1UA TV

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про день жалоби в Україні 23 січня через трагедію в Харкові.

Відповідно до указу, у цей день на всій території України буде приспущений Державний прапор на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій.

Також мають бути скасовані розважально-концертні заходи та внесені відповідні зміни до програм теле- та радіопередач.

«У цій страшній пожежі ми втратили 15 людей. Це були чиїсь батьки та матері, чиїсь бабусі й дідусі. Так, у них позаду було довге життя, але попереду їх точно не мала чекати така жахлива смерть. Ці люди мали право на турботу, догляд та безпеку на схилі своїх років. Щоб гідно вшанувати їхню пам’ять, завтра оголошено день трауру. Бо зайвих громадян в Україні не існує», – сказав Володимир Зеленський.

21 січня в Харкові відбулася пожежа в будинку для літніх. За даними рятувальників, загинули 15 людей.

Генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що в справі про пожежу в Харкові затримані чотири людини, слідство розглядає три версії причин інциденту.

 
…

Президент України Володимир Зеленський мав телефонну розмову з новообраним головою Християнсько-демократичного союзу Німеччини Арміном Лашетом, повідомляє Офіс президента 22 січня.

Як стверджують у ОП, Зеленський став першим закордонним лідером, який поспілкувався з новим лідером ХДС, колишня очільниця якої Анґела Меркель наразі є канцлеркою Німеччини.

За повідомленням, Лашет, поміж іншого, висловив співчуття через пожежу в Харкові, яка призвела до загибелі 15 людей.

«Новий лідер ХДС наголосив, що Україна може покладатися на спадкоємність політики Німеччини. Володимир Зеленський висловив щиру подяку за це й зауважив, що це дуже важливо для українців, особливо в питанні досягнення миру на Донбасі», – йдеться в заяві Офісу.

Читайте також: Лашет очолив правлячу партію Німеччини, але справжній спадкоємець Меркель досі не відомий

Крім того, співрозмовники домовилися розвивати співпрацю між Україною та федеральною землею Північний Рейн-Вестфалія, яку наразі очолює Лашет.

«Північний Рейн-Вестфалія – найпотужніша в економічному плані федеральна земля Німеччини. Тому особливо радий активному розвитку співробітництва між Україною та очолюваною вами федеральною землею», – йдеться в цитаті Зеленського, яку наводить пресслужба.

Також президент запросив Арміна Лашета до України.

Армін Лашет очолив консервативну німецьку партію «Християнсько-демократичний союз» 16 січня.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що бойовики ОРДЛО передаватимуть полонених українців за маршрутом Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ. Про це омбудсмен сказала в коментарі Радіо Свобода.

«Ми дізналися нову інформацію, її розповсюдили. Наша інформація була правильна. Потім іншу інформацію почали розповсюджувати деякі політики, що ніби-то (передавати – ред.) будуть через Майорськ (КПВВ «Майорське» – ред.), а потім все ж таки відбулося так, як відбулося. Тобто, вони за планами поїхали через Донецьк – Луганськ – Ростов-на-Дону – Мінськ. Потім потрібно, щоб це вирішували уповноважені органи із пропуску», – сказала Денісова.

Омбудсмен додала, що нової інформації щодо передачі поки немає.

Вчора Денісова заявляла, що інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється. За день до цього вона повідомляла про те, що до передачі готують дев’ятьох осіб.

Народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя», проросійський політик Віктор Медведчук 21 січня заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що ще напередодні писав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ». У незаконних збройних угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» Медведчука раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних.

Водночас правозахисники писали, що цих людей іще 20 січня вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

Також вчора голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що процес передачі кількох громадян, утримуваних бойовиками на непідконтрольній Україні території Донбасу, народному депутатові від ОПЗЖ Віктору Медведчуку зупинено.

Читайте також: Чому Медведчук? Розбираємо версії анонсованого обміну за спиною України (рос.)

16 січня в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених українських громадян. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили йому листом попереднього дня, 15 січня.

Угруповання не уточнили, в чому має полягати це «посередництво» і між якими саме сторонами, враховуючи, що передача, за їхніми ж словами, «одностороння», тобто здійснювана не в результаті переговорів із кимось.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

 
…

Із 16 січня в Україні мовою обслуговування споживачів є державна мова
…

Спеціальна антикорупційна прокуратура підтвердила Радіо Свобода закриття справи, відомої як «Роттердам+».

