Author: TVsale

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства пообіцяли вжити заходів для стабілізації цін на борошно, про зростання яких раніше попередили асоціації пекарів і мельників України.

Із метою забезпечити достатню кількість борошна для внутрішнього споживання Мінекономіки здійснить реалізацію пшениці з ДПЗКУ й Аграрного фонду, які направлять 160 тисяч тонн продовольчої пшениці на внутрішню переробку й реалізацію на внутрішньому ринку, що дозволить виробити близько 128 тисяч тонн борошна, заявили в міністерстві.

«Враховуючи внутрішнє споживання і залишки на борошномельних підприємствах, цих обсягів достатньо, щоб стабілізувати ціну на борошно і не допустити ажіотажного зростання цін для українського споживача», – переконані у відомстві.

Мінекономіки заявляє, що поки що визначений минулого року орієнтир можливих поставок пшениці за кордон у 20 мільйонів тонн у 2019/2020 маркетинговому році не перевищений.

«Але ми щоденно моніторимо обсяги експорту, тримаємо зв’язок із зерновиками і борошномелами, у разі необхідності – будемо вживати необхідні заходи», – заявили в міністерстві.

Раніше 27 березня низка засобів інформації оприлюднила лист асоціацій пекарів і мельників України до влади з приводу значного зростання цін на продовольчу пшеницю, що, за їхніми словами, майже неминуче вже найближчим часом призведе й до зростання цін на хліб для громадян на 15–20 відсотків.

Всеукраїнська асоціація пекарів і асоціація «Борошномели України» заявили, що одним зі способів зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби може бути запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи «в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів».

Попереднього дня, 26 березня, заступник міністра економіки України у справах сільського господарства Тарас Висоцький заявив агентству Reuters, що Київ не планує обмежувати експорт продуктів харчування.
…

Посли країн-членів «Групи семи» в Україні привітали заяву Міжнародного валютного фонду щодо допомоги Україні в разі ухвалення необхідних законів.

«Посли країн G7 вітають заяву МВФ про потенційне розширення допомоги для України і запевняють у своїй підтримці зусиль влади щодо запровадження необхідного законодавства», – мовиться в заяві.

«Ми підтримуємо роботу президента Зеленського й уряду України щодо врегулювання кризи, пов’язаної з коронавірусом, і продовження важливих реформ, які трансформують економіку України і дозволять залучати міжнародні інвестиції», – додали посли.

У згаданій заяві МВФ, що була оприлюднена в ніч на 27 березня за київським часом, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Кристаліна Ґеорґієва заявила про «дуже добрий поступ», досягнений у дискусіях із українською владою про нову домовленість про програму розширеного фінансування.

При цьому вона наголосила: «Ухвалення законодавства, що має поліпшити умови вирішення суперечок про банки, і земельної реформи дозволить швидко просунутися до остаточного визначення параметрів нової домовленості, зі ще більшим доступом до коштів, ніж передбачалося раніше».

Для остаточного рішення Ради директорів МВФ щодо затвердження нової програми для України Київ має ухвалити два законопроєкти: про ринок землі і про банки. Останній, зокрема, має усунути законодавчі прогалини, що виникли під час очищення банківської системи, і не допустити повернення нині націоналізованого «Приватбанку» колишнім власникам, а також суворо обмежити можливості для колишніх власників отримувати грошове відшкодування за націоналізовані банки, якщо вони доможуться в судах визнання націоналізації незаконною.

24 березня Кабінет міністрів зареєстрував у парламенті оновлений законопроєкт про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності.​ Низка депутатів «Слуги народу» закликала підтримати цей законопроєкт​.

Розмови про цю нову програму точаться з вересня-листопада 2019 року. Відтоді відбулося вже кілька зустрічей і раундів переговорів представників МВФ і України. Щоразу МВФ за підсумками видавав заяви в формально оптимістичному тоні, але щоразу в них ішлося про необхідність подальших дискусій.

