Курс гривні змінився на 1 копійку – НБУ

Ситуація на українському валютному ринку залишається стабільною. Опівдні Національний банк України оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 76 копійок за долар, це на одну копійку менше за офіційний курс на 17 вересня.

На українському міжбанківському ринку зміни також мінімальні – станом на 12:00 котирування склали 24 гривні 75,5–78 копійок за долар, повідомляє сайт «Мінфін».

Офіційний курс на 16 вересня 24 гривні 71 копійка за долар був рекордним за останні понад три роки – від липня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

Гончарук: Кабмін не веде жодних переговорів про «Приватбанк»

Кабінет міністрів України не веде жодних переговорів про «Приватбанк», заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук у Facebook.

«Зранку вийшла стаття в Financial Times, в якій я коментую справу «Приватбанку» та нібито наголошую, що ми шукаємо компроміс в цьому питанні. Статтю одразу передрукували українські ЗМІ, які від себе додали, що уряд веде переговори з пошуку компромісу з цього питання. Щоб уникнути подальших маніпуляцій та розголосу, хочу розставити крапки «над і»: уряд уважно вивчає ситуацію навколо «Приватбанку» (в тому числі і перемовини з колишніми його власниками, які проводились попередньою незалежною наглядовою радою банку). Жодних перемовин уряд ні з ким не веде», – підкреслив Гончарук.

За його словами, в інтерв’ю Financial Times він наголосив, що не настільки глибо знає юридичні деталі цієї справи, щоб коментувати її по суті.

«Я впевнений, що буде зроблено все, щоб захистити гроші українських платників податків та національні інтереси України. І зроблено це буде в тісних консультаціях з міжнародними партнерами», – зазначив Гончарук.

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Russian Actor Sentenced to 3.5 Years On Charges of Hurting Policeman

A court in Moscow sentenced Russian actor Pavel Ustinov to 3.5 years in prison on Monday on charges of using violence against a policeman during an unauthorized protest last month. Ustinov denies the charges and says he was not demonstrating. The sentence was the latest in a series of harsh punishments for protesters arrested during unsanctioned rallies. VOA’s Zlatica Hoke reports the harsh punishments for protesters are raising international concern.

Гонтарева: не бачу, чим мені допоможе статус біженця в Британії

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева в коментарі Радіо Свобода заявила, що не бачить, чим їй може допомогти статус політичного біженця у Великій Британії.

«Інцидентів зі мною вистачило б уже на 20 політичних біженців. Я легально живу й працюю у Великій Британії. Я не бачу, чим мені допоможе статус біженця в цій країні», – розповіла Гонтарева, яка раніше не виключала, що може попросити притулку в Британії.

Колишня голова НБУ назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

«Таку нісенітницю навіть не можу коментувати. Інцидентів зі мною вистачило б уже на 20 політичних біженців», – сказала Гонтарєва.

Вона назвала «ахінеєю» версію про те, що підпалом автомобіля та будинку займався друг її сина.

«Який друг?! Це повна ахінея! Нехай поліція нарешті скаже своє слово, хто й навіщо це робить», – зазначила колишня голова НБУ.

Гонтарева наголосила, що не знає, хто стоїть за підпалом будинку. Вона розповіла, що їй погрожували впродовж останніх п’яти років.

«Зараз погрози надходили тільки від [бізнесмена Ігоря] Коломойського та [заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія] Портнова. Усі вони були в публічній площині», – повідомила Гонтарева.

Колишня голова НБУ додала, що перебуває вдома після того, як її збила машина наприкінці серпня.

«У мене вже було дві операції на нозі, зараз я вдома, мене відпустили із госпіталю на дві неділі до наступної операції. Після цього має бути ще одна операція», – розповіла Гонтарева.

Ігор Коломойський у листуванні з кореспондентом «Української правди», коментуючи ситуацію навколо Гонтаревої, заявив: «Тепер, скоріше за все, її не видадуть. Тож думайте самі». 

Портнов наразі не коментува слова Гонтаревої.

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне пошкодження майна.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.

Зеленський чекає «якнайшвидшого розкриття провокації» щодо Гонтаревої

Президент України Володимир Зеленський «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої. В заяві Офісу президента події названі «провокацією». 

«Пожежа в будинку колишньої очільниці НБУ – брутальний злочин, швидке розкриття якого має стати пріоритетом в роботі правоохоронних органів. В Україні всі мають почуватися захищеними незалежно від колишніх або нинішніх посад та політичних поглядів. Право на безпеку та право на приватну власність мають бути непорушними (щодо останнього рішення може ухвалювати лише суд)», – ідеться в поширеній 17 вересня заяві.

