Category: Україна

Порошенко підписав указ про призначення Труби директором ДБР

Президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення Романа Труби директором Державного бюро розслідувань, йдеться в повідомленні на сайті голови держави.

«Щиро бажаю, щоб ця реформа, яку я ініціював, дійсно мала ключовий показник – довіру людей. Щоб ті, хто скоїли злочини, були покараними. Щоб жодних політичних, економічних або інших причин порушувати або закривати справу в нас не було. І що ці справи, потрапивши до нової судової системи, приведуть злочинців до в’язниці, а чесна людина зможе точно розраховувати на те, що її права будуть захищені», – заявив Порошенко.

Конкурсна комісія з проведення конкурсу з обрання директора ДБР рекомендувала призначити головою бюро Романа Трубу 16 листопада 2017 року.

За інформацією з відкритих джерел, Роман Труба є керівником департаменту юридичної компанії «Сектор права». Раніше він очолював управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ і був прокурором одного з районів Львівської області. Першим заступником директора ДБР запропоновано обрати Ольгу Варченко, заступником Олександра Буряка.

Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура, яка має забрати від Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще не існує.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

СБУ заявляє, що зібрала базу доказів злочинів російської влади у Криму

Служба безпеки України повідомляє, що українські правоохоронці зібрали «ґрунтовну доказову базу» для Міжнародного кримінального суду про порушення прав людини, законів і звичаїв війни в анексованому Росією Криму.

«Під час досудового розслідування співробітники спецслужби задокументували всі виявлені обставини порушення основоположних прав і свобод людини, жорстокого поводження з цивільним населенням, порушення законів і звичаїв ведення війни, міжнародних угод та конвенцій. Було виявлено також обставини дискримінації за етнічними, релігійними ознаками та інші порушення прав громадян України, які перебувають в анексованому Криму», – йдеться в повідомленні.

У СБУ додали, що за зібраними матеріалами прокуратура підготувала перше інформаційне повідомлення, яке направлять до Міжнародного кримінального суду.

Раніше у прокуратурі АРК повідомили, що планують ініціювати міжнародний судовий процес через незаконну анексію Криму за прикладом Нюрнберзького процесу.

22 липня 2017 року голова Служби безпеки України Василь Грицак повідомив, що Україна передала до Міжнародного суду ООН в Гаазі докази агресії Росії на Донбасі і в Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Уламки з демонтованого в Польщі пам’ятника бійцям УПА використали для ремонту доріг – польський війт

Війт ґміни Стубно на сході Польщі Януш Слабіцкий в інтерв’ю польському виданню na:Temat заявив, що уламки з демонтованого в селі Грушовичі пам’ятника бійцям Української повстанської армії використали для ремонту доріг.

«Каміння утилізували. Воно служить польському суспільству. Ним посипали дороги», – сказав Слабіцкий, уточнивши, що пам’ятник демонтували з його ініціативи.

За словами війта ґміни, він очікував, що «бандерівці захочуть зробити з каменів реліквії й національну святиню». «Тому я запобіг цьому. В іншій ситуації я повернув би це каміння, але знаючи, до чого йде, ми зробили так, як я сказав», – зазначив Слабіцкий.

Він заявив, що «нема найменшого шансу на відбудову пам’ятника».

«Хіба у випадку, якщо зміниться влада в цьому регіоні», – підкреслив голова ґміни.

Війт додав, що «на місці, присвяченому українцям, яких убили українці ж за допомогу полякам», встановили хрест.

«Може, це трохи суперечливо, але ми відзначили той факт, що не всі (українці – ред.) дали Бандері перетворити їх на звірів», – заявив Слабіцки.

Пам’ятник бійцям УПА в селі Грошовичі встановили у 1994 році. Його демонтували у квітні 2017-го діячі польських націоналістичних організацій за присутності Слабіцкого.

