1UA TV

Ольга Буславець, яка сьогоднішнім рішенням уряду звільнена з посади тимчасової виконувачки обов’язків міністра енергетики, залишається працювати у відомстві, повідомила у п’ятницю пресслужба Міненергетики

«Ольга Буславець залишається на посаді першого заступника міністра енергетики», – йдеться в повідомленні міністерства у фейсбуці.

20 листопада Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення звільнити тимчасову виконувачку обовʼязків міністра енергетики Ольгу Буславець і призначити на її місце Юрія Бойка, який до сьогодні був заступником профільного міністра.

Читайте також: В ОП назвали «фейком» повідомлення про фінансування від Ахметова

Ольга Буславець була призначена в.о. міністра енергетики у квітні цього року.
…

У Центральній виборчій комісії України у п’ятницю ввечері звернули увагу виборців на процедурні моменти під час повторного голосування громадян в перебігу другого туру місцевих виборів, які пройдуть у низці міст цієї неділі, 22 листопада.

«Експрес-нагадування для містян, які цієї неділі знову обиратимуть міських голів. Дано: 1 бюлетень, 2 кандидати і 1 ваша позначка. Завдання: обрати мера свого міста на наступні 5 років. Знову голосуватимуть за міських голів у містах Львів, Бердянськ, Дніпро, Дрогобич, Полтава, Миколаїв, Слов’янськ, Нікополь, Рівне, Ужгород та Черкаси», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

У відомстві вказали, що «повторне голосування – не означає неважливе», вказавши на необхідність скористатися своїм голосом.

ЦВК наголошує, що в умовах пандемії COVID-19 правила безпеки при повторному голосуванні залишаються незмінними: наявність маски і особистої ручки, дотримання соціальної дистанції і голосування в окремій кабінці за наявності ознак захворювання.

В 11-ти українських містах найближчої неділі відбудеться повторне голосування на місцевих виборах, оскільки 25 жовтня жоден із кандидатів у цих містах не набрав 50%+ голосів виборців.
…

Фігурантів бахчисарайської «справи Хізб-ут-Тахрір» Османа Сейтумерова, Сейтумера Сейтумерова та Рустема Суйтмеметова етапували з СІЗО Сімферополя до російського Ростову-на-Дону. Про це «Кримській солідарності» повідомив адвокат Едем Семедляєв.

«Сьогодні при спробі отримати доступ до свого підзахисного Сейтумера Сейтумерова у слідчому ізоляторі мені повідомили про те, що всіх трьох – Османа Сейтумерова, Сейтумера Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова вчора етапували до Ростова-на-Дону», – розповів адвокат.

5 листопада 2020 року у Південному окружному військовому суді відбулося попереднє слухання у справі третьої бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір», а на 19 листопада було призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті. Однак суд відклав його через недоставлення підсудних.

На сайті Південного окружного військового суду попередньо повідомляють про нову дату засідання –17 січень 2020 року.

11 березня в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, затримано 5 осіб: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров (історик – ред.), Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ.

Усім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).

Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.

У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» у зв’язку з обшуками 11 березня.
…

Україна, Чорногорія, Албанія і Норвегія приєдналися до рішення Ради Європейського союзу (від 1 жовтня – ред.) щодо розширення санкцій проти Росії за спорудження Керченського мосту. Про це йдеться в оприлюдненій 20 листопада декларації віцепрезидента Єврокомісії, верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, текст якої розміщено на сайті Європейської Ради.

Повідомляється, що рішення про запровадження нових санкцій стосувалося дій, пов’язаних з підривом або загрозою територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Обмежувальні заходи було запроваджено проти двох фізичних і чотирьох юридичних осіб.

«Країни-кандидати Чорногорія і Албанія, країна Європейської асоціації вільної торгівлі Норвегія, яка є членом європейської економічної зони, а також Україна приєдналися до цього рішення Ради ЄС», – йдеться у декларації.

Відтак, ці чотири країни мають узгодити свою національну політику з відповідним рішенням про розширення санкцій. У свою чергу, Євросоюз бере до уваги і вітає приєднання цих чотирьої країн, вказано у декларації.

