Greece Seeks Europe’s OK to Repay Part of IMF Loans Early

Greece has asked its European creditors to approve the early repayment of part of its bailout loans from the International Monetary Fund, the country’s finance minister said Monday.Christos Staikouras said paying off the IMF loans ahead of schedule would reduce debt servicing costs by about 70 million euros ($77 million). He said the average annual interest rate of the IMF loans is 4.9%, while the country can currently borrow raise money much cheaper in the markets — the interest rate on Greece’s 10-year bonds is around 1.6%.Although the loans are owed to the IMF, European creditors — to whom the country owes far more — must sign off first on the request under the terms of Greece’s bailouts.Prime Minister Kyriakos Mitsotakis said the early repayment, for which both the IMF and European creditors have voiced support, will “boost the country’s credibility” while improving the viability of its huge debt burden.Between 2010-2018, Greece received (euro) 290 billion ($320 billion) to keep afloat because of the perilous state of its public finances.Greece has repaid a large part of its IMF loans but still owes the fund about 9 billion euros. The average interest that Greece pays its European creditors is around 1.4%.

Нацрада проти «112 Україна»: апеляційний суд не задовольнив вимогу каналу

Шостий апеляційний суд не задовольнив скаргу п’яти регіональних компаній, які мовлять під емблемою каналу «112 Україна» щодо заборони Національної ради з питань телебачення і радіомовлення ухвалювати рішення про подовження їм ліцензії. Про це повідомляє пресслужба суду 16 вересня.

За даними суду, справу розглядала колегія у складі судді-доповідачки Любові Костюк та суддів Наталії Бужак та Олени Пилипенко. Скаргу подали компанії «ТВ Вибір», «Новий Формат ТВ», «Аріадна ТВ», «Партнер ТВ» та «Лідер ТВ» на ухвалу Окружного адміністративного суду Києва від 22 липня 2019 року.

Читайте також: Напад на знімальну групу «112 Україна»: двоє людей затримані, одному оголошено про підозру​

Як пояснюють у суді, в жовтні 2018 року Окружний адміністративний суд в рамках забезпечення позову заборонив Нацраді ухвалювати рішення про відмову в продовження терміну дії ліцензії за результатами розгляду заяви про таке подовження до набрання судовим рішенням у справі законної сили. Позов п’яти компаній проти Нацради стосувався «протиправної бездіяльності» регулятора.

Згодом, 6 грудня, суд також зупинив провадження № 826/16516/18 до того, як набере чинності його ж рішення про анулювання ліцензій цих компаній.

22 липня Окружний адміністративний суд скасував власну заборону Нацраді ухвалювати рішення про скасування ліцензії компаніям, які мовлять під емблемою «112 Україна». Через це позовники звернулися з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного суду.​

Таким чином, Шостий апеляційний суд залишив рішення ОАСК без змін.

Зі свого боку, на «112 Україна» висловлюють побоювання, що «вже найближчим часом, 19 чи 26 вересня» Нацрада може припинити мовлення телеканалу.

19 вересня має відбутися засідання Нацради, на якому планують розгляд питання про результати позапланових виїзних перевірок компаній за ліцензіями на багатоканальне мовлення. Регулятор запросив преставників компаній-позовників взяти участь у засіданні.

Читайте також: Що робити з телеканалами «112 Україна» та NewsOne?​

5 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повдіомила про намір звернутися до суду щодо припинення ліцензії каналу NewsOne.

Телеканал «Ньюзван», як і канали «112 Україна», а пізніше і «Zik», протягом кінця минулого і нинішнього років купив Тарас Козак, соратник Віктора Медведчука – лідера проросійської організації «Український вибір» і голови політради проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя», кума президента Росії Володимира Путіна. Група журналістів і громадських діячів назвала це «повзучою окупацією українського медіапростору Росією».

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 9 липня вирішила провести позапланову виїзну перевірку телеканалу «NewsOne» через спершу озвучений, але потім скасований намір провести телеміст із російським телеканалом «Россия-24».

