В «Укроборонпромі» заявили, що його стратегічні підприємства трансформують у новий оборонний холдинг

Стратегічні підприємства державного концерну «Укроборонпром» трансформують у новий оборонний холдинг «Оборонні системи України», повідомила пресслужба держпідприємства «Укроборонпром».

«Підприємства «Укроборонпрому», які мають стратегічне значення для обороноздатності нашої країни, будуть трансформовані у новий оборонний холдинг «Оборонні системи України». Підприємства будуть об’єднані за напрямами у 6 галузевих субхолдингів: авіаремонтний, бронетехніки, радарних систем, морських систем, високоточного озброєння, боєприпасів та спецхімії», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що згідно з дорожньою картою трансформації, державні оборонні підприємства в результаті корпоратизації отримають можливість створювати спільні підприємства з вітчизняними та іноземними партнерами, а також досягати синергії і кращих результатів за рахунок обміну майном, ресурсів і технологій.

За повідомленням, підприємство «НВК Прогрес» у Ніжині, відоме виробництвом керованих артилерійських снарядів типу «Квітник», зокерма, увійде до складу майбутнього субхолдингу «Боєприпаси та спецхімія».

«Місією утворення галузевого субхолдингу «Боєприпаси та спецхімія» є розробка і виробництво новітніх та перспективних зразків засобів ураження для забезпечення поточних та майбутніх потреб сил безпеки та оборони держави», – заявив гендиректор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв.

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

Позаторік концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

BBC Banned from Broadcasting in China

China’s broadcasting regulator says it has taken the BBC World News off the air for what it called “serious content violations.”
 
The decision comes one week after Britain’s broadcasting regulator, the Office of Communications, revoked the license of the state-owned China Global Television Network.  The office said the Chinese Communist Party oversees the network’s editorial policy, a violation of a British law forbidding political bodies from controlling broadcast license holders
 
On Thursday, the Chinese National Radio and Television Administration (NRTA)  said the BBC “was found to have seriously violated regulations on radio and television management” in its China-related reports, and “undermined China’s national interests and ethnic solidarity.”
 
From her Twitter feed, Australia-based BBC World News Presenter Yalda Hakim said that according to NRTA, the BBC was responsible for a “slew of falsified reporting” on issues including the treatment of the Uighur ethnic minority in the western Xinjiang region and China’s handling of the COVID-19 pandemic.
 
In a statement posted on Twitter, the BBC said it is “disappointed” by China’s actions.
  

Russian Opposition Beset by Infighting as Country Expects More Turmoil

A storied Russian liberal politician has sparked an outbreak of infighting among the country’s opposition groups after mounting a scathing attack on Kremlin critic Alexey Navalny, arguing the path he would take the country down wouldn’t lead to a life free of repression.
 
“Everyone must decide whether to support Navalny or not,” Grigory Yavlinsky wrote this week. “But you need to understand. A democratic Russia, respect for people, and a life without fear and repression are incompatible with Navalny’s policies,” he added.
 
Yavlinsky, who ran twice for the Russia’s presidency, in 1996 against Boris Yeltsin and in 2000 against Vladimir Putin, founded the Yabloko party, which favors free-market economics and social liberalism. He’s been critical of Navalny in the past and this week repeated his accusation that Navalny, Russia’s most high-profile opposition politician, is xenophobic and an authoritarian nationalist.
 
The attack by Yavlinsky has split the party he founded and triggered broader opposition infighting. It comes amid signs the recent protests against the Kremlin, and demands for Navalny to be freed from jail, are not resonating with most Russians, and that the paramilitary style crackdown on the dissenters is deterring others from considering protesting or enlisting in any future political action.
 
A poll conducted by the independent Levada Center carried out between January 29 and February 2 suggests there is little public appetite for agitation. Navalny survived a near-fatal poisoning, which he blames on the Kremlin and was arrested last month in Moscow on his return following life-saving treatment in Germany.  
 
In the past two weeks, pro-Navalny supporters were on the streets in more than a hundred cities across Russia’s 11 time zones, with the largest protests mounted in the Russian capital and St. Petersburg. More than 11,000 people have been arrested at rallies opposing the jailing of Navalny, who started out as a blogger and became known as an anti-corruption campaigner.FILE – Liberal politician Grigory Yavlinsky participates in a march in memory of murdered Kremlin critic Boris Nemtsov, in central Moscow, Russia, Feb. 24, 2019.The poll found that just 15% of Russians would be prepared to participate in future pro-Navalny protests, four percent less than the pollster found in November 2020. The percentage rose to 17% when asked if they would join rallies to protest economic conditions. Those figures represent Russians’ lowest willingness to protest since March 2018, according to the pollster.
 
The pollster also found that only 22% viewed the recent political protests positively. Younger respondents, who tend to get their news from the Internet and non-government media sources, viewed the protests slightly more favorably than older Russians, who generally receive their news and views from government-owned or controlled channels.  
 
