Міністр оборони Загороднюк заявив, що закінчив військову кафедру

Міністр оборони України Андрій Загороднюк розповів у інтерв’ю Радіо Свобода, що не служив у армії, проте закінчив військову кафедру.

«Я – молодший лейтенант запасу. Я був на військовій кафедрі. Я поступив в 16 років на юридичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Там була військова кафедра. З першого року я пішов на військову кафедру і до кінця. Закінчив і отримав звання молодшого лейтенанта», пояснив міністр.

Таким чином глава Міноборони відповів на критику, що його було призначено на цю посаду, хоч він не військовий.

29 серпня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Загороднюка на посаді міністра оборони України. Він був позаштатним радником президента, екскерівником проектного офісу реформ Міноборони. Попередником Загороднюка був Степан Полторак.

Повністю інтерв’ю з міністром оборони України Андрієм Загороднюком слухайте на “Радіо НВ” в суботу, 21 вересня, о 12:00.

Парламентські слухання щодо безпеки діяльності журналістів відбудуться 6 листопада – постанова

Верховна Рада України ухвалила постанову про проведення парламентських слухань на тему «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення». За рішення провести такі слухання 6 листопада проголосували 335 із 399 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Постановою, зокрема, передбачається, що уряд до 28 жовтня має підготувати і подати до парламенту аналітичні матеріали і пропозиції щодо слухань, а також визначити доповідача.

Пропонується запросити для участі в слуханнях представників громадських організацій, профільних міжнародних організацій, науковців, експертів, а також журналістів.

У пояснювальній записці до проекту постанови йдеться, що за минулий рік правоохоронці розпочали досудове розслідування 258 кримінальних проваджень за злочинами, пов’язаними з перешкоджанням професійній журналістській діяльності, але до суду було передано лише 26 справ.

За минулий місяць проект «Барометр свободи слова» Інституту масової інформації зафіксував 29 випадків порушень прав журналістів.

Кличко заявив, що братиме участь у наступних виборах мера столиці

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що братиме участь у наступних виборах мера столиці. Як інформує сайт КМДА, про це він сказав напередодні, додавши, що також поведе свою політичну силу до Київської міської ради.

«Я буду боротися. За самоврядування в столиці, за інтереси киян, за місто Київ і Україну… На наступних виборах я балотуватимусь на посаду мера столиці та вестиму свою політичну силу в Київраду», – сказав Кличко.

Він зазначив, що фактично передвиборча кампанія вже розпочалася, і як стверджує Кличко, ведеться «чорнушна кампанія» проти нього.

Кабінет міністрів України 4 вересня погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. Кличко назвав це рішення незаконним.

Віталій Кличко, обраний Київським міським головою у травні 2014 року, був призначений головою КМДА в червні того ж року.

Нині у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про проведення позачергових виборів голови та депутатів Київської міської ради 8 грудня.

Відповідно до чинного законодавства, з одного боку, голів місцевих державних адміністрацій призначає на посаду президент України за поданням Кабінету міністрів на строк повноважень президента; в разі обрання нового президента голови місцевих держадміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення нових голів.

Крім того, президент має право достроково припинити повноваження голів місцевих держадміністрацій тільки у двох випадках: у разі прийняття відставки голови відповідної держадміністрації чи подання прем’єр-міністра про таке дострокове припинення повноважень.

З іншого боку, через столичний статус Києва саме Київська міська державна адміністрація, на відміну від усіх інших держадміністрацій, має особливості: вона є також виконавчим органом Київської міської ради.

Конституційний суд України раніше дійшов висновку, що Київську міську державну адміністрацію може очолювати лише особа, що обрана Київським міським головою і очолює міськраду; таким чином, тільки її президент України має призначати головою Київської міської державної адміністрації.

How Will No-Deal Brexit Chaos Affect Developing Economies?

Developing economies could face disruption from the shock waves of Britain crashing out of the European Union with no deal, according to analysts.Brexit will affect not only Britain’s relations with the European Union, but also with hundreds of other countries with which Britain currently trades on EU terms, as Brussels sets trade policy for the entire EU bloc.London has negotiated new post-Brexit trade arrangements with several countries, including Central American nations, Switzerland and South Korea, among others. That leaves hundreds of states — from smaller economies to relative giants like Japan and Canada — with whom trade would revert to World Trade Organization terms after a no-deal Brexit.Striking new trade deals won’t be easy, said professor Anand Menon at a “Changing Europe” program at Kings College London.FILE – A fruit stall displays fruit at a market in London, Aug. 7, 2019. Among Kenya’s exports to Britain are fruits and vegetables.”Many countries with whom we try and do trade deals will say to us, ‘Yes, that would be great. We’d quite like to know what your relationship with the European Union is going to be before we sign anything with you, though.’ So, all roads lead to Brussels,” Menon said.Such uncertainty doesn’t help countries that sell goods to Britain. For example, Kenya exports cut flowers, fruits and vegetables, with total exports to Britain estimated at $400 million per year.Bangladesh exports nearly $4 billion worth of goods to Britain, which are currently traded under the EU’s preferential rules of origin that allocate zero or low tariffs on goods from developing countries. A no-deal Brexit will likely mean disruption, said Max Mendez-Parra, a trade expert at the Overseas Development Institute.”The problem is that that will erode the preference that some of these countries receive. So for example, the advantage that a country such as Bangladesh and Cambodia have on certain products because they have access with a lower tariff, that would be removed.”Speaking last month, Akinwumi Adesina, head of the Africa Development Bank, warned that the combination of a no-deal Brexit and the U.S.-China trade war were hitting African economies.FILE – African Development president Akinwumi Adesina gives a press conference in Ouagadougou, Sept. 13, 2019.”The industrial capacity has fallen significantly, and so the demand, even for products and raw materials from Africa, will only fall even further. So, the effect of that could have a ripple effect on African economies as the demand for their products weaken from China,” Adesina said.Britain, meanwhile, is stepping up its search for new trade deals. International Trade Secretary Liz Truss is visiting New Zealand, Australia and Japan this week. Many of these nations’ companies have large investments in Britain and fear the chaotic fallout of a no-deal Brexit.For smaller economies, the impact is likely to be less severe, Mendez-Parra said.”African countries seem to be more relaxed, developing countries are more and more relaxed — except some specific countries that trade a lot with the U.K. — about the prospect of a no-deal [Brexit]. And this is because the U.K. has lost over many years the sort of importance as a destination of exports for many of these countries.”A no-deal Brexit would hit the economies of many EU states like Ireland, Germany and the Netherlands. But it is in Britain where the impact will inevitably be hardest-felt.