А низка організацій правого спрямування провела 8 липня акції протесту під будівлею офісу президента України і самого телеканалу з вимогою закрити «NewsOne».

Росія не закрила кримінальну справу щодо звільнених українських моряків – Полозов

Росія не закрила кримінальну справу стосовно захоплених біля берегів Криму 25 листопада 2018 року українських військових моряків, які були звільнені в рамках обміну між Україною і Росією 7 вересня, повідомив на сторінці у Facebook російський адвокат Микола Полозов.

«Сьогодні (16 вересня – ред.) відвідав Слідче управління ФСБ Росії у справі військовополонених українських моряків. Робота у справі військовополонених українських моряків триває, навіть після їх звільнення. У Росії кримінальну справу стосовно них не припинено. Вони досі залишаються в статусі обвинувачуваних, адвокати нашої команди продовжують захищати їх», – зазначив Полозов.

За його словами, наразі стадія кримінальної справи – ознайомлення з її матеріалами.

«Наші адвокати активно знайомляться з матеріалами. Наше завдання – домогтися виключення будь-яких несприятливих юридичних наслідків для звільнених моряків– заначив Полозов.

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні у Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі і повернути їх під контроль України.

7 вересня в рамках обміну до України повернулися 35 утримуваних росіянами українців, зокрема і 24 моряки. В Росію передали 35 російських і українських громадян, яких в Україні судили за різні кримінальні злочини.

8 вересня Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова висловила пропозицію щодо укладення угоди між Україною та Росією щодо осіб, які беруть участь в «процесах із повернення» з метою недопущення їхнього подальшого залучення до кримінальної відповідальності. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що не отримувала від російської колеги жодної офіційної пропозиції з цього приводу.

EU Questions Hungary Over Rule of Law Concerns

European Union ministers grilled Hungary on Monday over Prime Minister Viktor Orban’s tightening of restrictions around free media, judges, academics, minorities and rights groups, which the bloc worries weakens democracy in the ex-communist country.A year after the European Parliament said Orban’s actions carried “a clear risk of a serious breach” of core EU values, ministers met in Brussels for a first formal hearing on Hungary.”The EU is like a family in many regards. And in a family there has to be a common set of rules … otherwise it cannot work. And rule of law is a foundation of that,” said Austria’s EU affairs minister Alexander Schallenberg.FILE – European Union flags flap in the wind outside of EU headquarters in Brussels, Sept. 11, 2019.Orban, in power since 2010, has also angered the EU with his harsh anti-immigration stance and crude campaigns against the bloc with anti-Semitic undertones.But, widely seen as a Machiavellian and shrewd operator, he has mostly escaped punishment beyond being suspended from the bloc’s biggest center-right parliamentary group.The bloc is, however, seeking to make its generous assistance to poorer members like Hungary and Poland — where Orban’s fellow nationalists have also put media and judges under more state control — conditional on upholding the rule of law.The hearing was part of a prominent probe by the bloc against Hungary over flouting of the rule of law, the so-called Article 7 investigation, which could lead to the suspension of Budapest’s EU voting rights if all other capitals agreed.But, offering Budapest a clear lifeline, Poland’s EU minister Konrad Szymanski said after the session that Warsaw did not believe Orban’s policies constituted any systemic risk for democratic standards.’Worrying’ situationOthers stressed that Budapest would not be let off the hook.FILE – Frans Timmermans of the European Commission gives a news conference at the headquarters in Brussels, Belgium, Jan.13, 2016.”Without respect for the rule of law there is no EU. This is the very foundation on which the EU was built,” said Frans Timmermans, who has led the probes by the bloc’s executive European Commission both against Hungary and Poland.Speaking for both Paris and Berlin, the French EU minister said the situation in Hungary was “worrying.””When we speak of the independence of judges, the freedom of the media, when we speak of the protection of minorities, academic freedom … it reminds us of our identity, of our values,” said Amelie de Montchalin.With eurosceptic and nationalist politicians in several EU countries riding a wave of public discontent perpetuated by sluggish economies, anxiety over globalization and immigration to Europe, the bloc is seeking to step up democratic defenses.’Unfortunate chapter’Hungary, however, rejects the bloc’s criticism, with Hungary’s Justice Minister Judit Varga saying after the session: “To deny the community of values with a member state only because of different positions in certain issues related to EU politics and policies would create a dangerous precedent and would question the very foundations of European integration.””It is in the interest of the EU as a whole to close this unfortunate chapter and focus on the vast challenges that are in front of us.”

