Зеленський очікує, що ЄБРР наростить інвестиції в Україну – ОП

Президент України Володимир Зеленський очікує, що в наступні два-три роки Європейський банк реконструкції та розвитку наростить інвестиції в Україну до більш ніж 1 мільярда євро на рік і зробить їх більш конкурентоспроможними для приватного сектору в Україні, передусім у питанні вартості капіталу. Про це повідомляє Офіс президента України за підсумками зустрічі Володимира Зеленського із віце-президентом ЄБРР Аланом Пію.

«Дякую, що інвестуєте в Україну. Ми це дуже цінуємо», – сказав Зеленський.

Він запевнив, що іноземні інвестори та партнери можуть розраховувати на «відвертий і чесний діалог» у рамках Національної інвестиційної ради, роботу якої планують продовжувати.

Аланом Пію сьогодні також мав зустріч із головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, на якій, як інформує сайт парламенту, спікер заявив, що Україні від ЄБРР «дуже важливо отримувати підтримку фінансового, політичного та економічного плану».

Повідомляється, що Алан Пію про намір ЄБРР продовжувати співпрацю з Україною в довгострокових інфраструктурних проектах, пов’язаних із компанією «Нафтогаз», «Укренерго», будівництвом доріг у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях, метро у Харкові, Дніпрі, об’єктів на сході України.

Безпосередньо у ЄБРР поки не коментували підсумки зустрічі з представниками української влади.

12 червня президент Володимир Зеленський вже мав зустріч з делегацією Європейського банку реконструкції та розвитку.

За чверть століття від початку своєї діяльності в Україні ЄБРР інвестував близько 12 мільярдів євро.

МЗС: бібліотека Конгресу США офіційно запровадила використання назви Kyiv

Бібліотека Конгресу США офіційно запровадила використання назви Kyiv, повідомляє Міністерство закордонних справ України у рамках своєї онлайн-кампанії #CorrectUA.

«Друзі, щойно отримали неймовірні новини з Вашингтону! Бібліотека Конгресу офіційно запровадила використання назви нашої столиці як #Kyiv! Без сумніву, позитивні перетворення світового масштабу потребують часу, але крок за кроком, ми дійдемо до мети», – заявили в МЗС.

 

На початку жовтня 2018 року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ й іноземних аеропортів із метою коригування правопису міста Київ латинкою (#KyivNotKiev). Чимало європейських столиць і міст вже підтримали цю ініціативу.

Під час перебування України в складі СРСР в англомовних засобах інформації закріпилася транслітерація назви української столиці у спосіб, який відповідав російській вимові, тобто Kiev. Українська влада наполягає, що нині правильно передавати назву близько до вимови, властивої українській мові, тобто Kyiv.

Snowden Calls on France’s Macron to Grant Him Asylum

Former U.S. National Security Agency contractor Edward Snowden, who leaked classified documents detailing government surveillance programs, is calling on French President Emmanuel Macron to grant him asylum.Snowden, now living in Russia to avoid prosecution in the United States, stressed in an interview broadcast Monday on France’s Inter radio that “protecting whistleblowers is not a hostile act” and that he feels entitled to get protected status in France.Snowden unsuccessfully applied for asylum in France in 2013 under Macron’s predecessor, Francois Hollande. He has also sought asylum in several other countries.
 
Snowden’s memoir, telling his life story in detail for the first time, will be released Tuesday in about 20 countries, including France.The French presidency did not comment.

Комітет захисту журналістів висловив пересторогу щодо можливого звільнення «визнаного вбивці» Гонгадзе

У Комітеті захисту журналістів (CPJ) висловили побоювання, що засуджений до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе генерал-лейтенант Олексій Пукач може вийти на свободу, посилаючись на відповідні повідомлення у пресі.

«Дев’ятнадцять років потому, після жорстокого вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе, існують побоювання, що визнаний вбивця може вийти на свободу. Українська влада не повинна допустити безкарності за вбивства журналістів», – заявила координатор програми CPJ у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд.

Вона заявила, що у розслідуванні вбивства журналіста Гонгадзе має бути встановлена істина, а замовники повинні бути притягнуті до відповідальності.

Крім того, у Комітеті захисту журналістів заявили, що поспілкувалися із вдовою Георгія Гонгадзе Мирославою Гонгадзе, яка зазначила, що «звільнення Пукача стане серйозним ударом по свободі ЗМІ в Україні. Це засвідчило б, що особи, які вчинили злочини проти журналістів, не несуть повної відповідальності перед законом».

16 вересня газета Kyiv Post опублікувала статтю, в якій керівник проєкту «Вмираючи за правду» журналістка Вероніка Мелкозьорова повідомила, що засуджений до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе генерал-лейтенант Олексій Пукач може не лише невдовзі вийти на свободу, але і отримати компенсацію від української держави.