Протест із приводу демонтажу пам’ятника на кладовищі у Грушовичах тоді висловило Об’єднання українців Польщі. У своїй заяві організація назвала подію «черговою антиукраїнською провокацією».

Упродовж кількох останніх років пам’ятник воїнам УПА в Грушовичах неодноразово пошкоджували та осквернювали – обливали фарбою, обписували вульгарними та антиукраїнськими написами. Інформація про ці акти вандалізму миттєво з’являлася на інтернет-сайтах, які на окупованій частині Донбасу підконтрольні угрупованням «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними.   

У листопаді відбулося чергове загострення відносин між Україною та Польщею. Цього разу – через заяви чільних польських політиків, зокрема – міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського. Крім того, цього місяця до Польщі не пустили секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремету. У зв’язку з цим МЗС України навіть викликало для пояснень польського посла.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Уряд затвердив новий склад наглядової ради «Нафтогазу»

Кабінет міністрів України затвердив новий склад наглядової ради національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Відповідне рішення уряд ухвалив на своєму засіданні 22 листопада.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив, що склад наглядової ради «Нафтогазу» сформований «спільно з міжнародними партнерами».

До складу наглядової ради компанії увійшли Клір Спотісед (громадянка Великої Британії), Бруно Лісква (Франція), Амос Хохштайн (США), Стів Хейсен (Канада), а також троє українців – голова правління «Укрексімбанку» Олександр Гриценко, радник прем’єр-міністра з міжнародних питань Сергій Попик. У складі наглядової ради «Нафтогазу» залишився також колишній міністр енергетики й вугільної промисловості України Володимир Демчишин.

За словами Гройсмана, Клір Спотісед створювала ринок газу в Британії та працювала в британському національному енергетичному регуляторі, Бруно Лісква працював на керівних посадах найбільшої енергетичної компанії Франції, Амос Хохштайн був дипломатом США, який допомагав Україні в питаннях реверсу газу, а Стів Хейсен – «один із кращих експертів із розвідки й видобутку газу».

«Перед наглядовою радою стоятиме завдання забезпечення ефективності роботи компанії, проведення швидкого поділу поставок, видобутку і трейдингу компанії, буде завдання забезпечити різке зростання видобутку газу, зменшення витрат компанії, збільшення доходів, надходжень до бюджету і сприяння максимальній демонополізації ринку газу України», – сказав Гройсман.

Попередній склад наглядової ради «Нафтогазу» був сформований у травні 2016 року. До нього увійшли громадяни Великобританії Маркус Річардс, Чарльз Проктор та Пол Ворвік. Від Кабінету міністрів до ради увійшла перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Юлія Ковалів, а від Адміністрації президента – Володимир Демчишин.

У квітні 2017 року подала у відставку Ковалів, а у вересні – Річардс, Проктор і Ворвік. Спеціалісти з Великої Британії пояснювали своє рішення «впливом уряду на компанію» та «уповільненням реформ». В уряді, зі свого боку, стверджували, що компанія є незалежною і в її роботу Кабінет міністрів не втручається.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Суд в окупованому Криму вчергове відмовив адвокатам у всіх клопотаннях у «справі 26 лютого»

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя 21 листопада відмовив адвокату обвинуваченого в «справі 26 лютого» Мустафи Дегерменджі у всіх заявлених клопотаннях. Про це, як передає сайт «Крим.Реалії», заявив адвокат Едем Семедляєв.

«Адвокат просив низку оригіналів документів, оскільки вони перебувають в іншій кримінальній справі – Ахтема Чийгоза. Він просив з’ясувати, де сам Чийгоз, так як вирок набрав чинності. Але до матеріалу кримінальної справи не було долучено указу президента про помилування. Адвокат просив суд зробити запит у ФСВП, де перебуває Чийгоз, оскільки він є організатором», – розповів Семедляєв.

Наступне судове засідання у «справі 26 лютого» заплановане на ранок 22 листопада.