Global Nuclear Threat ‘Highest Since Cuban Missile Crisis’

World leaders meeting at the United Nations General Assembly, which begins Tuesday in New York, must make nuclear arms control a priority, according to a group of more than 100 political, military and diplomatic figures from Europe and Russia. They have issued a joint statement warning that the risks of nuclear accident, misjudgment or miscalculation have not been higher since the 1962 Cuban Missile Crisis.Their statement follows the formal termination last month of the Intermediate Nuclear Forces, or INF, Treaty between the United States and Russia. Washington had accused Moscow of breaching the treaty and argued that the agreement was out of date, as it should include other nuclear-armed states like China.FILE – A still image, taken from a video footage and released by Russia’s Defense Ministry on Aug. 31, 2019, shows a nuclear-capable short-range Iskander missile at the Kapustin Yar military shooting range near Astrakhan, Russia.This month, Russia’s President Vladimir Putin announced his country would start to build new missiles previously banned under the INF Treaty, but would not deploy them unless the United States did so first.As the risks increase, the United Nations must take the lead in global arms control, says former British Defense Secretary Des Browne, who is now chairman of the European Leadership Network, which coordinated the statement.”In particular, the arms control architecture that we’ve depended on for decades is eroding. And just to complicate matters further, new technologies are being developed, which intermingled with nuclear weapons are generating not only unregulated capacity, but risks that we’ve never seen before,” Browne said.Those weapons include hypersonic missiles, which are under development in Russia, the U.S., China and Australia. The weapons can travel at more than 25 times the speed of sound and are purportedly able to evade all defense systems.More and more countries are seeking to develop their own missile systems. Three decades after the end of the Cold War, Europe remains on the front line, Browne says.”From a European perspective, the deteriorating trust between the West and Russia in the broadest sense and the unpicking of this architecture, which has happened systematically over the last decade or so, generates particular concerns for us because we live in an environment in which 90 percent of the world’s nuclear weapons are either stored or deployed. And many of them that are deployed are minutes from use,” he said.North Korea, India, PakistanFILE – North Korean leader Kim Jong Un attends the testing of a super-large multiple rocket launcher in North Korea, in this undated photo released Sept. 10, 2019 by North Korea’s Korean Central News Agency.The statement warns that it’s not only European security at risk. North Korea has grown its nuclear stockpile, while tensions are flaring between nuclear-armed India and Pakistan. And the 2015 Iran nuclear deal is in danger of collapsing following the United States’ withdrawal last year.The joint statement urges leadership in arms control.”Simply coercing an adversary will not restore stability. Politically unrealistic appeals for transformed behavior will not build trust. An accelerating arms race makes both trust and safer behaviors harder to achieve,” the statement says, adding that, “It is possible to negotiate with adversaries without condoning unacceptable behavior. Leaders must relearn the skills of past decades in finding ways to reduce shared nuclear risks in the absence of wider trust.”The signatories urge the U.S. and Russia to look into new approaches to address the development of new weapons; and state that China and other nuclear weapons states should promote work on strategic stability. In the current geopolitical environment, reaching agreement at the U.N. will not be easy.

Нацбанк очікує на нову програму співпраці з МВФ до кінця 2019 року

Національний банк України очікує на нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом до кінця 2019 року, повідомила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

«Ми, дійсно, чекаємо, що до кінця року програму буде підписано», – сказала Рожкова.

Вона наголосила, що наразі зарано говорити про параметри програми. Водночас перша заступниця голови НБУ припустила, що термін програми становитиме три роки, а її обсяг буде зрозумілий уже після аналізу проєкту державного бюджету України на 2020 рік.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за поточною програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів. Загалом розмір програми складає 3,9 мільярда доларів.

Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у цьому році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.

Місія Міжнародного валютного фонду приїхала до Києва 11 вересня. Вона працюватиме в українській столиці до 24 вересня.

«Про Україну існує багато міфів і неправди» – президентка Словаччини після візиту до Києва

Президентка Словацької Республіки Зузана Чапутова за підсумками свого офіційного візиту до України 16 вересня заявила, що про цю державу нині існує багато міфів та неправдивої інформації, а тому важливо, щоб громадяни її країни знали про ситуацію в Україні.

«Я вважаю це зближення (між Україною та Словаччиною – ред.) особливо важливим в той час, коли Україна переживає важкі часи. Я шкодую про те, що існують різні міфи і неправди про неї. Саме тому я хочу, щоб наші громадяни знали і відкрито говорили про складну ситуацію, в якій перебуває Україна, і про серйозні наслідки порушення правил мирного співіснування між державами», – написала Чапутова на сторінці у Facebook.

Вона повідомила, що запросила президента України Володимира Зеленського відвідати Словаччину.

«Україна – не лише наш найбільший сусід, а й близький друг та партнер. Я сказала президенту Зеленському, що успіх його країни, як і раніше, залежить від того, наскільки послідовно їм вдасться здійснити реформи», – сказала президентка Словаччини.

Чапутова також зауважила, що відвідинами України завершує закордонні поїздки з країнами-сусідами Словаччини.

В Офісі президента України за підсумками зустрічі Володимира Зеленського і Зузани Чапутової заявили, що Україна зацікавлена у співпраці зі Словаччиною у сферах контролю на кордоні та трудової міграції, збільшенні товарообігу, покращенні бізнес-клімату тощо.

Юристка Зузана Чапутова склала присягу президента Словацької Республіки 15 червня. У свої 45 років Чапутова стала наймолодшим президентом Словаччини і також першою жінкою на цій найвищій державній посаді в історії країни.

Заступник мера Дніпра, якого прокуратура оголосила в розшук, зараз у відрядженні – мерія

Заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко, якого, за інформацією з обласної прокуратури, підозрюють в причетності до розтрати бюджетних коштів на ремонті мосту та оголосили в розшук, зараз перебуває у відрядженні. Про це Радіо Свобода повідомили в пресслужбі мерії Дніпра.

За даними пресслужби, наразі посадовець перебуває в Туреччині, в Анкарі, на запрошення однієї з турецьких фірм, з якою Дніпро співпрацює у галузі інфраструктурних проєктів.

Відрядження триватиме до 17 вересня включно. Заяву прокуратури щодо інших посадовців у мерії не коментують.

Реакції на підозру від Михайла Лисенка поки не було. 7 вересня на своїй сторінці у Facebook викладав відео з Анкари.

Читайте також: У мерії Дніпра проводять обшуки через кримінальне провадження, пов’язане з ремонтом мосту​

У понеділок в обласній прокуратурі заявили, що трьох посадовців мерії Дніпра, підозрюваних у розтраті понад 29 мільйонів гривень бюджетних коштів під час ремонту Центрального мосту, а також посадовця, який здійснював технічний нагляд, оголосили в розшук «у зв’язку з переховуванням від слідства».

За даними прокуратури, 13 вересня у рамках розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом розкрадання бюджетних коштів на ремонті Центрального мосту в Дніпрі, оголосили про підозру семи посадовцям мерії та представникам підрядних організацій. 

Віце-мера міста підозрюють у тому, що у змові з засновником підрядного підприємства та кількома посадовцями, він вніс «завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт, зокрема щодо класу бетону тротуарних блоків». Збитки бюджету оцінюють в 29,5 мільйона гривень.