1UA TV

У представництві президента України в Автономній Республіці Крим закликали громадян України на окупованому Росією півострові не брати участі у виборах президента Росії на цій частині української території.

«Не дайте себе використати!» – закликав у фейсбуці перший заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Ізет Гданов.

«Ми знаємо, що окупанти у Криму чинять безпрецедентний тиск на вас, намагаючись «загнати» на так звані «вибори»… Думаю, ні в кого немає сумнівів, що це банальна спецоперація чергового формального призначення путіна», – написав він, маючи на увазі прогнози, що чинний президент Росії Володимир Путін буде з великим відривом знову переобраний на четвертий термін.

При цьому Гданов також попередив: «Тих, хто бере участь в організації процесу так званих «виборів» у будь-якому вигляді, незалежно від обставин чекає відповідальність за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України без строку давності». Ця стаття – про державну зраду – передбачає в разі визнання винним покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна або без неї. «Подумайте про себе і своїх дітей, не беріть участі в міжнародних злочинах», – закликав посадовець.

Ізет Гданов також наголосив: «Особлива відповідальність лежить на корінному народі Криму – кримськотатарському, в нас у генетичній пам’яті наслідки російського чобота, настане час, народ спитає в кожного, хто зрадив…»

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим на час окупації півострова працює на материковій частині України.

18 березня, в день роковин заяви Росії 2014 року про вступ Криму до неї, в цій країні відбудуться президентські вибори. За словами оглядачів, за умов, що Путіну гарантована перемога з великим відривом уже в першому турі, Кремль занепокоєний, що така визначеність може схилити і прихильників Путіна не піти на вибори, що зменшить його «переможний відсоток». Відтак влада Росії вживає заходів, від заохочення до застосування примусу, щоб домогтися якомога вищої явки на вибори.

Росія планує провести ці свої вибори і на окупованій частині території України, у Криму, що є порушенням міжнародного права. Київ виступає з протестами і закликає світ не визнавати незаконних виборів президента Росії в окупованому українському Криму; низка окремих країн і міждержавних об’єднань, зокрема Європейський союз, уже підтвердила, що не буде визнавати цих результатів.

Крім того, Київ закликає громадян України, які живуть у Криму і яким Росія також протизаконно надала своє громадянство, не брати участі в цьому голосуванні, і попереджає про відповідальність за участь в організації цих виборів на півострові. Окремо Меджліс кримськотатарського народу звернувся з закликом не брати участі в цих виборах до кримських татар.
…

Міністерство закордонних справ України ще в лютому попереджало Росію, що голосування на виборах її президента в російських дипломатичних представництвах на українській території буде неможливе, якщо Москва не відмовиться від проведення цих виборів в окупованому Криму, нагадала речниця МЗС Мар’яна Беца.

Вона повідомила в низці інтерв’ю кільком українським засобам інформації, що рішення Києва не допустити громадян Росії (крім дипломатів) до такого голосування після того, як Москва проігнорувала вимоги України, є свідомою і скоординованою позицією української влади, яку узгодили МЗС, Міністерство внутрішніх справ і керівництво держави.

За її словами, реакція на це рішення російської сторони цинічна, блюзнірська, неприйнятна і викликає обурення.

16 березня Міністерство внутрішніх справ України заявило, що 18 березня, в день проведення в Росії президентських виборів, на територію російських дипломатичних представництв в Україні (посольства в Києві, генеральних консульств у Львові, Одесі і Харкові) громадяни Росії допускатися не будуть, за винятком осіб із дипломатичним статусом. У міністерстві також додали: «З огляду на публічні акції протесту в українському суспільстві, нехтування з боку Росії законними вимогами української сторони, щоб уникнути провокацій і можливих важких наслідків, підрозділи Нацполіції і Нацгвардії забезпечать у цей день належну охорону всіх дипломатичних представництв і установ, а також прилеглих до них територій, відповідно до Віденської конвенції». МВС закликало дипломатів і громадян Росії «підкоритися законним вимогам України – не провокувати ситуацію, дотримуватися порядку і законів України».