Терміни укладення угоди про нову програму наразі лишаються невизначеними. Тим часом Київ сподівався було укласти її і отримати за нею перші 2 мільярди доларів іще 2019 року.

Укладення цієї угоди з МВФ є також передумовою для отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму в 500 мільйонів євро.
…

Всеукраїнська асоціація пекарів і асоціація «Борошномели України» звернулися до української влади з відкритим листом із приводу значного зростання цін на продовольчу пшеницю, що ближчим часом призведе й до зростання цін на хліб.

Їхній лист до президента, прем’єр-міністра, міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Київського міського голови і секретаря Ради національної безпеки і оборони публікує низка засобів інформації. В ньому, згідно з опублікованими текстами, виробники хліба й борошна зазначають: внаслідок згаданого здорожчання пшениці «через зростання попиту на зовнішніх ринках і через сезонні фактори» підвищення ціни на хліб, що є товаром першої необхідності, для громадян на 15–20 відсотків найближчим часом «є майже доконаним фактом».

За словами авторів звернення, пекарі й борошномели наголошують, що роблять усе, щоб «зростання не було різким і болісним для споживачів», а також щоб покрити зростання попиту на хлібі і хлібобулочні вироби в роздрібній мережі.

При цьому вони заявляють, що в обставинах, які склалися, вони звертаються з проханням «допомогти… зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби».

«Одним зі способів це зробити ми бачимо запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», – вважають автори листа.

За їхніми словами, вони усвідомлюють, що «такий крок може викликати незадоволення в частини експортерів», тому вони готові надати пропозиції про те, як врегулювати це питання «в рамках національного антикризового штабу для протидії пандемії чи на будь-якій іншій оперативній і ефективній платформі для діалогу виробників і влади».

Попереднього дня, 26 березня, заступник міністра економіки України у справах сільського господарства Тарас Висоцький заявив агентству Reuters, що Київ не планує обмежувати експорт продуктів харчування.
…

Кредитні канікули для клієнтів українських банків не передбачають автоматичного режиму, тому для отримання пільгового обслуговування за кредитами позичальнику необхідно дистанційно звернутись до банку, повідомила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

«Автоматично кредитні канікули не працюють. Ви повинні звернутись до банку, пояснити ситуацію й підтвердити, що тимчасово частково або повністю втратили дохід через карантинні заходи», – сказала Рожкова.

Вона додала, що напередодні правління НБУ затвердило універсальні рекомендації для банків щодо кредитних канікул, згідно з якими позичальники, які частково або повністю втратили дохід через карантин, можуть претендувати на пільгове обслуговування за кредитами. При цьому вона зазначила, що звернутись до банку можна дистанційно, і їхати до відділення для цього не потрібно.

Рожкова нагадала, що кредитні канікули – це «не прощення боргів», а відстрочення в часі для сплати зобов’язань.

В НБУ переконані, що негативного впливу на банки в результаті застосування механізмів кредитних канікул і реструктуризації кредитів не буде.

17 березня Верховна Рада ухвалила закон про пом’якшення вимог податкового законодавства з метою підтримати платників податків на час боротьби з поширенням в Україні коронавірусної інфекції, який також тимчасово звільняє від штрафних санкцій позичальників за споживчими кредитами.

26 березня про кредитні канікули для малого і середнього бізнесу повідомили «Ощадбанк» та «Приватбанк».
…

Заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Андрій Каращенко, якого Зеленський сварив «за iPhone» – є довіреною особою у словацькій комерційній фірмі Sapient Consulting з 2016 року, на його матір оформлена низка елітного майна, а жінка, яку він декларує як дружину, викладає фото з коштовностями та брендовими речами, вартість деяких сягає кількох тисяч євро. Про це йдеться в розслідуванні проєкту «Схеми в регіонах» – спільного проєкту програми «Схеми» та Інституту розвитку регіональної преси – «Гроші на кордоні. З життя закарпатських митників».

Під час реформи митниці Андрій Каращенко не був переведений до новоствореної Державної митної служби, яку очолює Максим Нефьодов, утім, залишився на керівній посаді у структурі Державної фіскальної служби, яка досі не ліквідована. 