Водночас причин цього й інших подробиць у пресслужбі САП не навели. Радіо Свобода надіслало запит до САП.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 21 січня ввечері повідомило в твітері, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам+».

НАБУ заявляє, що оскаржить це рішення.

«НАБУ готує скаргу на ім’я в.о. керівника САП (це Максим Грищук – ред.) щодо рішення прокурора Пономаренка про закриття справи «Роттердам+». Сподіваємося на оперативний розгляд», – сказано в повідомленні.

У грудні 2020 року Антимонопольний комітет України повідомив, що закрив справу, широко відому як «справа Роттердам+».

Провадження в цій справі, офіційно «за ознаками порушення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), законодавства про захист економічної конкуренції», АМКУ закрив через недоведеність порушення, мовиться в повідомленні.

Справу розпочали 2019 року за інформацією Національного антикорупційного бюро України. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни (ОРЦ) електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.

Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» і суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС), нагадали в АМКУ про обставини справи.

Саме ці підозри про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були підтверджені. При цьому в АМКУ звернули увагу, що відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції «не виключає можливого порушення інших норм законодавства України».

Формула «Роттердам+», одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.

Як казав тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.

Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.

Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його почали купувати за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.
…

Низка народних депутатів від «Слуги народу», ОПЗЖ та групи «За майбутнє» скаржилися на дії співробітників Державної прикордонної служби відносно себе, своїх родин чи помічників. В офіційних листах, адресованих керівництву ДПС, вони вказували на ретельний огляд, начебто передачу інформації щодо них чи про перетин кордону їхніми родичами або нарікали, що прикордонники відмовляють у в’їзді їхньому оточенню. При цьому народні депутати використовували свої повноваження, адже відправляли скарги як депутатські звернення, хоча згідно з роз’ясненням Конституційного суду такі звернення можуть бути зумовлені лише скаргами та заявами виборців і стосуватися лише питань, пов’язаних саме з депутатською діяльністю. Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.

Співголова фракції «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович у лютому 2020-го року, після повернення з-за кордону направив депутатське звернення на ім’я керівництва Державної прикордонної служби, в якому зазначив, що під час перетину кордону, на моніторі комп’ютера біля його прізвища були зроблені якісь записи та відмітки.

Вадим Рабінович припустив, що прикордонники передавали «невідомим особам інформацію про перетин ним кордону».

У листі депутат попросив вжити заходів, назвати підстави стеження та прізвища осіб, які дали вказівку повідомляти про його перетин кордону. Згодом Рабінович написав ще одне депутатське звернення з вимогою перевірити наведені ним факти та притягнути «винних осіб до встановленої законом відповідальності».

У Державній прикордонній службі у відповідь зазначили, що їхні співробітники діяли відповідно до закону, а також процитували роз’яснення Конституційного суду про те, що депутатські звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців і стосуватися лише питань, пов’язаних саме з депутатською діяльністю.

Інший депутат від ОПЗЖ Вадим Столар скаржився керівництву Держприкордонслужби на те, що 20 жовтня 2019 року його затримали прикордонники і не дозволяли залишати «Міжнародний аеропорт Київ» (Жуляни). У листі Столар перерахував свої депутатські привілеї і зазначив, щовідповідно до Митного кодексу України обранці не підлягають особистому огляду, як і ручна поклажа та багаж – митному огляду.

Як і Вадиму Рабіновичу, у відповіді народному депутатові Столару в ДПС нагадали про роз’яснення Конституційного суду і зазначили, що зміст його звернення стосується його особисто, а не питань, віднесених до депутатської діяльності.

Ані депутат Рабінович, ані депутат Столар не відповіли на прохання про коментар.

Їхній колега по фракції ОПЗЖ Віталій Борт у лютому 2020 року також звертався до прикордонників. Він звертав увагу, що до його помічника службові особи митних органів застосовують ретельний, додатковий огляд. Депутат просив повідомити, який «уповноважений орган дав відповідне доручення».

У коментарі «Схемам» Віталій Борт розповів, що його помічника «щоразу на кордоні зупиняють і допитують, обшукують і потім відпускають». І додав: «Я маю право давати депутатський запит. Це моє особисте право».

Ще один депутат від ОПЗЖ Федір Христенко у своєму депутатському зверненні до керівництва Держприкордонслужби писав, що в інтернеті поширюють інформацію про перетин його дружиною кордону в напрямку Москви. Зокрема, що вона була в російській столиці – 10 разів, починаючи з 2017 року. Христенко попросив провести службове розслідування щодо «незаконного розголошення такої інформації».