Крім того, Україна у іншій декларації віцепрезидента Європейської комісії Жозепа Борреля вказана серед держав, що приєднуються до продовження санкцій проти лідерів невизнаного регіону Молдови Придністров’я.

Повідомляється, що 29 жовтня Рада ЄС ухвалила рішення щодо продовження дії чинних санкцій проти керівництва невизнаного Придністров’я до 31 жовтня 2021 року. Це рішення мають переглянути через шість місяців.

«Країни-кандидати Північна Македонія, Чорногорія і Албанія, країни Європейської асоціації вільної торгівлі Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, які є членами європейської економічної зони, а також Україна і Грузія приєдналися до цього рішення Ради ЄС», – йдеться в декларації.

Зазначається, що «ці країни забезпечать відповідність своєї національної політики цьому рішенню». Євросоюз вітає приєднання цих країн, мовиться в декларації.

Ще одна декларація віцепрезидента Європейської комісії сьогодні стосувалася рішення від 2 жовтня про запровадження обмежувальних заходів проти 40 представників режиму Олександра Лукашенка, причетних до придушення мирних протестів та фальсифікації результатів виборів президента у Білорусі. У ній Україна вказана, як така, що приєдналася до відповідного рішення із ще шістьома державами (Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія). Радіо Свобода 20 листопада звернулося із запитом до МЗС України із запитанням, чи запровадила Україна санкції проти Білорусі, та очікує відповіді.

1 жовтня Євросоюз розширив санкції проти Росії за спорудження Керченського мосту.

Читайте також: Британія слідом за ЄС розширила санкції за будівництво Керченського мосту

ЄС уперше запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту між окупованим Кримом і сусідньою Росією, в липні 2018 року.

Загалом санкції як Євросоюзу, так і низки інших держав проти Росії через окупацію Криму були запроваджені 2014 року, відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
…

Європейський суд із прав людини ухвалив рішення на користь України у справі за позовом групи пенсіонерів з Луганська, які наприкінці 2014 року подали позов проти українського уряду, вимагаючи поновити їм виплату пенсій, повідомив заступник міністра юстиції – уповноважений з питань ЄСПЛ у Мін’юсті України Іван Ліщина.

«Заявники – група пенсіонерів, що проживала в ОРДЛО, звернулась до адміністративних судів, оскаржуючи постанову КМУ № 595, якою було затверджено «Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню…», п. 2 якого зупинялись видатки з державного бюджету на соціальні виплати на тимчасово неконтрольованій території до її повернення під контроль органів державної влади. Заявники вимагали визнання цього положення незаконним та поновлення їм пенсійних платежів», – написав Ліщина.

За його словами, адміністративні суди трьох інстанцій частково задовольнили цей позов, визнавши п. 2 порядку нечинним на тій підставі, що Кабмін вийшов за межі своїх повноважень, ухвалюючи його. У вимогах про поновлення платежів суди відмовили, бо заявники звернулися до неналежних відповідачів, додав Ліщина.

За його даними, заявники зверталися до багатьох органів із вимогою про поновлення пенсійних платежів на підставі судових рішень, але їм відмовили. Вони звернулися до адміністративних судів із позовом про незаконну бездіяльність виконавчих органів, але в цьому позові їм відмовили.

До ЄСПЛ заявники скаржилися на порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) і статті 1 Першого протоколу (право власності) у зв’язку з невиконанням судового рішення на їхню користь.

«Суд приймає аргумент уряду про те, що держава не могла бути обґрунтовано зобов’язана виконати рішення шляхом дій, які не були чітко зазначені судом при ухваленні рішення, і що заявники могли та мали… звернутись із окремими позовами проти відповідних відповідачів для обстоювання своїх прав. Більше того, з обставин справи не випливає, та заявники не стверджують, що подання таких позовів становило б додатковий тягар для них…» – процитував Ліщина уривок рішення ЄСПЛ.

Рішення оприлюднене на сайті ЄСПЛ 19 листопада.

