Abortion Restrictions Set to Take Effect in Poland

A Polish law limiting abortion to cases of rape, incest and when the mother’s health or life is at risk was expected to go into effect Wednesday following an October court decision deeming abortions due to fetal defects illegal. The court’s decision set off protests across the mostly Roman Catholic country. More protests were expected as the law goes into effect. “See you in front of the Constitutional Tribunal today at 6:30 p.m.,” the Women’s Strike protest group, which organized many of the October protests, said on Facebook, according to Bloomberg News. FILE – Police secure the road as demonstrators try to block traffic during a pro-choice protest in the center of Warsaw, Nov. 28, 2020.Opponents of the ruling allege the conservative Law and Justice (PiS) Party, which took power in 2015, influenced the court. The party denies the charge.  “No law-abiding government should respect this ruling,” Borys Budka, leader of Poland’s largest opposition party, the centrist Civic Platform, told reporters, according to Reuters.  Polish President Andrzej Duda said he supports the decision. “I have said it many times, and I have never concealed it, that abortion for so-called eugenic reasons should not be allowed in Poland. I believed and believe that every child has a right to life,” he said in an interview last October with Dziennik Gazeta Prawna.  Legal abortions have reportedly been declining in Poland, as some doctors are refusing to perform the procedure based on religious grounds, Reuters reported. 
 

Spain Struggles to Contain Third Coronavirus Wave

With vaccine delays threatening Europe’s recovery from the pandemic, the European Union has issued an angry warning to pharmaceutical group AstraZeneca. In this report narrated by Jon Spier, Alfonso Beato in Barcelona says there is growing alarm in Spain, a nation that remains among the world’s top ten hotspots in the number of cases.
Camera: Alfonso Beato
Video editor: Jon Spier

Справи Майдану: суд дозволив проведення досудового розслідування щодо ексміністра оборони

В Офісі генпрокурора повідомили про надання судом дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього Міністра оборони України у «справах Майдану». Повідомляється, що ексміністр переховується від органів слідства та суду.

«Рішення суду надає право стороні обвинувачення на проведення досудового розслідування стосовно підозрюваного за його відсутності (in absentia). Дозвіл надано у кримінальному провадженні за підозрою колишніх президента України, міністра внутрішніх справ України та його заступника, голови Служби безпеки України та його першого заступника, командувача внутрішніх військ МВС України та інших високопосадовців в організації у складі злочинного угруповання з 18 по 20 лютого 2014 року незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, перевищення влади та службових повноважень, що призвело до настання тяжких наслідків, умисних вбивств та замахів на умисні вбивства, а також умисного завдання тяжких тілесних ушкоджень», – повідомили в ОГП.

21 січня в Офісі генпрокурора також повідомили про надання судом дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього командувача внутрішніх військ МВС України у «справах Майдану».

Читайте також: Справи Майдану: суд дозволив заочно розслідувати дії ексзаступника голови МВС Ратушняка

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Biden, Putin Discuss Nuclear Deal, Navalny, Cyber-Espionage and US Troop Bounties

For the first time since his inauguration, U.S. President Joe Biden spoke Tuesday with Russian leader Vladimir Putin — agreeing to extend a landmark nuclear arms deal while expressing concerns about the arrest of dissident Alexei Navalny, Moscow’s cyber-espionage campaign and bounties on U.S. troops in Afghanistan, two senior Biden administration officials said.   Biden’s stance appeared to mark another sharp break with that of former President Donald Trump, who often voiced delight at his warm relations with the Kremlin leader. At the same time, Biden and Putin agreed that Russia and the United States should complete a five-year extension of the New START nuclear arms control treaty before it expires in early February. A People gather in Pushkin Square during a protest against the jailing of opposition leader Alexei Navalny in Moscow, Jan. 23, 2021. Russian police arrested hundreds of protesters.On Wednesday, Russia’s lower house of parliament, the Duma, moved quickly to ratify the extension.    Previous negotiations to extend the nuclear agreement broke down last fall — primarily over the Trump administration’s insistence that China be included in the bilateral treaty. The Kremlin statement also said Biden and Putin had also discussed both countries’ recent exit from the Open Skies Treaty — a trust-building deal that allows flyover aerial surveillance. Observers have expressed hope the deal could be resuscitated.  Russia reportedly reached out to Biden in the first days of his four-year term in the White House. The U.S. leader agreed but only after he had prepared with his staff and had a chance for phone calls with three close Western allies of the U.S. — British Prime Minister Boris Johnson, French President Emmanuel Macron and German Chancellor Angela Merkel.It was not immediately known how Putin responded to Biden raising contentious issues between the two countries.    FILE – U.S. President Donald Trump, left, and Russian President Vladimir Putin shake hands at the beginning of a their bilateral meeting at the Presidential Palace in Helsinki, Finland, July 16, 2018.A Kremlin statement said “normalization between the US and Russia was in the interests of both countries” and called the conversation between Biden and Putin “business-like and frank.”  Biden told reporters Monday that despite disagreements with Moscow, “I find that we can both operate in the mutual self-interest of our countries as a New START agreement and make it clear to Russia that we are very concerned about their behavior, whether it’s Navalny, whether it’s SolarWinds or reports of bounties on heads of Americans in Afghanistan.”   Shortly before his call with Putin, Biden spoke to NATO Secretary General Jens Stoltenberg, reassuring him of the United States’s commitment to the West’s post-World War II military pact that was formed as an alliance against the threat of Russian aggression.   During his White House tenure, Trump often quarreled with NATO allies, complaining they were not contributing enough money for their mutual defense. The former president was often deferential to Putin, rejecting claims in the U.S. from opposition Democrats that Russia had interfered in the 2016 U.S. presidential election to help him win — a years-long saga that Trump derisively dismissed as “the Russia hoax.”  Last year, Trump also questioned whether Russia was involved in the hack of software manufactured by the U.S. company SolarWinds that breached files at the departments of Commerce, Treasury and Energy.   Former Secretary of State Mike Pompeo said Russia was “pretty clearly” behind the cyberattack, but Trump claimed the attack was being overplayed by the U.S. media and that perhaps China was responsible.Secretary of State Mike Pompeo, left, follows Russian Foreign Minister Sergey Lavrov to a press conference, after their meeting at the State Department, Dec. 10, 2019, in Washington.Before taking office, Biden said, “I will not stand idly by in the face of cyber assaults on our nation.” Trump had also dismissed claims that Russia offered the Taliban bounties to kill U.S. soldiers in Afghanistan, another issue Biden pressed Putin on.  The Kremlin has long denied the reports.    Despite his conciliatory approach to Russia, Trump imposed sanctions on the country, Russian companies and business leaders over various issues, including Moscow’s involvement in Ukraine and attacks on dissidents.   The Biden-Putin call followed pro-Navalny protests in more than 100 Russian cities last weekend, with more than 3,700 people arrested across Russia.  Navalny is an anti-corruption campaigner and Putin’s fiercest critic. He was arrested Jan. 17 as he returned to Russia from Germany, where he had been recovering for nearly five months after a nerve-agent poisoning he claims was carried out by Russian agents, an accusation the Kremlin has rejected. 

