of Montermeil, a heavily immigrant suburb northeast of Paris, says that his mosque simply wouldn’t open with too few people permitted.“We can’t choose people” allowed to enter for prayer. “We don’t want to create discontent among the faithful,” he said.Kachour noted that Muslims pray five times a day, further complicating the situation. To respect the rules, the mosque would need 40 services a day to allow all the faithful to pray, he said.Places of worship were allowed to continue during France’s latest nationwide lockdown, which is coming to an end in December, but regular prayer services were banned due to health concerns. Around the world, some religious services have been linked to coronavirus clusters, including superspreading events.France has reported over 52,000 virus-related deaths, the third-highest pandemic death toll in Europe after Britain and Italy.“Non-essential” shops reopened in France on Saturday, but bars and restaurants will not reopen before Jan. 20.