У Росії у відповідь звинуватили Україну в «порушенні міжнародних зобов’язань і міжнародного права» і навіть у «втручанні у внутрішні справи Росії» – не згадуючи про юридичну кваліфікацію дій самої Росії, яка 2014 року окупувала український Крим, а нині намагається провести на цій окупованій частині української території вибори свого президента, всупереч нормам і вимогам міжнародного права.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін іще 23 лютого повідомляв, що українська сторона надіслала ноту до МЗС Росії, в якій висловила «рішучий протест проти виборів президента Росії на території окупованого Криму», що також Україна застерегла від спроб організації виборів на території окупованого Донбасу і наголосила, що не може бути ніяких виборів у диппредставництвах Росії в Україні «без повного виконання перших двох умов». Ні про які реакції на це російської сторони повідомлень не було, Москва давала знати, що відкриє в Україні в день виборів чотири дільниці для голосування.

Україна закликала світ не визнавати незаконних виборів президента Росії в окупованому українському Криму. Низка окремих країн і міждержавних об’єднань, зокрема Європейський союз, уже підтвердила, що не буде визнавати цих результатів.
…

Президент України Петро Порошенко висловив переконання, що членство України в Європейському союзі є питанням кількох років, а не десятиліть.

Як повідомляє прес-служба голови держави, в інтерв’ю німецькій медіагрупі Funke він заявив: «У Німеччині це може бути непопулярним, але я абсолютно впевнений, що Україна буде прийнята до Європейського союзу. І це буде питання років, а не десятиліть. Навряд чи якась інша країна виявляє більше ентузіазму щодо Європи, ніж Україна».

Порошенко наголосив, що встановив курс на вступ України до НАТО, а потім до ЄС і рішуче продовжуватиме шлях реформ. «Усі експерти підтверджують, що за останні три роки Україна домоглася більшого прогресу, ніж за попередні 25 років», – наводить Банкова слова президента, який також наголосив, що «це стосується і боротьби з корупцією».

«Ми відповідатимемо критеріям вступу, у тому числі щодо боротьби з корупцією», – сказав голова держави в інтерв’ю. За його словами, в Україні вже створена «цілком незалежна антикорупційна інфраструктура». При цьому президент зазначив, що «основа для хабарництва і корупції ліквідована», хоча попереду ще й багато роботи.

«Запитайте у західних інвесторів: вони підтвердять, що ми досягли значного прогресу», – заявив Петро Порошенко. Він також зауважив, що органи боротьби з корупцією мають підтримку і довіру міжнародних ділових партнерів, і висловив упевненість, що разом із європейськими партнерами Україні вдасться ще більше знизити рівень корупції у країні, інформує прес-служба президента України.

Коли це інтерв’ю має бути оприлюднене в Німеччині, в повідомленні не сказано.

Німецький медіахолдинг Funke Mediengruppe, один із найбільших у цій країні, серед іншого, видає низку німецьких регіональних газет, а також має кілька регіональних радіостанцій. Холдингові належать і деякі засоби інформації в кількох інших країнах.

Наприкінці лютого – на початку березня Петро Порошенко кілька разів заявляв, що обговорює у своїй команді «пропозицію «заякорити» в Конституції стратегію вступу України до ЄС та НАТО». 16 березня під час відвідин прифронтової зони на Донбасі президент заявив, що вже віддав розпорядження підготувати проект поправок до Конституції, що мали б закріпити прагнення України до вступу в НАТО і Європейський союз.

Інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському союзі є, відповідно до чинного українського законодавства, одним із пріоритетів національних інтересів держави, а забезпечення цього – однією з засад зовнішньої політики України.

Євросоюз наразі має з Україною угоду про асоціацію, що передбачає також зону вільної торгівлі, констатує європейські прагнення Києва і пропонує розширювати партнерство, але щоразу наголошує, що нинішній рівень відносин не надає Україні автоматичного права на вступ.

Для країн Східної Європи, що вступали до ЄС за останні півтора десятиліття, від подачі заявки на вступ (якій передувала ще тривала підготовка) до набуття членства минало від восьми до дванадцяти років.
…

Під час поїздки на Донбас президент також зазначив: «Російські генерали вважають війну на Сході України лише першим етапом війни з Альянсом»
…

«Хімічна атака» Кремля у Великій Британії – не що інше, як посягання на суверенітет Великої Британії»
…

Критика Національної спілки журналістів України з боку медійних організацій є «з’ясуванням стосунків», заявив Радіо Свобода голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Мені дивно, що на аргументовані заяви НСЖУ про загрози свободі слова про фізичну небезпеку, репресивні дії органів влади ми не чуємо заяв представників влади і голосних спростувань від посадовців. Водночас ми бачимо, що на передній лінії йдуть окремі громадські організації, які свої зусилля спрямовують не на безпосереднє посилення захисту журналістів, а на якесь з’ясування стосунків», – сказав Томіленко.