Кабмін запровадив компенсації для українців, у яких встановлено електроопалення – Шмигаль

Кабінет міністрів України під час чергового засідання 27 січня ухвалив рішення про компенсації громадянам, у яких встановлено електроопалення. Про це повідомила пресслужба уряду.

За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, загальна сума компенсацій становитиме 1,4 мільярда гривень.

«Важливо, що це буде стосуватися не лише українців, які мають електроопалення, а й багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Наголошую, що людям не треба буде кудись ходити і носити довідки. Такі компенсації будуть автоматичні», – заявив глава уряду.

Прем’єр підкреслив, що компенсації для громадян, у яких встановлене електроопалення — один із восьми кроків урядової стратегії з подолання тарифної кризи та створення справедливих правил на ринку газу.

Також Шмигаль розповів, що цього тижня мають фіналізувати меморандум щодо тарифів на опалення й гарячу воду з Асоціацією міст України. Він зазначив, що уряд ухвалить рішення, яке дасть змогу не застосовувати штрафи чи пеню за невчасно сплачені газ і тепло у січні.

Згідно з постановою уряду, з 1 лютого і до кінця карантинних обмежень, але не довше ніж до 31 березня 2021 року, ціна на газ для побутових споживачів не повинна перевищувати 6 гривень 99 копійок.

До цієї ціни входять податок на додану вартість та плата за транспортування магістральними газопроводами. Якщо ціна постачальника на газ перевищує цю позначку, його має продати постачальник «останньої надії».

 

«Закарпаття має стати історією успіху»: Угорщина готова надати 50 млн євро кредиту на закарпатські дороги

Угорщина планує надати кредит на 50 мільйонів євро для будівництва доріг в Закарпатській області – про це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повідомив на спільній пресконференції з головою МЗС України Дмитром Кулебою в Києві.

На думку Сійярто, підтримка Будапештом угорців Закарпаття означає й підтримку угорсько-українських відносин.

«Я погоджуюся з моїм колегою Дмитром, що Закарпаття повинно стати історією успіху. І ми готові далі розвивати і поширювати цю історію успіху… Ми вже підготували, розробили проєкт модернізації моста через Тису в Загоні і хотіли б його реалізувати. Ми хотіли б відкрити новий прикордонний пункт між Великим Ходасом і Великою Паладдю», – заявив Сійярто.

Він також заявив про готовність Будапешту кредитувати будівництво доріг та інфраструктури в Закарпатській області.

«Ми готові надати кредит на 50 мільйонів євро для будівництва доріг на Закарпатті. До цього моменту ми надали гранти на суму 16 мільярдів форинтів (понад 1,5 мільярда гривень), йдеться про 34 тисячі проєктів. В рамках цього ще 22 мільярди (понад 2 мілярди гривень) – це гранти для Закарпаття. Керівнику Закарпаття я сьогодні підтвердив, що ми готові продовжити автостради М3 та М31 до кордону з Україною і взяти участь у розбудові інфраструктури з українського боку», – додав міністр.

Читайте також: Сійярто анонсував створення робочої групи щодо наслідків закону про освіту для угорської меншини

Він також додав, що напередодні угорська сторона передала Україні 50 апаратів штучної вентиляції легень, 46 із них – для лікарень поза межами Закарпатської області.

Дмитро Кулеба також подякував Сійярто за те, що він став одним із підписантів листа голові зовнішньополітичної служби Євросоюз Жозепу Боррелю з проханням надати країнам «Східного партнерства» вакцини для боротьби з COVID-19.

27 січня голова МЗС Угорщини Петер Сійярто відвідав Україну з фіційним візитом.

Сійярто анонсував створення робочої групи щодо наслідків закону про освіту для угорської меншини

Міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав українського колегу Дмитра Кулебу спільно працювати щодо втілення законів про мову та освіту. Про це він заявив під час спільної пресконференції з Кулебою 27 січня.

