1UA TV

Засуджений у Росії український режисер, кримчанин Олег Сенцов написав листа московській правозахисниці Зої Свєтовій, у якому повідомив, що його етапують в колонію Ямало-Ненецького автономного округу на півночі Росії. Повний текст листа, датованого 17 вересня, Светова опублікувала на сайті організації «Відкрита Росія» 30 вересня.

«У мене все нормально. Їду. Вивезли різко з Якутії і везуть в Ямало-Ненецький автономний округ. А там тільки одне місце для відбування покарання – це легендарні Харпи», – йдеться в тексті.

У листі Сенцов припустив, що його перевозять через активну підтримку з боку активістів і політиків.

«Клімкін (міністр закордонних справ України – ред.) намагався до мене додзвонитися на мій день народження в липні, і приїжджали «Пуссі Райот» з Альохіною до Якутська мене підтримати. Це чудово! Але замість дзвінка мені дали чергове ШІЗО (штрафний ізолятор, місце ще більш суворого тримання в межах в’язниці – ред.), а потім взагалі вивезли в більш жорстке місце – Харп. Наказ про це Федеральна служба виконання покарань Росії підписала наприкінці липня. Це зовсім не означає, що не треба нічого робити… Просто знайте, що у місцевих правозастосувальників своя логіка в голові, і реагують вони часто ось так», – пише український в’язень.

9 вересня стало відомо, що Олега Сенцова етапували з колонії в Якутську до СІЗО-1 Іркутська. Пізніше з’явилися повідомлення, що Сенцова етапували з Іркутська до Челябінська. Однак у Челябінському слідчому ізоляторі спростували інформацію про етапування туди Сенцова.

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані представниками російських спецслужб в Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка до списку політв’язнів.
…

США повідомили про посилення санкцій із 28 листопада проти енергетичного і банківського секторів економіки Росії, що були накладені через її агресію проти України
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов заявив, що США зацікавленні в аналізі і вивченні безпосереднього досвіду протистояння гібридній агресії, який має Україна.

За повідомленням РНБО, спеціальний помічник президента США з питань кібербезпеки Джош Стайнман під час зустрічі з українським посадовцем у Києві також додав, що президент США Дональд Трамп вважає кібербезпеку надзвичайно важливою і цінує нинішній рівень співпраці між США і Україною.

Під час зустрічі сторони обговорили питання українсько-американської співпраці у сфері кібербезпеки. Турчинов наголосив, що Росія вже четвертий рік веде проти України гібридну війну, одним із елементів якої є кіберагресія.

«Україна витримала декілька потужних кібератак, які заподіяли достатньо великої шкоди. Збитки, яких завдано нашій державі, оцінюються в десятки мільйонів доларів, – сказав Турчинов. – Для забезпечення системної протидії кіберзагрозі РНБО України ухвалила Стратегію кібербезпеки. З метою координації структур, які відповідають за різні аспекти цієї проблематики, створено Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО».

Окрім того, за його словами, розгортається національна телекомунікаційна мережа та створюється захисний ІТ-контур, який має захистити державні інформаційні ресурси і об’єкти критичної інфраструктури.

«Також співрозмовники обговорили заходи, яких вжила Україна до захисту свого кіберпростору, зокрема, заборону деяких програмних продуктів, соціальних мереж та інформаційних ресурсів Росії», – мовиться в повідомленні РНБО.

Різнопланова агресія Росії проти України, що не обмежується військовим планом і йде також у сфері інформаційної, кібернетичної війни тощо, отримала назву гібридної. Після її початку навесні 2014 року інші країни стали вживати заходів для протистояння такому різновидові агресії і, зокрема, цікавляться вимушеним досвідом України в цьому.
…

У слідчому ізоляторі № 3 російського міста Челябінська повідомили, що ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова туди не привозили, повідомив російський незалежний правозахисний медіа-проект «ОВД-Інфо» з посиланням на російську правозахисницю Тетяну Щур.

Правозахисниця висловила припущення, що російська влада приховує місце перебування Сенцова, щоб «до нього не дісталися правозахисники».

Раніше повідомляли, що Сенцова етапували до Челябінська, а звідти далі в невідомому напрямку. Челябінський СІЗО № 3 є так званим «пересильним»: у ньому мають офіційно тримати людей, яких етапують до інших регіонів Росії.