У Держприкордонслужбі провели перевірку і відповіли, що такі дані вони не поширювали. Раніше блогер Денис Казанський та ЗМІ повідомляли, що депутат Христенко в центрі Москви провів розкішну вечірку із запрошенням зірок російської естради.

Пізніше народним депутатом зацікавилися в НАЗК і пообіцяли перевірити, яким коштом він влаштував дорогу вечірку. У Нацагентстві чекають відповідей від власників російського ресторану та артистів, а сам депутат заперечує витрати.

Заступник голови фракції «Слуга народу» Артем Культенко, через чотири місяці після того, як склав присягу народного депутата, надіслав до ДПС листа, в якому зазначав, що «не надає згоду на обробку персональних даних». У своєму зверненні Культенко посилався на Конституцію і закон «Про захист персональних даних».

У коментарі журналістам представниця Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Інна Берназюк пояснила, що «державні органи обробляють персональні дані на основі закону, а не на основі згоди, і якщо ДПС має обов’язково обробляти персональні дані при перетині кордону , то вона не може не виконати такий обов’язок, покладений на неї законом».

У розмові зі «Схемами» Культенко заперечив, що надсилав саме депутатське звернення: «Це не є депутатське звернення. Як громадянин України я надсилаю ті речі, які мені потрібні, так, як я вважаю за потрібне. Вони не стосувалися ніякої діяльності, нічого. Це мої особисті права, яких я дотримувався по закону».

Як зауважують журналісти, звернення було оформлене на бланку народного депутата, з підписом та вихідним номером.

Депутата від групи «За майбутнє» Олександра Герегу, як виявили «Схеми», цікавило, чому прикордонники у грудні 2019 року відмовили у в’їзді громадянину Латвії Бунде Айварсу, працівнику «Епіцентру К». Співвласник мережі гіпермаркетів «Епіцентр» Герега у депутатському зверненні просив керівництво ДПС «втрутитись у ситуацію, переглянути прийняте рішення та дозволити перетин державного кордону».

Прикордонники відповіли, що відмовили у в’їзді іноземцю через доручення Державної міграційної служби і запропонували Герезі для з’ясування обставин звернутися туди.

Раніше цей же депутат надсилав звернення на ім’я мера Києва Віталія Кличка, в якому була пропозиція купувати все необхідне медичне обладнання, завезене в Україну на літаку «Мрія», у мережі торговельних центрів «Епіцентр». У листі були вказані телефони кількох контактних осіб і помічниці депутата та зазначено, що доданий прайс.

Пізніше у розмові зі «Схемами» Герега зауважив: «Взагалі це була помилка моєї помічниці. Вона дійсно на бланку народного депутата кинула. Чому? Коли ми її запитали, вона чітко сказала, що думала, що так буде швидше і краще для суспільства… Скільки привернули увагу всієї країни? І ви запитуєте. А якби кинула на бланку компанії «Епіцентр» – ну, кому воно потрібно? А так, бачте, одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, мовиться у розслідуванні.

Раніше «Схемам» вдалося отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.

 
…

Процес передачі кількох громадян, утримуваних бойовиками на непідконтрольній Україні території Донбасу, народному депутатові від ОПЗЖ Віктору Медведчуку зупинено, повідомив голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук. За його словами, літак, який мав привезти цих людей, не вилетів.

«Той літак, який мав привезти людей, не вилетів. Не тому, що немає палива чи ще чогось. Виникає просте запитання: хто летить у літаку? Ці люди мають паспорти? Вони внесені до відповідного реєстру? Це ж не просто подорож на конях – це дуже далека, причому міждержавна дорога. Спочатку вони летять із Донецька до Ростова-на-Дону, потім із Ростова-на-Дону до Мінська, а потім із Мінська в Україну. Це вже нездійсненне питання. Літак цього зробити не може», – заявив Кравчук в ефірі «5 каналу» 21 січня.

Він також наголосив, що повернення українців з полону – це справа не Медведчука, а справа України.

«Не може приватна особа займатися питаннями такого масштабу без держави, а якщо вона береться за це або це підтримується Росією, то це означає тільки одне: зробити навколо конкретної людини піар для того, щоб підняти її авторитет», – заявив голова української делегації в ТКГ.

Раніше уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється.