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили його тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві. Замовники вбивства досі не встановлені.

Журналіст Радіо Свобода відмовився від участі в раді медійників, створеній при Зеленському

Журналіст Радіо Свобода Михайло Ткач (програма розслідувань «Схеми») відмовляється від участі в Раді з питань свободи слова і захисту журналістів при президентові, склад якої оголосили 16 вересня. У цю раду Ткача обрали без його відома.

«Я відмовляюсь від участі в раді, куди мене обрано без мого відома. Все йде до того, що це буде чергова бюрократична надбудова. Декларація без намірів. Те, як цю раду було створено, не дає підстав вважати, що від неї буде користь», – написав Ткач у фейсбуці 17 вересня.

 

Як повідомляє «Детектор медіа», 16 вересня була створена Рада з питань свободи слова при президенті, до якої обрали представників медіа, громадських організацій, Національної спілки журналістів, Незалежної медіапрофспілки й Офісу президента Володимира Зеленського (всього 15 осіб).

Не всі з обраних до складу ради і зареєстрованих для участі в зборах були присутні на засіданні. Зокрема, журналістка видання «Новое время» Христина Бердинських написала у фейсбуці, що вона «проти будь-яких рад журналістів із владою».

«ЗМІ і влада – не вороги, і не друзі. У кожного своя задача, і не потрібно їх зливати в єдине ціле», – додала вона.

Журналіст «Української правди» Роман Кравець також написав, що його не було на засіданні. «Не пішов, бо «Українська правда» не бере у цьому участі», – написав він у фейсбуці.

В Офісі президента повідомили, що замість Михайла Ткача і Данила Яневського, які відмовилися брати участь у роботі ради, до неї «буде запрошено тих, хто посів наступні місця за результатами рейтингового голосування». В ОП також додали, що обраний склад ради є тимчасовим.

Склад Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові має затвердити своїм указом голова держави. 

У липні заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко повідомив, що ОП ініціює створення Ради з питань свободи слова при президентові.

Як йшлося у звіті, оприлюдненому у червні правозахисниками Freedom House, журналісти в Україні продовжують перебувати під загрозою насилля і залякування. Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова.

CPJ: Concern Over Life Sentence Appeal in 2000 Murder of Ukrainian Journalist

The New York-based Committee to Protect Journalists (CPJ) has “expressed concern” over the possibility that a former Ukrainian police general who confessed to the murder of a journalist may have his life prison sentence commuted.Oleksiy Pukach, who once headed the surveillance department of Ukraine’s Interior Ministry, was sentenced in January 2013 for the murder of Heorhiy Gongadze 13 years earlier on September 16.After his disappearance that day, Gongadze’s beheaded body was found two months later in a forest near Kyiv that sent shock waves through society and prompted immediate calls for a thorough investigation.Pukach, meanwhile, has given conflicting accounts over the years, and has been appealing his life sentence for the past six years.His next appearance before the Supreme Court is on October 9, which is when he could be freed.“Nineteen years after the brutal murder…of Gongadze, there are concerns the confessed killer may go free. Ukrainian authorities should not allow impunity for journalists’ killings to reign,” said Gulnoza Said, CPJ’s European and Central Asia program coordinator. “There must be full justice…and the masterminds must also be held accountable.”FILE – In this Aug. 2000 photo, investigative journalist Heorhiy Gongadze is seen during an interview in the Ukrainian capital Kyiv, a month before his abduction and murder.In his appeals, Pukach said he took orders from above, mainly from then-Interior Minister Yuriy Kravchenko.In turn, Kravchenko died from two gunshot wounds to the head, the day before he was supposed to give testimony to prosecutors in March 2015. His death was ruled a suicide.In a July interview with the Kyiv Post, Pukach said he “overstepped” his powers, but that he “served the full sentence already for this crime…they had no right to give me life in prison.”He was convicted for kidnapping the journalist, taking him to a forest, killing him, decapitating him, and then trying to cover up the crime.Gongadze, who founded the Ukrainska Pravda news website, investigated alleged corruption in the administration of then-President Leonid Kuchma who has been implicated in giving the order to kill him based on audio recordings that were made public.Kuchma and his former chief of staff, Volodymyr Lytvyn, have repeatedly denied involvement in the Gongadze murder.However, during his criminal trial in 2013, Pukach told the judge that he should ask Kuchma and Lytvyn for his motive to kill Gongadze.Pukach later said that Kuchma and Lytvyn also should have been put behind bars with him.Gongadze’s widow, Myroslava Gongadze, told CPJ that “Pukach’s release would be a serious hit to media freedom in Ukraine. It would show that perpetrators of crimes against journalists are not fully held accountable before the law.”Since 1992, more than 50 Ukrainian journalists have been killed for carrying out their professional duties. Most recently, Cherkasy-based reporter Vadym Komarov was attacked in May and died a month later. 

