Category: Новини

Despite Americans’ Second Thoughts, Czechs Admire Woodrow Wilson 

The legacy of former U.S. president Thomas Woodrow Wilson is going through a harsh re-examination by supporters of the Black Lives Matter movement in the United States, but in at least one country abroad, his place in history is undisputed. Wilson, who occupied the White House from 1913 to 1921, “is being criticized for his allegedly racist views as far as I know,” said Zdenek Beranek, the Czech Republic’s second-ranking diplomat in Washington.  The Czech people do not approve of any form of racism, Beranek said in an interview with VOA, but “we appreciate what he did for our nation. … Wilson invested his political capital to the independence of my country.”   Wilson, known internationally for his role in reshaping world affairs after World War I, has recently come under scrutiny amid a national movement to remove statues of Confederate generals and other historic leaders accused of having owned slaves or supported racial segregation.  A statue of former US President Woodrow Wilson is unveiled in Prague, Czech Republic, Oct. 5, 2011.Princeton University, one of America’s leading educational institutions, recently removed his name from its school of public policy because of his support for segregationist policies. In a sign of how problematic his legacy has become, the governor of New Jersey has decided to not sit behind a desk used by Wilson when he held that office.  Wilson, described by some as the most highly educated of all American presidents, served as a professor for many years before rising to become president of Princeton, then governor of New Jersey and then president of the United States. Until recently, he was best known for his handling of the presidency during the First World War — a period that saw the rise of the United States as a political and military power. In January 1918, as the war was drawing to a close, Wilson announced the Fourteen Points and laid the foundation for the Treaty of Versailles, which ended the war.   During the war years, he was influenced by the entreaties of Czech exile Tomas G. Masaryk, a fellow academician-turned-politician who, with Wilson’s crucial help, would go on to help establish the new country of Czechoslovakia and become its first president.  Wilson is said to have been deeply moved when he learned that a document drafted by Masaryk and other leading figures to proclaim the right of the Czech and Slovak peoples to self-governance was modeled after the American Declaration of Independence.   “You could say our very independence was declared on American soil,” Beranek said. The Czechs honored Wilson with a larger-than-life full-sized statue erected in central Prague; they also named their main railway station after him.   The statue was knocked down and the railway station renamed when the country became a Soviet satellite after World War II. But after Moscow lost its grip on the region in 1989, a new statue was erected in its place. The train station was not renamed, but it stands on Wilsonova, or Wilson Avenue. 

читати далі
your ad here

Fighting Breaks Out on Azerbaijan-Armenia Border, Several Dead 

Several Azeri soldiers have been killed and Armenian soldiers and police wounded in border clashes, both countries said Monday, each accusing the other of encroaching on its territory. The two former Soviet republics have long been in conflict over Azerbaijan’s breakaway, mainly ethnic Armenian region of Nagorno-Karabakh, although the latest clashes occurred around the Tavush region in northeast Armenia, some 300km (190 miles) from the mountainous enclave. Armenia’s Prime Minister Nikol Pashinyan at the Chancellery in Berlin, Germany, Feb. 13, 2020.The Azeri defense ministry said four of its soldiers had been killed and five wounded while Armenia’s ministry said three of its soldiers and two police officers had been wounded in the clashes. The exchanges of fire began Sunday and continued into Monday. The two sides traded accusations of cease-fire violations and shelling. Azeri President Ilham Aliyev accused the Armenian leadership of a “provocation.” Armenian Prime Minister Nikol Pashinyan said the leadership of Azerbaijan would be responsible for “the unpredictable consequences of the regional destabilization.” The Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE), a security watchdog that has tried to help find a solution to the conflict, urged the two countries to speak to each other to prevent any further escalation. The U.S. State Department condemned the violence, urged the two sides to stop using force immediately, and said it would “remain actively engaged in efforts” to achieve a peaceful settlement. Nagorno-Karabakh, a mountainous part of Azerbaijan, is run by ethnic Armenians, who declared independence during a conflict that broke out as the Soviet Union crumbled in 1991. Though a ceasefire was agreed in 1994, Azerbaijan and Armenia continue to accuse each other of shooting attacks around Nagorno-Karabakh and along the separate Azeri-Armenian frontier. The frozen Nagorno-Karabakh conflict has concerned the international community in part because of its threat to stability in a region that serves as a corridor for pipelines taking oil and gas to world markets.  