10 липня правозахисна організація Human Rights Watch у листі до президента України Володимира Зеленського закликала українську владу посилити спроби захистити права українців похилого віку, які живуть на непідконтрольній уряду території Донецької та Луганської областей.

Правозахисники наголошують, що Україна повинна завершити дискримінаційну практику, яка змушує пенсіонерів із ОРДЛО перетинати лінію розмежування для отримання пенсії.

Тодішній віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що питання виплат пенсій в окремих районах Донецької та Луганської областей може бути вирішене лише в контексті деокупації.
…

Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу на арешт експрезидента Віктора Януковича, тому що прокурор не довів факт оголошення його в розшук – про це йдеться в роз’ясненні, яке суд оприлюднив 20 листопада.

«Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на наступне. Скасовуючи ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, Київський апеляційний суд виходив з того, що прокурором не доведено факт оголошення підозрюваного Януковича Віктора Федоровича у міжнародний розшук, як того вимагають положення частини 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України», – йдеться в повідомленні суду.

Як зазначили в суді, прокурор, звертаючись до слідчого судді Печерського районного суду, послався на наявність постанови старшого слідчого про оголошення Януковича в розшук, але не долучив витяг про оголошення його в міжнародний розшук на підставі цієї постанови.

Також у суді вказують на ту, що в матеріалах справи нібито є повідомлення від Інтерполу про намір видалити інформацію про Януковича з бази розшукуваних як таку, що «має переважно політичний характер».

«Зазначеному рішенню Інтерполу не надав оцінки і слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва, залишивши поза увагою ту обставину, що, за даними Інтерполу, Янукович В.Ф. в міжнародному розшуку не перебуває. Натомість, стороною захисту до апеляційної скарги долучено лист Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) від 25 квітня 2017 року за підписом Генерального Секретаріату Інтерполу, в якому зазначено, що відносно Януковича В.Ф. не розміщувалося повідомлення Інтерполу з «червоним кутом» та не розміщувався внутрішній запит з метою оголошення його міжнародного розшуку по лінії Інтерполу», – повідомляють в апеляційній інстанції.

Суд послався на те, що законодавство України не визначає поняття «міжнародний розшук» і не регламентує підстави для визнання того, що особа є в міжнародному розшуку. Водночас обов’язок довести перебування підозрюваного в такому розшуку зокрема через витяг з бази Інтерполу покладається на сторону обвинувачення.

Читайте також: Венедіктова: з початку року у «справах Майдану» повідомили про підозру 37 особам

Крім того, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки текст оригіналу ухвали, який міститься в матеріалах провадження, відрізняється від її завіреної копії, наданої захисникам підозрюваного. Апеляційний суд також вказав на порушення процедури слідчим суддею в обранні запобіжного заходу.

«Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, дійшла висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні Януковичем В.Ф. кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення», – додали в установі.

Київський апеляційний суд 16 листопада скасував заочний арешт для експрезидента Віктора Януковича за одною зі справ проти нього, частково задовольнивши клопотання його захисту.

Печерський райсуд Києва 12 травня задовольнив клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу Януковичу у вигляді тримання під вартою у справі про розстріли на Майдані. Перед цим, 4 травня, Печерський суд ухвалив рішення про заочний арешт Януковича у справі про узурпацію влади.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що в анексованому Криму готові приймати міжнародні місії, в тому числі з питань дотримання прав людини, але на російських умовах. Інформація про це розміщена на сайті МЗС Росії.

«Ми готові до діалогу з профільними міжнародними організаціями з питання дотримання прав людини в Криму в рамках процедур, застосовуваних до дотримання Росією зобов’язань у цій сфері на території нашої країни. Ми також готові приймати місії відповідних організацій у Криму, якщо їх направляють у рамках мандату відповідних структур у прив’язці до процедур, які можуть застосовуватися до відвідування Росії», – цитує Захарову пресслужба відомства.

Речниця МЗС Росії сказала це, реагуючи на затвердження 18 листопада Третім комітетом Генеральної асамблеї ООН нової резолюції щодо порушення прав людини в Криму.