9 вересня російським правозахисникам стало відомо, що Сенцова перевезли з колонії в Якутську, де він відбував призначене російським судом покарання, до слідчого ізолятора в Іркутську; 11 вересня повідомляли, що його етапують із Іркутська, але інформації про те, куди саме, не було.

Так само не відома причина переведення.

У серпні 2015 року суд у Росії оголосив вироки громадянам України, режисерові, кримчанину Олегові Сенцову, а також активістові з окупованого Криму Олександрові Кольченку, затриманим на півострові, в так званій «справі кримських терористів»: 20 і 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Їх оголосили винними в підготовці до терористичних актів, у незаконному обігу вибухових речовин і в підпалі дверей офісу російської провладної партії «Єдина Росія» в окупованому Росією Криму.

Сенцов, як і Кольченко, відкидає будь-яку свою провину, вони називають своє переслідування політично мотивованим. Низка правозахисних організацій визнала їх політичними в’язнями. Росія вже двічі відмовилася видавати їх Україні. Президент Росії Володимир Путін, зокрема, у грудні 2016 року заявляв, що для звільнення Олега Сенцова «мають визріти умови».

Також у тій самій справі проходили і були засуджені в Росії кримчани Геннадій Афанасьєв, звільнений пізніше, та Олексій Чирній.

За даними правозахисної ініціативи #LetMyPeopleGo, в Росії і в окупованому нею Криму з політичних мотивів утримують нині 49 українських громадян.
…

Трьом колишнім високопосадовцям Міністерства внутрішніх справ України оголосили підозру у справі про розстріли протестувальників на Майдані в Києві взимку 2014 року, повідомляє Генеральна прокуратура. За повідомленням, двоє з них на даний час займають керівні посади в Національній поліції України.

«Повідомлення про підозру здійснено за фактом системної реалізації організованого колишнім президентом України Віктором Януковичем й іншими високопосадовцями країни перешкоджання мітингам, зборам і демонстраціям громадян, яке виразилось у тому числі в розробці проектів постанов Кабінету міністрів України, якими надано дозвіл на незаконне використання спецзасобів (гранат) виробництва Росії для подальшої їх видачі працівникам правоохоронних органів, для застосування проти учасників акцій протесту в Києві в лютому 2014 року, а також координації (сприяння) дій працівників правоохоронних органів під час силових акцій щодо мітингувальників 18-19 лютого 2014 року в Києві, із застосування насильства та зброї», – повідомили у прокуратурі.

Одного з них також підозрюють у «незаконному наданні неправомірної вигоди (передачі додаткових нелегальних коштів) працівникам правоохоронних органів з метою схилення їх до вчинення злочинів проти учасників акцій протестів у Києві в 2013-2014 роках».

У прокуратурі додали, що слідчі Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ спільно з працівниками НАБУ провели обшуки, де за місцем проживання одного з підозрюваних виявили і вилучили «значну кількість цінностей (медалі), ноутбуки, чорнові записи, бойові припаси й інше майно».

У прокуратурі заявили, що мають намір просити суд про арешт підозрюваних.

Імен підозрюваних у ГПУ не називають, але, згідно з повідомленням, йдеться про колишніх службових осіб Департаменту громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ України.

На початку року Генеральна прокуратура повідомила, що триває розслідування понад двох з половиною сотень проваджень щодо злочинів, вчинених під час подій Майдану, а більш ніж 30 осіб вже визнані винними у судах. Між тим, як зазначив начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, за ґратами опинився тільки один фігурант цих справ.

У лютому 2016 року суд об’єднав кримінальні провадження щодо колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут» Олександра Маринченка, Сергія Тамтури, Олега Янішевського, обвинувачуваних у розстрілі 48 активістів Євромайдану, з провадженням щодо Сергія Зінченка і Павла Аброськіна, яких обвинувачували в убивстві 39 майданівців 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській. У травні 2016 року Святошинський суд розпочав розгляд по суті справи проти п’яти колишніх беркутівців. Їм інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану. Колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» не визнають власної вини за жодним із пунктів.