читати далі
your ad here

Merkel: Unclear if EU Will Approve Recovery Fund Plan This Week

German Chancellor Angela Merkel said Monday it is not clear whether EU member states would reach an agreement on a COVID-19 recovery fund and multi-year budget at a summit this week, given that differences remain. The leaders of EU member nations are scheduled to gather in person on Friday and Saturday to work out a compromise on a multibillion-dollar stimulus package proposed by Germany and France. The debate has been linked to a discussion on the 27-country bloc’s long-term budget. Merkel spoke to reporters alongside visiting Italian Prime Minister Giuseppe Conte at Meseberg Castle — the German government’s guest house, north of Berlin, where the two held talks. She said positions are still too far apart to make any predictions about how the negotiations will proceed. Merkel said what is important is the scope of the agreement.”What we want now, the recovery fund or the next generation EU program, it has to be staggering, something special. Because the task at hand is huge, and therefore the answer has to be big as well,” she said.Italian news reports quoted Conte as saying the EU should offer “solutions, not illusions and fears.” Much of the stimulus money would go to help countries that were hardest hit by the coronavirus, which causes the COVID-19 disease, and its economic impacts, such as Italy and Spain. Some fiscally conservative EU countries oppose the French-German plan because it would entail borrowing by the bloc as a whole for the first time. 

читати далі
your ad here

Ex-Russian Journalist Charged With High Treason

Investigators of the Federal Security Service have formally charged an aide to the chief of Russia’s Roskosmos space agency, journalist Ivan Safronov, with high treason. 
Safronov’s lawyer Ivan Pavlov said his client was indicted on July 13, adding that he reiterated his previous not guilty plea. 
Moscow police on July 13 detained about 20 supporters of Safronov near the Lefortovo detention center in the Russian capital, where Safronov is being held. 
Among the detained supporters of Safronov were a member of the journalists’ labor union, Sofia Rusova, and reporters Pyotr Parkhomenko, Maria Karpenko, Olga Alenova, Alla Pugachyova and Taisia Bekbulatova. Safronov, who has worked since May as an adviser to Roskosmos head Dmitry Rogozin, is a prominent journalist who covered the military-industrial complex for the newspapers Kommersant and Vedomosti. Police detain RT television channel journalist Maria Sherstyukova during a rally to support Ivan Safronov near the Lefortovo prison in Moscow, Russia, July 13, 2020. Safronov, a former military journalist, was arrested and charged with treason.He was arrested on July 7 amid allegations that he had passed secret information to the Czech Republic in 2017 about Russian arms sales in the Middle East.
Safronov has rejected the accusations and many of his supporters have held pickets in Moscow and other cities, demanding his release. 
Human rights organizations have issued statements demanding Safronov’s release and expressing concerns over the intensifying crackdown on dissent in Russia. 
The chairman of the Union of Journalists of Russia, Vladimir Solovyov, said on July 13 that his organization will “continue to closely monitor Safronov’s case.” 

читати далі
your ad here

Українці біля парламенту Італії вимагали справедливого суду для солдата Марківа

У Римі біля стін італійського парламенту 13 липня відбулася акція з вимогою справедливого судового процесу на стадії апеляції для українського військового Віталія Марківа, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Серед учасників – кілька десятків представників української громади, батьки засудженого солдата, дипломати та італійський правозахисник. Акція була присвячена річниці вироку Марківу, котрого 12 липня минулого року суд присяжних міста Павії засудив до 24 років ув’язнення. Присяжні визнали його причетним до загибелі італійського репортера на Донбасі шість років тому.

Читайте також: Денісова заявляє, що Марків не може отримувати медичну допомогу​

«Солідарність із Віталієм Марківим!», «Незалежний суд без впливу російської пропаганди!», «Солдат Марків несправедливо перебуває в тюрмі без жодного доказу. Чому?», скандували маніфестанти. У виступах учасників лунали заклики і сподівання, що суд другої інстанції в Мілані «виправить помилки» павійських присяжних, проаналізує аргументи захисту та визнає старшого сержанта Нацгвардії України непричетним до трагічного випадку біля Слов’янська 24 травня 2014 року. Тоді на окупованій бойовиками території внаслідок стрілянини загинули фотограф Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов.