«Я звернувся до пана міністра, щоб ми почали спільну роботу у зв’язку з законом про мову, який викликав певну напругу в наших відносинах. І ми хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження у зв’язку з тим, якиим чином потрібно втілювати закон про освіту. Якщо ці консультації будуть успішними, то дуже багато факторів непевності ми зможемо виключити. Це, наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у поселеннях, де населення становить менше за 50 тисяч, і що буде з кількістю годин угорської мови», – сказав міністр.

За словами Сійярто, він отримав обіцянку від української сторони, що питання буде «конструктивно розв’язано». Крім того, за його словами, Київ надав певні гарантії і щодо закону про національні меншини.

«Пан міністр (Кулеба – ред.) мене запевнив, що закон про національні меншини буде узгоджений і будуть проводитися консультації з угорською меншиною», – додав він.

Кулеба, своєю чергою, висловив переконання, що законодавство про національні меншини повинно бути інклюзивним.

«Тому, коли йдеться, наприклад, про розробку закону про нацменшини, безумовно, процес розробки цього закону має бути інклюзивним і включати залучення представників національних меншин, у тому числі угорської», – сказав голова українського МЗС.

Читайте також: «Немає жодних підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму» – Кулеба

На думку Сійярто, законодавство про мову і освіту варто розглядати в комплексі.

«Я вважаю, що розглядати потрібно разом як закон про мову, так і закон про освіту. І ми отримали інформацію, що угорська мова вже не належить до регіональних. Також ми отримали інформацію про нові положення закону про мову. Я попросив пана міністра, що, коли вони будуть вести перемови з нацменшнами, вони вели консультації по суті», – розповів він.

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу до освіти.

 

Moscow Relaxes COVID-19 Restrictions

Authorities in Moscow have lifted some coronavirus restrictions, including the overnight closure of bars, restaurants, and nightclubs, citing the improving health situation.
Starting on Wednesday, businesses no longer are required to have at least 30 percent of employees working remotely, Mayor Sergei Sobyanin wrote on his blog, saying the “situation with the spread of the coronavirus infection continues to improve” in the city.
“In these conditions it is our duty to create conditions for the fastest possible economic recovery,” Sobyanin said.
A ban on mass rallies and the requirement for people to wear masks in shops and on public transport remain in place.
He said measures requiring distance learning for university students would be reviewed on February 6.
Russia, which has the world’s fourth-highest number of COVID-19 cases, has opted against reimposing a strict lockdown as a wave of the epidemic swept across Europe in the autumn.
Sobyanin said that over the past week, the city of more than 12 million people was registering an average of 2,000-3,000 new infections a day — a steep decline from the some 7,000 infections reported at the peak of the autumn wave.
He added that half of the beds in coronavirus hospitals were now free for the first time since June.
On January 27, Russian health authorities reported 17,741 new coronavirus cases, including 1,837 in Moscow, taking the total tally to nearly 3,775,000 since the beginning of the pandemic.
The official nationwide death toll stood at 71,076, but the figure is believed to be much higher because of underreporting by authorities.
Russia launched an inoculation campaign earlier this month, making its locally developed Sputnik V vaccine available to all citizens.

Зеленський схвалив рішення РНБО щодо «вдосконалення» відповідальності за недостовірне декларування

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони, що передбачає подачу до Верховної Ради законопроєкту про «вдосконалення відповідальності» за недостовірне декларування, повідомляє пресслужба голови держави.

Йдеться про проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

За повідомленням, РНБО схвалила цей законопроєкт і рекомендувала президентові подати його на розгляд до Верховної Ради як невідкладний.

Документ, зокрема, передбачає повернення покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі за недостовірне декларування і неподання декларації.

«Так, пропонується внести зміни у статтю 366-2 Кримінального кодексу (декларування недостовірної інформації), передбачивши, що умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, карається штрафом від 3000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», – повідомили у пресслужбі президента.

«Якщо суб’єкт декларування умисно вніс недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то пропонується встановити покарання у вигляді штрафу від 4000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років», – йдеться в повідомленні.

Крім того, документ передбачає внесення змін до статті 366-3 Кримінального кодексу (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), згідно з якими за умисне неподання декларації передбачається карати штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, чи позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

У РНБО ще наприкінці грудня повідомляли, що Зеленський внесе законопроєкт про «вдосконалення» відповідальності за недостовірне декларування.

15 грудня Верховна Рада відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), ухваливши внесення змін до закону «Про запобігання корупції».

Перед тим у НАЗК скаржились, що робота відомства була призупинена через рішення КСУ від 27 жовтня, яким суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону «Про запобігання корупції», в тому числі деякі повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

«Нафтогаз»: у лютому ціна газу для побутових споживачів складе 6,86 грн за кубометр

НАК «Нафтогаз України» повідомляє, що ціна газу для побутових клієнтів в лютому становитиме 6,86 гривні за кубометр.

«У лютому в рамках тарифного плану «Місячний» ціна блакитного палива – 6,86 грн/куб.м з ПДВ. Вона є нижчою за рекомендовану урядом ціну за рахунок мінімальної власної націнки», – йдеться в повідомленні газопостачальної компанії «Нафтогаз».

У компанії зауважили, що закуповують газ на умовах, доступних іншим постачальникам, і нагадали, що для клієнтів, які оформили тарифний план «Річний» у минулому році, вартість газу залишиться на рівні 4,73 грн, 5,24 грн і 6,45 грн за куб. м (у залежності від місяця підписання на тариф).