У МЗС Росії рішення назвали «політично мотивованим».

Захарова також вказала на неможливість Росії підключити своїх представників із Криму до міжнародних конференцій.

«Раніше, коли не було проблем із міжнародною транспортною логістикою, їх не пускали, не видаючи візи. Сьогодні, коли форуми перейшли в віртуальний формат, у нас існують проблеми навіть з підключенням по інтернету. Нам весь час у цьому відмовляють. Делегація України нескінченно блокує виступи представників Криму, вважаючи, що вони знають краще, як там ідуть справи», – сказала речниця МЗС Росії.

Раніше Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні опублікувала новий звіт про порушення прав людини в анексованому Криму. При цьому в місії відзначили, що не мають доступу на територію півострова і здійснюють свій моніторинг, перебуваючи в Києві і в Одесі.

Після цього віцеспікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Бобков сказав, що на півострові готові приймати місію ООН, але тільки після узгодження даного візиту з МЗС Росії.

18 листопада 2020 року Комітет Генасамблеї ООН схвалив посилену резолюцію, яка засуджує порушення прав людини в Криму. За резолюцію висловилися 63 країни, в тому числі Сполучені Штати і більшість країн ЄС. Проти голосували 22 країни, на чолі з Росією.

Після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН з прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.

На початку липня Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини у Криму – це вигадка.
…

Державне бюро розслідувань викликало учасників Революції гідності на допит два тижні тому і скасувало виклик через епідемію COVID-19, стверджують у пресслужбі ДБР.

Також в установі заперечують, що виклики є політично обґрунтованими.

«Кримінальне провадження за статтею 109 Кримінального кодексу України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) зареєстроване Офісом Генерального прокурора на виконання рішення суду. Досудове розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України доручено ДБР», – йдеться в повідомленні.

Згідно з позицією відомства, допити вказаних осіб як свідків мали на меті «забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування».

Читайте також: В ОПУ відреагували на обшуки в приміщенні Музею Революції гідності

«Виклики осіб на допити до ДБР скасовано у зв’язку з поширенням епідемії COVID-19, про що їх завчасно повідомлено. Інформація про політичні мотиви викликів учасників Революції Гідності на допити до ДБР не відповідає дійсності. Підтвердженням маніпуляцій щодо приурочення вказаних викликів до Дня Гідності та Свободи є те, що допити скасовані ще два тижні тому, але свідки про факт викликів заявляють лише тепер», – заявляє ДБР.

Напередодні кілька осіб, які як політики і громадські діячі брали активну участь у подіях Революції гідності, повідомили у четвер про отримання повісток на допит у Державне бюро розслідувань в одній зі «справ Майдану». Серед тих, хто публічно заявив про отримання такої повістки, є екссекретар РНБО Олександр Турчинов, експрем’єр Арсеній Яценюк, ексдепутатка Тетяна Чорновол та ще декілька осіб.

Читайте також: Генеральний директор Музею Революції гідності прокоментував обшуки

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

«Повістка мені прийшла в офіс «Народного фронту» в одній пачці з повістками Яценюку, Турчинову і Парубію» – Тетяна Чорновол
…

Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm повідомила 19 листопада, що на окупованій частині Луганської області, за 12 кілометрів від лінії фронту, вперше за час бойових дій на Донбасі було виявлено новітній російський комплекс «Наводчик-2», до складу якого входять кілька безпілотників різних модифікацій з радіусом дії від 10 до 100 кілометрів.

Спільнота вказує, що перші згадки присутності на Донбасі наземної станції управління комплексу «Наводчик-2» зробила Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ 14 листопада, а тепер волонтерам вдалося їх зафіксувати на фото.

«Завдяки фото з БПЛА вдалося підтвердити, що новітній російський комплекс «Наводчик-2» дійсно використовується на Донбасі. Поряд зі станцією управління також були помічені 3 ящики для зберігання та транспортування БПЛА. Ця інформація є вкрай важливою для розширення багатомовної доказової бази InformNapalm, один з розділів якої присвячений фіксації російської техніки та озброєння, яке активно використовується на Донбасі», – вказують волонтери-розслідувачі.