За її словами, поки що невідоме місце перебування українців. Денісова додала, що зараз підтверджено два маршрути, за якими може відбутися процес передачі. Це – КПВВ «Майорське» та маршрут Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ.

Тим часом, народний депутат від ОПЗЖ, проросійський політик Віктор Медведчук, якого в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних, 21 січня заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що за день до цього писав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ».

Водночас правозахисники писали, що цих людей іще вчора вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

20 січня омбудсмен заявила, що процес переговорів щодо обміну заморожений.

«ОБСЄ не має відношення до будь-якого обміну. Питання звільнення незаконно утримуваних (осіб – ред.) обговорюються насамперед на ТКГ в Мінську. І зараз можна сказати, що процес заморожений, нічого не відбувається», – додала омбудсмен.

16 січня в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених громадян України. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили йому листом попереднього дня, 15 січня.

Угруповання не уточнили, в чому має полягати це «посередництво» і між якими саме сторонами, враховуючи, що передача, за їхніми ж словами, «одностороння», тобто здійснювана не в результаті переговорів із кимось.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

29 грудня 2019 року відбувся обмін утримуваними особами – на вільну територію України повернулися 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Серед звільнених – журналіст Станіслав Асєєв, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков, викладач і публіцист Олег Галазюк.

Україна віддала 124 особи – колишніх «беркутівців», яких обвинувачують у розстрілі людей на Майдані в 2014 році; обвинувачених у теракті в Харкові 2015 року, яких засудили до довічного ув’язнення; військовополонені росіяни, колаборанти (засуджені за відповідні злочини), фігуранти кримінальних справ, пов’язаних з підтримкою російських окупаційних сил на Донбасі та з тероризмом.

Останній обмін утримуваними між Україною та російськими гібридними силами на Донбасі відбувся 16 квітня 2020 року. З полону звільнили 20 осіб, а українська сторона передала угрупованням Кремля 14. У списках спочатку значилося 18 прізвищ, але 4 не погодилися повертатися в ОРДЛО.
…

Представник президента України в АРК Антон Кориневич 22 січня в День Соборності України наголосив на особливій важливості соборності українських громадян, які проживають зараз в окупованому Криму й на окупованих територіях Донбасу.

«Якщо більше ста років тому важливим було єднання українців з Наддніпрянщини і Західної України, то сьогодні особливе значення має соборність усіх громадян України, які проживають на території України, зокрема, на тимчасово окупованих територіях – в Криму і на Донбасі. Сьогодні ми живемо в своїй державі, проте значна частина наших громадян проживають в умовах окупації. Саме тому значення Акту Злуки та Дня Соборності сьогодні є важливим символом того, що всі ми разом і тимчасова окупація обов’язково закінчиться, а наш державний прапор буде піднято на всіх частинах території України», – написав Кориневич в привітанні на своїй сторінці в фейсбуці.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова також висловила упевненість у швидкому «повернення в українську сім’ю» Криму й окупованих територій Донбасу.

«Сьогодні ми, українці, єдині в своїх прагненнях – відновлення територіальної цілісності України, повернення наших незаконно утримуваних громадян і відновлення миру на Сході. Впевнена, що дуже скоро мій рідний Крим, тимчасово окуповані території Донбасу повернуться в українську сім’ю, і це стане ще однією світлою сторінкою в історії нашої держави, яким став акт злуки ЗУНР і УНР 102 роки тому. З днем Соборності України!» – йдеться в повідомленні на її офіційній сторінці в фейсбуці.

Президент Володимир Зеленський у своєму вітанні висловив упевненість у тому, що в майбутньому українці зможуть «все подолати і разом стануть творцями нового акта злуки».

22 січня 1919 року був проголошений Акт Злуки. Це одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Ухвалення цього документа означало об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

День Соборності України – державне свято, його офіційно відзначають з 1999 року.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року це свято не відзначають на півострові, проте біля пам’ятника Тарасові Шевченку в Сімферополі регулярно з’являються квіти, прикрашені українською символікою.