За даними «Нафтогазу», компанія на даний час обслуговує 9% споживачів в Україні (1,1 млн домогосподарств).

Згідно з постановою уряду, з 1 лютого і до кінця карантинних обмежень, але не довше ніж до 31 березня 2021 року, ціна на газ для побутових споживачів не повинна перевищувати 6 гривень 99 копійок.

До цієї ціни входять податок на додану вартість та плата за транспортування магістральними газопроводами. Якщо ціна постачальника на газ перевищує цю позначку, його має продати постачальник «останньої надії».

Як заявили 15 січня в Офісі президента, запровадження обмежень на ціну на газ не означає повернення до державного регулювання.

З 1 серпня 2020 року в Україні запрацював ринок газу для споживачів. Відтепер вони можуть змінити постачальника газу на того, чия ціна здається їм привабливішою. Тільки одна компанія може постачати газ по всій країні – це «Газопостачальна компанія «Нафтогаз», що входить до групи «Нафтогаз».

 

 

ДСНС попередила про ускладнення погодних умов та повідомила про знеструмлені населені пункти

В Україні залишаються знеструмленими 117 населених пунктів, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Станом на 07:00 27 січня внаслідок ускладнення погодних умов (мокрий сніг, дощ та пориви вітру) через спрацювання автоматичної системи захисту ЛЕП залишаються знеструмленими 117 населених пунктів у 5 областях, а саме: Житомирська – 79, Київська – 13, Одеська – 13, Чернігівська – 11 та Запорізька – 1», – заявили в ДСНС.

Рятувальники попереджають, що 27 січня очікується значний мокрий сніг, налипання мокрого снігу та ожеледиця на дорогах в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській та Полтавській областях. У південній частині країни прогнозують пориви вітру 15-20 метрів на секунду.

 

Biden, Putin Hold First Phone Discussions

For the first time since his inauguration, U.S. President Joe Biden spoke Tuesday with Russian leader Vladimir Putin, expressing concerns about the arrest of dissident Alexei Navalny, Moscow’s cyber-espionage campaign and bounties on U.S. troops in Afghanistan, two senior Biden administration officials said.Biden’s stance appeared to mark another sharp break with that of former President Donald Trump, who often voiced delight at his warm relations with the Kremlin leader. At the same time, according to U.S. accounts of the call, Biden told Putin that Russia and the United States should complete a five-year extension of their nuclear arms control treaty before it expires in early February.There was no immediate readout of the call from Moscow, but Russia reached out to Biden in the first days of his four-year term in the White House. The U.S. leader agreed but only after he had prepared with his staff and had a chance for phone calls with three close Western allies of the U.S. — British Prime Minister Boris Johnson, French President Emmanuel Macron and German Chancellor Angela Merkel.People gather in Pushkin Square during a protest against the jailing of opposition leader Alexei Navalny in Moscow, Jan. 23, 2021. Russian police arrested hundreds of protesters.It was not immediately known how Putin responded to Biden raising contentious issues between the two countries.Biden told reporters Monday that despite disagreements with Moscow, “I find that we can both operate in the mutual self-interest of our countries as a New START agreement and make it clear to Russia that we are very concerned about their behavior, whether it’s Navalny, whether it’s SolarWinds or reports of bounties on heads of Americans in Afghanistan.”Shortly before his call with Putin, Biden spoke to NATO Secretary General Jens Stoltenberg, reassuring him of the United States’s commitment to the West’s post-World War II military pact that was formed as an alliance against the threat of Russian aggression.During his White House tenure, Trump often quarreled with NATO allies, complaining they were not contributing enough money for their mutual defense.FILE – U.S. President Donald Trump, left, and Russian President Vladimir Putin shake hands at the beginning of a their bilateral meeting at the Presidential Palace in Helsinki, Finland, July 16, 2018.The former president was often deferential to Putin, rejecting claims in the U.S. from opposition Democrats that Russia had interfered in the 2016 U.S. presidential election to help him win — a years-long saga that Trump derisively dismissed as “the Russia hoax.”Last year, Trump also questioned whether Russia was involved in the hack of software manufactured by the U.S. company SolarWinds that breached files at the departments of Commerce, Treasury and Energy.Former Secretary of State Mike Pompeo said Russia was “pretty clearly” behind the cyberattack, but Trump claimed the attack was being overplayed by the U.S. media and that perhaps China was responsible.Before taking office, Biden said, “I will not stand idly by in the face of cyber assaults on our nation.”Trump had also dismissed claims that Russia offered the Taliban bounties to kill U.S. soldiers in Afghanistan, another issue Biden pressed Putin on.Despite his conciliatory approach to Russia, Trump imposed sanctions on the country, Russian companies and business leaders over various issues, including Moscow’s involvement in Ukraine and attacks on dissidents.The Biden-Putin call followed pro-Navalny protests in more than 100 Russian cities last weekend, with more than 3,700 people arrested across Russia.Navalny is an anti-corruption campaigner and Putin’s fiercest critic. He was arrested January 17 as he returned to Russia from Germany, where he had been recovering for nearly five months after a nerve-agent poisoning he claims was carried out by Russian agents, an accusation the Kremlin has rejected. 