У InformNapalm нагадують, що у зведеннях із зони бойових дій на Донбасі комплекс «Наводчик-2» згадувався одного разу, в контексті виявлення в квітні 2017 року в районі Світлодарської дуги БПЛА «Гранат-1», який входить до складу цього комплексу. Проте виявлення цього типу БПЛА не є безумовним доказом застосування цілого комплексу, бо ці безпілотними можуть застосовуватись і окремо, пояснюють волонтери.

Комплекс «Наводчик-2» надійшов на озброєння Міноборони Росії у 2014 році, він складається із наземної станції керування та БПЛА чотирьох типів. Загалому у складі комплексу сім безпілотних апаратів.

Росія неодноразово заперечувала присутність своїх військових і техніки на Донбасі. І хоча Україна та Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків, Кремль ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

В Офісі президента України заявили про «полярні» і «вкрай деструктивні» емоції від повідомлень про обшуки 19 листопада у приміщенні Музею Революції гідності.

«Сьогодні правоохоронці провели обшуки в приміщенні Музею Революції гідності. Будемо відвертими: така новина вже починаючи із заголовка не може не викликати різних, дуже полярних емоцій. Зокрема, вкрай деструктивних… Невже було обов’язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді у державі. А правоохоронці повинні враховувати й такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій», – йдеться в повідомленні ОПУ на сторінці у Telegram.

В ОПУ зауважили про занепокоєння від факту, що слідчі дії відбулися чітко напередодні річниці початку Майдану.

«Згідно з повідомленнями правоохоронців, йдеться про підозру щодо посадовців Музею у розкраданні коштів. Якщо гроші справді розтрачені, якщо дійсно було зловживання службовим становищем, то це легко довести. А отже, всі все побачать. У цьому має бути чіткий правовий шлях, тому що будь-яке цивілізоване суспільство зацікавлене в коректному виконанні законів задля запобігання правопорушенням у державі. Ще раз наголосимо на ключовому: емоцій у ці дні щороку й так дуже багато, тому не варто штучно додавати нових. Особливо не варто це робити шляхом добре відомих політичних спекуляцій. Ми всі зацікавлені у правді та злагоді. Цим, власне, й мають завершитися сьогоднішні події навколо Музею Революції гідності – чітким юридичним висновком», – вказали в ОПУ.

Раніше сьогодні голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, коментуючи обшуки, заявив: «Бентежить, що слідчі обрали саме цей момент для проведення обшуків, адже вони відбулися безпосередньо перед Днем гідності та свободи і річницею подій на Майдані. Цим однозначно скористаються антиукраїнські сили, що намагаються дискредитувати Революцію гідності».

19 листопада в Національному музеї Революції гідності відбулися обшуки. Служба безпеки України стверджує, що керівництво Музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на роботи із реконструкції та благоустрою об’єктів меморіального комплексу. Підрядникам був перехований аванс у розмірі 80% від суми договору (111 мільйонів гривень).

Правоохоронці зазначили, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводились. Натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів були витрачені не на цілі, які прописані у відповідних договорах.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має постати над майданом Незалежності на алеї Героїв Небесної Сотні.

20 лютого 2018 року оголошені підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцем став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. Відкриття меморіалу було заплановане на лютий 2019 року.

Будівельні роботи не розпочалися вчасно, оскільки Генеральна прокуратура заявила про необхідність провести додаткові слідчі експерименти на місці розстрілів учасників акцій протесту. Влітку 2018 року на відведену під будівництво ділянку меморіалу був накладений арешт.
…

Голова Європейської служби зовнішніх справ Жозеп Боррель прокоментував указ президента Росії Володимира Путіна від 4 листопада, який має на меті далі полегшити визнання в Росії «документів», виданих угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», і надання мешканцям окремих районів Донецької і Луганської областей громадянства Росії.