Government-sponsored channels have mounted unrelenting scorching attacks on Navalny and his allies, accusing them of being agents of foreign powers.
 
Among all respondents, two out of five said they view the protesters negatively. Another 37% expressed indifference to the political protests. Nonetheless, Russians do expect more political agitation in the future with 45% of people expecting more trouble, a jump from 23% last November, the highest it has been since 1998.
 
The poll findings are dismaying for Navalny supporters, who are in the process of taking stock and reorganizing to adjust for the high number of dedicated activists currently in detention. Navalny’s team last week said it intends to shift tactics and mount neighborhood flash mobs this Sunday instead of urging large numbers of supporters to take to the streets, risking more detentions and giving the security services an easy target to hit.  
 
Neighborhood flash mobs is a tactic pro-democracy activists have been using in recent weeks in neighboring Belarus.  
 
Navalny’s key aides are urging Russians to gather near their homes on February 14, Valentine’s Day, to shine torches and light candles in heart shapes. Navalny made multiple heart gestures to his wife Yulia in the courtroom where he was sentenced to two years and eight months on February 2.FILE – A still image taken from video footage shows Russian opposition leader Alexey Navalny making a hand gesture forming a heart during the announcement of his court verdict in Moscow, Russia, Feb. 2, 2021.He was convicted of violating the terms of his parole from a 2014 sentence for fraud in a case his supporters, international rights groups and Western governments say is spurious and politically motivated.  
 
Opposition infighting is par for the course. President Vladimir Putin’s foes are drawn from across the political spectrum, from right-wing ultra-nationalists to old-school Communists, and with a variety of liberal groups in the middle. In 2016, an effort to stitch together a broad alliance of opposition groups, called the Democratic Coalition, was short-lived.  
 
It fell apart when the leaders, who were meant to be working together to try to gain political influence, resumed their competition and tried to elbow each other out of the way.  
 
The Kremlin gave it the coup de grace when it leaked to the government-sponsored NTV channel a video of former prime minister Mikhail Kasyanov, a key liberal opposition politician, and one of the founders of the Democratic Coalition, in which he was heard disparaging his political partners.  
 
Different coalition configurations were tried before and have been since, too, but keeping opposition groups marching, agitating and campaigning as one also has always been difficult and temporary. Yavlinsky’s public criticism of Navalny this week has exposed once again the splits and political animosities.
 
Navalny’s allies have urged Yabloko to expel Yavlinsky, and opposition social media forums have seen acrimonious exchanges, raising the prospect that opposition groups once again will end up squabbling and taking off in disparate directions in the run-up campaign to parliamentary elections in September.  
 
Navalny was himself a member of Yabloko, but he was expelled in 2007 over what other members saw as unacceptable “nationalist” views. In the past, the Kremlin critic has participated in ultranationalist rallies and has been critical of migrants, using language his critics say make him unsuitable to be the figurehead of the opposition to Putin.  
 
Navalny denies he is a xenophobe, and says he was expelled from Yabloko because he made little secret he wanted to replace Yavlinsky.
 
But some Yabloko leaders are infuriated with Yavlinsky’s attack, which they say is ill-timed and will put off voters. Other opposition figures say Yavlinsky shouldn’t criticize someone now in jail as a political prisoner and unable to defend himself.
 
Last week, Mikhail Khodorkovsky, the exiled former oil tycoon who emerged as a prominent critic of Putin after a 10-year spell in a Russian jail, said he disagrees with Navalny on some issues, “But when a person becomes a political prisoner he must be supported.” 

Боррель: ЄС потрібні партнери і Україна має бути одним із цих партнерів (відео)

У Брюсселі 11 лютого відбулося сьоме засідання Ради асоціації Україна – ЄС з участю верховного представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозепа Борреля і прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля

«Ми не дамо зірвати перемир’я» – Зеленський в Авдіївці (відео)

Президент України Володимир Зеленський 11 лютого відвідав Донбас.

Тарас Качка про лібералізацію торгівлі з ЄС: ми націлені на швидкий успіх

В питанні лібералізації торговельних відносин з ЄС Україна сподівається на швидкий успіх, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник міністра з питань розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

«Ми, грубо кажучи, від Ради асоціації до саміту ЄС хочемо провести максимально інтенсивно і стисло цей технічний діалог з приводу того, від яких квот ми можемо відмовитись на користь повної лібералізації, особливо в нішевих товарах, де ми можемо звузити опис товарів, які підпадають під квоти… Ми розуміємо, що торгові переговори є або швидкими і успішними, або тривають роками. Ми націлені на швидкий успіх», – сказав Качка.

Торговий представник пояснив, що перегляд угоди про асоціацію повинен був статися відповідно до 29-ї статті документа.