European Leaders See Promise on Digital Tax

The U.S. Senate’s confirmation of U.S. Treasury Secretary Janet Yellen has raised hope on the other side of the Atlantic. Yellen said the U.S. administration remains committed to working to resolve digital taxation disputes, a remark that Europeans are reading optimistically.In this file photo taken on Dec. 1, 2020, Janet Yellen speaks during a cabinet announcement event at The Queen Theater in Wilmington, Delaware.Overall, Yellen explained that the new administration supports the call for tech companies to pay more taxes, a statement that won praise from French Finance Minister Bruno Le Maire, who spoke at the World Economic Forum.“I think it is very good news that the new Secretary for the Treasury Janet Yellen just explained that she was open about the idea of thinking about a new international taxation with the two pillars: First of all, digital taxation and, of course, also a minimum taxation on corporate tax,” Le Maire said. “I think we are on the right track. There is a possibility of finding an agreement on this new international taxation system by the end of this spring 2021.”German Finance Minister and Vice-Chancellor Olaf Scholz addresses a press conference following talks via video conference with Germany’s state premiers in Berlin on Dec. 13, 2020.The comments echoed those by German Finance Minister Olaf Scholz. He told Reuters on Tuesday he hopes an international agreement on digital taxation will happen by summer.Google, Apple, Facebook, and Amazon are dubbed as GAFA in France by those who criticize what they say are the multinationals’ longstanding avoidance of European taxes.For years, former U.S. president Donald Trump had opposed any proposal to tax the tech giants.The Organization for Economic Cooperation and Development (OECD) hosted the international talks over digital taxation. Members postponed a deadline for an agreement into 2021 after the U.S. pulled out of talks in June last year due to the coronavirus pandemic.The French finance minister said it is a matter of fairness.“The winners of the economic crisis are the digital giants,” Le Maire said. “How can you explain to some sectors that have been severely hit by the crisis and that are paying their due level of taxes that the digital giants will not have to pay the same amount of taxes? This is unfair and also inefficient from a financial point of view.”Last October, the OECD warned that tensions over a digital tax could trigger a trade war that could wipe out one percent of global growth every year.

Britain Surpasses 100K COVID-19 Deaths

Britain’s health department reported Tuesday the nation’s death toll from COVID-19 has surpassed 100,000 people.  
In a televised news briefing from his office, British Prime Minister Boris Johnson said, “It’s hard to compute the sorrow contained in that grim statistic, the years of life lost, the family gatherings not attended, and for so many relatives the missed chance, even to say goodbye,”   
The health department said more than 100,000 Britons have died within 28 days of a positive COVID-19 test. The government figures show Britain has the fifth highest death toll globally and reported a further 1,631 deaths and 20,089 cases on Tuesday.  
Britain is the fifth country in the world to record 100,000 virus-related deaths, after the United States, Brazil, India and Mexico, and is by far the smallest in terms of population.
The U.S. has recorded more than 400,000 COVID-19 deaths, the world’s highest total, but its population of about 330 million is about five times Britain’s. Worldwide, more than 2.1 million people have died from COVID-19.
Meanwhile, Britain is speeding up its vaccine distribution with more than 6.8 million people receiving their first dose of vaccine and more than 472,000 receiving both doses as of Monday.

У МЗС заявили про «дешеві провокації» напередодні візиту Сійярто в Україну

«Правоохоронці вже працюють. Автори, очевидно, за межами України – інакше 2 помилки в слові «Україна» не пояснити»

ЄС схвалив гуманітарний бюджет: 28 мільйонів євро виділили для України, Балкан і Кавказу

Європейський союз надає гуманітарну допомогу з 1992 року у понад 110 країнах світу

Кулеба привітав Блінкена з призначенням на посаду держсекретаря США

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав Ентоні Блінкена з призначенням державним секретарем США і висловив сподівання на поглиблення українсько-американського стратегічного партнерства.

«Вітаю Тоні Блінкена зі вступом на посаду державного секретаря США. Сподіваємося на подальше посилення українсько-американського стратегічного партнерства на благо наших народів. Нехай наш альянс внесе великий акорд у трансатлантичну єдність і стійкість», – написав Кулеба у твітері.

26 січня Сенат США офіційно затвердив Ентоні Блінкена на посаді державного секретаря.

За каденції президента США Барака Обами Блінкен працював радником з питань національної безпеки тодішнього віцепрезидента Джо Байдена. Також Блінкен входив до команди Байдена, коли нинішній президент очолював комітет із закордонних справ Сенату.

Призначення Ентоні Блінкена підтримали представники обох партій, але майже половина республіканців проголосувала проти його кандидатури.

На слуханнях у профільному комітеті Сенату 19 січня Блінкен продемонстрував відмінне від представників попередньої адміністрації бачення пріоритетів зовнішньої політики США. Він закликав покладатися на співпрацю з традиційними американськими союзниками та міжнародними інституціями, щоб допомогти США подолати виклики, серед яких дипломат назвав пандемію коронавірусної інфекції, зростання впливу авторитарних держав та інші загрози глобальній стабільності.