«Ми жодним чином не виступаємо проти родини загиблого Роккеллі. Але ми переконані, що на суді не представили жодного доказу залучення Марківа до інциденту. Закликаємо уважно читати мотиваційну частину вердикту суду, який, на жаль, не взяв до уваги ключові докази адвокатів захисту. Нас вразило, чому суд Павії одразу шукав винних у лавах законних військових формувань України, а не серед нерегулярних угруповань проросійських бойовиків, які, можливо, мали на меті убити Андрія Миронова, ворога Володимира Путіна?» – сказав під час виступу голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький.


Перелічивши основні критичні, на його думку, пункти вердикту, активіст висловив впевненість, що Віталія Марківа звільнять.

«Віримо, що це зробить суд в Італії, а не Європейський суд з прав людини», – додав Городецький.

Маніфестацію підтримали італійські партії «Більше Європи» та «Італійські радикали».

Учасники акції також закликали італійську медіаспільноту докладніше зацікавитися «дивною справою Марківа» і висвітлювати громадськості також іншу точку зору, зокрема позицію захисту солдата, а не лише тези обвинувачення і судового рішення. Попри розіслані до італійських медій анонси події, жодного представника місцевої преси на заході не було.

Критики вердикту вважають, що на рішення присяжних вплинула російська дезінформація у медіа довкола процесу і під час самого суду, коли присяжні брали до уваги фейкові документи російських пропагандистських ресурсів.

«В очікуванні розгляду справи в апеляційному суді присяжних Мілана важко говорити, чи щось змінилося за цей рік після вироку. У травні з’явилася дуже негативна стаття у тижневику видання La Repubblica. Гадаю, те, як висвітлює справу преса, більше впливає на суддів, ніж дипломатичні зусилля, які, звісно, потрібні. Головне, щоб суд другої інстанції повністю звільнився від дезінформаційних кліше», – зауважив у коментарі для Радіо Свобода Антоніо Станґо, голова італійської Федерації з прав людини.

Тиражні видання Італії поширюють тезу, що суд присяжних Павії вироком Віталію Марківу поновив принцип права про заборону убивства цивільних і покарав убивць журналістів, які виконували професійний обов’язок на війні.


30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017.

Марків перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Читайте також: Справа солдата Марківа й України: рік після вироку в Італії​

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.

читати далі
your ad here

«КримSOS» закликав МЗС зреагувати на заборону Росії кримчанам перетинати адмінкордон понад один раз

Громадянська ініціатива КримSOS спрямувала на ім’я міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби заяву з проханням зреагувати на незаконне обмеження Росією права жителів Криму на вільний перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим півостровом.

У заяві активісти зазначають, що у зв’язку з протиепідемічними заходами з 29 березня 2020 року уряд сусідньої Росії і Крим громадянам, в яких є інше громадянство, крім російського, лише один раз.

«Тобто мешканці Криму мають можливість одноразово виїхати з Криму через російські КПВВ, посилаючись на норму про наявність у них громадянства України. Так, за інформацією окупаційних властей, жителі Криму, які мають «громадянство РФ», не зможуть покинути територію півострову на підставі тільки українського паспорту і підлягають адміністративній відповідальності», – йдеться в заяві.

Читайте також: Проблеми на адмінкордоні Криму: з чим зіштовхуються при виїзді з півострова та на зворотному шляху​

Крім цього, відзначається, що спроба повторного перетину адміністративного кордону Криму з Херсонщиною до зняття карантину буде вважатися «спробою незаконного перетину державного кордону», за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до законодавства Росії. У «КримSOS» підкреслили, що така ситуація ставить у скрутне становище абітурієнтів з Криму, які хочуть вступати до ВНЗ на материковій частині України.