«Де-юре, це мало статися у будь-якому разі, тому що це записано у 29-й статті угоди. Після 5 років роботи угоди ми повертаємось до подальшої лібералізації. Але успіх (більше політичний) полягає в тому, що не на моєму рівні, але на рівні прем’єр-міністра, на рівні президента і, відповідно, їх візаві з Європейського союзу, це звучить як пріоритет. Це означає, що політичне сприйняття для подальшої лібералізації є. Відповідно, це створює для мене гарні умови для технічного діалогу», – розповів Качка.

За його словами, Україна має за мету зменшити кількість товарів, щодо яких існує неповна лібералізація.

«Дві амбіції абсолютно простих. Перша – це зменшити кількість товарів щодо яких існує неповна лібералізація, певні обмеження, те, що в народі називається квоти. І чим менше їх буде, чим вужчий опис товарів в них буде, тим більше буде сприйняття України, як економіки з якою в принципі ЄС комфортно працювати. Друга амбіція – це те, що ці технічні переговори також дадуть новий поштовх до інтеграції і аграрного, і промислового виробництва між Україною та Європейським Союзом», – зауважив торговий представник.

Він також додав, що в сфері сільського господарства Україна має сприйматися не як конкурент, а як доповнення на європейському ринку.

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йшлося в листі президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу президента Володимира Зеленського.

«Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – йшлося у повідомленні Офісу президента.

Як зазначили в ОПУ, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки домовилися під час торішнього саміту Україна – ЄС.

 

‘This Was Your Favorite Program’: Private Polish Media Go Off Air to Protest Tax

Many private media outlets went off the air in Poland on Wednesday, running slogans like “This used to be your favorite program,” in protest against a proposed media advertising tax they say threatens media independence and diversity.
 
The blackout came a day after many publishing groups objected to the planned tax in an open letter to authorities and political leaders.
 
The government says the tax will help raise funds for healthcare and culture, both hit by the coronavirus pandemic.
 
“Dear user! We are taking a step today that we never wanted to take because it goes against all of our journalistic values. For 24 hours all Ringier Axel Springer Polska services will disappear,” web portal Onet wrote on its home page.
 
Web portal Interia, private broadcasters Polsat and TVN and private radio station Radio Zet also stopped coverage.
 
Poland’s Law and Justice (PiS) party has promoted patriotism and conservative values since it came to power in 2015, opposing what it calls imported liberalism and multiculturalism.
 
PiS lawmakers have said foreign media companies have too much influence in Poland. Critics of the government say it wants to increase state control.
 
The protesting companies say the tax will create further inequalities between public and private outlets, adding that it would be another hit to independence.
 
Government spokesman Piotr Muller told public broadcaster TVP, which did not go off air, that the tax had already been implemented in a number of EU countries and was still in the consultation phase.
 
The tax could amount to anywhere between 2% and 15% of advertising income, depending on the size of the company, Muller added. 

Hungary Under Fire After Last Independent Radio Station Taken Off Air 

The suspension of the license of Hungary’s last independent news radio station has drawn international condemnation, with the European Union and media watchdogs calling the move a further attack on democracy in the EU member state. “We have expressed our concerns about media freedom and pluralism” in Hungary, which is already under investigation for flouting the rule of law, European Commission spokesman Christian Wigand said on February 10, a day after Klubradio lost an appeal to keep its license. The case of the radio station “only aggravates these concerns,” Wigand added. Klubradio broadcasts mainly in Budapest. Its news and talk content is often critical of Prime Minister Viktor Orban’s government. Employees of the opposition radio-station Klubradio work at its headquarters in Budapest, Hungary, Feb. 9, 2021.In September 2020, Hungary’s National Media and Infocommunications Authority (NMHH) refused to extend Klubradio’s seven-year operating license, which expires on February 14, saying the station “repeatedly infringed” on the compulsory registration law by twice submitting documents late. Such violations usually incur fines and the NMHH’s announcement raised new concerns about political pressure from the government on the media in Hungary. “Another silenced voice in Hungary. Another sad day for media freedom,” Council of Europe Commissioner for Human Rights Dunja Mijatovic tweeted.Today’s ruling of the Budapest Court seals the fate of Andras Arato, president of Klubradio, listens as Judge Regina Antal delivers the verdict on the fate of the broadcaster whose license was not automatically renewed by the media authority last year in Budapest, Hungary, Feb. 9, 2021.Calling the court decision “shameful and cowardly,” Klubradio President Andras Arato said the radio station now plans to appeal the ruling to Hungary’s Supreme Court. The EU’s Wigand told a news briefing on February 10 that the European Commission was “in contact with the Hungarian authorities to ensure that Klubradio can continue to operate legally,” adding that it was checking whether the decision complied with EU law and would “not hesitate to take action if possible and necessary.” In a statement, Pavol Szalai, the head of RSF’s European Union and Balkans desk, called on the European Commission to “delay no more in investigating [NMHH’s] independence under the revised European directive on broadcast media, and in investigating the other curbs on press freedom, such as state aid to pro-government media.” Hungary is under EU investigation for undermining the independence of the judiciary, media, and nongovernmental organizations, and risks losing access to tens of billions of euros in funds from the bloc. The EU member state is ranked 89th out of 180 countries in RSF’s 2020 World Press Freedom Index. Only Bulgaria, at 111th, is ranked lower among the EU’s 27 member states.   