Pakistan, India Join Russia-Led Military Drills Despite Kashmir Tensions

Pakistan and India are taking part in a multinational counterterrorism military drill in Russia notwithstanding escalating border tensions between the two South Asian nuclear-armed rival nations over their Kashmir territorial dispute.The Pakistani army announced Tuesday the week-long ‘CENTER 2019’ exercise under the umbrella of China-led Shanghai Cooperation Organization (SCO) has started in the Russian region of Orenburg.“The exercise CENTRE aims at evolving drills of the participating armies in the fight against international terrorism ensuring security and stability in the region,” the military’s media wing said in a statement.The SCO was established in Shanghai in 2001, with Russia, China, Kyrgyzstan, Kazakhstan, Tajikistan and Uzbekistan as its founding members.Last year was the first time India and Pakistan had participated in the SCO anti-terror military drills, also hosted by Russia, after becoming full members of the organization in June 2017, though the two rivals have a history of working together under United Nations peacekeeping missions.Pakistani and other troops stand in formation during joint military exercises of the Shanghai Cooperation Organization (SCO) in Russia’s Orenburg region, in an image from video released by Pakistan Army’s media wing ISPR.However, the current drill comes at a time of increased border tensions between India and Pakistan stemming from recent Indian actions in Kashmir, which both the countries claim in its entirety.New Delhi abolished a constitutionally provided special autonomy for its administered part of the Himalayan region on August 5, placing millions of Kashmiris under a security lockdown and communications blackout, now into its seventh week, to suppress violent reaction protests.Islamabad, which also controls a portion of Kashmir, denounced the crackdown and downgraded diplomatic as well as trade ties with New Delhi, demanding India reverse its controversial moves.The dispute has sparked two wars between India and Pakistan and several limited conflicts since the two countries were partitioned by Britain in 1947,Indian leaders defend their latest actions in Kashmir, saying they will improve security and bring economic prosperity to India’s only Muslim-majority state, where separatist armed groups have waged a violent insurgency for over three decades.U.S. President Donald Trump says he has been in contact with leaders of both the countries to press them to ease their latest tensions.Pakistani Prime Minister Imran Khan and his Indian counterpart Narendra Modi will be traveling to New York later this month to address the U.N. General Assembly session.“I’ll see prime minister Modi and we’ll be meeting with India and Pakistan (prime ministers), and I think a lot of progress has been made there. A lot of progress,” Trump told reporters on Monday. He did not elaborate further.  

Україна може залишитися без підтримки Заходу через «Приватбанк» і Коломойського – FT

Будь-який компроміс держави з бізнесменом Ігорем Коломойським у справі «Приватбанку» може спричинити призупинення підтримки України з боку Заходу, пише британське ділове видання Financial Times у статті «Київ обговорює угоду «Приватбанку» з Коломойським, попри скандал на 5,5 мільярда доларів».

В інтерв’ю FT прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що українська влада шукає «компромісу» з Коломойським у справі «Приватбанку». Гончарук повідомив, що президент України Володимир Зеленський хотів би домовитися з Коломойським про вирішення питання.

«Я повністю переконаний, що зараз нам потрібно зосередитися на зростанні і шукати спільні рішення, а не витрачати наші ресурси на знищення один одного. Тому я дуже позитивно ставлюся до будь-якої риторики, спрямованої на пошук компромісу», – цитує видання слова Гончарука. Водночас глава уряду додав, що «яке б рішення ми не знайшли, ми повинні знайти його разом з МВФ».

Міжнародний валютний фонд попередив Україну, що відмова від націоналізації «Приватбанку» поставить під загрозу програму співпраці на суму 3,9 мільярда доларів. Кредитори очікують, що Україна і далі наполягатиме на поверненні колишніми акціонерами «Приватбанку» 5,5 мільярда доларів, витрачених державою на порятунок банку.

FT також цитує колишню голову НБУ Валерію Гонтареву, яка заявила, що запропонований регулятором наприкінці 2016 року план рекапіталізації вирішував проблеми «Приватбанку». «Він (Коломойський – ред.) не виконав своїх обіцянок», – твердить ексголова НБУ.

У центральному офісі «Приватбанку» в Дніпрі 11 вересня відбуваються слідчі дії. Речник «Приватбанку» Олег Серга повідомив, що правоохоронці «прибули для вилучення низки документів, пов’язаних із договірними зобов’язаннями з нашими партнерами».

Читайте також: НБУ подав скарги на суддів через справи щодо націоналізації «Приватбанку»​

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.