У 2015 році на півострові почали судити групу кримськотатарських активістів за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Їх звинувачують в участі у масових заворушеннях.​

Суд в окупованому Криму розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова, Мустафи Дегерменджі, Ескендера Кантемирова, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієва, Арсена Юнусова і Ескендера Небієва.

Російська влада 25 жовтня звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова і передала їх Туреччині. Пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У полоні бойовиків на Донбасі перебувають 158 українців – Геращенко

У полоні підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі перебувають 158 громадян України, заявила учасниця гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи зі врегулювання конфлікту на сході України, віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.

Як повідомляє прес-служба парламенту, вона сказала про це під час зустрічі з делегацією Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи на чолі з президентом Конгресу Гудрун Мозлер-Тьорнстрьом.

Геращенко заявила про «напружену ситуацію зі звільненням заручників з ОРДЛО та політв’язнів, які утримуються в окупованому Криму і Росії».

«Сьогодні в окупованому Донбасі незаконно утримуються 158 заручників, їх звільнення залишається заблокованим вже 14 місяців», – сказала вона.

За словами Геращенко, в анексованому Криму незаконно утримують понад 50 людей, більшість з яких – представники кримськотатарського народу.

«Ми розраховуємо на більш активну співпрацю з Радою Європи у питаннях захисту і відновлення прав громадян України, які були незаконно позбавлені волі за проукраїнську позицію», – сказала Геращенко.

Минулого тижня представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко заявляла, що на окупованій частині українського Донбасу проросійські бойовики утримують 157 заручників: цивільних і військових.

За даними Геращенко, українській стороні підтвердили лише 88 людей.

У Кремлі раніше оголосили, що президент Росії Володимир Путін увечері 15 листопада обговорив телефоном із ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» обмін заручниками з українською стороною і повідомив їм, що підтримав «пропозицію Медведчука» (його кум, лідер проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук – ред.) про масштабний обмін утримуваними з обох сторін особами.

Водночас Служба безпеки України привітала кроки президента Росії для розблокування звільнення заручників, але вказала, що «в цьому чутливому питанні для багатьох людей не повинно бути жодного піару, особливо з метою підвищення рейтингу окремих політиків».

Обмін заручниками передбачають Мінські угоди.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Парубій: у фінальній редакції КПК, відданій на підпис президенту, є поправка Сотник-Сироїд

У фінальній редакції проголосованого 3 жовтня закону N6232, що вносить зміни до Кримінального процесуального й інших кодексів, врахована і залишається поправка, яка скасовує часове обмеження у два роки на розслідування Генеральною прокуратурою корупційних справ колишніх посадовців, розпочатих до створення НАБУ. Про це у коментарі журналістам програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») заявив голова Верховної Ради Андрій Парубій. 

«У тексті закону про внесення змін до кодексів №6232, який був поданий головним комітетом на підпис голові Верховної Ради України і підписаний 30 жовтня 2017 року і направлений на підпис президентові України врахована поправка №176 народних депутатів Сотник і Сироїд – відповідно до того, як визначився парламент. У даний момент оригінал закону перебуває на підписі у президента України», – запевнив спікер парламенту.

За словами Парубія, «усі сторінки тексту закону оцифровані, Адміністрація президента тепер є розпорядником документа».

Про можливий сфальсифікований текст нової редакції КПК спершу повідомив голова правління «Центру протидії корупції», експерт антикорупційної групи «Реанімаційного пакету реформ» Віталій Шабунін. 

За словами Шабуніна, після того, як закон підписав спікер Андрій Парубій, 30 жовтня документ направили президентові на підпис. У цей же день Адміністрація президента надіслала секретаріату уряду текст закону для збору коментарів і пропозицій від інших органів влади, але з’ясувалось, що на цьому етапі закон був розісланий вже без правки Сироїд-Сотник, заявляє Шабунін.