Верховний суд повідомив про відкриття провадження в одній зі справ про санкції до «каналів Медведчука»

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у четвер виніс ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом громадянина, який оскаржує указ президента про санкції щодо низки телеканалів, повідомила пресслужба суду у четвер ввечері.

«Суд установив, що в обґрунтуванні позовних вимог позивач вказує на порушення його права на отримання інформації від інформаційних програм, які транслюють телеканали «112 Україна», «NewsOne», «Zik» та інші, перелічені в додатках до спірного рішення, оскільки його доступ до них заблоковано. Позивач вважає, що втрата доступу до вказаних телеканалів є порушенням його прав, що передбачено статтями 8 та 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням положень ч. 2 ст. 266 та ч. 5 ст. 262 КАС України суд дійшов висновку про необхідність перевірки прорушення зазначених прав позивача в судовому засіданні», – йдеться в повідомленні.

За даними суду, справу призначено до розгляду на 15 березня о 12:00.

Напередодні у Верховному суді заявили, що станом на 10 лютого в розгляді одного позову про оскарження указу президента про санкції щодо трьох телеканалів було відмовлено, а щодо другого надано час на усунення недоліків.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

В ОПУ назвали ім’я загиблого від кулі снайпера військового, Зеленський висловив співчуття

Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття через смерть українського військовослужбовця, який загинув від кулі снайпера сьогодні поблизу смт Зайцеве на Донеччині.

«Сьогодні, перебуваючи на передовій, отримав невтішні новини. Україна втратила ще одного захисника. Попри домовленості про режим всеосяжного припинення вогню, ворог продовжує підступні дії. Українська армія вже довела, що даватиме гідну відсіч і відстоюватиме нашу незалежність», – сказав Зеленський.

Він висловив співчуття рідним і близьким загиблого.

В ОПУ зазначили, що загиблим вранці 11 лютого від обстрілу снайпером позиції українських військових у районі Зайцева є боєць 59-ї окремої мотопіхотної бригади 36-річний Олександр Глушко. Його евакуювали в лікарню Бахмута, але врятувати життя військового не вдалося.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

В НБУ оцінили як «помірний» вплив коронакризи на українські банки у 2020 році

Коронакриза помірно вплинула на доходи українських банків, прибуток банківської системи у 2020 році склав 41 мільярд гривень, повідомляє пресслужба Національного банку України.

«У 2020 році банки отримали 41,3 млрд грн чистого прибутку, що на 29% менше аналогічного періоду минулого року, коли банківський сектор заробив 58,4 млрд грн. Коронакриза погіршила фінансовий стан банків, проте менш відчутно, ніж очікувалося навесні 2020 року. Кількість збиткових банків не зросла. У 2020 році з 73 платоспроможних банків 65 банків були прибутковими та отримали чистий прибуток 47,7 млрд грн, що перекрило збитки 8 банків на загальну суму 6,4 млрд грн», – йдеться в повідомленні.

Голова НБУ Кирило Шевченко визнав, що в середньостроковій перспективі ризики зниження прибутковості банків зберігатимуться.

«Частково їх можна компенсувати, підвищуючи операційну ефективність. На прибуток також тиснутимуть відрахування до резервів. Отже, прибутковість банків дещо послабиться, але залишатиметься на достатньому рівні для збереження інтересу з боку інвесторів», – сказав він.

Регулятор вказує,що «формування резервів під очікувані збитки стало основною причиною погіршення фінансового результату в 2020 році».

«Низка банків визнали погіршення якості активів через фінансові труднощі позичальників. У зв’язку з цим відповідні витрати на резерви за кредитами у 2020 році зросли на 91% до 20,8 млрд грн проти 10,9 млрд грн у 2019 році», – йдеться в повідомленні.

Загальне зниження бізнес-активності під час карантину та падіння попиту на кредити й банківські послуги негативно позначилися на процентних та комісійних доходах банків, особливо у другому кварталі, додали в НБУ.

«Проте після короткострокового падіння за результатами І півріччя на 1,5% р/р, у II півріччі чистий комісійний дохід відновився і загалом за рік зріс на 5,8% р/р здебільшого завдяки зростанню безготівкових операцій», – повідомили у Нацбанку.

Раніше керівництво НБУ також запевняло, що іінансовий сектор України проходить світову коронакризу «з суттєвим запасом міцності».