Усього, як повідомляв прокурор Генеральної прокуратури України Яніс Сімонов, вдалось ідентифікувати 25 правоохоронців, які стріляли на Інститутській. 20 із них зараз у розшуку.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська запропонувала російському омбудсмену Тетяні Москальковій організувати спільний візит для особистої зустрічі з Олегом Сенцовим, Олександром Кольченком, Романом Сущенком, Миколою Карпюком, Станіславом Клихом, Павлом Грибом й іншими громадянами України, ув’язненими в Росії.

«Вважаю за необхідне звернути Вашу увагу на те, що наш спільний моніторинговий візит до Сімферопольського і Миколаївського слідчих ізоляторів був позитивно сприйнятий представниками громадських, правозахисних і міжнародних організацій. Висока оцінка наших спільних зусиль у сфері захисту прав громадян обох держав свідчить про існування суспільного запиту на подальший розвиток і зміцнення такої форми практичної взаємодії», – йдеться у листі українського омбудсмена.

Лутковська також запропонувала російській колезі здійснити спільний візит у пенітенціарні установи України для моніторингу дотримання прав громадян Росії, які перебувають в них. Зокрема, відвідати Віктора Агєєва, який перебуває у Старобільському СІЗО Луганської області.

Раніше у вересні під час свого виступу на сесії Генасамблеї ООН президент України Петро Порошенко заявив, що питання звільнення заручників в рамках виконання Мінських угод зайшло в глухий кут. Він також повідомив, що Росія утримує щонайменше 16 українців.
…

Державний секретар Міністерства аграрної політики та продовольства України Владислав Андронов отримав 1 060 100 гривень за свою нерухомість від закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного фонду «Істейт». Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Владислав Андронов переміг на відкритому конкурсі під час заміщення посади державного секретаря у Мінагрополітики. Його призначили розпорядженням Кабінету міністрів України 26 квітня 2017 року. З офіційної біографії стало відомо, що у 1999-2003 роках Андронов очолював Міжрегіональну раду солідарних профспілок України, а протягом останніх десяти років обіймав посаду заступника генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «КУА «Інвестиційні ресурси».

Публічні акціонерні товариства у формі закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного фонду створюються з метою спільного інвестування. Проте досить часто через такі організаційно-правові форми намагаються приховати реальних акціонерів товариств. Як наслідок, з’ясувати, хто саме придбав у Андронова нерухомість, наразі неможливо.
…

Угорщина буде домагатися скасування нового українського закону про освіту, а також наполягатиме на відкликанні законопроектів про мову та громадянство, які зараз подані на розгляд депутатам Верховної Ради України, заявив у Будапешті міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Ці законопроекти міністр назвав «ще небезпечнішими» від нового закону про освіту.

За словами Сійярто, законопроект про мову суворо обмежуватиме використання мов нацменшин в Україні, а другий передбачає суворі санкції за подвійне громадянство.

Угорська сторона впродовж останнього року на всіх двосторонніх угорсько-українських перемовинах просила українських партнерів відкликати всі три документи, однак «ми отримали тільки різноманітні туманні запевнення», розповів Сійярто.

Наступного тижня угорський міністр зустрінеться зі своїм румунським колегою. На переконання Сійярто, інтереси двох сторін щодо освітнього закону України «однозначно» збігаються, бо це питання зачіпає і школярів румунської нацменшини в Україні, вважає керівник МЗС Угорщини.

Раніше в четвер закон «Про освіту» набув чинності після офіційної публікації 27 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши МЗС і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні, і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через підписання закону про освіту. Із критикою закону також виступали Румунія, Молдова, Болгарія, Греція, Польща і Росія.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що законодавство не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».
…

Росія звинуватила Україну в тому, що Київ своїми вимогами щодо розташування ймовірної миротворчої місії ООН і на непідконтрольній Україні ділянці кордону з Росією намагається зламати послідовність виконання кроків мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу.

Як заявила на брифінгу в Москві речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, внесений на розгляд Ради безпеки ООН російський проект резолюції про таку місію багато з українських засобів інформації «спотворили» і «подали зовсім не так». При цьому вона не уточнила, в чому мало б виявитися таке «спотворення».

Вона також нагадала, що пропозиція Росії передбачає розгортання на окупованій частині Донбасу місії ООН із єдиною метою захисту спостережної місії ОБСЄ в місцях, де вона здійснює моніторинг розведення сил і озброєнь сторін.

Захарова, серед іншого, розкритикувала вимоги Києва про те, що можлива миротворча місія ООН має бути розташована, як вона висловилася, «на всіх територіях «ДНР» і «ЛНР»», як вона назвала території Донеччини й Луганщини, захоплені за підтримки Росії цими незаконними збройними сепаратистськими угрупованнями, а також на всій лінії кордону з Росією. За її твердженням, такі вимоги «ведуть до зламування наявних форматів і послідовності кроків за мінськими домовленостями».

При цьому речниця МЗС Росії додала, що за останньою з трьох головних мінських домовленостей, Мінським комплексом заходів від 12 лютого 2015 року, передача Україні контролю за нині непідконтрольною ділянкою кордону є останнім пунктом виконання цього документа, після проведення на окупованій території місцевих виборів і «остаточного врегулювання» в регіоні.

При цьому вона промовчала про те, що інша з мінських домовленостей, Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, вимагає якнайшвидшого запровадження моніторингу і контролю ОБСЄ за нині непідконтрольною ділянкою українсько-російського кордону і створення там зони безпеки по обидва його боки.

Раніше в четвер російське видання «Ізвестія» заявило з посиланням на неназване джерело в російських дипломатичних колах, що Росія планує накласти в Раді безпеки ООН вето на ймовірний український проект резолюції про миротворців для Донбасу, що, як вимагає Київ, буде передбачати розміщення місії на українсько-російському кордоні. Як пише видання, російські дипломати стверджують, що це «суперечить мінським домовленостям». Офіційного підтвердження чи заперечення цієї інформації не було.

Президент Росії Володимир Путін на початку вересня змінив свій попередній спротив ідеї Києва ввести на окуповану частину Донбасу миротворчу місію ООН, але заявив, що вона має розташуватися тільки на лінії контакту сторін. Цю ідею відкинули Україна, а також, зокрема, Німеччина, Франція і США. Київ, зокрема, заявив, що Росія намагається спотворити висловлену ще 2015 року ідею України про запровадження місії ООН на Донбасі. Після цього Путін дещо пом’якшив думку, погодившись на розташування миротворців і в інших місцях біля лінії контакту, де можуть працювати спостерігачі ОБСЄ. Але Москва й далі вважає неприйнятною вимогу Києва, яку підтримують його міжнародні партнери, що така місія ООН має працювати по всій окупованій території, включно з лінією кордону. За повідомленнями, російський проект резолюції про миротворців уже попередньо обговорили в Раді безпеки ООН, і він не знайшов підтримки, в першу чергу з боку України і США. Київ же тим часом іще не подає свого проекту резолюції, бо наразі узгоджує його зі своїми міжнародними партнерами.
…

167 народних депутатів зі 422 відвідали всі пленарні засідання Верховної Ради у вересні, повідомляє всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України».

Загалом у вересні відбулося 11 засідань парламенту, на яких в середньому було зареєстровано 328 народних депутатів. «Це найгірші показники відвідуваності з лютого 2017 року, коли в залі парламенту було зареєстровано 326 депутатів», – заявляють у КВУ.

За даними письмової й електронної реєстрації, п’ятеро народних депутатів не відвідали жодного засідання за місяць, кажуть у КВУ. Це член «Опозиційного блоку» Євген Бакулін, позафракційний Дмитро Ярош, Віталій Чепинога із «БПП», а також позафракційні депутати-втікачі Сергій Клюєв і Олександр Онищенко.

За даними комітету, серед фракцій і груп парламенту найгірше відвідували засідання депутати «Волі народу», «Відродження» й «Опозиційного блоку». «В середньому в залі парламенту було зареєстровано 58% депутатів «Волі народу», 68% – «Відродження»» та 71% – «Опозиційного блоку». По інших фракціях показники такі: ВО «Батьківщина» – 80%, «БПП» – 81%, «РПЛ» – 83%, «НФ» – 83%, «Самопоміч» – 85%», – мовиться в повідомленні.

Верховна Рада України 8-го скликання була обрана на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року.

На початку травня у КВУ повідомили, що з початку року із заробітної плати депутатів вирахували 1,7 мільйона гривень за прогули засідань Верховної Ради.
…