Greece, France Finalize $2.8 Billion Fighter Jet Deal 

Greece and France have sealed a $2.8 billion deal for the purchase of 18 Rafale fighter jets for the Greek air force. The deal is part of a larger weapons purchase program that Greece is carrying out as it sits down to negotiate a solution to a growing dispute with Turkey over energy rights in the eastern Mediterranean.The deal makes Greece the first European country to acquire the state-of-the-art Rafale jet fighters, made by France’s Dassault company. It is also the first major arms purchase Greece has made since it emerged from a 10-year financial crisis that imposed some of its most brutal budget cuts on its armed forces. FILE – A Dassault Rafale fighter jet takes part in a flying display at the Le Bourget airport near Paris in this June 2011 file photo.Monday’s agreement involves the purchase of six new and 12 used Rafale combat aircraft — the first batch of which will be delivered in July. All will come fitted with combat missiles. Greek combat pilots will also undergo special training in France. Nikos Panagiotopoulos, the country’s defense minister, said the new warplanes would replace the country’s aging fleet of French-made Mirage aircraft that Greece purchased almost three decades ago. France has long been a defense supplier to Greece. “The choice of the Rafale planes reflects the strategic relations between Greece and France, and the unyielding support that France continues to provide Greece,” said Panagiotopoulos. France has sided with Greece in the energy dispute with Turkey, challenging what Ankara maintained as its boundaries and drilling rights in the Aegean Sea and eastern Mediterranean. FILE – A handout picture from the Greek National Defense Ministry shows warships taking part in a military exercise at the eastern Mediteranean sea, Aug. 25, 2020.Tensions have flared in recent months. Last year, France sent a frigate to the region, and came dangerously close to having a confrontation with Turkish gunboats in disputed waters.   Now, Panagiotopoulos says that with the Rafales, Greece’s air force will gain substantial superiority over the forces of its rival neighbor, Turkey.   French Defense Minister Florence Parly was present at the signing ceremony in Athens. There, she revealed that the Rafale deal is paving the way for additional purchases including a number of French frigates. “The two countries share many common values,” she said. “They have a common conviction to face threats together, to provide for lasting and durable solutions.”Greek Defense Ministry sources tell VOA Athens is exploring the prospect of purchasing at least four frigates from France, but under the condition that at least three of them are manufactured in Greek shipyards.   The arms deals are part of a $6-billion procurement program the government in Athens announced in September as tensions with its NATO neighbor, Turkey, soared over oil exploration rights. Greek officials tell VOA both France and Greece chose to seal the ambitious defense agreement on Monday, when Greek and Turkish diplomats sat down for the first time in nearly five years to resolve differences over sea and air rights in the Aegean. The same officials tell VOA that while Athens supports the ongoing diplomatic process, it will not abandon its plans to upgrade its defenses against its rival as fears of a breakdown in the talks loom, and with it a fresh spike in tensions between the two NATO allies. 

У Вищій раді правосуддя просять МЗС та уряд розповісти про статус пропозицій послів G7

Вища рада правосуддя (ВРП) звернулася 26 січня до Міністерства закордонних справ та до Кабінету міністрів із проханням повідомити, чи офіційним шляхом надсилали посли країн «Групи семи» (G7) в Україні перелік пріоритетних заходів щодо реформи судової системи та антикорупційних органів. Про це йдеться в повідомленні на сайті ВРП.

Також цей орган суддівського врядування цікавить, «чи планується, у разі отримання їх (пропозицій послів – ред.) офіційними каналами, інформувати відповідні органи державної влади України, у тому числі Вищу раду правосуддя, про зазначені пропозиції».

Вища рада правосуддя в списку пропозицій дипломатів фігурує як організація, якій потрібне термінове реформування.

В Офісі президента України раніше 26 січня заявили про готовність до «широкого фахового обговорення» запропонованої послами країн «Групи семи» (G7) дорожньої карти судової та антикорупційної реформ в Україні. Таке обговорення має відбуватися «з обов’язковим залученням до дискусії представників судової влади, антикорупційних органів і іншої професійної спільноти», сказав заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов.

«До порад треба ставитися як до порад. Без строків їх реалізації і без примушування, але з відчутним рівнем професійного діалогу на рівні самої судової влади і антикорупційних органів. Переконаний, що кожен згаданий суб’єкт владних повноважень (ВРП, ВККСУ, ДСА, ВАКС, ВС, НАЗК, НАБУ) готовий до діалогу, наслідком якого стануть дійсно якісні перетворення в роботі цих органів», – сказав чиновник офісу Зеленського.

Посли країн «Групи семи» (G7) 25 січня представили перелік пріоритетних заходів з відновлення довіри громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури.

У тексті, оприлюдненому дипломатами, вказано, що, серед іншого, необхідно терміново відновити правові норми щодо боротьби з корупцією і гарантувати, щоб кандидати на ключові посади в судові і правоохоронні органи призначалися прозоро.

«Наголошуємо, що поряд із необхідністю термінового впровадження дій щодо усунення шкоди, завданої Конституційним судом антикорупційним установам України, не менш важливим є забезпечення процесу виходу цих установ із кризи з наданням їм можливості ефективно виконувати свою місію. Через це положення, спрямовані на відновлення відповідальності за помилкове декларування або умисне неподання декларації про майно, які були ухвалені Верховною Радою 4 грудня, не мають достатнього стримувального ефекту і, отже, не є ефективним інструментом запобігання корупції», – вказують посли G7.

Наприкінці 2020 року посли країни G7 мали зустріч із президентом Володимиром Зеленським, в перебігу якої просили забезпечити чесний і прозорий відбір суддів КСУ.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України. 15 грудня Рада відновила повноцінну роботу НАЗК.