Merkel Defends Extension of Germany COVID-19 Lockdown

German Chancellor Angela Merkel Thursday defended her decision to extend the nation’s COVID-19 lockdown, saying the variant strains of the virus pose a threat and she does not want to make the mistakes that led to a second surge last year.
Following a meeting Wednesday with Germany’s 16 state governors, Merkel announced they agreed to extend the current COVID-19 lockdown – due to expire Sunday – to March 7.
Speaking to the Bundestag – the lower house of the German parliament – Merkel said they did not act fast enough in 2020 to prevent a second surge in infections late in the year, and as health officials now warn about the spread of more virulent variant COVID-19 strains in the country, she said they need to learn from their mistakes.
The number of new daily infections has dropped in Germany since the current lockdown began in late November, prompting calls for an easing of restrictions. Some schools and businesses such as hair salons will be allowed to open sooner, with strict hygiene restrictions.  
But Merkel argued the nation is in a battle with the virus, and their opponent does not pay attention to dates, it pays attention to infection rates. She said the government is basing the next step in lifting restrictions on reaching an infection rate of 35 COVID-19 infections per 100,000 people over a seven-day period.
Germany’s Robert Koch Institute for infectious diseases reported, as of Wednesday, the nation had an infection rate of 68 per 100,000 for the previous seven days.  
The institute also reported, as of Thursday, the nation added 10,237 new cases and 666 deaths in the past day, taking the total case count since the start of the coronavirus outbreak to 2.31 million and the death toll to 63,635.

EU Forecasts Economic Rebound Later This Year

European Union officials are forecasting an economic rebound within the bloc later, by mid-year, as long as there is progress in combatting the coronavirus pandemic.
 
In a quarterly report released Thursday, the EU expected growth to reach 3.7% this year and slightly better next year.
 
It cited economic slowdowns that began at the end of 2020 as countries reimposed lockdowns amid a new wave of COVID-19 infections.
 
“Economic growth is set to resume in the spring and gather momentum in the summer as vaccination programs progress and containment measures gradually ease,” the report said.
 
It noted a degree of uncertainty in the forecast, with persistent lockdowns or high unemployment carrying the potential to drag down growth, but also the potential for more rapid vaccinations that could prompt member economies to open up more quickly.
 
The report said the past few months have been “challenging,” but that there is “light at the end of the tunnel.”

МЗС: Україна поділяє бачення Європарламенту про необхідність оновлення параметрів Угоди про асоціацію

Міністерство закордонних справ України привітало ухвалену «переконливою більшістю» Європейського парламенту доповідь щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.

«Україна поділяє бачення Європарламенту щодо необхідності оновлення параметрів Угоди про асоціацію та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС з урахуванням розвитку нормативно-правової бази, потреб економічного розвитку та перспектив секторальної інтеграції», – йдеться в коментарі МЗС, оприлюдненому 11 лютого.

У міністерстві заявили, що доповідь засвідчує успішність процесу імплементації Угоди про асоціацію і «наявність потужної підтримки» з боку Європейського парламенту щодо подальшого поглиблення інтеграції України з ЄС.

«У доповіді відзначається, що Україна досягла значного прогресу у виконанні зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію та інтеграції з Європейським союзом. Українська сторона уважно врахує рекомендації щодо необхідності завершення започаткованих реформ, зокрема у сферах верховенства права, належного врядування та боротьби з корупцією», – йдеться в заяві.

У МЗС також привітали засудження в доповіді Європарламенту російської агресії проти України.

«У рішенні зазначається, що обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб, причетних до цього порушення міжнародного права, будуть продовжені. Україна вдячна депутатам Європарламенту за засудження дестабілізуючих дій Росії, її військової присутності в Україні, мілітаризації Криму, незаконних дій РФ, спрямованих на захоплення контролю над Керченською протокою, зокрема будівництво мосту без згоди України», – йдеться в заяві.

«Надзвичайно важливим є заклик євродепутатів звільнити всіх українських політичних в’язнів та військовополонених у Росії, Криму та на непідконтрольних Україні частинах Донецької і Луганської областей», – додали в МЗС.

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. Документ підтримали 526 європарламентарів, 79 проголоспували «проти», 71 депутат утримався.

Проєкт звіту підготував представник Німеччини, член Європейського народної партії Міхаель Галер. Документ був оприлюднений 17 листопада 2020 року.

У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йшлося в листі президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу президента Володимира Зеленського.

«Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – йшлося у повідомленні Офісу президента.

Як зазначили в ОПУ, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки домовилися під час торішнього саміту Україна – ЄС.

 

 

ОАСК скасував перейменування Московського проспекту на Бандери. Київ готує скаргу

Міська влада Києва готує апеляційну скаргу стосовно рішення Окружного адміністративного суду міста про скасування перейменування трьох вулиць, провулку і проспекту, зокрема Московського проспекту на проспект Бандери. Про це повідомила заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда.