 
…

Народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко у депутатському зверненні до СБУ та Державної прикордонної служби цікавився можливістю в’їзду в Україну російських акторів, які відвідували Крим після окупації Росією або публічно схвалювали анексію півострова, а деякі з них офіційно включені до «переліку осіб Міністерства культури України, які становлять загрозу нацбезпеці». Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.​

Як з’ясували журналісти, 17 лютого 2020 року Олексій Гончаренко направив до Служби безпеки та прикордонників листа із проханням надати «офіційну інформацію про відсутність заборони на в’їзд» вісьмом артистам із Росії. Таке звернення депутат з ЄС пояснив тим, що до нього звернулась директорка «Московського театру «Школа сучасної п’єси» – «з клопотанням з метою організації гастролей артистів трупи цього театру в Україну», орієнтовно – навесні-влітку 2020 року.

У списку згаданих Гончаренком артистів – засновник та художній керівник «Московського театру «Школа сучасної п’єси» Йосип Райхельгауз.

Як виявили журналісти, у червні 2014-го в інтерв’ю «Ехо Кірова» він заявив, зокрема: «Коли я вперше почув, що там, у Криму, вимагають у Росію – я так зрадів, нарешті, яке щастя, це наш Крим, це російський Крим. Все правильно, і якби ми не поспішали, не силували, дали б цій любові якийсь час розвиватися… По результату все правильно: Крим наш».

Також Райхельгауз відвідував Ялту у 2016-му році, де виступав головою журі фестивалю «Театр. Чехов. Ялта» – про що йшлося у сюжеті телеканалу «НТС Севастополь».

«Це було ще до того, як був введений карантин. Я хотів, щоб з гастролями в Україну, в Одесу приїхав «Московський театр «Школа сучасної п’єси» Йосипа Райхельгауза, це одесит, це людина, яка спілкується українською мовою, підтримує Україну, не підтримує анексію Криму, всюди має абсолютну принципову позицію щодо цього. І тому я направив звернення щодо цього, щоб дізнатися, чи є по якихось акторах цього театру заборона. Я ж не просив, щоб їх впустили. Тут сказано, можуть заїжджати чи ні?» – так Гончаренко пояснив журналістам.

Депутат з ЄС підкреслив, що Райхельгауз є його «особистим другом»: «Він ніколи не підтримував анексію Криму, я з надзвичайною повагою ставлюся до нього, допомагав організовувати гастролі його театру раніше, і буду радий, коли закінчиться карантин, дуже хочу, щоб його театр знову приїхав в Україну».

Серед вказаних у зверненні Гончаренка артистів – також російська акторка Ірина Алфьорова, яка включена до переліку осіб Мінкультури України, які створюють загрозу нацбезпеці.

Також Гончаренко запитував про можливість в’їзду в Україну Юрія Чернова, який зіграв у фільмі «Крим». Як повідомляли російські медіа, цю стрічку зняли за підтримки міністерства оборони Росії.

У зверненні Гончаренка згадана також російська акторка Олена Санаєва. В одному із сюжетів на телеканалі «НТС Севастополь» йшлося про те, що у 2016 році, після анексії Криму, вона брала участь у фестивалі «Театр Чехов Ялта» як членкиня журі.

Крім того, у вказаному депутатом списку – Марат Башаров. Раніше кримські журналісти у Києві просили держоргани пояснити, чому йому та іншим артистам дозволяють гастролювати, якщо вони не визнають територіальну цілісність України – коли приїжджали із виступами в анексований Крим без офіційного українського дозволу.

У коментарі журналісту «Схем» Гончаренко заявив: «Я питаю їх (СБУ і Державну прикордонну службу – ред.), ці люди конкретно були помічені в антиукраїнській діяльності чи ні? Якщо вони були помічені в антиукраїнській діяльності – їм немає чого робити в Україні. Якщо вони не були помічені в антиукраїнській діяльності – ласкаво просимо, приїжджайте і давайте обмінюватися культурою».

На уточнення журналіста, чи цікавився депутат ЄС публічними висловлюваннями цих артистів, зазначив: «Ні, не цікавився. І не маю це робити. Тому що я не СБУ і не ДПС».

Як з’ясували «Схеми», Держприкордонслужба відмовила депутату Гончаренку у наданні інформації щодо можливості в’їзду акторів московського театру, посилаючись на заборону поширення персональних даних.

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, – йдеться у розслідуванні. Раніше «Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.

 
…

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йдеться у листі від президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу Володимира Зеленського, повідомили в Офісі президента.

«Керівники інституцій ЄС відзначають, що цьогоріч розпочнеться всеосяжний перегляд Угоди про асоціацію. Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – мовиться у повідомленні.