«Це являє собою ще одну спробу Росії підірвати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України. Ми очікуємо, що Росія утримається від дій, які суперечать Мінським угодами і перешкоджають повній реінтеграції непідконтрольних уряду територій в Україні, а замість цього повністю виконає свої зобов’язання по Мінським угодами», – мовиться у повідомленні.

Раніше Міністерство закордонних справ виступило з критичною заявою щодо нового указу президента Росії Володимира Путіна, що має на меті далі полегшити визнання в Росії «документів», виданих угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», і надання мешканцям окремих районів Донецької і Луганської областей громадянства Росії.

Указ Путіна вносить зміни в два попередні укази, від 2017 і 2019 років. Із обох указів вилучаються фрази про те, що в них ідеться про «громадян України і осіб без громадянства, які постійно мешкають» на окупованих частинах Донбасу.

Першим із цих указів Путін ухвалив визнавати на території Росії незаконні паспортні псевдодокументи і реєстраційні знаки транспортних засобів, що їх самочинно видають підтримувані і скеровувані Росією незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», які захопили частини територій Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Другим Путін ухвалив спрощений порядок надання громадянства Росії мешканцям цих окупованих нині територій українського Донбасу.

При цьому в обох указах Путіна раніше йшлося про те, що згадані «документи» мають належати «громадянам України і особам без громадянства, які постійно мешкають на цих територіях». Таким чином, бойовики угруповань та інші люди, що живуть на окупованих територіях, скаржилися, що мусять доводити в Росії і своє українське громадянство (або відсутність громадянства), і постійне мешкання в ОРДЛО – хоча багато з них уже не мають легітимних українських документів, чи то про громадянство, чи про право мешкання особи без громадянства. Нині ця вимога для Росії скасована.

 
…

Виконувати обов’язки генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» буде Олег Струк, заступник генерального директора з інженерно-технічного забезпечення та розвитку персоналу, повідомила пресслужба компанії.

Він очолюватиме аеропорт до призначення нового керівника.

Напередодні Кабінет міністрів України на своєму засіданні призначив генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна головою Державної митної служби України.

Як повідомили у митній службі, Рябікін розпочинає свою роботу на новій посаді з 18 листопада.

Наприкінці жовтня уряд визнав керівника аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна переможцем конкурсу на вакантну посаду голови Держмитслужби.
…

Народна депутатка від фракції «Опозиційна платформа – «За життя» Антоніна Славицька фігурує як свідок у кримінальному провадженні, пов’язаному з так званими «плівками Вовка». Про це вона розповіла у коментарі Радіо Свобода.

«Можу сказати, що існує кримінальне провадження, у ньому я маю процесуальний статус свідка», – зазначила Славицька.

За словами депутатки, в рамках цього провадження її за півтора роки викликали на допит лише один раз.

«Та й то – перед розглядом відповідного подання в КСУ щодо закону «Про діяльність НАБУ» з метою певного тиску на мене? як на представника суб’єктів права на конституційне подання. І наразі мені не відомо про наявність обвинувальних вироків, які набули законної сили щодо будь-яких осіб підозрюваних в цьому провадженні», – сказала Славицька.

За її оцінкою, пов’язане з «плівками Вовка» кримінальне провадження, у якому вона фігурує як свідок, «має безліч процесуальних порушень» і «не має юридичної перспективи».

На оприлюднених НАБУ наприкінці липня 2019-го так званих «плівках Вовка» Антоніна Славицька згадується кілька разів. 

Зокрема, у одному з епізодів ймовірно голова київського Окружного адміністративного суду Павло Вовк, ймовірно розмовляючи, з екссуддею Одеського окружного адмінсуду Олексієм Колесниченком, говорив наступне: «…ти, коли в п’ятницю приїдеш, у приймальні у Сергія Васильовича є дівчинка Антоніна (мається на увазі помічниця Ківалова Славицька (Гасанова) А.К.). У неї для тебе буде подарунок, добре? .. Я правильно зрозумів, що ти назвав шість, а один, один – це наше з тобою, так? А, все, я зрозумів…»

Нині Антоніна Славицька як представниця ОПЗЖ бере участь у робочій групі з питань врегулювання конституційної кризи, однак, на думку експертів у сфері судової реформи, фігурування на «плівках Вовка» є плямою на репутації депутатки, а відтак вона не мала б брати участь у засіданнях подібних робочих груп.