«З початком вступної кампанії-2020 велика кількість дітей та їхніх батьків виїхали на підконтрольну територію України для складання іспитів, ЗНО та подання документів через Освітні Центри «Крим-Україна». Таким чином, у розумінні російського законодавства, вони використали своє право на одноразовий виїзд з Криму. Тому після повернення та до закінчення карантинних обмежень вони не зможуть покинути окуповану територію, що ставить під загрозу можливість реалізації права на освіту», – йдеться у заяві.

В ініціативі звертають увагу на те, що наявність права власності на нерухомість та землю в Криму не входить до переліку підстав для в’їзду на півострів громадян України.

Читайте також: Прикордонники заборонили в’їзд в Україну російському актору, який відвідував Крим після анексії – ДПСУ​

«Неможливість громадян України, які не проживають постійно у Криму, в’їхати на тимчасово окуповану територію України та розпоряджатися своїм майном… створює суспільний резонанс та обґрунтовані побоювання щодо можливої конфіскації цього майна окупаційною владою», – зазначають активісти «КрымSOS».

Експерти організації вказують на те, що такою забороною Росія порушує Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року, стаття 12 якого гарантує кожному, хто законно перебуває в Криму, право на вільне пересування та забороняє позбавляти громадян України права на в’їзд на територію власної держави.

«Громадська організація КримSOS просить МЗС України звернутися до міжнародного співтовариства з метою інформування та припинення порушення Росією прав мешканців Криму», – йдеться в заяві.

Дмитро Кулеба та Міністерство закордонних справ наразі публічно не зреагували на заяву активістів.

Читайте також: Російська співачка Zivert, яка виступала в Криму, збирається дати концерти в Одесі та Києві​

На початку липня прикордонне управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомило, що зареєстрованих на півострові кримчан будуть штрафувати за спробу перейти адміністративний кордон за українським паспортом. У свою чергу Україна не визнає російські паспорти, видані в анексованому Криму, і в’їхати на материкову частину України за ними не можна.

7 липня прессекретар Херсонського загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що українські прикордонники нарахували понад 300 людей, яких Росія з початку місяця не пустила до Криму через адмінкордон.