Як зазначили у ОП, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки було домовлено під час минулорічного саміту Україна – ЄС.
…

Інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється, заявила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

«Інформація, яка стосується односторонньої передачі на підконтрольну уряду України територію незаконно ув’язнених громадян України, які утримувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей постійно змінюється», – написала омбудсмен у фейсбуці 21 січня.

За її словами, поки що невідоме місце перебування українців. Денісова додала, що зараз підтверджено два маршрути, за якими може відбутися процес передачі. Це – КПВВ «Майорське» та маршрут Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ.

Тим часом, народний депутат від ОПЗЖ, проросійський політик Віктор Медведчук, якого в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних, заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що ще вчора писав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ».

Водночас правозахисники пишуть, що цих людей іще вчора вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

Вчора омбудсмен заявила, що бойовики ОРДЛО 20 або 21 січня передадуть Україні дев’ятьох незаконно утримуваних осіб.

Денісова також зауважила, що процес переговорів щодо обміну заморожений.

«ОБСЄ не має відношення до будь-якого обміну. Питання звільнення незаконно утримуваних (осіб – ред.) обговорюються насамперед на ТКГ в Мінську. І зараз можна сказати, що процес заморожений, нічого не відбувається», – додала омбудсмен.

16 січня в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених громадян України. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили його листом попереднього дня, 15 січня.

Угруповання не уточнили, в чому має полягати це «посередництво» і між якими саме сторонами, враховуючи, що передача, за їхніми ж словами, «одностороння», тобто здійснювана не в результаті переговорів із кимось.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

29 грудня 2019 року відбувся обмін утримуваними особами – на вільну територію України повернулися 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Серед звільнених – журналіст Станіслав Асєєв, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков, викладач і публіцист Олег Галазюк.

Україна віддала 124 особи – колишніх «беркутівців», яких обвинувачують у розстрілі людей на Майдані в 2014 році; обвинувачених у теракті в Харкові 2015 року, яких засудили до довічного ув’язнення; військовополонені росіяни, колаборанти (засуджені за відповідні злочини), фігуранти кримінальних справ, пов’язаних з підтримкою російських окупаційних сил на Донбасі та з тероризмом.

Останній обмін утримуваними між Україною та російськими гібридними силами на Донбасі відбувся 16 квітня 2020 року. З полону звільнили 20 осіб, а українська сторона передала угрупованням Кремля 14. У списках спочатку значилося 18 прізвищ, але 4 не погодилися повертатися в ОРДЛО.
…

На адресу офісу уповноваженого із захисту державної мови надійшло близько 200 звернень, починаючи з 16 січня 2021 року, коли першочерговою мовою обслуговування споживачів в Україні стала державна – українська мова. Про це мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода.

«За цей час надійшли переважно із Києва та Київської області, як це не дивно. З півдня і зі сходу – якраз найменше. Звичайно, з кожного регіону – по два, по три, по п’ять звернень. Частина з них мають рекомендаційний характер, частина з них справді є з підтвердженням конкретного факту. Звичайно, надходять і такі листи, де є чітке визначення, порушення, факт, доданий файл. І, напевно, 10 звернень ми будемо оформлювати як скарги і безпосередньо розпочинати заходи державного контролю», – сказав Кремінь.

За його словами, зазвичай у скаргах йдеться про відмову обслуговувати українською мовою. «На першому етапі, коли так би мовити клієнт зайшов і замість «добрий день» почув «здрасте». Це, звичайно, відсутність написів українською мовою на вивісках окремих закладів, це відсутність цінників українською мовою. І це, звичайно, відсутність україномовної версії інтернет-магазинів. Таких звернень у нас предостатньо», – додав уповноважений.

Крім того, сказав Кремінь, трапляються і скарги на телеканали.

«Є, звичайно, якісь банальні речі, як скажімо: «я проти всіх українських телеканалів, тому що не встиг ведучий розпочати телевізійну програму українською як його співбесідник заговорив російською і завершилася програма українською, розберіться». Це, звичайно, сфера Нацради з питань телебачення і радіомовлення. І питання квот – це передусім функція конституційного органу такого як Нацрада. У нас з ними підписаний меморандум, ми вже працюємо, у нас є спільний наказ. Найближчим часом ми будемо оприлюднювати результати такої нашої роботи», – сказав мовний омбудсмен.

Станом на 18 січня в офісу уповноваженого із захисту державної мови було близько сотні звернень.

Від 16 січня 2021 року, відповідно до статті 30 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу – і до освіти.

 
…