За даними джерел журналістів у фіскальній службі, матір митника Надія Никитюк, починаючи з 1998 року, офіційно заробила трохи більш як 123 тисячі гривень. Але при цьому жінка надавала в користування Андрію Каращенку Lexus RX350, подарувала майже 2 мільйони гривень і купила квартиру й гараж у Києві. Никитюк відмовилася пояснювати журналістам, звідки взяла на це кошти.

Ольга Каращенко, яку в деклараціях за 2017 та 2018 роки Андрій Каращенко вказує як дружину, у соцмережах викладає фото з коштовностями та брендовими речами, вартість деяких – кілька тисяч євро. До прикладу, сережки Van Cleef чи браслет «цвях» Cartier.

При цьому сама Ольга Каращенко запевняє, що розлучилася з митником-фіскалом у 2016 році, і заперечує, що він продовжує її декларувати як дружину.

Як виявили журналісти, Андрій Каращенко має право представляти інтереси словацької фірми Sapient Consulting s.r.o., яка займається торгівлею, брокерською діяльністю та іншими видами діяльності. Ці дані – з реєстру юридичних осіб Словаччини.

У розпорядженні журналістів є довіреність із підписом митника від 09.03.2016 року. У ньому Каращенко засвідчує підписом, що погоджується бути довіреною особою словацької компанії. «Довірена особа (прокурист) уповноважена на всі правові дії, які виникають під час функціонування підприємства», – йдеться у тексті.

Засновники компанії – теж українці, члени родини Білецьких. Альфред Білецький – ексзаступник керівника київської митниці, люстрований у 2014 році. Андрій Білецький – колишній працівник прокуратури Києва, Леонід Білецький – колишній працівник Київського апеляційного суду та житомирянин Віктор Костюк.

Від джерела у словацькій податковій «Схеми» отримали інформацію щодо контрагентів, витрат і отримання коштів компанією Sapient Consulting, згідно з якою низка компаній, серед засновників яких громадяни Туреччини, України, Росії та Словаччини, перераховували на рахунок Sapient Consulting кошти у розмірі від 400 до 21 тисячі євро за одну транзакцію.

Деякі з них були зареєстровані за однією адресою. Наприклад, компанія BonFire s.r.o. перераховувала кошти на рахунок Sapient Consulting s.r.o, а потім, як свідчать дані, отримані від джерела на митниці, імпортувала в Словаччину товари з України.

Поспілкуватися зі співвласниками цих фірм журналістам не вдалося.

Виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик у коментарі зазначив, що в разі, якщо Андрій Каращенко за довіреністю вчиняє будь-які правочини на платній основі, «це однозначно за національним законодавством оплачувана робота, і це називається сумісництвом».

«Відповідно до міжнародного законодавства, наявність самої довіреності, коли митник чи службовець має певне право вчиняти будь-які дії (підписувати договори, і вчиняти інші правочини), то відповідно до міжнародних норм – це сумісництво є незаконним. Митник взагалі не має права мати довіреність на вчинення цих дій», – зазначив Миткалик.

Сам заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Андрій Каращенко відмовився спілкуватися із журналістами.

Згідно з відповіддю Державної митної служби, Андрій Каращенко «не працює в Державній митній службі України. До новоутвореної у грудні 2019 року Держмитслужби України він переведений не був і залишається у структурі Державної фіскальної служби України». Державна фіскальна служба перебуває в стані ліквідації. Однак, за інформацією джерел журналістів, Каращенко шукає можливості продовжити працювати на митниці.

У липні минулого року Володимир Зеленський під час свого візиту мав коротку перепалку із закарпатськими митниками, в тому числі – Андрієм Каращенком. «У вас який телефон? iPhone? Звідки iPhone, якщо зарплата маленька?» – дорікав президент Каращенку.
…

Міжнародний валютний фонд повідомив про прогрес в обговоренні з українською владою нової програми фінансування, для отримання якої владі необхідно ухвалити закон про вдосконалення системи врегулювання банків і здійснити земельну реформу. Про це повідомила пресслужба МВФ 26 березня з посиланням на директора-розпорядника Фонду Крісталіну Георгієву.