У відповіді на запит від «Центру протидії корупції» секретаріат надіслав цей пакет документів, і, зокрема, цієї поправки вже не виявилося. Не було її й у відповіді Мінфіну, який також отримав від Кабміну тексти змін до кодексів. Кабмін же повідомив на запит ЦПК, що текст у такій редакції отримав від Адміністрації президента.

«Як автор правки, я вже піднімала це питання з трибуни Верховної Ради. Але не отримала жодної реакції ані з боку спікера парламенту, ані з боку Адміністрації президента. Тим часом, генеральний прокурор вже заявив про передачу всіх справ по колишніх посадовцях у НАБУ навіть до публікації фінального тексту закону. Це свідчить лише про змову верхівки країни», – написала у Facebook одна із авторів поправки Олена Сотник.

Також депутат вимагає опублікувати повний пакет документів, який апарат Верховної Ради надіслав в Адміністрацію президента на підпис главі держави: не тільки текст Кримінального процесуального кодексу, а й тексти всіх інших кодексів.

«Реанімаційний пакет реформ» закликав провести «внутрішнє розслідування ситуації і притягти винних до відповідальності», про що йдеться у заяві громадської організації.

«Схеми» надіслали запит до Верховної Ради й Адміністрації президента з проханням надати можливість ознайомитися з фінальною версію закону. А також листом окремо уточнили в АП, чи відповідає текст закону з поправками до КПК, отриманому від парламенту на підпис Петра Порошенка, тексту документу, розісланого Кабміном органам влади.

10 липня Комітет з питань правової політики і правосуддя під керівництвом Руслана Князевича врахував поправку №176 до розділу IV законопроекту №6232, яка визначила, що Генеральна прокуратура України мала би самостійно завершити розслідування корупційних злочинів колишніх топ-посадовців, які за підслідністю належать до компетенції НАБУ, але були розпочаті до запуску Бюро.

3 жовтня Верховна Рада у 227 голосів ухвалила цей закон. У тому числі, з поправкою авторства Сотник-Сироїд, про що свідчить стенограма засідань парламенту та документи комітету. 

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Прокуратура АРК ініціює міжнародний суд щодо Криму за прикладом Нюрнберзького процесу – Мамедов

Прокуратура Криму при Генпрокуратурі України ​має намір ініціювати міжнародний судовий процес через незаконну російську анексію півострова за прикладом Нюрнберзького процесу, заявив прокурор АРК Гюндуз Мамедов. 

«До відповідальності повинні бути притягнуті не тільки виконавці, а й ті, хто віддавав злочинні накази», – цитує заяву прокурора прес-служба прокуратури.

За словами Мамедова, на початку 2017 року він доручив працівниками прокуратури «сформувати доказову базу для розгляду фактів, пов’​язаних із військовими злочинами, а саме злочинами проти людяності, геноциду, що здійснюються окупантами на території півострова Крим у Міжнародному кримінальному суді».

«Спільно з неурядовими правозахисними громадськими організаціями підготовлено перше інформаційне повідомлення, яке незабаром буде направлене до Міжнародного кримінального суду. Ще одне перебуває на завершальній стадії», – йдеться в повідомленні прес-служби.

«Можу відверто запевнити, що ми впевнено крокуємо до початку розслідування в Гаазі злочинів, скоєних у Криму, і сподіваюся на міжнародний судовий процес, схожий на Нюрнберзький», – сказав Гюндуз Мамедов.

У Прокуратурі АРК нагадали, що з початку судового процесу в Міжнародному військовому трибуналі в Нюрнберзі 20 листопада 1945 року минуло 72 роки, і він «був першим судовим розглядом, в перебігу якого була проведена чітка межа між законом і правом».

22 липня 2017 року голова Служби безпеки України Василь Грицак повідомив, що Україна передала до Міжнародного суду ООН в Гаазі докази агресії Росії на Донбасі й у Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.