EU’s Tusk Urges Bloc to Back Talks With Balkan Neighbors

The European Union’s outgoing president, Donald Tusk, on Tuesday urged the bloc’s members to back entry talks with North Macedonia and Albania, saying they had lived up to their tasks and Europe would not be stable without the Balkans in the European Union.Visiting Skopje and Tirana a month before EU members will decide whether to start talks, Tusk praised North Macedonia for resolving its old quarrel with Greece by accepting its new name, as well as for its friendship treaty with Bulgaria and ability to help Europe cope with one of the biggest migration crises.”These achievements are truly impressive, internationally recognized and should not be wasted by the EU,” he told reporters flanking Prime Minister Zoran Zaev.”Skopje is the best possible place where I would like to appeal to the leaders of the European Union: Now you do your share. Because North Macedonia has already done its share,” Tusk added, before traveling west to neighboring Albania’s capital.In Tirana, Tusk told Prime Minister Edi Rama he wanted to see the whole Western Balkans “follow the same path as my country, Poland, towards the EU”, and that goal was now closer.”Your country must be treated with equal respect and on its own merits, just like all other countries in the region that share your goal of becoming EU members one day,” Tusk said.Most EU members states back talks for Albania but some worry about its fight against corruption and organized crime, so Tusk urged Rama to maintain a solid track record in fighting crime and also fostering good neighborly relations.With six Western Balkan countries aspiring to join the EU now surrounded by EU members, Tusk said Europe would benefit from the accession of Albania and other countries.”Because there will be no stable and safe Europe without the integration of all the Balkans in the EU. What is at stake is our common future. And no one is doing anyone any favors here.” 

Spain Rejects US Extradition Request for Ex-Venezuelan Spy Chief

Spain’s high court has rejected a U.S. extradition request for Venezuela’s ex-spy chief.Former major general Hugo Carvajal is wanted in the United States on charges of helping Colombian rebels smuggle drugs into the U.S. He denies the charges.Spain’s top court said the extradition request was politically motivated and failed to name any “concrete and precise” crimes he may have committed to justify sending him to the U.S.Carvajal was Venezuelan intelligence chief under the late president Hugo Chavez and, briefly, under current President Nicolas Maduro.Carvajal backs the Venezuelan opposition efforts to topple Maduro. He fled to Madrid in April and says he will continue to support efforts to drive Maduro from power. 

Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата виступили із заявою щодо Гонтаревої

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговою палатою в Україні та Європейською бізнес-асоціацією, глибоко стурбована подіями, що відбуваються навколо «ПриватБанку» і колишньої голови Національного банку Валерії Гонтаревої, йдеться у їхній спільній заяві від 17 липня.

«Такі ситуації однозначно дають як бізнесу, так і інвесторам, тривожний сигнал та ставлять під питання безпеки, справедливості та верховенства права в Україні. Націоналізація «ПриватБанку» в 2016 році стала важливим кроком для забезпечення фінансової і макроекономічної стабільності в Україні і призвела до стійкості всієї банківської системи. Ділове співтовариство наполегливо закликає президента, уряд і правоохоронні органи належним чином зреагувати на такі випадки, керуючись принципами справедливості, рівності і захисту всіх громадян, незважаючи на їхні позиції і політичні погляди», – йдеться у заяві.

У документі наголошується, що «забезпечення макроекономічної стабільності, незалежний Національний банк та подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом для забезпечення сталого економічного зростання України також мають стати ключовим пріоритетом для всіх гілок влади».

«Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата в Україні будуть продовжувати підтримувати зусилля НБУ щодо реформування фінансового сектора України і уважно стежити за розвитком подій в цій сфері», – йдеться у заяві.

Колишня голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку Гонтаревої, назвавши подію «провокацією». Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, у свою чергу, назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» підпал будинку ексочільниці НБУ.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.

Spain to Hold Snap Election on Nov. 10 After Party Talks Fail

Acting Prime Minister Pedro Sanchez on Tuesday called a snap election for Nov. 10, Spain’s fourth in as many years, after failing to secure support from rival parties to confirm him as premier and allow him to form a government.Sanchez acted after King Felipe VI said there were no viable candidates to lead a new government. The king, who is the head of state, had earlier consulted all key political leaders to verify whether a deal to put together a government was still possible in a deeply fragmented parliament.”There is no majority in (parliament) that guarantees the formation of a government, which pushes us into a repeat election on Nov. 10,” Sanchez told an evening news conference, pinning the blame squarely on the opposition.Spain, with the fourth largest economy in the European Union’s euro currency zone, has been in political limbo since Sanchez’s Socialists emerged as the biggest party in April’s election but failed to nail down a parliamentary majority.In July, parliament twice rejected his confirmation bid, and this week was his last opportunity to form a government.Opinion polls show a new election might not end the impasse, with the Socialists still unable to win enough seats in the 350-seat parliament to secure a majority on their own.Party leaders had spent more time publicly blaming each other for the impasse than negotiating, and a flurry of last-minute calls and initiatives failed to achieve a breakthrough.Although Spain’s economy has not suffered greatly, financial analysts say further delays in implementing reforms in areas such as labor and pensions could finally start to bite.

Міністр оборони розповів про долю підприємств, які належать відомству

Міністерство оборони України розпочало аудит активів, якими володіє, аби згодом частину передати державі, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода очільник відомства Андрій Загороднюк.

«Міністерство має велику кількість активів і дуже багато було проблем, у тому числі корупційних. Міністерство – це не бізнес-організація. Тобто наша політика така, що, скажімо так, в середньостроковій перспективі ми не маємо займатися управлінням підприємствами. Але багато підприємств було створено для того, щоб просто виводити активи. Зараз ми започаткували аудит – перелік і облік усіх підприємств. Ми маємо занести це все в електронну базу, чітко розділити ті активи, які потрібні і ті, які ми можемо передати державі. Наприклад, є будівельні підприємства, вони щось будуть. Вони є будівельними підрядниками. Ми можемо, звичайно, ними управляти, але це не функції Міноборони. Це може бути інше міністерство, або Фонд держмайна, або «Укроборонпром». Або інший держаний холдинг, який буде створений чи вже є. Але Міністерство має розробляти політику з оборони, міністерство має управляти збройними силами, а не займатися бізнесом», – наголосив міністр оборони.

Загороднюк наголосив, що у відомстві планують розробити «політику поводження з активами». За його словами, до роботи над нею планують долучити експертів і громадськість.

«Буде вироблена дуже серйозна, відкрита і прозора політика нашого поводження з активами. Тому що ми не можемо дозволити собі будь-які ризики того, щоб активи кудись йшли і держава їх втрачала, вони накопичувалися роками, десятиліттями, а іноді й століттями. Але збереження активів, які є – земля, нерухомість і так далі – це наше основне завдання. Це величезна кількість активів, вони мають бути обліковані. І якщо ми ідемо до якихось проектів, де вони переходять, наприклад, ми отримуємо квартири. Це може бути зроблено тільки прозоро, з чітким розумінням як визначається вартість, на конкурсній основі. Цієї політики ще немає. Але це не питання, яке ми будемо швидко запускати, бо ми не можемо дозволити ніяких корупційних ризиків тут», – зазначив міністр.

29 серпня Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Андрія Загороднюка на посаді міністра оборони України. Він був позаштатним радником президента, екскерівником проектного офісу реформ Міноборони. Попередником Загороднюка був Степан Полторак.

Повністю інтерв’ю з міністром оборони України Андрієм Загороднюком дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 21 вересня.

 

2 Dutch Tourists Guilty of Trespassing at US Security Site

Two Dutch tourists who wanted to take video of Area 51 have pleaded guilty to misdemeanor trespass and illegal parking following their arrests at the secure U.S. government site in Nevada.A judge on Monday sentenced Govert Sweep and Ties Granzier to three days in the Nye County jail and fined them $2,280 apiece.They also surrendered computer and camera equipment and an aerial drone.In a Nye County sheriff’s office video news release, Sweep and Granzier say they’ll return to the Netherlands after their expected release Thursday.They were arrested Sept. 10 in a car inside the Nevada National Security Site near Mercury.That’s more than 20 miles (32.2 kilometers) from Area 51, the focus of events this weekend inspired by a hoax Facebook post inviting people to “see them aliens.”

Помпео у розмові з Пристайком заявив про незмінну підтримку України з боку США – Держдепартамент

Державний секретар США Майк Помпео і міністр закордонних справ України Вадим Пристайко провели телефонну розмову, під час якої глава американського Держдепартаменту наголосив на незмінній підтримці Києва Вашингтоном, повідомила 17 вересня пресслужба Держдепартаменту.

«Держсекретар Майк Помпео сьогодні спілкувався з міністром закордонних справ України Вадимом Пристайком. Держсекретар Помпео привітав міністра закордонних справ Пристайка з його нещодавнім призначенням і підтвердив підтримку США України на шляху просування важливих реформ у боротьбі з корупцією, зміцнення верховенства права і створення економічного середовища, яке сприяє конкуренції та інвестиціям», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється також, що Помпео «висловив незмінну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України».

В українському зовнішньополітичному відомстві поки не повідомляли про перебіг розмови Пристайка з Помпео.

Верховна Рада України 29 серпня призначила Вадима Пристайка міністром закордонних справ.

У 2014-2017 роках Вадим Пристайко був заступником міністра закордонних справ. У липні 2017 року п’ятий президент України Петро Порошенко призначив його головою місії України при НАТО.

Зеленський очікує, що ЄБРР наростить інвестиції в Україну – ОП

Президент України Володимир Зеленський очікує, що в наступні два-три роки Європейський банк реконструкції та розвитку наростить інвестиції в Україну до більш ніж 1 мільярда євро на рік і зробить їх більш конкурентоспроможними для приватного сектору в Україні, передусім у питанні вартості капіталу. Про це повідомляє Офіс президента України за підсумками зустрічі Володимира Зеленського із віце-президентом ЄБРР Аланом Пію.

«Дякую, що інвестуєте в Україну. Ми це дуже цінуємо», – сказав Зеленський.

Він запевнив, що іноземні інвестори та партнери можуть розраховувати на «відвертий і чесний діалог» у рамках Національної інвестиційної ради, роботу якої планують продовжувати.

Аланом Пію сьогодні також мав зустріч із головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, на якій, як інформує сайт парламенту, спікер заявив, що Україні від ЄБРР «дуже важливо отримувати підтримку фінансового, політичного та економічного плану».

Повідомляється, що Алан Пію про намір ЄБРР продовжувати співпрацю з Україною в довгострокових інфраструктурних проектах, пов’язаних із компанією «Нафтогаз», «Укренерго», будівництвом доріг у Миколаївській, Херсонській та Одеській областях, метро у Харкові, Дніпрі, об’єктів на сході України.