Сама Славицька називає це «примітивною спробою булінгу та хейтерства на ґрунті банальних заздрощів, особистої помсти та власної недореалізації» з боку тих, хто її за це критикує.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов ймовірно суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова.

Вказані особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури, фігурували у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. За даними слідства, голова і деякі судді ОАСК «організували винесення завідомо неправосудних судових рішень і втрутилися у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

Як заявили в НАБУ, це відбувалося в кілька етапів, зокрема, були штучно ініційовані подання позовів про відсутність повноважень у деяких членів ВККС і заборону їм виконувати свої повноваження й організовано винесення судових рішень про задоволення цих позовів.

У суді тоді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що його повторний тест на коронавірусне захворювання COVID-19 виявився позитивним. Він сказав про це у відеозверненні у фейсбуці ввечері 19 листопада.

При цьому Зеленський вказав, що його стан поліпшується.

«Мій повторний тест, на жаль, поки що позитивний, але я продовжую щоденно працювати. Це моя робота. І єдина різниця, що я працюю не на Банковій, а на вулиці академіка Заболотного… Дякую всім за підтримку… Запахи вже сьогодні повернулися, сили повертаються, температура знижується», – сказав Зеленський.

9 листопада стало відомо, що на COVID-19 захворіли президент України Володимир Зеленський і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Речниця президента Юлія Мендель 12 листопада повідомила, що Зеленський і Єрмак перебувають в лікарні на самоізоляції, де продовжують працювати, у них легкі симптоми хвороби.
…

Постійна місія Німеччини в ООН заявила про продовження порушень прав людини в Криму через шість років після анексії півострова Росією.

Такою була реакція німецької сторони після голосування Комітету з прав людини Генасамблеї ООН за проєкт посиленої резолюції по Криму.

«Через більш ніж 6 років після незаконної анексії Росія продовжує серйозні порушення прав людини на території України. Німеччина підтримує територіальну цілісність України і закликає Росію припинити агресію», – йдеться в повідомленні місії в твіттері.

Напередодні Комітет Генасамблеї ООН схвалила посилену резолюцію, яка засуджує порушення прав людини в анексованому Криму. 

Після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН із прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця раніше повідомляв в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що на 75-й сесії Генасамблеї ООН Україна планувала винести щонайменше два проєкти резолюцій, які будуть стосуватися Криму.

На початку липня Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.

 
…

В Офісі президента України повідомили, що глава держави Володимир Зеленський по відеозв’язку обговорив із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем заходи щодо поліпшення умов ведення підприємництва для представників малого та середнього бізнесу.

«Денис Шмигаль зауважив, що до кінця тижня уряд напрацює драфт законопроєкту з відповідними змінами щодо полегшення ведення бізнесу. А наступного тижня після консультацій з підприємцями його можна буде подавати на розгляд парламенту. Глава держави наголосив, що такий законопроект Офіс президента може спрямувати до парламенту як невідкладний. Головна умова – він має бути узгоджений з бізнес-середовищем», – повідомляє пресслужба ОПУ про перебіг розмови президента і прем’єра.

Повідомляється, що, за словами Дениса Шмигаля, Кабмін вже напрацював низку законодавчих змін щодо полегшення ведення бізнесу, зокрема перегляд списку порушень, за які підприємців штрафуватимуть, а також про розмір таких санкцій.

17 листопада у центрі Києва біля будівлі Верховної Ради відбулася акція підприємців «Право на працю». Сотні людей вимагали скасувати карантинні обмеження для малого бізнесу, а також ухвалити законопроєкти, спрямовані на захист спрощеної системи оподаткування. Того ж дня парлмент все ж не підтримав відстрочку касових апаратів для ФОП.

 
…