На його думку, заява медійників «згенерована більшою мірою двома громадськими організаціями, чиї звіти і чия діяльність має певне політичне забарвлення». Він не уточнив, про які організації йде мова.

«Це напад як елемент захисту. Окремі медійні організації захищають владу, поліцію. Вони виходять з того, що новини про побиття журналістів, напади, тиск – це нібито погано для країни в часи агресії. Відповідно, вони борються з поганими новинами. Ми боремося за захист прав журналістів», – додав голова НСЖУ.

За його словами, дві організації, які були авторами звернення, декларують, що ведуть системний моніторинг свободи слова й порушень прав журналістів.

«Звичайно, їхні звіти є необ’єктивними. Це певний елемент захисту тих звітів», – заявив Томіленко.

Він зазначив, що йому «прикро» через «частину гідних медійних організації», які «на автоматі» підписують такі заяви.

«Мені дивно, що можна критикувати й оголошувати недовіру керівництву НСЖУ таким організаціям, як «Інтерньюз Україна», Центру демократії і верховенства права або Могилянська школа журналістики. Вони не зверталися до НСЖУ з будь-якими запитами», – повідомив Томіленко.

16 березня українські медійні організації заявили про недовіру до керівництва Національної спілки журналістів України. Автори звернення вважають, що українська медійна спільнота має ініціювати створення нової членської журналістської організації, заснованої на засадах незалежності, підзвітності та прозорості.

Медійники заявили, що риторика керівництва НСЖУ «містить маніпуляції, що, за дивним збігом обставин, відповідають інтересам окремих політичних кіл та олігархічних кланів, спотворюють реальність та сприяють поширенню фейків і дезінформації про реальну ситуацію в медіасфері».

Серед авторів звернення – «Інститут масової інформації», «Детектор медіа», Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Центр демократії та верховенства права, «Інтерньюз Україна» та Могилянська школа журналістики.

Національна спілка журналістів є громадською неприбутковою позапартійною організацією. Згідно з інформацією на сайті НСЖУ її мета – «сприяння розвитку журналістики в Україні та захист соціальних економічних, творчих інтересів журналістів».
…

Прес-служба дружини президента Марини Порошенко на підтвердження її фаху як голови Українського культурного фонду надала перелік культурних заходів, у яких вона брала участь або які були проведені під її патронатом. Зокрема, у цьому списку фігурує відкриття виставок, відвідування кінопрем’єр, відкриття меморіалів, благодійні заходи, відвідини концертів і фестивалів. Про це йдеться у розслідуванні «Посада для першої леді» програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

З огляду на положення про Український культурний фонд, де зазначено, що його голова «є фахівцем у сфері культури, має бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, вільно володіє державною мовою, володіє іноземною мовою – однією з офіційних мов Ради Європи», і призначається міністром культури, журналісти «Схем» запитали інформацію щодо фаху Марини Порошенко.

У відповіді прес-служби вказані, зокрема, такі заходи, як передача музичних інструментів Київському інституту музики імені Глієра, відвідини гала-концерту проекту Music Camp International у Житомирі, патронаж Всеукраїнського музичного конкурсу Мирослава Скорика, відвідини спектаклю «Слава героям» Донецького академічного драматичного театру, відкриття Мариною Порошенко виставки українського художника Юрія Химича у Фінляндії, відвідини разом із дітьми з особливими потребами «Книжкового Арсеналу». Повний перелік можна побачити тут. 

У прес-службі також зазначили, що Марина Порошенко упродовж 2005–2007 років навчалася у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв та отримала другу вищу освіту за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» та здобула кваліфікацію мистецтвознавець-експерт.

У січні 2018 року міністр культури України Євген Нищук призначив головою Українського культурного фонду Марину Порошенко, дружину президента України Петра Порошенка. Як повідомила прес-служба Мінкультури, за її кандидатуру одноголосно проголосували всі члени Наглядової ради фонду. 

Призначення дружини Марини Порошенко на посаду голови Українського культурного фонду стало «несподіванкою» для неї самої.

«Для мене це була несподіванка… Я не відразу погодилася на цю посаду, розуміла відповідальність, яка лягає саме на голову наглядової ради. По-друге, я розуміла, яку реакцію викличе це в суспільстві… Але я думаю, що ми покажемо якісний прозорий результат», – зазначила у коментарі «Схемам» Марина Порошенко через місяць після свого призначення.

«Схеми» у розслідуванні «Посада для першої леді» також з’ясували, що наглядову раду Українського культурного фонду, яка одностайно проголосувала за кандидатуру дружину президента України Петра Порошенка Марину Порошенко на посаду голови цієї установи, обрали з порушеннями.

Відповідно до закону про Український культурний фонд, двох членів цієї ради призначив президент, ще двох – міністр культури, чотирьох обирали шляхом інтернет-голосування, і останнім, дев’ятим членом є сама Марина Порошенко, за посадою. Дружина президента – також і голова наглядової ради.

Журналісти з’ясували, що інтернет-голосування «було не зовсім прозорим», а окремі положення закону про фонд, що дозволяє президентові призначити двох членів наглядової ради, два управління Верховної Ради вважають такими, що «суперечить Конституції України», мовиться у розслідуванні.
…

Генеральна прокуратура України має намір допитати позафракційного народного депутата Надію Савченко в справі про розстріли під час подій Євромайдану в лютому 2014 року, повідомив Радіо Свобода начальник Департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

15 березня Савченко заявила, що бачила, як голова Верховної Ради України Андрій Парубій «заводив снайперів у готель «Україна» під час Євромайдану. Пізніше вона сказала, що помилилася і мала на увазі не Парубія, а народного депутата від «Народного фронту», голову комітету парламенту з питань національної безпеки і оборони Сергія Пашинського.

«Слідчий домовляється про дату допиту, вона ще не визначена», – сказав Горбатюк.

Заява Савченко пролунала на тлі звинувачень у плануванні нею теракту в парламенті України. 15 березня генеральний прокурор Юрій Луценко вніс на розгляд Верховної Ради подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

У відповідь народний депутат запропонувала правоохоронцям допитати її публічно на поліграфі.

Цього ж дня Верховна Рада Україна виключила Савченко із комітету з питань національної безпеки і оборони.
…

Кабінет міністрів України має намір розірвати програму економічної співпраці з Росією, схвалену в 2011 році, заявляє прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми працюємо над тим, щоб переорієнтувати нашу економіку від тієї прив’язки, яку постійно нам нав’язувала Росія. Я дав доручення, ми зараз готуємо рішення уряду, думаю, в середу ми його ухвалимо, – про розірвання Програми економічного співробітництва, яка була укладена в 2011 році. Будемо робити все, щоб країна-агресор платила високу ціну за агресію в Україні», – заявив прем’єр в ефірі телеканалу «112.Україна» 16 березня.

Згаданий документ був підписаний влітку 2011 року в Москві і розрахований до 2020 року.
…

Президент України Петро Порошенко 15 березня привітав запровадження нових санкцій США проти Росії.

«Кожен протиправний та нелегітимний акт Кремля, будь-то у Криму, на Донбасі чи у Солсбері, і надалі отримуватиме нашу солідарну, рішучу та тверду відповідь по обидва боки Атлантики», – написав глава держави у Facebook.

За словами президента, втручання у внутрішні справи суверенних держав, включаючи виборчі процеси, стало для Москви вже рутинною справою.

«Україна сповна відчула на собі цю російську манію. Піднімаючи ставки марних сподівань на свою безкарність, Москва переходить від замаскованих кібер-нападів до організації виборчих фарсів в окупованому українському Криму», – наголосив Порошенко.

Влада США оголосила про нові санкції проти Росії. Заходи оголошені 15 березня Міністерством фінансів США і Білим домом.

У список увійшли 14 фізичних і одна юридична особа – Агентство інтернет-досліджень, також відоме як «фабрика тролів». Таким чином, в списку тепер 19 фізосіб і 5 компаній.

Заходи є відповіддю на дії Росії з втручання у виборчу систему США, зокрема вибори президента 2016 року, а також на «шкідливу кіберактивність» Москви.

Майже всі фізичні особи є співробітниками Агентства інтернет-досліджень.

У середині лютого 13 із них у США висунули звинувачення в рамках розслідування справи про втручання Москви в американські вибори. Серед обвинувачених – бізнесмен Євген Пригожин, якого пов’язують з «фабрикою тролів» і якого вважають людиною, близькою до президента Росії Володимира Путіна.
…