Безпосередньо у ЄБРР поки не коментували підсумки зустрічі з представниками української влади.

12 червня президент Володимир Зеленський вже мав зустріч з делегацією Європейського банку реконструкції та розвитку.

За чверть століття від початку своєї діяльності в Україні ЄБРР інвестував близько 12 мільярдів євро.

МЗС: бібліотека Конгресу США офіційно запровадила використання назви Kyiv

Бібліотека Конгресу США офіційно запровадила використання назви Kyiv, повідомляє Міністерство закордонних справ України у рамках своєї онлайн-кампанії #CorrectUA.

«Друзі, щойно отримали неймовірні новини з Вашингтону! Бібліотека Конгресу офіційно запровадила використання назви нашої столиці як #Kyiv! Без сумніву, позитивні перетворення світового масштабу потребують часу, але крок за кроком, ми дійдемо до мети», – заявили в МЗС.

 

На початку жовтня 2018 року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ й іноземних аеропортів із метою коригування правопису міста Київ латинкою (#KyivNotKiev). Чимало європейських столиць і міст вже підтримали цю ініціативу.

Під час перебування України в складі СРСР в англомовних засобах інформації закріпилася транслітерація назви української столиці у спосіб, який відповідав російській вимові, тобто Kiev. Українська влада наполягає, що нині правильно передавати назву близько до вимови, властивої українській мові, тобто Kyiv.

Snowden Calls on France’s Macron to Grant Him Asylum

Former U.S. National Security Agency contractor Edward Snowden, who leaked classified documents detailing government surveillance programs, is calling on French President Emmanuel Macron to grant him asylum.Snowden, now living in Russia to avoid prosecution in the United States, stressed in an interview broadcast Monday on France’s Inter radio that “protecting whistleblowers is not a hostile act” and that he feels entitled to get protected status in France.Snowden unsuccessfully applied for asylum in France in 2013 under Macron’s predecessor, Francois Hollande. He has also sought asylum in several other countries.
 
Snowden’s memoir, telling his life story in detail for the first time, will be released Tuesday in about 20 countries, including France.The French presidency did not comment.

Комітет захисту журналістів висловив пересторогу щодо можливого звільнення «визнаного вбивці» Гонгадзе

У Комітеті захисту журналістів (CPJ) висловили побоювання, що засуджений до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе генерал-лейтенант Олексій Пукач може вийти на свободу, посилаючись на відповідні повідомлення у пресі.

«Дев’ятнадцять років потому, після жорстокого вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе, існують побоювання, що визнаний вбивця може вийти на свободу. Українська влада не повинна допустити безкарності за вбивства журналістів», – заявила координатор програми CPJ у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд.

Вона заявила, що у розслідуванні вбивства журналіста Гонгадзе має бути встановлена істина, а замовники повинні бути притягнуті до відповідальності.

Крім того, у Комітеті захисту журналістів заявили, що поспілкувалися із вдовою Георгія Гонгадзе Мирославою Гонгадзе, яка зазначила, що «звільнення Пукача стане серйозним ударом по свободі ЗМІ в Україні. Це засвідчило б, що особи, які вчинили злочини проти журналістів, не несуть повної відповідальності перед законом».

16 вересня газета Kyiv Post опублікувала статтю, в якій керівник проєкту «Вмираючи за правду» журналістка Вероніка Мелкозьорова повідомила, що засуджений до довічного ув’язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе генерал-лейтенант Олексій Пукач може не лише невдовзі вийти на свободу, але і отримати компенсацію від української держави.

Засновник видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Київської області виявили його тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати журналісту. У 2009 році в Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе.

15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України – Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.

Крім того, у січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.

Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві. Замовники вбивства досі не встановлені.

Журналіст Радіо Свобода відмовився від участі в раді медійників, створеній при Зеленському

Журналіст Радіо Свобода Михайло Ткач (програма розслідувань «Схеми») відмовляється від участі в Раді з питань свободи слова і захисту журналістів при президентові, склад якої оголосили 16 вересня. У цю раду Ткача обрали без його відома.

«Я відмовляюсь від участі в раді, куди мене обрано без мого відома. Все йде до того, що це буде чергова бюрократична надбудова. Декларація без намірів. Те, як цю раду було створено, не дає підстав вважати, що від неї буде користь», – написав Ткач у фейсбуці 17 вересня.

 

Як повідомляє «Детектор медіа», 16 вересня була створена Рада з питань свободи слова при президенті, до якої обрали представників медіа, громадських організацій, Національної спілки журналістів, Незалежної медіапрофспілки й Офісу президента Володимира Зеленського (всього 15 осіб).

Не всі з обраних до складу ради і зареєстрованих для участі в зборах були присутні на засіданні. Зокрема, журналістка видання «Новое время» Христина Бердинських написала у фейсбуці, що вона «проти будь-яких рад журналістів із владою».

«ЗМІ і влада – не вороги, і не друзі. У кожного своя задача, і не потрібно їх зливати в єдине ціле», – додала вона.

Журналіст «Української правди» Роман Кравець також написав, що його не було на засіданні. «Не пішов, бо «Українська правда» не бере у цьому участі», – написав він у фейсбуці.

В Офісі президента повідомили, що замість Михайла Ткача і Данила Яневського, які відмовилися брати участь у роботі ради, до неї «буде запрошено тих, хто посів наступні місця за результатами рейтингового голосування». В ОП також додали, що обраний склад ради є тимчасовим.

Склад Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові має затвердити своїм указом голова держави. 

У липні заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко повідомив, що ОП ініціює створення Ради з питань свободи слова при президентові.

Як йшлося у звіті, оприлюдненому у червні правозахисниками Freedom House, журналісти в Україні продовжують перебувати під загрозою насилля і залякування. Інститут масової інформації зафіксував у 2018 році в Україні 235 випадків порушень свободи слова.

CPJ: Concern Over Life Sentence Appeal in 2000 Murder of Ukrainian Journalist

The New York-based Committee to Protect Journalists (CPJ) has “expressed concern” over the possibility that a former Ukrainian police general who confessed to the murder of a journalist may have his life prison sentence commuted.Oleksiy Pukach, who once headed the surveillance department of Ukraine’s Interior Ministry, was sentenced in January 2013 for the murder of Heorhiy Gongadze 13 years earlier on September 16.After his disappearance that day, Gongadze’s beheaded body was found two months later in a forest near Kyiv that sent shock waves through society and prompted immediate calls for a thorough investigation.Pukach, meanwhile, has given conflicting accounts over the years, and has been appealing his life sentence for the past six years.His next appearance before the Supreme Court is on October 9, which is when he could be freed.“Nineteen years after the brutal murder…of Gongadze, there are concerns the confessed killer may go free. Ukrainian authorities should not allow impunity for journalists’ killings to reign,” said Gulnoza Said, CPJ’s European and Central Asia program coordinator. “There must be full justice…and the masterminds must also be held accountable.”FILE – In this Aug. 2000 photo, investigative journalist Heorhiy Gongadze is seen during an interview in the Ukrainian capital Kyiv, a month before his abduction and murder.In his appeals, Pukach said he took orders from above, mainly from then-Interior Minister Yuriy Kravchenko.In turn, Kravchenko died from two gunshot wounds to the head, the day before he was supposed to give testimony to prosecutors in March 2015. His death was ruled a suicide.In a July interview with the Kyiv Post, Pukach said he “overstepped” his powers, but that he “served the full sentence already for this crime…they had no right to give me life in prison.”He was convicted for kidnapping the journalist, taking him to a forest, killing him, decapitating him, and then trying to cover up the crime.Gongadze, who founded the Ukrainska Pravda news website, investigated alleged corruption in the administration of then-President Leonid Kuchma who has been implicated in giving the order to kill him based on audio recordings that were made public.Kuchma and his former chief of staff, Volodymyr Lytvyn, have repeatedly denied involvement in the Gongadze murder.However, during his criminal trial in 2013, Pukach told the judge that he should ask Kuchma and Lytvyn for his motive to kill Gongadze.Pukach later said that Kuchma and Lytvyn also should have been put behind bars with him.Gongadze’s widow, Myroslava Gongadze, told CPJ that “Pukach’s release would be a serious hit to media freedom in Ukraine. It would show that perpetrators of crimes against journalists are not fully held accountable before the law.”Since 1992, more than 50 Ukrainian journalists have been killed for carrying out their professional duties. Most recently, Cherkasy-based reporter Vadym Komarov was attacked in May and died a month later. 

Pakistan, India Join Russia-Led Military Drills Despite Kashmir Tensions

Pakistan and India are taking part in a multinational counterterrorism military drill in Russia notwithstanding escalating border tensions between the two South Asian nuclear-armed rival nations over their Kashmir territorial dispute.The Pakistani army announced Tuesday the week-long ‘CENTER 2019’ exercise under the umbrella of China-led Shanghai Cooperation Organization (SCO) has started in the Russian region of Orenburg.“The exercise CENTRE aims at evolving drills of the participating armies in the fight against international terrorism ensuring security and stability in the region,” the military’s media wing said in a statement.The SCO was established in Shanghai in 2001, with Russia, China, Kyrgyzstan, Kazakhstan, Tajikistan and Uzbekistan as its founding members.Last year was the first time India and Pakistan had participated in the SCO anti-terror military drills, also hosted by Russia, after becoming full members of the organization in June 2017, though the two rivals have a history of working together under United Nations peacekeeping missions.Pakistani and other troops stand in formation during joint military exercises of the Shanghai Cooperation Organization (SCO) in Russia’s Orenburg region, in an image from video released by Pakistan Army’s media wing ISPR.However, the current drill comes at a time of increased border tensions between India and Pakistan stemming from recent Indian actions in Kashmir, which both the countries claim in its entirety.New Delhi abolished a constitutionally provided special autonomy for its administered part of the Himalayan region on August 5, placing millions of Kashmiris under a security lockdown and communications blackout, now into its seventh week, to suppress violent reaction protests.Islamabad, which also controls a portion of Kashmir, denounced the crackdown and downgraded diplomatic as well as trade ties with New Delhi, demanding India reverse its controversial moves.The dispute has sparked two wars between India and Pakistan and several limited conflicts since the two countries were partitioned by Britain in 1947,Indian leaders defend their latest actions in Kashmir, saying they will improve security and bring economic prosperity to India’s only Muslim-majority state, where separatist armed groups have waged a violent insurgency for over three decades.U.S. President Donald Trump says he has been in contact with leaders of both the countries to press them to ease their latest tensions.Pakistani Prime Minister Imran Khan and his Indian counterpart Narendra Modi will be traveling to New York later this month to address the U.N. General Assembly session.“I’ll see prime minister Modi and we’ll be meeting with India and Pakistan (prime ministers), and I think a lot of progress has been made there. A lot of progress,” Trump told reporters on Monday. He did not elaborate further.  

Україна може залишитися без підтримки Заходу через «Приватбанк» і Коломойського – FT

Будь-який компроміс держави з бізнесменом Ігорем Коломойським у справі «Приватбанку» може спричинити призупинення підтримки України з боку Заходу, пише британське ділове видання Financial Times у статті «Київ обговорює угоду «Приватбанку» з Коломойським, попри скандал на 5,5 мільярда доларів».

В інтерв’ю FT прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що українська влада шукає «компромісу» з Коломойським у справі «Приватбанку». Гончарук повідомив, що президент України Володимир Зеленський хотів би домовитися з Коломойським про вирішення питання.

«Я повністю переконаний, що зараз нам потрібно зосередитися на зростанні і шукати спільні рішення, а не витрачати наші ресурси на знищення один одного. Тому я дуже позитивно ставлюся до будь-якої риторики, спрямованої на пошук компромісу», – цитує видання слова Гончарука. Водночас глава уряду додав, що «яке б рішення ми не знайшли, ми повинні знайти його разом з МВФ».

Міжнародний валютний фонд попередив Україну, що відмова від націоналізації «Приватбанку» поставить під загрозу програму співпраці на суму 3,9 мільярда доларів. Кредитори очікують, що Україна і далі наполягатиме на поверненні колишніми акціонерами «Приватбанку» 5,5 мільярда доларів, витрачених державою на порятунок банку.

FT також цитує колишню голову НБУ Валерію Гонтареву, яка заявила, що запропонований регулятором наприкінці 2016 року план рекапіталізації вирішував проблеми «Приватбанку». «Він (Коломойський – ред.) не виконав своїх обіцянок», – твердить ексголова НБУ.

У центральному офісі «Приватбанку» в Дніпрі 11 вересня відбуваються слідчі дії. Речник «Приватбанку» Олег Серга повідомив, що правоохоронці «прибули для вилучення низки документів, пов’язаних із договірними зобов’язаннями з нашими партнерами».

Читайте також: НБУ подав скарги на суддів через справи щодо націоналізації «Приватбанку»​

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.

Курс гривні змінився на 1 копійку – НБУ

Ситуація на українському валютному ринку залишається стабільною. Опівдні Національний банк України оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 76 копійок за долар, це на одну копійку менше за офіційний курс на 17 вересня.

На українському міжбанківському ринку зміни також мінімальні – станом на 12:00 котирування склали 24 гривні 75,5–78 копійок за долар, повідомляє сайт «Мінфін».

Офіційний курс на 16 вересня 24 гривні 71 копійка за долар був рекордним за останні понад три роки – від липня 2016 року.

На український валютний ринок нині прийшли значні ресурси, які іноземці вводять для купівлі облігацій внутрішньої державної позики. На курс також впливає позитивна кон’юнктура щодо товарів українського експорту.

Востаннє поблизу позначки 24 гривні 50 копійок за долар офіційний курс перебував у січні 2016 року.

Гончарук: Кабмін не веде жодних переговорів про «Приватбанк»

Кабінет міністрів України не веде жодних переговорів про «Приватбанк», заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук у Facebook.

«Зранку вийшла стаття в Financial Times, в якій я коментую справу «Приватбанку» та нібито наголошую, що ми шукаємо компроміс в цьому питанні. Статтю одразу передрукували українські ЗМІ, які від себе додали, що уряд веде переговори з пошуку компромісу з цього питання. Щоб уникнути подальших маніпуляцій та розголосу, хочу розставити крапки «над і»: уряд уважно вивчає ситуацію навколо «Приватбанку» (в тому числі і перемовини з колишніми його власниками, які проводились попередньою незалежною наглядовою радою банку). Жодних перемовин уряд ні з ким не веде», – підкреслив Гончарук.

За його словами, в інтерв’ю Financial Times він наголосив, що не настільки глибо знає юридичні деталі цієї справи, щоб коментувати її по суті.

«Я впевнений, що буде зроблено все, щоб захистити гроші українських платників податків та національні інтереси України. І зроблено це буде в тісних консультаціях з міжнародними партнерами», – зазначив Гончарук.

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

Russian Actor Sentenced to 3.5 Years On Charges of Hurting Policeman

A court in Moscow sentenced Russian actor Pavel Ustinov to 3.5 years in prison on Monday on charges of using violence against a policeman during an unauthorized protest last month. Ustinov denies the charges and says he was not demonstrating. The sentence was the latest in a series of harsh punishments for protesters arrested during unsanctioned rallies. VOA’s Zlatica Hoke reports the harsh punishments for protesters are raising international concern.

Гонтарева: не бачу, чим мені допоможе статус біженця в Британії

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева в коментарі Радіо Свобода заявила, що не бачить, чим їй може допомогти статус політичного біженця у Великій Британії.

«Інцидентів зі мною вистачило б уже на 20 політичних біженців. Я легально живу й працюю у Великій Британії. Я не бачу, чим мені допоможе статус біженця в цій країні», – розповіла Гонтарева, яка раніше не виключала, що може попросити притулку в Британії.

Колишня голова НБУ назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.

«Таку нісенітницю навіть не можу коментувати. Інцидентів зі мною вистачило б уже на 20 політичних біженців», – сказала Гонтарєва.

Вона назвала «ахінеєю» версію про те, що підпалом автомобіля та будинку займався друг її сина.

«Який друг?! Це повна ахінея! Нехай поліція нарешті скаже своє слово, хто й навіщо це робить», – зазначила колишня голова НБУ.

Гонтарева наголосила, що не знає, хто стоїть за підпалом будинку. Вона розповіла, що їй погрожували впродовж останніх п’яти років.

«Зараз погрози надходили тільки від [бізнесмена Ігоря] Коломойського та [заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія] Портнова. Усі вони були в публічній площині», – повідомила Гонтарева.

Колишня голова НБУ додала, що перебуває вдома після того, як її збила машина наприкінці серпня.

«У мене вже було дві операції на нозі, зараз я вдома, мене відпустили із госпіталю на дві неділі до наступної операції. Після цього має бути ще одна операція», – розповіла Гонтарева.

Ігор Коломойський у листуванні з кореспондентом «Української правди», коментуючи ситуацію навколо Гонтаревої, заявив: «Тепер, скоріше за все, її не видадуть. Тож думайте самі». 

Портнов наразі не коментува слова Гонтаревої.

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про умисне пошкодження майна.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.

Зеленський чекає «якнайшвидшого розкриття провокації» щодо Гонтаревої

Президент України Володимир Зеленський «чекає від відповідних відомств якнайшвидшого розкриття» підпалу будинку колишньої голови НБУ Валерії Гонтаревої. В заяві Офісу президента події названі «провокацією». 

«Пожежа в будинку колишньої очільниці НБУ – брутальний злочин, швидке розкриття якого має стати пріоритетом в роботі правоохоронних органів. В Україні всі мають почуватися захищеними незалежно від колишніх або нинішніх посад та політичних поглядів. Право на безпеку та право на приватну власність мають бути непорушними (щодо останнього рішення може ухвалювати лише суд)», – ідеться в поширеній 17 вересня заяві.

 

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков раніше 17 вересня назвав «неприпустимим проявом кримінального тиску» нічний підпал будинку, який належить колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій.

 

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. «Наш будинок під Києвом у селищі Гореничі спалили. Кинули пляшку із запалювальною сумішшю через паркан. Будинок повністю згорів. Пожежникам не вдавалося його навіть згасити. Це вже повне і остаточне свавілля! Я не знаю куди мені звертатися», – зазначила Гонтарева.

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої.

Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

12 вересня Державне бюро розслідувань провело обшуки в київській квартирі Гонтаревої в межах провадження щодо можливого зловживання службовим становищем посадових осіб правління Національного банку в 2016 році.

Валерія Гонтарева була головою НБУ з червня 2014-го до березня 2018 року.

Locals Protest Construction of Russia’s Massive Landfill

Who would want what’s possibly Europe’s largest landfill in their own backyard? That question lies at the center of a protest against construction of a massive garbage dump in northern Russia — an environmental issue that has come to symbolize growing frustration towards Moscow’s sway over Russia’s far-flung regions. The fight over Shiyes — a remote railway outpost in Russia’s Arkhangelsk province that is to play host to the landfill — first erupted a little over a year ago after local hunters came across a secret construction site in the region’s swamp-filled forests. It didn’t take long for locals to learned of the dig’s true purpose: to house a 52-square-kilometer storage area for refuse shipped in from Moscow, some 1126 kilometers away.  Government officials say Shiyes was chosen based on its remote location — with the new ‘Ecotechnopark’ a cutting edge example of innovative waste storage. They also point to cash and incentives — such as a computer lab, annual New Year’s gifts, and healthcare access to top Moscow hospitals for nearby locals —  as a smart investment for regional development. But anger over the landfill has united a diverse swath of citizens across northern Russia — with many saying they see it as a threat to natural resources that define a way of life in extreme climate.In this photo taken on Friday, April 20, 2018, garbage trucks unload the trash at the Volovichi landfill near Kolomna, Russia. Thousands of people are protesting the noxious fumes coming from overcrowded landfills surrounding Moscow.“Of course we’re against it,” says Antokha, a construction worker who travelled some 800 kilometers away to join the camp from the city of Arkhangelisk.“The area’s swamps feed rivers that extend throughout the region and feed into the White Sea. Poison Shiyes with garbage and you poison the entire north,” he added, while declining to provide his last name.  Welcome to the Resistance Antokha is just one of many Russian northerners who have joined a hundreds-strong protest movement that spent the past year locked in a standoff with authorities over construction of the landfill. In that time, ‘The Republic of Shiyes’ has emerged — a tent commune just outside the dig site with its own anthem, flag, infirmary, as well as a makeshift kitchen and bathhouse. While ‘The Republic’ even has a stage for concerts and announcements, this is no Woodstock. Among the camp’s strictest rules? No drugs or alcohol.Yet Shiyes has attracted the eclectic mix of an ‘anything goes’ event: liberals share soup casually with nationalists, peaceniks with military vets, small business owners alongside eco-activists.  All have committed to rotating shifts into the camp — through a frigid winter and mosquito-infested summer — in an effort to keep the protest going. “This really is a war,” says Anna Shakalova, a shopkeeper from nearby who’s emerged as one of the leaders of the movement.  “And if we stay together, it’s a war we win.”Growing Resentments Beyond the immediate environmental concerns, the battle over Shiyes has also exposed simmering resentments about a top-down system of governance that centralizes power and critical regional revenues in Moscow’s hands.  There’s widespread feeling that Russia’s regions give their resources to the capital while getting little — or, even worse, garbage — in return. “It’s an example of Moscow chauvinism against the rest of the country,” says Ksenia Dmitrieva, 33, who grew up swimming in the area’s rivers as a child.   “Moscow thinks just because they have the money they can put their trash where they want. They’re not better than us.”The Shiyes strike continues amid a year of growing discontent with Russia’s government — with complaints about a sagging economy affecting the regions disproportionately.    Recent elections saw whole swaths of territory — such as the Khabarovsk Province in the Far East — send stinging defeats to the United Party in local races.  The public has also condemned the government response to the spread of massive wildfires across wide swaths of Siberia.  Meanwhile, smaller cities surrounding Moscow have long complained about the overflowing dumpsites poisoning air and water quality. But more alarming for the Kremlin? President Vladimir Putin is no longer immune.Russian President Vladimir Putin speaks at the Eastern Economic Forum in Vladivostok, Russia, Sept. 5, 2019.After years of sky-high ratings, Putin’s support numbers have fallen in the wake of unpopular pension reforms and falling living standards.  Recent polls show trust in Putin has fallen to just over 30%. Meanwhile, a majority now think the country is on the wrong track. “They ask: ‘why wasn’t that done?’ And when they don’t find an answer of course they become opponents of Putin” says Ilya Kirianov, an engineer who traveled to Shiyes from Severodvinsk — where the public was still reeling from a mysterious explosion that released radiation into the air this past July.   “You see people who just a year ago voted for Putin are now some of his harshest critics,” he added.Count Liliya Zobova, a business owner, is among those who’ve lost patience with the Russian leader.  “I loved Putin and voted for him,” she says. That changed after seeing Putin weigh in — briefly in an answer in May 2019 — to say authorities should take public opinion into account.The result? Construction paused — but only briefly. “It means Putin supports it,” says Zobova. “I don’t know who to believe anymore.” Helicopters and BlockadesFor now, protesters have blockaded old logging roads that provide the only access for equipment to the build site. Even getting to the camp involves a hike through dense sticky swamplands.  In turn, authorities have started using helicopters to ferry in diesel and supplies for a force of masked private security contractors and regional police who guard the site.In a show of force against the Shiyes camp, several protesters have been arrested and face the prospect of criminal prosecution. Police regularly post signs warning a raid is imminent. It’s natural to be afraid,” says Irina Leontova, a 28-year-old filmmaker from Syktyvkar, a 3 hour drive away.   “Anything can happen — arrests, fines — but still people keep coming.” Surveying the camp, Vera Goncherinka, a retired accountant from the nearby town of Urdoma, marveled at how life had changed since she got involved in the Shiyes uprising a year ago. “I should be on my couch at home but look at me now,” she said —-  adding that her experiences in Shiyes had convinced her that something was stirring in Russia’s regions. “How do we know something like Shiyes isn’t happening somewhere else in Russia? Have you ever heard them talk about us on television?” With that, a passing train blew its whistle in support — and the protesters waved back. A sign that news — like the region’s water — always finds a way out of the swamp.

Iranian, Russian and Turkish Presidents Focus on Unity in Efforts to End Syrian War

The presidents of Turkey, Iran and Russia met in Ankara Monday in the latest trilateral summit to resolve the Syrian civil war. Launched in 2017 in the capital of Kazakhstan and known as the Astana peace process, summit leaders Recep Tayyip Erdogan, Hassan Rouhani and Vladimir Putin focused on cooperation, despite profound differences on the future of Idlib, the last enclave of Syrian rebels.”We are in complete agreement in aiming for a lasting political solution for Syria’s political unity and territorial integrity,” Erdogan said, setting the tone for the one-day gathering.Erdogan reaffirmed his commitment to target Syria’s Kurdish militia, the YPG.”We will drain the terrorist swamp east of the Euphrates (in Syria) and carry our efforts in the fight against terrorism to another level,” he said.Ankara designates the YPG as terrorists linked to a Kurdish insurgency inside Turkey. The YPG is a crucial ally in Washington’s war against Islamic State. Last month, Turkish and U.S. generals hammered out an agreement to jointly create a buffer zone in Syria to protect Turkey’s frontier from the YPG. Analysts say many details remain unresolved between the two NATO allies.Erdogan, flanked by Rouhani and Putin, reiterated his threat to unilaterally act against the U.S.-backed militia by the end of the month if a buffer zone has not been created.Rouhani attacked America’s presence in Syria.”(President Donald) Trump said last year that U.S. troops will pull out of Syria, but the outcome of this promise has been like his other promise — a lie,” Rouhani said. “It is essential that U.S. troops leave the region at once, and the Syrian government establishes sovereignty in the East, north of (the) Euphrates.” Putin backed a Turkish intervention, saying any country has the right to protect its border. But with the condition, any response has to end once the threat is removed, he said, reiterating Syria’s sovereignty.Analysts say Rouhani, Erdogan and Putin suspect that Washington secretly harbors plans to create an independent, or at least autonomous, Kurdish state. Turkish President Recep Tayyip Erdogan, center, Russia’s President Vladimir Putin, right, and Iran’s President Hassan Rouhani speak to the media at a news conference in Ankara, Turkey, Sept. 16, 2019.”The important thing is how can Turkey, Iran (and) Russia go ahead and find shared goals,” said International relations professor Mesut Casin of Istanbul’s Yeditepe University. “They are aiming to establish and protect the territorial integrity and Syrian sovereignty.”Analysts says simmering Turkish U.S. tensions over the YPG also facilitates another Putin goal.”Russia’s final aim is to weaken NATO-U.S.-Turkey relations,” Casin said.Syrian constitution, future of IdlibThe three leaders also announced that an agreement had been reached on a committee to draft a new Syrian constitution. The process had been deadlocked for months over disagreements on committee membership. Putin refused to give a date for the committee’s first meeting.Differences also remain over the future of Idlib. Erdogan is urgently lobbying for an end to the ongoing assault by Damascus forces against the rebels. Ankara fears the assault will lead to another significant exodus of refugees into Turkey. Last week, the Turkish Red Crescent said around half a million Syrians in Idlib had fled to Turkey’s border.Putin robustly defended the assault.”A zone of deescalation should not serve as a terrain for armed provocations,” he said at the beginning of the summit. “We must take supplementary measures to destroy the terrorist menace that comes from the zone of Idlib.” Last year, Erdogan and Putin struck a deal that averted a Syrian army attack on Idlib. Part of the agreement included Turkish forces establishing 12 observation posts to enforce a buffer zone between Damascus forces and rebels.Terrorist groups were excluded from the agreed upon cease-fire. Ankara and Moscow remain at loggerheads over which groups are terrorists. Rouhani also voiced the need for Damascus forces to take back control of Idlib.Control of Idlib  “The endgame is whether it’s the desire of Ankara or not,” said former Turkish diplomatic Aydin Selcen, “that these 12 (Turkish military) observation posts are surrounded and protected by Russian military police, and then (the) Syrian army take over (the entirety) of Idlib, with a 5-kilometer strip left along the Turkish border, and with Turkey already strengthening its border wall, with the plan apparently not to let the refugees into Turkey.”Some analysts suggest Erdogan could be seeking to make a deal, giving up support of the rebels in Idlib in exchange for Russian and Iranian backing to create a zone of control against the YPG militia in northeastern Syria, an area where Erdogan claimed Monday that as many as 3 million Syrians living in Turkey can be resettled.