Геращенко критикує Моґеріні та санкції ЄС: очікували більшого

В Україні очікували більшого від Європейського союзу для захисту державного суверенітету України, заявила 18 лютого перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«За всієї подяки до того, що Європа підтримала через санкції суверенітет і територіальну цілісність України, ми очікували більшого в контексті захисту нашого суверенітету. І я дозволю собі це сказати, що наприклад верховний представник Європейського союзу з зовнішніх питань і безпеки пані Моґеріні багато разів була в Україні за ці роки, але вона жодного разу не була на Донбасі. Хіба є на сьогодні на європейському континенті ще хоч одна така гаряча точка і чи можна в брюссельських кабінетах дискутувати на тему Донбасу, не бачачи наслідки «руського міра» своїми очами?» – сказала Геращенко на конференції «Підсумки виконання угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом».

«Від Європейського союзу ми очікуємо не тільки персональних санкцій відносно тих товаришів «фсбшників», які причетні до нападу на наші кораблі в Азові, а й все-таки продовження питання секторальних санкцій», – додала Геращенко.

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

Країни-члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У Києві суд продовжив арешт екс-голові МОЗ анексованого Криму, обвинуваченому в держраді

Дніпровський районний суд Києва 18 лютого продовжив на два місяці арешт екс-міністрові охорони здоров’я анексованого Криму Петру Михальчевському, обвинуваченому в державній зраді і сепаратизмі.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, Михальчевський перебуватиме в СІЗО до 18 квітня.

Наступне засідання суду призначене на 28 лютого.

З 8 січня 2018 року Петро Михальчевський перебуває під вартою: спочатку він утримувався в СІЗО Херсона, влітку його перевезли в київський ізолятор.

У червні розслідування у справі екс-міністра було завершене, зараз його справу розглядає Дніпровський районний суд Києва.

Петро Михальчевський обіймав посаду міністра охорони здоров’я Криму з 27 лютого по 10 червня 2014 року в уряді, підконтрольному Росії. Прокуратура АРК звинувачує його за статтями «посягання на територіальну цілісність» і «державна зрада».

Читайте також: «Останній дзвінок для Аксьонова»: як затримували і судили кримських чиновників у 2018 році

Сам Михальчевський визнає, що працював міністром охорони здоров’я в підконтрольному Кремлю уряді анексованого Криму, але не вважає це держзрадою. Він обґрунтовує це тим, що його обирала на посаду Верховна Рада АРК відповідно до законодавства України.

5 липня 2018 року віце-спікер України Ірина Геращенко заявила, що Київ готовий обміняти Михальчевський на українських ув’язнених, яких утримують у російських СІЗО і колоніях. У відповідь сам екс-міністр заявив, що він проти участі в такому обміні.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

«Незначні» і «запізнілі»: міністр закордонних справ Литви про санкції проти Росії

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

«Я хотів би швидше реагувати на це, оскільки інцидент (захоплення Росією українських кораблів у Чорному морі в листопаді 2018 року – ред.) стався наприкінці листопада. Ми були б більш ефективними, якщо б ми вживали заходів швидко, оперативно і потужно», – вказав Лінкявічус.

Кілька держав-членів ЄС, включно з Литвою, наполягали на швидкому уваленні санкцій після інциденту неподалік Керченської протоки. Джерела Радіо Свобода повідомляли, що Франція, Німеччина та Італія виступали проти такого кроку.

Країни – члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

US Sen. Rubio Warns Venezuela’s Maduro not to act Against Opposition

U.S. Senator Marco Rubio, visiting the Colombia-Venezuela border on Sunday, warned Venezuelan President Nicolas Maduro of severe consequences if he takes action against the country’s opposition leader and self-declared president or U.S. citizens.

In a televised interview, Rubio declined to say if he would support U.S. military action against Venezuela, which is mired in a political and economic crisis.

But the Republican senator said he was confident that U.S. President Donald Trump’s administration would not stand by if the Venezuelan government harmed or imprisoned opposition leader Juan Guaido, who declared himself interim president last month.

“There are certain lines and Maduro knows what they are,” Rubio, a senator from Florida seen as an influential voice on Venezuela policy in Washington, told CNN. “The consequences will be severe and they will be swift.”

Rubio also warned Maduro against harming U.S. personnel working in the country and said the United States would also respond if aide workers were targeted.

The senator was part of a U.S. delegation visiting the Colombian border city of Cucuta, where humanitarian aid is being stockpiled for planned delivery to Venezuela.

While Maduro is refusing to allow in the food, medicine and other supplies, Guaido has vowed to move hundreds of tonnes of the aid into the country on Saturday.

Guaido has said he will announce details on Monday of how he plans to get the aid into the country from Colombia, Brazil and Curacao, despite Maduro’s opposition.

The Feb. 23 deadline sets the stage for a showdown with Maduro, who calls the aid a U.S.-orchestrated show and denies any crisis despite many Venezuelans’ scant access to food and medicine. It is unclear whether the military will allow aid to cross the border.

Most Western countries and many of Venezuela’s neighbors have recognized Guaido as the legitimate head of state after Maduro won a second term in an election last year that critics denounced as a sham. Maduro retains the backing of Russia and China and control of Venezuelan state institutions including the military.

The U.S. delegation included Carlos Trujillo, the U.S. ambassador to the Organization of American States, and Republican U.S. Representative Mario Diaz-Balart of Florida.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Ex-FBI Official: Rosenstein "Absolutely" Backed Trump Probes

Former FBI Deputy Director Andrew McCabe says Deputy Attorney General Rod Rosenstein was “absolutely” supportive of the decision to launch investigations into whether President Donald Trump was inappropriately aligned with the Russians or whether he had obstructed justice.