 

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков раніше 17 вересня назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» нічний підпал будинку, який належить колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій.

 

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. «Наш будинок під Києвом у селищі Гореничі спалили. Кинули пляшку із запалювальною сумішшю через паркан. Будинок повністю згорів. Пожежникам не вдавалося його навіть згасити. Це вже повне і остаточне свавілля! Я не знаю куди мені звертатися», – зазначила Гонтарева.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.

Locals Protest Construction of Russia’s Massive Landfill

Who would want what’s possibly Europe’s largest landfill in their own backyard? That question lies at the center of a protest against construction of a massive garbage dump in northern Russia — an environmental issue that has come to symbolize growing frustration towards Moscow’s sway over Russia’s far-flung regions. The fight over Shiyes — a remote railway outpost in Russia’s Arkhangelsk province that is to play host to the landfill — first erupted a little over a year ago after local hunters came across a secret construction site in the region’s swamp-filled forests. It didn’t take long for locals to learned of the dig’s true purpose: to house a 52-square-kilometer storage area for refuse shipped in from Moscow, some 1126 kilometers away.  Government officials say Shiyes was chosen based on its remote location — with the new ‘Ecotechnopark’ a cutting edge example of innovative waste storage. They also point to cash and incentives — such as a computer lab, annual New Year’s gifts, and healthcare access to top Moscow hospitals for nearby locals —  as a smart investment for regional development. But anger over the landfill has united a diverse swath of citizens across northern Russia — with many saying they see it as a threat to natural resources that define a way of life in extreme climate.In this photo taken on Friday, April 20, 2018, garbage trucks unload the trash at the Volovichi landfill near Kolomna, Russia. Thousands of people are protesting the noxious fumes coming from overcrowded landfills surrounding Moscow.“Of course we’re against it,” says Antokha, a construction worker who travelled some 800 kilometers away to join the camp from the city of Arkhangelisk.“The area’s swamps feed rivers that extend throughout the region and feed into the White Sea. Poison Shiyes with garbage and you poison the entire north,” he added, while declining to provide his last name.  Welcome to the Resistance Antokha is just one of many Russian northerners who have joined a hundreds-strong protest movement that spent the past year locked in a standoff with authorities over construction of the landfill. In that time, ‘The Republic of Shiyes’ has emerged — a tent commune just outside the dig site with its own anthem, flag, infirmary, as well as a makeshift kitchen and bathhouse. While ‘The Republic’ even has a stage for concerts and announcements, this is no Woodstock. Among the camp’s strictest rules? No drugs or alcohol.Yet Shiyes has attracted the eclectic mix of an ‘anything goes’ event: liberals share soup casually with nationalists, peaceniks with military vets, small business owners alongside eco-activists.  All have committed to rotating shifts into the camp — through a frigid winter and mosquito-infested summer — in an effort to keep the protest going. “This really is a war,” says Anna Shakalova, a shopkeeper from nearby who’s emerged as one of the leaders of the movement.  “And if we stay together, it’s a war we win.”Growing Resentments Beyond the immediate environmental concerns, the battle over Shiyes has also exposed simmering resentments about a top-down system of governance that centralizes power and critical regional revenues in Moscow’s hands.  There’s widespread feeling that Russia’s regions give their resources to the capital while getting little — or, even worse, garbage — in return. “It’s an example of Moscow chauvinism against the rest of the country,” says Ksenia Dmitrieva, 33, who grew up swimming in the area’s rivers as a child.   “Moscow thinks just because they have the money they can put their trash where they want. They’re not better than us.”The Shiyes strike continues amid a year of growing discontent with Russia’s government — with complaints about a sagging economy affecting the regions disproportionately.    Recent elections saw whole swaths of territory — such as the Khabarovsk Province in the Far East — send stinging defeats to the United Party in local races.  The public has also condemned the government response to the spread of massive wildfires across wide swaths of Siberia.  Meanwhile, smaller cities surrounding Moscow have long complained about the overflowing dumpsites poisoning air and water quality. But more alarming for the Kremlin? President Vladimir Putin is no longer immune.Russian President Vladimir Putin speaks at the Eastern Economic Forum in Vladivostok, Russia, Sept. 5, 2019.After years of sky-high ratings, Putin’s support numbers have fallen in the wake of unpopular pension reforms and falling living standards.  Recent polls show trust in Putin has fallen to just over 30%. Meanwhile, a majority now think the country is on the wrong track. “They ask: ‘why wasn’t that done?’ And when they don’t find an answer of course they become opponents of Putin” says Ilya Kirianov, an engineer who traveled to Shiyes from Severodvinsk — where the public was still reeling from a mysterious explosion that released radiation into the air this past July.   “You see people who just a year ago voted for Putin are now some of his harshest critics,” he added.Count Liliya Zobova, a business owner, is among those who’ve lost patience with the Russian leader.  “I loved Putin and voted for him,” she says. That changed after seeing Putin weigh in — briefly in an answer in May 2019 — to say authorities should take public opinion into account.The result? Construction paused — but only briefly. “It means Putin supports it,” says Zobova. “I don’t know who to believe anymore.” Helicopters and BlockadesFor now, protesters have blockaded old logging roads that provide the only access for equipment to the build site. Even getting to the camp involves a hike through dense sticky swamplands.  In turn, authorities have started using helicopters to ferry in diesel and supplies for a force of masked private security contractors and regional police who guard the site.In a show of force against the Shiyes camp, several protesters have been arrested and face the prospect of criminal prosecution. Police regularly post signs warning a raid is imminent. It’s natural to be afraid,” says Irina Leontova, a 28-year-old filmmaker from Syktyvkar, a 3 hour drive away.   “Anything can happen — arrests, fines — but still people keep coming.” Surveying the camp, Vera Goncherinka, a retired accountant from the nearby town of Urdoma, marveled at how life had changed since she got involved in the Shiyes uprising a year ago. “I should be on my couch at home but look at me now,” she said —-  adding that her experiences in Shiyes had convinced her that something was stirring in Russia’s regions. “How do we know something like Shiyes isn’t happening somewhere else in Russia? Have you ever heard them talk about us on television?” With that, a passing train blew its whistle in support — and the protesters waved back. A sign that news — like the region’s water — always finds a way out of the swamp.

Iranian, Russian and Turkish Presidents Focus on Unity in Efforts to End Syrian War

The presidents of Turkey, Iran and Russia met in Ankara Monday in the latest trilateral summit to resolve the Syrian civil war. Launched in 2017 in the capital of Kazakhstan and known as the Astana peace process, summit leaders Recep Tayyip Erdogan, Hassan Rouhani and Vladimir Putin focused on cooperation, despite profound differences on the future of Idlib, the last enclave of Syrian rebels.”We are in complete agreement in aiming for a lasting political solution for Syria’s political unity and territorial integrity,” Erdogan said, setting the tone for the one-day gathering.Erdogan reaffirmed his commitment to target Syria’s Kurdish militia, the YPG.”We will drain the terrorist swamp east of the Euphrates (in Syria) and carry our efforts in the fight against terrorism to another level,” he said.Ankara designates the YPG as terrorists linked to a Kurdish insurgency inside Turkey. The YPG is a crucial ally in Washington’s war against Islamic State. Last month, Turkish and U.S. generals hammered out an agreement to jointly create a buffer zone in Syria to protect Turkey’s frontier from the YPG. Analysts say many details remain unresolved between the two NATO allies.Erdogan, flanked by Rouhani and Putin, reiterated his threat to unilaterally act against the U.S.-backed militia by the end of the month if a buffer zone has not been created.Rouhani attacked America’s presence in Syria.”(President Donald) Trump said last year that U.S. troops will pull out of Syria, but the outcome of this promise has been like his other promise — a lie,” Rouhani said. “It is essential that U.S. troops leave the region at once, and the Syrian government establishes sovereignty in the East, north of (the) Euphrates.” Putin backed a Turkish intervention, saying any country has the right to protect its border. But with the condition, any response has to end once the threat is removed, he said, reiterating Syria’s sovereignty.Analysts say Rouhani, Erdogan and Putin suspect that Washington secretly harbors plans to create an independent, or at least autonomous, Kurdish state. Turkish President Recep Tayyip Erdogan, center, Russia’s President Vladimir Putin, right, and Iran’s President Hassan Rouhani speak to the media at a news conference in Ankara, Turkey, Sept. 16, 2019.”The important thing is how can Turkey, Iran (and) Russia go ahead and find shared goals,” said International relations professor Mesut Casin of Istanbul’s Yeditepe University. “They are aiming to establish and protect the territorial integrity and Syrian sovereignty.”Analysts says simmering Turkish U.S. tensions over the YPG also facilitates another Putin goal.”Russia’s final aim is to weaken NATO-U.S.-Turkey relations,” Casin said.Syrian constitution, future of IdlibThe three leaders also announced that an agreement had been reached on a committee to draft a new Syrian constitution. The process had been deadlocked for months over disagreements on committee membership. Putin refused to give a date for the committee’s first meeting.Differences also remain over the future of Idlib. Erdogan is urgently lobbying for an end to the ongoing assault by Damascus forces against the rebels. Ankara fears the assault will lead to another significant exodus of refugees into Turkey. Last week, the Turkish Red Crescent said around half a million Syrians in Idlib had fled to Turkey’s border.Putin robustly defended the assault.”A zone of deescalation should not serve as a terrain for armed provocations,” he said at the beginning of the summit. “We must take supplementary measures to destroy the terrorist menace that comes from the zone of Idlib.” Last year, Erdogan and Putin struck a deal that averted a Syrian army attack on Idlib. Part of the agreement included Turkish forces establishing 12 observation posts to enforce a buffer zone between Damascus forces and rebels.Terrorist groups were excluded from the agreed upon cease-fire. Ankara and Moscow remain at loggerheads over which groups are terrorists. Rouhani also voiced the need for Damascus forces to take back control of Idlib.Control of Idlib  “The endgame is whether it’s the desire of Ankara or not,” said former Turkish diplomatic Aydin Selcen, “that these 12 (Turkish military) observation posts are surrounded and protected by Russian military police, and then (the) Syrian army take over (the entirety) of Idlib, with a 5-kilometer strip left along the Turkish border, and with Turkey already strengthening its border wall, with the plan apparently not to let the refugees into Turkey.”Some analysts suggest Erdogan could be seeking to make a deal, giving up support of the rebels in Idlib in exchange for Russian and Iranian backing to create a zone of control against the YPG militia in northeastern Syria, an area where Erdogan claimed Monday that as many as 3 million Syrians living in Turkey can be resettled.

Spanish Party Offers Way Out of Political Limbo, Election Still Looming

The leader of Spain’s center-right Ciudadanos party offered on Monday to break a political deadlock and avoid another election by facilitating Socialist party leader Pedro Sanchez’s confirmation as premier if certain conditions are met.A Socialist party source scoffed at the surprise move by Spain’s third-largest party as pre-election maneuvering, however, and analysts largely dismissed it as a way of blaming Sanchez for any repeat election, a scenario that looks increasingly likely.The Socialists won an election in April without enough seats to govern on their own, illustrating how politics in the eurozone’s fourth-largest economy have fragmented with the emergence of new parties.Sanchez, 47, is the acting premier, but no major policies are going through parliament for lack of a majority and the budget will roll over unless the impasse is resolved.If the divided parliament does not confirm Sanchez as premier by Sept. 2, a process known as investiture, a new election will be held on Nov. 10 – the fourth in four years – with no guarantee it would be any easier to put a government together afterwards.Ciudadanos leader Albert Rivera on Monday set out three conditions for his help in breaking the deadlock: the government must pledge not to increase taxes, apply direct rule again in Catalonia if the regional government rejects an upcoming sentence in a separatist trial, and shun a pact with Basque nationalists in Navarra.In return, he said he has asked the leader of the second-largest PP party, Pablo Casado, to join him in abstaining in any investiture vote, which should be enough for Sanchez to become prime minister.”We offer a state solution for Spain: we will unblock the investiture if Sanchez accepts three conditions,” Rivera said.FILE – Spain’s acting Prime Minister Pedro Sanchez speaks during a plenary session at Parliament in Madrid, Spain, Sept. 11, 2019.Sanchez avoided specifically agreeing to Ricardo’s proposal, but said there was “no real obstacle” because his policies already coincided with Rivera’s requests.Ciudadanos wants a formal commitment in writing from Sanchez, however.”Now it’s Sanchez’s turn to make a move,” Ciudadanos said in a statement after the Rivera-Casado meeting late on Monday.PP sources said the party maintained its opposition to Sanchez but agreed with Ciudadanos on various points.”The ball remains in Pedro Sanchez’s court,” a PP source said.”Already Campaigning”One senior Socialist Party source told Reuters Rivera was just manoeuvering ahead of the expected election.”They are already campaigning,” the source said.Antonio Barroso, deputy director of research at Teneo political consultants, said that “PP has shown its willingness to join Rivera’s offer, knowing that Sanchez would refuse it … Unless the PP and Ciudadanos make an eleventh-hour U-turn, an election will take place on Nov. 10.”Aware of Spaniards’ weariness with elections and horse-trading, parties are eager to deflect blame if a new election has to be held.”This is to make Sanchez responsible for the repeat (election),” said political analyst Pablo Simon Rivera.Rivera’s proposal came as a surprise because any speculation about a deal over the past months had focused on talks between the Socialists and far-left Unidas Podemos, which both sides said had reached a dead-end.Opinion polls have shown that both Ciudadanos and Podemos would lose votes in a repeat election, while PP and the Socialists would benefit, if only marginally.Party leaders will meet King Felipe on Tuesday for consultations in which they are expected to spell out their position on Sanchez becoming premier.Sanchez will meet with the king last, and it is up to the Socialist leader to say if he will attempt an investiture vote or if the country will head straight to elections.