Як повідомили у пресслужбі КМДА, своїм рішенням від 28 січня ОАСК, за позовом від 5 листопада 2016 року громадської спілки «Громадський контроль та порядок» без участі представників Київської міської ради скасував рішення Київради, ухвалені в липні 2016 року, про перейменування таких вулиць, проспекту та провулків:

вулиці Баумана на вулицю Януша Корчака;
вулиці Кутузова на вулицю Генерала Алмазова;
вулиці Суворова на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка;
провулку Кутузова на провулок Євгена Гуцала;
проспекту Московського на проспект Степана Бандери.

Як заявила Марина Хонда, рішення суду ухвалене через чотири роки після подання позову і є «абсолютно необґрунтованим».

Міська влада наголошує, що на сьогодні рішення Окружного адміністративного суду Києва від 28 січня 2021 року не набрало законної сили.

У КМДА нагадали, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що перейменування згаданих вулиць, провулків та проспекту проведено у порядку визначеному законодавством України.

Це рішення було ухвалене в 2019 році після того, як Окружний адміністративний суд Києва у червні того ж року скасував постанову Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери, провідника Організації українських націоналістів, у липні 2016 року.

 

 

ЄС надав Донбасу 23 мільйони євро гуманітарної допомоги у 2020-му

Європейський Союз надав 23 мільйони євро гуманітарної допомоги для сходу України протягом 2020 року – про це йдеться у відповіді пресслужби Європейської комісії на запит Радіо Свобода.

«ЄС є одним із найбільших гуманітарних донорів (для подолання наслідків – ред.) кризи на сході України і надав 164,8 мільйона євро термінової фінансової допомоги, в тому числі 23 мільйони були виділені в 2020-му», – йдеться в повідомленні.

Євросоюз обіцяє також надавати допомогу постраждалому внаслідок війни населенню в 2021, але уточнює, що точна цифра «буде оголошена у належний час».

Йдеться про підтримку гуманітарних проєктів як на підконтрольній, так і на окупованій території України. Контроль за використанням коштів із бюджету Євросоюзу, згідно з відповіддю, здійснює Департамент цивільного захисту та гуманітарної допомоги Єврокомісії (DG ECHO).

«Гуманітарна допомога, фінансована ЄС, надається у партнерстві з агенціями ООН, міжнародними та неурядовими організаціями. DG ECHO має всесвітню мережу з семи регіональних офісів та польових штабів у понад 40 країнах, які дозволяють моніторити, як втілюються проєкти», – уточнюють у Єврокомісії.

За даними Євросоюзу, на його кошти в Україні використовувалися за напрямками покриття базових потреб, забезпечення водою, укриттями, медичною допомогою, психологічною підтримкою, а також на освіту в надзвичайних умовах, поширення інформації про міни та товари для зимівлі.

Читайте також: Резніков: Росія «захищає» людей в ОРДЛО від пенсій і обмежує кримчанам доступ до ліків

При цьому, зазначають у пресслужбі Єврокомісії, понад половина виділеної допомоги йде на користь вразливим групам людей, які проживають на окупованих територіях.

«Ця допомога призначена для найбільш нужденних, в тому числі сімей самотніх матерів, старших людей, дітей та людей з інвалідністю. Фінансування ЄС у 2020 році також спрямоване на потреби, пов’язані з коширенням коронавірусу на сході України. Кошти допомагають підтримати пункти надання первинної медичної допомоги та лікарні, йдуть на купівлю медичного обланання, засоби індивідуального захисту та аптечки», – повідомляє Єврокомісія.

У січні Європейська комісія ухвалила гуманітарний бюджет на 2021 рік у розмірі 1,4 мільярда євро, з них 28 мільйонів євро виділили для України, Балкан та Кавказу.

У Криму суттєво обмежили право на пересування – місія ООН в Україні

Підконтрольна Росії влада анексованого Криму під час пандемії COVID-19 суттєво обмежила право на пересування людей, що проживають на півострові, повідомила голова Моніторингової місії ООН в Україні Матильда Богнер.

«Наприклад, ми бачимо, що окупаційна влада в Криму обмежила перетин адмінкордону з гуманітарних підстав і дозволяє тільки один такий перетин. Це досить диспропорційний захід, який обмежує право на вільне пересування людей. Це впливає на можливість реалізації інших соціальних прав, як працевлаштування, навчання, право зустрітися з рідними або подбати про своїх рідних за часів пандемії», – сказала Богнер під час виступу на форумі «Україна 30. Крим і Донбас проти вірусу» 10 лютого.

Як приклад таких обмежень Богнер навела ситуацію з 20 абітурієнтами, які виїхали на материкову частину України для проходження ЗНО, проте вдруге не змогли виїхати з Криму, щоб почати навчання.

