Category: Україна

Україна просить ООН забезпечити доступ лікарів до політв’язнів у Росії – посол

Посол України Юрій Клименко звернувся до ООН з проханням забезпечити доступ лікарів до українських політв’язнів, утримуваних у Росії, повідомляє Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві в Twitter.

«Оскільки кожна година має вирішальне значення для утримуваних РФ українських політв’язнів, стан здоров’я яких погіршується, звертаємось до спецдоповідача ООН знайти шляхи забезпечення їхнього права на здоров’я та доступу до них незалежних лікарів», – йдеться у повідомленні.

Як зазначив Клименко, «мільйони українських громадян в умовах російської окупації позбавлені можливості реалізації свого права на здоров’я».

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії в місті Лабитнангі за Північним полярним колом 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Пізніше до цього долучились Олександр Кольченко (він припинив голодування цього тижня через різке погіршення стану здоров’я), Олександр Шумков та кілька російських політв’язнів

Кримчанин Володмир Балух, якого утримують за ґратами на анексованому Росією півострові, оголосив голодування, ще у березні цього року..

Європейський парламент 14 червня ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова й інших політичних в’язнів Росії.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Україна просить ООН забезпечити доступ лікарів до політв’язнів у Росії – посол

Посол України Юрій Клименко звернувся до ООН з проханням забезпечити доступ лікарів до українських політв’язнів, утримуваних у Росії, повідомляє Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві в Twitter.

«Оскільки кожна година має вирішальне значення для утримуваних РФ українських політв’язнів, стан здоров’я яких погіршується, звертаємось до спецдоповідача ООН знайти шляхи забезпечення їхнього права на здоров’я та доступу до них незалежних лікарів», – йдеться у повідомленні.

Як зазначив Клименко, «мільйони українських громадян в умовах російської окупації позбавлені можливості реалізації свого права на здоров’я».

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії в місті Лабитнангі за Північним полярним колом 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Пізніше до цього долучились Олександр Кольченко (він припинив голодування цього тижня через різке погіршення стану здоров’я), Олександр Шумков та кілька російських політв’язнів

Кримчанин Володмир Балух, якого утримують за ґратами на анексованому Росією півострові, оголосив голодування, ще у березні цього року..

Європейський парламент 14 червня ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова й інших політичних в’язнів Росії.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Росія відновила бункер для зберігання ядерних озброєнь у Калінінграді – аналітики США

Нещодавно оприлюднені супутникові фотографії свідчать про те, що Росія реконструювала бункер для зберігання зброї поблизу Калінінграда на Балтійському морі, а це свідчить, що Москва може розглядати можливість розміщення там ядерної зброї, повідомив американський аналітичний центр.

Фотографії, опубліковані 18 червня Федерацією американських вчених, стали черговим джерелом занепокоєння для західних військових спостерігачів щодо можливостей Росії в цьому балтійському регіоні між Литвою і Польщею.

Експерт з питань ядерної енергетики та директор федерального ядерного інформаційного проекту Ганс Крістенсен зазначив, що зображення підтверджують, що бункер, розташований приблизно за 50 кілометрів від польського кордону, був реконструйований з 2016 року.

«Це, на мій погляд, єдине місце зберігання ядерної зброї в Калінінградській області», – написав він.

Крістенсен заявив, що наявні фотознімки не дають відповіді на запитання, чи ядерні боєголовки вже на місці, чи Росія готується їх перевезти, але це крок, який різко збільшить напруженість з НАТО. З іншого боку, об’єкт може бути модернізований таким чином, щоб ядерна зброя могла бути швидко переміщена.

Розташування Калінінграда робить його особливо проблематичним для військових планувальників НАТО; навіть обмежувальна зброя в регіоні може поставити під загрозу міста країн-членів НАТО, таких як Варшава або навіть Берлін.

Наприкінці січня командувач російського ракетного підрозділу в Калінінградській області полковник Анатолій Городецький заявив, що інженери закінчили будівництво необхідної інфраструктури для розміщення передової системи балістичних ракет «Іскандер-М». Пізніше Володимир Шаманов, колишній військовий командир, який очолює комітет оборони в нижній палаті російського парламенту, повторив це зауваження і сказав, що системи «Іскандер-М» фактично вже розгорнуті. Міністр оборони Литви також підтвердив розгортання.

Офіційні представники США і НАТО заявили, що розташування таких ракетних систем дестабілізує ситуацію.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Росія відновила бункер для зберігання ядерних озброєнь у Калінінграді – аналітики США

Нещодавно оприлюднені супутникові фотографії свідчать про те, що Росія реконструювала бункер для зберігання зброї поблизу Калінінграда на Балтійському морі, а це свідчить, що Москва може розглядати можливість розміщення там ядерної зброї, повідомив американський аналітичний центр.

Фотографії, опубліковані 18 червня Федерацією американських вчених, стали черговим джерелом занепокоєння для західних військових спостерігачів щодо можливостей Росії в цьому балтійському регіоні між Литвою і Польщею.

Експерт з питань ядерної енергетики та директор федерального ядерного інформаційного проекту Ганс Крістенсен зазначив, що зображення підтверджують, що бункер, розташований приблизно за 50 кілометрів від польського кордону, був реконструйований з 2016 року.

«Це, на мій погляд, єдине місце зберігання ядерної зброї в Калінінградській області», – написав він.

Крістенсен заявив, що наявні фотознімки не дають відповіді на запитання, чи ядерні боєголовки вже на місці, чи Росія готується їх перевезти, але це крок, який різко збільшить напруженість з НАТО. З іншого боку, об’єкт може бути модернізований таким чином, щоб ядерна зброя могла бути швидко переміщена.

Розташування Калінінграда робить його особливо проблематичним для військових планувальників НАТО; навіть обмежувальна зброя в регіоні може поставити під загрозу міста країн-членів НАТО, таких як Варшава або навіть Берлін.

Наприкінці січня командувач російського ракетного підрозділу в Калінінградській області полковник Анатолій Городецький заявив, що інженери закінчили будівництво необхідної інфраструктури для розміщення передової системи балістичних ракет «Іскандер-М». Пізніше Володимир Шаманов, колишній військовий командир, який очолює комітет оборони в нижній палаті російського парламенту, повторив це зауваження і сказав, що системи «Іскандер-М» фактично вже розгорнуті. Міністр оборони Литви також підтвердив розгортання.

Офіційні представники США і НАТО заявили, що розташування таких ракетних систем дестабілізує ситуацію.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Обговорили можливість синхронного відвідання ув’язнених – Денісова про зустріч з Москальковою

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова обговорила 18 червня у Москві зі своєю російською колегою Тетяною Москальковою можливість синхронного відвідання ув’язнених, повідомила вона у Facebook.

«Обговорили можливість синхронності перших наших відвідувань. Подальші наші візити ми проводитимемо вже в різний час. Ми перевіримо умови утримання, а також переконаємося в тій інформації, що надавали одне одному в листах», – написала Денісова.

Вона наголосила, що дати візитів наразі обговорюються.

У свою чергу Тетяна Москалькова розповіла журналістам, що домовилася з Денісовою про взаємне відвідування режисера Олега Сенцова в російській колонії та журналіста Кирила Вишинського в Херсоні, інформує ТАСС.

«Попередня зустріч дозволила виробити деякі кроки, і ми маємо намір разом (з Денисовою) або з уповноваженим з прав людини в Салехарді відвідати Сенцова. Після цього, оскільки ми домовилися про паритетні кроки, готові були б відвідати Вишинського», – сказала Москалькова.

Точних дат вона також не назвала.

Зустріч двох омбудсменів відбувалася 18 червня в Москві в закритому режимі.

Уповноважена Верховної ради з прав людини Людмила Денісова повідомила 18 червня, що адміністрація СІЗО в Москві не дозволила їй зустрітися із засудженим українцем Романом Сущенком. 15 червня Денісова поїхала в колонію до Олега Сенцова, але її не пустили. Згодом українського омбудсмана також не пустили до Миколи Карпюка.

Раніше в червні під час телефонної розмови президент України Петро Порошенко і президент Росії Володимир Путін домовилися, що найближчим часом омбудсмени України і Росії Денісова і Москалькова відвідають українців і росіян, ув’язнених в обох країнах. 13 червня Денісова вирушила до Росії. Вона мала намір найперше відвідати в колонії на Ямалі Олега Сенцова, який голодує з 14 травня.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В окупованому Криму очікується оголошення вироку в «справі 26 лютого»

У Сімферополі підконтрольний Кремлю Центральний суд 18 червня проведе чергове засідання, на якому очікується оголошення вироку фігурантам «справи 26 лютого». Як повідомляє сайт Крим.Реалії, суд запланований на 14:00. Оголошення вироку в цій справі переносили вже двічі.

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбулися масштабні мітинги прихильників та противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд Криму.

У січні 2015 року кримське управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих були лише прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на два: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного, Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їх свідчення не будуть доказами в справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В окупованому Криму очікується оголошення вироку в «справі 26 лютого»

У Сімферополі підконтрольний Кремлю Центральний суд 18 червня проведе чергове засідання, на якому очікується оголошення вироку фігурантам «справи 26 лютого». Як повідомляє сайт Крим.Реалії, суд запланований на 14:00. Оголошення вироку в цій справі переносили вже двічі.

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбулися масштабні мітинги прихильників та противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд Криму.

У січні 2015 року кримське управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих були лише прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на два: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного, Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їх свідчення не будуть доказами в справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Порошенко сподівається внести завтра до Ради законопроект про запуск антикорупційного суду

Президент України Петро Порошенко сподівається зареєструвати законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду у вівторок, 19 червня.

«Сподіваюсь на те, що вже в понеділок Вища рада правосуддя ухвалить мій законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду, і у вівторок я зможу зареєструвати його у ВР як невідкладний», – повідомляється на офіційній сторінці президента Петра Порошенка у Facebook.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд», ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада схвалила 7 червня, він набрав чинності 14 червня.

У прикінцевих та перехідних положеннях ухваленого закону президентові запропоновано внести до парламенту законопроект про створення Вищого антикорупційного суду.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте дотепер не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.