Rubbish-Covered Lake Brings to Light Balkans Waste Problem

Trucks and building machines are parked on a river dam in southwest Serbia but not for construction work. Instead, huge cranes are being used to clear tons of garbage crammed at the foot of the power plant.
Serbia and other Balkan nations are overwhelmed by communal waste after decades of neglect and lack of efficient waste-management policies in the countries aspiring to join the European Union.  
Burning rubbish dumps can be seen from the roads, plastic bags are hanging from trees and islands of waste are floating down the region’s rivers. The problem usually comes into focus in winter, when swollen waters sweep over landfills, pushing the garbage toward hydropower dams.
This has been the case at the Potpec accumulation lake near the power plant after a spate of rainy and snowy weather in December and early January. The surface of the lake got covered in a thick layer of waste ranging from plastics to rusty metal scraps, tree trunks and even reportedly a coffin.  
The garbage has been swept downstream by the Lim River, which feeds the Potpec dam. The Lim originates in neighboring Montenegro, passing through several municipalities and their waste sites in both Montenegro and Serbia.
“Based on a recent study, we found out that in these towns, in the five municipalities in Montenegro and three in Serbia, about 45,000 tons of waste are collected (per year),” said Predrag Saponjic, the Lim River hydropower plant system manager. Looking at the rubbish-strewn lake, he added that “even if only a fraction of that waste ends up in the Lim River, we get this.”
Environmentalists in the Balkans have warned that because most landfills aren’t managed properly they leak toxic materials into rivers, threatening ecosystems and wildlife.  
Bosnia too has reported a garbage pileup that endangers the hydroelectric dam on the Drina River, near the eastern town of Visegrad. The Lim is one of the tributaries of the Drina, which makes their waterways — and garbage flows — closely connected.
The two emerald-colored rivers — the Drina flows along the border between Serbia and Bosnia — during summer are favored by adventurers and water rafters who enjoy the winding waterways and seemingly pristine nature.  
While Balkan nations have been struggling to recover following a series of wars and crises in the 1990s, environmental issues often come last for the countries whose economies are lagging far behind the rest of Europe and where public funds are vulnerable to widespread corruption.
 
Jugoslav Jovanovic, from Serbia’s state-run Srbijavode company that is in charge of the country’s water system, put the waste problem down to “our neglect and lack of care.” Landfills are located too close to rivers and are overfilled rather than closed down over the years, he warned.  
“If we find ourselves forced to do this year after year, then that’s not really a solution,” he said of the clearing operation. “We must find common ground and solve this by joining forces.”
Serbia, Montenegro and Bosnia have held meetings on the issue but little has been done. The Balkan countries also face other environmental emergencies, including dangerous levels of air pollution in many cities.  
Experts predict the clearing of Potpec lake will take few weeks, depending on the weather. However, all the garbage from the water will end up again on a landfill in western Serbia.
Goran Rekovic, an activist from the nearby town of Priboj, said raising public awareness about pollution is a key goal, along with “institutional and systematic” solutions. These are needed also if Serbia and other Balkan countries wish to move closer to EU membership.  
“This is not European Union’s obligation. We should not be doing this for them,” Rekovic said. “The reason why we should take care of our environment is for our own future generations.”

Точна дата передачі бойовиками бранців із окупованої частини Донбасу наразі невідома – омбудсмен

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що, за наявною в неї інформацією, реалізація рішення ватажків угруповань «ЛДНР» про «односторонню передачу» на контрольовану урядом України громадян, які незаконно утримуються у місцях несвободи на тимчасово окупованих територіях Донбасу, продовжується, але точна дата їхнього повернення наразі невідома.

«Мною з’ясовано, що у відношенні деяких осіб, з-поміж тих, кого планують передати, ще досі тривають засідання у так званих судах. Тому кількість та кого саме повернуть – невідомо. За словами батьків та близьких, заявлені громадяни жодного разу не виходили на зв’язок з рідними, а їхнє місце перебування їм невідомо», – повідомила Денісова у фейсбуці.

Вона зазначила, що з початку січня 2021 року кількість незаконно утримуваних громадян України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей зросла, і наразі становить – 267 осіб. З них 226 – цивільні особи, у тому числі 4 волонтерів, 37 – військовослужбовці, 4 – добробати, додала Денісова.

Раніше омбудсмен казала, що бойовики ОРДЛО передаватимуть полонених українців за маршрутом Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ. Вона зазначала, що інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється.

Народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя», проросійський політик Віктор Медведчук 21 січня заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що написав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ». У незаконних збройних угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» Медведчука раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних.

Водночас правозахисники писали, що цих людей іще 20 січня вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

Також голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що процес передачі кількох громадян, утримуваних бойовиками на непідконтрольній Україні території Донбасу, народному депутатові від ОПЗЖ Віктору Медведчуку зупинено.

16 січня в підтримуваних Росією незаконних збройних угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених українських громадян. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили йому листом.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

НБУ посилив гривню на 3 копійки щодо долара, на міжбанку долар дорожчає

Національний банк України 26 січня відбив тенденцію зі зміцнення гривні, яка спостерігалася на міжбанківському валютному ринку в першій половині дня, але тренд міжбанку в останню годину змінився.

На міжбанківському ринку торги відкрилися на позначках 28 гривень 15–17 копійок за долар, але на момент оголошення довідкового значення курсу НБУ національна валюта зміцнилася – до 28 гривень 13–15 копійок за долар. Станом на 13:20, за даними Finance.ua, котирування сягнули 28 гривень 16,5–18,5 копійки за одиницю американської валюти.

«Навіть з урахуванням ефекту локдауну і низької ділової активності в період новорічних і різдвяних свят суми, які держава повинна перерахувати експортерам, значні. Щойно вони отримають ці кошти, це традиційно спрацює проти гривні. Експортери стануть притримувати валютну виручку, і зниження пропозиції призведе до додаткового тиску на курс нацвалюти на міжбанку», – відзначають експерти сайту «Мінфін».