«Минулого тижня було досягнуто дуже хороший прогрес в обговореннях з українською владою нового механізму розширеного фінансування (EFF). Ухвалення законодавства, спрямованого на вдосконалення системи врегулювання банківських проблем і земельної реформи, дозволить швидко просунутися вперед з остаточним доопрацюванням параметрів нової угоди з більш широким доступом, ніж передбачалося раніше», – йдеться в повідомленні.

Для остаточного рішення Ради директорів МВФ щодо затвердження нової програми для України Київ має ухвалити два законопроєкти: про ринок землі та про банки. Останній, зокрема, має усунути законодавчі прогалини, що виникли під час очищення банківської системи та не допустити повернення нині націоналізованого «Приватбанку» колишнім власникам.

24 березня Кабінет міністрів у вівторок зареєстрував у парламенті оновлений законопроєкт про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності.​ Низка депутатів «Слуги народу» закликала підтримати цей законопроєкт​.

Розмови про цю нову програму точаться з вересня-листопада 2019 року. Відтоді відбулося вже кілька зустрічей і раундів переговорів представників МВФ і України. Щоразу МВФ за підсумками видавав заяви в формально оптимістичному тоні, але щоразу в них ішлося про необхідність подальших дискусій.

Терміни укладення угоди про нову програму наразі лишаються невизначеними. Тим часом Київ сподівався було укласти її і отримати за нею перші 2 мільярди доларів іще 2019 року.

Укладення цієї угоди з МВФ є також передумовою для отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму в 500 мільйонів євро.
…

Державний «Ощадбанк» запроваджив кредитні канікули для малого і середнього бізнесу терміном до трьох місяців, повідомила пресслужба банку в четвер.

«Підприємці можуть скористатись відстроченням платежів за тілом кредиту до трьох місяців за кредитами у формі невідновлюваної кредитної лінії та строкового кредиту», – йдеться в повідомленні.

За даними банку, фінустанова вже надала кредитні канікули 17 представникам мікро- і малого бізнесу з різних галузей для зниження фінансового навантаження на них в умовах карантину.

Раніше сьогодні кредитні канікули для малого і середнього бізнесу до кінця травня запровадив «Приватбанк».

20 березня Національний банк повідомляв, що затвердить стандартні правила кредитних канікул в Україні для всіх без виняткуь в умовах карантину і обмежувальних заходів через пандемію коронавірусу.

Кредитні канікули передбачають відтермінування сплати кредиту, що дозволяє уникнути проблем з банком-позичальником у випадку неспроможності вчасно виконати боргові зобов’язання.
…

Національний банк України встановив на 27 березня курс 28 гривень 14 копійок за долар США. Це на 18 копійок більше за офіційний курс на 26 березня і є найгіршим показником для національної валюти за 14 місяців.

Вищими офіційні котирування долара в Україні були в січні 2019 року: на 11 січня курс складав 28 гривень 27 копійок, на 14 січня – 28 гривень 15 копійок. Після цього гривня впродовж 2019 року зміцнювалася, аж до рівня 23 гривні 26 копійок за долар станом на 26 грудня.

На українському міжбанківському валютному ринку торги 26 березня відбувалися з перевагою попиту. Національний банк України виходив на ринок із пропозицією долара (по 28 гривень 22 копійки), щоб не допустити надмірного послаблення гривні. Сесія завершилася на рівнях 28 гривень 19–22 копійки за долар (дані Finance.ua).

«Дії великих гравців сформували сьогодні тренд на міжбанку, а вихід на торги регулятора встановив верхній поріг руху курсу», – відзначили експерти сайту «Мінфін».

Ще на початку березня долар в Україні коштував менш як 25 гривень, але на піку пов’язаної з поширенням коронавірусної інфекції та обвалом світових ринків паніки котирування перевищили 28 гривень за долар.
…