«Прикордонна служба ФСБ не дозволяє жителям Криму, у яких є і російський, і український паспорти, використовувати український паспорт, коли вони хочуть поїхати на материкову Україну. На них накладають штрафи, якщо побачать український паспорт. Важливо пам’ятати, що приблизно 30 тисяч кримчан не мають російського громадянства. Ці люди розглядаються окупаційною владою як іноземці, але серед них є громадяни України. Це означає, що за часів пандемії вони можуть залишити півострів виключно без можливості повернутися», – додала Матильда Богнер.

Раніше міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив, що Росія намагалася використовувати пандемію для легалізації своєї присутності в анексованому Криму і окремих частинах Донецької та Луганської областей.

У Держприкордонслужбі України повідомляли, що в 2020 році адмінкордон між окупованим Кримом і Херсонською областю перетнули 538 тисяч громадян і 75 тисяч транспортних засобів. Це в п’ять разів менше, ніж у 2019 році.

 

 

 

Europe Battles Multiple Crises Amid Vaccine Shortage, Russia Dispute

The European Union Commission’s president defended the bloc’s coronavirus vaccination strategy Wednesday amid growing criticism of delays in procurement and delivery. As Henry Ridgwell reports from London, the bloc is facing crises on multiple fronts.
Camera: Henry Ridgwell   
 

Russia Fines RFE/RL for ‘Foreign Agent’ Law Violation

The Russian government has levied a fine against the U.S. government-sponsored media outlet Radio Free Europe/Radio Liberty for violating the country’s “foreign agent” law. The $150,000 fine was assessed by Roskomnadzor, Russia’s media regulatory body.  Russia first designated RFE/RL, a sister organization of the Voice of America (VOA), a foreign agent in 2017, a step some say made its work in Russia more difficult. According to the Reuters news agency, Russia has fined the outlet several times in recent weeks. The foreign agent law gives a wide berth for the Russian government to erect bureaucratic hurdles to any nongovernmental group that receives foreign funding, Reuters reported. RFE/RL says it plans to appeal the latest fine. “We have court hearings about three times a week, and we get fined at each one,” Andrei Shary, head of RFE/RL’s Russian Service, said in an interview with the RIA news agency. “The company considers this to be unfair. Every court decision will be appealed.”
“The Kremlin’s latest move is clearly intended to limit USAGM’s ability to operate and report independently and objectively within Russia. It is unacceptable,” USAGM acting CEO Kelu Chao told VOA.  FILE – Rep. Michael McCaul, R-Texas, attends a hearing on Capitol Hill in Washington, Oct. 23, 2019.Congressman Michael McCaul expressed support for RFE/RL. “We’re seeing the Putin regime cracking down on free speech and on the ability of Radio Free Europe and Voice of America to operate out there in Moscow,” he told VOA’s Russian Service. “I think you’re going to see a very strong movement by the United States Congress, but I would urge that the [U.S.] president talk directly to [Russian President Vladimir] Putin about this with condemnation about the ability to have free speech in his own country and to get the truth out. And that’s what Voice of America and Radio Free Europe do,” he added.VOA Russian Service’s Danila Galperovich contributed to this report.
 

Lithuania Refuses Russia’s Demand to Arrest Navalny Ally

Lithuania has rejected orders issued Wednesday from a Moscow court calling for the arrest of Leonid Volkov, an exiled ally of Russian opposition leader Alexey Navalny. The court orders, sent via Interpol, charge Volkov with encouraging minors to participate in unauthorized rallies, which potentially carries jail term of up to three years in Russia.“Using international tools for politically motivated prosecution is a wrong practice,” said Lithuanian interior minister Agne Bilotaite, referring to Interpol, the government-funded international police network that coordinates cross-border police operations across 194 member states.Putin, Kremlin Critic Navalny Set Battle Plans for Next Phase in Struggle for MasteryRussian opposition leaders expect Kremlin crackdown to intensify but are preparing for a long-haul stand-off with Putin The Volkov warrant “raises serious doubts about Russia‘s membership in these organizations,” Bilotaite added.The Russian court, which said Volkov will be held in Russia for two months if and when he is extradited, said the warrant was issued under the Commonwealth of Independent States, an organization of former Soviet republics to which Lithuania does not belong.The arrest warrant comes after the rise of demonstrations demanding the release of Russian opposition leader Navalny, who has been jailed since January 17.In a separate development on Wednesday, Navalny’s wife, Yulia Navalnaya, who was recently detained for taking part in unsanctioned rallies in support of her jailed husband, left Russia for Germany according to a source quoted by Interfax.Volkov, a strategist who manages Navalny’s regional headquarters, fled Russia in 2019 when authorities opened a criminal probe of suspected money laundering by Navalny’s Anti-Corruption Foundation. Navalny’s group has repeatedly called that criminal probe, among the latest of many, politically motivated.From his base in Lithuania, Volkov has been organizing protests demanding the release of Navalny, with the most recent one being planned for this Sunday.

Верховний суд повідомив, що поки не відкрив провадження за позовами щодо санкцій проти «каналів Медведчука»

Верховний суд визначився із двома позовами громадян, які оскаржують указ президента України про введення в дію рішення РНБО, згідно з яким були застосовані санкції щодо трьох телеканалів: у розгляді одного відмовлено, щодо другого надано час на усунення недоліків. Про це повідомила у середу пресслужба Верховного суду.

Згідно з повідомленням, у позовній заяві громадянину відмовлено до усунення недоліків тому, що « позивач не навів обґрунтування про порушення оскаржуваним указом прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду».

Крім того, суд зазначив, що відмовлено у відкритті провадження за ще однією позовною заявою, оскільки «фактично зміст позовної заяви свідчить про те, що її подано в інтересах та на захист прав інших осіб – юридичних осіб, які, за твердженнями позивача, є власниками телеканалів».

«8 лютого до суду надійшов ще один позов із подібними позовними вимогами (справа № 9901/26/21). Відповідно до КАС України Верховний суд має вирішити питання про відкриття провадження протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст.171 КАС України)», – додали також у суді.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Шмигаль у Брюсселі порушив тему лібералізації торгівлі між Україною та ЄС – уряд

Україна надала усю необхідну інформацію для завершення першої фази імплементації Угоди про асоціацію у сфері держзакупівель і очікує підтвердження від ЄС

EU Chief Acknowledges Mistakes in Vaccine Rollout

European Commission president Ursula Von der Leyen Wednesday acknowledged Europe was late approving and rolling out COVID-19 vaccines, saying they were overconfident vaccines could be delivered on time.
Speaking to the European Parliament, Von der Leyen, however, defended the decision to have the commission – the European Union’s executive branch – oversee vaccine orders and for all 27 EU members to roll out vaccines at the same time, saying had the bloc’s biggest states acted unilaterally, “it would have been the end of our community.”
She also defended not cutting corners on safety when it came to approval of vaccines and waiting for an additional three or four weeks for approval from the EU drug regulator, the European Medicines Agency. But Von der Leyen also said there were lessons to be learned from the process.
Von der Leyen said while they were focused primarily on the quick development of a vaccine, the EU underestimated the difficulties in producing high volumes quickly. She said, “In some ways, science overtook industry.”
She said they now fully understand the difficulties of mass production and have invested billions in improving capacity. She urged member states to plan their rollouts accordingly.
The European Commission chief also expressed regret about an initial plan to restrict exports to British-ruled Northern Ireland, which would have set up a hard border between it and EU member Republic of Ireland, reigniting tensions in that region.
She said, “Mistakes were made in the process leading up to the decision and I deeply regret that. But in the end, we got it right. And I can reassure you that my commission will do its utmost to protect the peace of Northern Ireland.

Зеленський підписав закон про «інвестиційних нянь» для проєктів від 20 млн євро

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», відомий як закон про «інвестиційних нянь».

Як повідомляє пресслужба Офісу президента, «цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року».

Закон, як нагадують в ОПУ, передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 мільйонів євро.

Відповідний закон парламент схвалив 17 грудня 2020 року.

Закон передбачає можливість отримання податкових пільг для реалізації великих інвестиційних проєктів. При цьому загальний обсяг держпідтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт. Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій і науково-технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Читайте також: «Інвестиційні няні» в Україні: що думають про ідею Зеленського самі інвестори?

Навесні минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що інвестори, які готові вкладати в Україну великі кошти, отримають державну турботу у вигляді «інвестиційної няні» –​ менеджера, який допомагатиме їм від імені держави. Законом передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.

У ВМС ЗСУ повідомили про отримання Україною нової партії швидкісних катерів і човнів від США

«Усе це – підтримка наших друзів на шляху до вільної та незалежної України» – командувач ВМС ЗСУ контр-адмірал Олексій Неїжпапа

Чотири обстріли і поранений військовий – штаб ООС прозвітував про ситуацію на Донбасі

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години середи чотири рази порушили режим припинення вогню, один військовослужбовець зазнав поранення.

«Збройні формування Російської Федерації відкривали прицільний вогонь зі стрілецької та снайперської зброї неподалік населеного пункту Піски. Внаслідок цього український воїн отримав вогнепальне поранення. Військовослужбовця оперативно доправлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога. Стан здоров’я пораненого – задовільний. Поблизу Водяного, що на Приазов’ї, противник вів вогонь в бік наших позицій з ручного протитанкового гранатомета», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними штабу, бойовики також застосували безпілотник і «скинули два постріли ВОГ-17» біля Золотого-4.

«На прицільні обстріли зі сторони противника наші воїни давали адекватну відповідь. Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ», – додали у штабі.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують українських військових в обстрілі окупованого Донецька. В угрупованні «ЛНР» про обстріли 10 лютого не повідомляють.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.