читати далі
your ad here

North Macedonia: Ballot Boxes Carried to Quarantined Homes

Election officials in North Macedonia carried ballot boxes to the homes of voters suffering from COVID-19 or in quarantine Monday, at the start of three days of voting in a general election that was delayed for months by the pandemic. Wearing white coveralls and other protective gear, the officials were visiting the homes of some 700 people who registered to vote in the pandemic but were unable to travel to polling stations. It is the first time elections have been held on a weekday, with the date set after the original April 12 vote was postponed due to the pandemic.After the delays, special provisions were made for those quarantined due to the virus. Of the roughly 5,000 people quarantined, just over 700 have registered to vote. Prison inmates, the elderly and the ill vote on Tuesday before the polls open Wednesday.  North Macedonia is holding its first parliamentary election under its new country name, with voters heading to the polls during an alarming spike of coronavirus cases in this small Balkan nation.The country has been run by a caretaker government since January following the resignation of Prime Minister Zoran Zaev after the European Union failed to set a date for North Macedonia to begin accession talks. Parliament elected a temporary government consisting of members of both main parties, with the sole aim of organizing the election.  Opinion polls in the run-up to Wednesday’s vote indicate a close race between coalitions led by the former governing Social Democrats and the center-right opposition VMRO-DPMNE party. The opposition is eager to return to power after losing the last election in 2016 following a decade running the country.Due to the coronavirus outbreak, the Social Democrat-led coalition “Mozeme” (We Can) and the VMRO-led coalition “Obnova” (Renewal) are campaigning mostly through small gatherings and video messages.The caretaker government handled the coronavirus outbreak relatively well until May, imposing a lockdown that kept the number of infections and deaths low. But after authorities eased restrictions and opened the borders, North Macedonia saw an increase in new cases and deaths that have placed it among the most badly affected European nations in terms of the number of deaths and confirmed cases per capita.With more than 8,000 infected people and about 380 deaths in this country of around 2 million people by Sunday, the pandemic and its devastating economic consequences have become the main election issue. The opposition accuses Zaev’s party of being unable to deal with the outbreak or pull the country out of recession.North Macedonia is one of the poorest countries in Europe with a per-capita GDP of about $6,100. About a half of its 2 million people live on the brink of poverty.Polls suggest neither party will win the 61 seats needed in the 120-member parliament to be able to govern alone, meaning a coalition government with a smaller ethnic Albanian party is likely. A total of 15 parties and coalitions are running.Zaev, the Social Democrat leader, has touted his success in securing the country’s NATO membership after sealing a historic 2017 deal with neighboring Greece over the country’s name. Greece had been blocking the country’s NATO accession for three decades, objecting to the use of the name “Macedonia” which it said harbored expansionist claims on its own province of the same name.Zaev also signed a friendship deal with Bulgaria, part of a push to resolve issues with neighboring countries and prepare for EU membership.  The Social Democrats beat the populist conservative VMRO-DPMNE party in 2016 after a decade of autocratic rule by its then-leader Nikola Gruevski, who fled to Hungary to avoid serving a two-year jail sentence for abuse of power and corruption. Hungary granted him political asylum and North Macedonia is seeking his extradition.Gruevski’s successor, Hristijan Mickoski, moved VMRO-DPMNE toward the center-right and is appealing to voters disappointed with the country’s name change and the deal with Bulgaria. He also accuses the Social Democrats of corruption, influencing the judiciary, nepotism and destroying the economy.”These are elections when we decide on the future of our families, elections in which we need to make our ancestors proud,” Mickoski said during a recent television debate with Zaev. “The choice now on July 15 is between injustice, humiliation, and on the other hand justice and dignity.”The Social Democrats point to their success in achieving NATO membership and promise EU accession and a revival of the economy with billions in foreign investments.  “We have proved that North Macedonia could be a friend with everybody, made smart deals that brought the country into NATO and enabled a green light for the start of accession talks with the EU after 15 years,” Zaev said.If neither party wins enough seats to form a government, the largest ethnic Albanian party, the Democratic Union for Integration, or DUI, is the most likely coalition partner.  DUI has been in coalition governments for the past 18 years, and now says it is “high time” for an ethnic Albanian to head the government.Its slogan “Pse Jo?” (Why not?) was chosen to challenge the last “remaining ethnic taboo” of an ethnic Albanian being named prime minister. DUI has already chosen a long-retired politician for the post.Ethnic Albanians make up about a quarter of North Macedonia’s population. They took up arms against government forces in 2001, and the six-month conflict ended with a Western-brokered deal granting them greater minority rights, including making Albanian the country’s second official language.  Both main parties have rejected DUI’s idea.Over 1.8 million people are eligible to vote at nearly 3,500 polling stations. About 2,000 domestic and 130 international observers will monitor the process.Masks are compulsory during voting, and a two-meter distance must be kept from election officials. Authorities are assuring voters the process will not endanger their health. 

читати далі
your ad here

Прикордонники заборонили в’їзд в Україну російському актору, який відвідував Крим після анексії – ДПСУ

Російському актору, який зіграв одну з головних ролей у знятому зокрема на території окупованого Кримського півострова фільмі «Балканський кордон» (2019 рік), затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві, заборонили в’їзд в Україну на три роки. Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.

Прикордонники зазначили, що актор, за його словами, прибув в Україну з Франкфурту «на зйомки».

«Під час бесіди чоловік 1982 року народження навідріз відмовлявся визнати відвідування анексованої Росією української території. Згодом він не зміг пояснити прикордонникам окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» своє перебування на одному з фестивалів в Криму минулого року. Як з’ясувалося, актор брав участь у зйомках фільму «Балканський кордон», які проходили зокрема на тимчасово окупованій півострову», – мовиться у повідомленні.


У ДПСУ не назвали ім’я та прізвище актора, але українські та російські ЗМІ повідомляють, що мова йде про Антона Пампушного, зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Сам актор поки не підтвердив і не спростував цю інформацію.

У червні Державна прикордонна служба Україна повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода, що від початку 2014 року до 9 червня 2020-го ухвалила 10612 рішень про заборону в’їзду іноземцям в Україну.

читати далі
your ad here