 

McCabe also said in an interview aired Sunday on “60 Minutes” that the FBI had good reason to investigate whether Trump was in league with Russia following the May 2017 firing of FBI Director James Comey.

McCabe cited what he said were Trump’s efforts to publicly undermine the investigation into potential coordination between the Trump campaign and Russia.

A Justice Department spokeswoman declined to comment Sunday night.

In excerpts released last week by CBS News, McCabe also described a conversation about invoking the Constitution to remove Trump from office.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Trump: US Trade Talks with China Making ‘Big Progress’

President Donald Trump said Sunday “big progress” is being made in U.S. trade talks with China on what he calls “so many different fronts.”

“Our country has such fantastic potential for future growth and greatness on an even higher level,” the president tweeted.

Trump said last week he might put off the March 1 deadline to increase tariffs on China if a trade deal is close.

But a China trade expert who served in the Obama administration says he has only seen “incremental progress” toward a trade deal with China.

“The realistic approach is that the deadline gets extended and the negotiations possibly go into the end of this year, I would suspect,” former Assistant Trade representative for China Jeff Moon tells VOA.

Moon believes negotiators on both sides are failing to address the real reason the U.S. imposed stiff sanctions on China in the first place — allegations that it is stealing U.S. intellectual property, and China’s demands that U.S. firms turn over trade secrets if they want to keep doing business in China.

“It’s not possible to resolve those issues in two weeks. Those are very complex issues that require longer talks…so a quick settlement is not a good settlement. It just glosses things over,” Moon said.

He forecast things getting “messy” over the long run if those matters are not settled.

He also said Trump has “muddied” the negotiations by letting politics creep into the trade talks with such issues as North Korea.

Trump has threatened to hike tariffs on $200 billion in Chinese imports to the U.S. from 10 to 25 percent if there is no trade deal reached by March 1.

China has accused the U.S. of violating global trade rules, saying it is preventing the Chinese economy from thriving.

Current U.S. sanctions on China were met with retaliation from Beijing by sanctions on U.S. goods.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В ОБСЄ знову висловили жаль через недопуск до України спостерігачів із Росії

В Організації з безпеки і співпраці в Європі знову висловили глибокий жаль через рішення України не допускати до спостереження за президентськими виборами спостерігачів із Росії, яка в українському законодавстві визначена як держава-агресор.

Як заявив міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак, який нині головує в ОБСЄ, під час зустрічі з головою МЗС України Павлом Клімкіним у Брюсселі, держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися запрошувати спостерігачів із інших держав-учасниць. «Я й далі переконаний, що ненадання акредитації всім спостерігачам Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ не відповідає зобов’язанням у рамках ОБСЄ і відтак не відповідає інтересам ОБСЄ, України чи її народу», – наводить слова Лайчака прес-служба організації.

За словами Лайчака, в ОБСЄ розраховують на «конструктивну співпрацю» Києва з цією організацією.

Він також додав, що має намір обговорити становище в Україні і навколо неї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наступного тижня в Москві.

Павло Клімкін іще не коментував нинішніх слів Мірослава Лайчака.

Але за кілька годин до їхньої зустрічі український міністр написав у фейсбуці: «Російська агресія проти України ще досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться із своєї комфортної диванної реальності».

Зустріч Лайчака і Клімкіна відбулася напередодні обговорення становища в Україні на Раді ЄС із закордонних справ, що відбудеться у Брюсселі 18 лютого.

За повідомленням МЗС України, того ж дня, 18 лютого, в рамках робочого візиту до Брюсселя Павло Клімкін візьме участь у неформальній міністерській зустрічі у форматі «Друзі України в ЄС + Україна», яка відбудеться за ініціативою міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена. Ця зустріч відбудеться перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 18 лютого, на якому буде обговорена ситуація в Україні.

«Метою неформального засідання «Друзі України в ЄС + Україна» є підготовка до змістовної дискусії щодо України під час засідання Ради ЄС, спрямованої на консолідацію міжнародної підтримки у контексті посилення санкційного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків та політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської військової агресії проти України. Міністри також обговорять питання надання підтримки Приазов’ю, досягнутий Україною прогрес у реалізації ключових реформ та спільні зусилля для захисту цілісності виборчих процесів в ЄС та Україні у 2019 році», – повідомили в українському міністерстві.

В ОБСЄ вже кілька разів закликали переглянути рішення України про недопуск громадян Росії до спостереження за виборами.

Павло Клімкін у відповідь вкотре заявив 8 лютого, що офіційним спостерігачам від Росії як держави-агресора «не місце у спостереженні за виборами у країні, яка є жертвою такої агресії». «Навіть намагатися припустити це є політично, морально і юридично неправильно. Крапка», – написав Клімкін у твітері.

Так він відреагував на попередню розмову з Лайчаком того ж дня, в перебігу якої нинішній голова ОБСЄ вже висловлював жаль із приводу рішення Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, у тому числі у складі місії від ОБСЄ.

Попереднього дня, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Попри це і попри попередню відмову Києва акредитувати спостерігачів-росіян у довгостроковій спостережній місії БДІПЛ ОБСЄ, в організації заявили, що знову подадуть кандидатури росіян до складу короткострокової місії.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Клімкін повідомив, на яку відповідь ЄС на дії Росії очікує Київ

Відповідь має бути подвійного характеру – керівник МЗС України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.