Натомість проведення 26 січня аукціону з продажу ОВДП має підтримати гривню, особливо якщо обсяги проданих цінних паперів будуть значними, додають фахівці.

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 28 гривень 14 копійок за долар, це на 3 копійки менше за офіційний курс на сьогодні.

 

Кабмін схвалить компенсації домогосподарствам, у яких встановлено електроопалення – Шмигаль

Кабінет міністрів України планує ухвалити рішення щодо компенсації домогосподарствам, у яких встановлено електроопалення. Про це заявив під час виступу у Верховній Раді прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, повідомляє пресслужба уряду.

Також очільник Кабміну розповів про кроки, необхідні для того, щоб ринки електроенергії та газу почали працювати «правильно й зручно для людей».

«Тарифи на тепло та гарячу воду не будуть підвищуватися до кінця опалювального сезону. Нам вдалося досягти певного консенсусу із владою на місцях, ми підготували меморандум, найближчим часом він буде підписаний», – сказав Шмигаль.

Читайте також: «Нафтогаз» не публікує січневу ціну на газ для виробників до завершення переговорів із держорганами

Прем’єр нагадав, що уряд також встановив граничну ціну на газ для населення на рівні 6,99 грн з ПДВ за кубометр газу. За його словами, таке ж рішення розробляється для ОСББ.

За словами голови уряду, після консультацій з Кабміном та народними депутатами Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обмежила тариф на розподіл газу на рівні 1,79 гривні за кубічний метр.

«Ще одна дуже важлива ініціатива по розподілу та обслуговуванню газорозподільчих мереж. Уряд спільно з парламентським комітетом ініціює законопроєкт про укрупнення облгазів, введення спецрахунків, можливе введення тимчасових адміністрацій, що дисциплінує ринок розподілу газу і не дозволить монопольно підвищувати тарифи на розподіл», – заявив Шмигаль.

Він зауважив, що штрафи чи пеня за невчасно сплачені газ та тепло за січень не будуть застосовуватися, а в уряді очікують результатів розслідувань Антимонопольного комітету та встановлення чесних та прозорих правил на ринку газу.

Вчора Шмигаль анонсував меморандум про незмінність тарифів на тепло й гарячу воду. За словами очільника уряду, підписання документа очікується найближчим часом.

Згідно з постановою уряду, з 1 лютого і до кінця карантинних обмежень, але не довше ніж до 31 березня 2021 року, ціна на газ для побутових споживачів не повинна перевищувати 6 гривень 99 копійок.

До цієї ціни входять податок на додану вартість та плата за транспортування магістральними газопроводами. Якщо ціна постачальника на газ перевищує цю позначку, його має продати постачальник «останньої надії».

 

Угорський міністр Сійярто відвідає Україну 27 січня – МЗС

Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відвідає Україну з робочим візитом 27 січня. Про це повідомила пресслужба МЗС.

«27 січня міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відвідає Україну з робочим візитом на запрошення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Керівники зовнішньополітичних відомств України та Угорщини проведуть переговори з актуальних питань українсько-угорських відносин, обговорять подальші кроки для зміцнення довіри у взаєминах та реалізації потенціалу співпраці двох країн», – йдеться в повідомленні.

Також планується спільна пресконференція міністрів в онлайн-форматі. Акредитовані ЗМІ матимуть змогу поставити запитання політикам, додали в МЗС.

 

Україна не потребує порад Росії щодо питання мови – Данілов

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що українська мова – єдина державна мова, статус якої закріплений у Конституції, і Україна не потребує порад Росії щодо цього питання. Так він прокоментував у Facebook заяву секретаря Ради безпеки Росії.

«Щодо заяви секретаря Радбезу РФ стосовно державного статусу української мови. Українська мова – єдина державна мова, статус якої закріплений в Конституції України, і порад Росії або будь-якої іншої країни світу щодо цього питання ми не потребуємо», – написав Данілов.

Секретар РНБО зазначив, що після окупації українського Криму та розв’язання війни на частині території Луганської та Донецької областей під кураторством і за безпосередньою участю російських військ Росія для України – країна-агресор.

«Нова історія взаємин можлива тільки після повного звільнення українських територій, видачі військових злочинців, державних зрадників, покарання винних у плануванні та здійсненні військової агресії проти нашої країни, – тільки після того, як останній російський солдат покине територію України. Ми вас сюди не кликали», – додав Данілов.

Раніше секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев заявив, що ухвалення українською владою закону про державну мову є «продовженням русофобських дій місцевих політиків, керованих зі США».

Як повідомляло Радіо Свобода, із 16 січня в Україні мовою обслуговування споживачів є державна мова.

 

Рада може розглянути кандидатуру Вітренка на посаду міністра енергетики 27-29 січня – Корнієнко

Верховна Рада може розглянути кандидатуру на посаду міністра енергетики 27-29 січня, повідомив перший заступник голови фракції «Слуга народу» в парламенті Олександр Корнієнко.

«Голосування за Вітренка вже може бути в середу, четвер або п’ятницю», – розповів Корнієнко.

Народний депутат зі «Слуги народу» Олександр Качура заявив, що президент України Володимир Зеленський просив підтримати кандидатуру Вітренка.

21 грудня уряд вирішив призначити Юрія Вітренка першим заступником міністра енергетики і покласти на нього тимчасове виконання обов’язків міністра. 

За чотири дні до цього Верховна Рада не змогла призначити Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

До липня 2020 року він працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна».