Author: Freered

Геращенко критикує Моґеріні та санкції ЄС: очікували більшого

В Україні очікували більшого від Європейського союзу для захисту державного суверенітету України, заявила 18 лютого перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«За всієї подяки до того, що Європа підтримала через санкції суверенітет і територіальну цілісність України, ми очікували більшого в контексті захисту нашого суверенітету. І я дозволю собі це сказати, що наприклад верховний представник Європейського союзу з зовнішніх питань і безпеки пані Моґеріні багато разів була в Україні за ці роки, але вона жодного разу не була на Донбасі. Хіба є на сьогодні на європейському континенті ще хоч одна така гаряча точка і чи можна в брюссельських кабінетах дискутувати на тему Донбасу, не бачачи наслідки «руського міра» своїми очами?» – сказала Геращенко на конференції «Підсумки виконання угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом».

«Від Європейського союзу ми очікуємо не тільки персональних санкцій відносно тих товаришів «фсбшників», які причетні до нападу на наші кораблі в Азові, а й все-таки продовження питання секторальних санкцій», – додала Геращенко.

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

Країни-члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

У Києві суд продовжив арешт екс-голові МОЗ анексованого Криму, обвинуваченому в держраді

Дніпровський районний суд Києва 18 лютого продовжив на два місяці арешт екс-міністрові охорони здоров’я анексованого Криму Петру Михальчевському, обвинуваченому в державній зраді і сепаратизмі.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, Михальчевський перебуватиме в СІЗО до 18 квітня.

Наступне засідання суду призначене на 28 лютого.

З 8 січня 2018 року Петро Михальчевський перебуває під вартою: спочатку він утримувався в СІЗО Херсона, влітку його перевезли в київський ізолятор.

У червні розслідування у справі екс-міністра було завершене, зараз його справу розглядає Дніпровський районний суд Києва.

Петро Михальчевський обіймав посаду міністра охорони здоров’я Криму з 27 лютого по 10 червня 2014 року в уряді, підконтрольному Росії. Прокуратура АРК звинувачує його за статтями «посягання на територіальну цілісність» і «державна зрада».

Читайте також: «Останній дзвінок для Аксьонова»: як затримували і судили кримських чиновників у 2018 році

Сам Михальчевський визнає, що працював міністром охорони здоров’я в підконтрольному Кремлю уряді анексованого Криму, але не вважає це держзрадою. Він обґрунтовує це тим, що його обирала на посаду Верховна Рада АРК відповідно до законодавства України.

5 липня 2018 року віце-спікер України Ірина Геращенко заявила, що Київ готовий обміняти Михальчевський на українських ув’язнених, яких утримують у російських СІЗО і колоніях. У відповідь сам екс-міністр заявив, що він проти участі в такому обміні.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

«Незначні» і «запізнілі»: міністр закордонних справ Литви про санкції проти Росії

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

«Я хотів би швидше реагувати на це, оскільки інцидент (захоплення Росією українських кораблів у Чорному морі в листопаді 2018 року – ред.) стався наприкінці листопада. Ми були б більш ефективними, якщо б ми вживали заходів швидко, оперативно і потужно», – вказав Лінкявічус.

Кілька держав-членів ЄС, включно з Литвою, наполягали на швидкому уваленні санкцій після інциденту неподалік Керченської протоки. Джерела Радіо Свобода повідомляли, що Франція, Німеччина та Італія виступали проти такого кроку.

Країни – члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В ОБСЄ знову висловили жаль через недопуск до України спостерігачів із Росії

В Організації з безпеки і співпраці в Європі знову висловили глибокий жаль через рішення України не допускати до спостереження за президентськими виборами спостерігачів із Росії, яка в українському законодавстві визначена як держава-агресор.

Як заявив міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак, який нині головує в ОБСЄ, під час зустрічі з головою МЗС України Павлом Клімкіним у Брюсселі, держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися запрошувати спостерігачів із інших держав-учасниць. «Я й далі переконаний, що ненадання акредитації всім спостерігачам Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ не відповідає зобов’язанням у рамках ОБСЄ і відтак не відповідає інтересам ОБСЄ, України чи її народу», – наводить слова Лайчака прес-служба організації.

За словами Лайчака, в ОБСЄ розраховують на «конструктивну співпрацю» Києва з цією організацією.

Він також додав, що має намір обговорити становище в Україні і навколо неї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наступного тижня в Москві.

Павло Клімкін іще не коментував нинішніх слів Мірослава Лайчака.

Але за кілька годин до їхньої зустрічі український міністр написав у фейсбуці: «Російська агресія проти України ще досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться із своєї комфортної диванної реальності».

Зустріч Лайчака і Клімкіна відбулася напередодні обговорення становища в Україні на Раді ЄС із закордонних справ, що відбудеться у Брюсселі 18 лютого.

За повідомленням МЗС України, того ж дня, 18 лютого, в рамках робочого візиту до Брюсселя Павло Клімкін візьме участь у неформальній міністерській зустрічі у форматі «Друзі України в ЄС + Україна», яка відбудеться за ініціативою міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена. Ця зустріч відбудеться перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 18 лютого, на якому буде обговорена ситуація в Україні.

«Метою неформального засідання «Друзі України в ЄС + Україна» є підготовка до змістовної дискусії щодо України під час засідання Ради ЄС, спрямованої на консолідацію міжнародної підтримки у контексті посилення санкційного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків та політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської військової агресії проти України. Міністри також обговорять питання надання підтримки Приазов’ю, досягнутий Україною прогрес у реалізації ключових реформ та спільні зусилля для захисту цілісності виборчих процесів в ЄС та Україні у 2019 році», – повідомили в українському міністерстві.

В ОБСЄ вже кілька разів закликали переглянути рішення України про недопуск громадян Росії до спостереження за виборами.

Павло Клімкін у відповідь вкотре заявив 8 лютого, що офіційним спостерігачам від Росії як держави-агресора «не місце у спостереженні за виборами у країні, яка є жертвою такої агресії». «Навіть намагатися припустити це є політично, морально і юридично неправильно. Крапка», – написав Клімкін у твітері.

Так він відреагував на попередню розмову з Лайчаком того ж дня, в перебігу якої нинішній голова ОБСЄ вже висловлював жаль із приводу рішення Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, у тому числі у складі місії від ОБСЄ.

Попереднього дня, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Попри це і попри попередню відмову Києва акредитувати спостерігачів-росіян у довгостроковій спостережній місії БДІПЛ ОБСЄ, в організації заявили, що знову подадуть кандидатури росіян до складу короткострокової місії.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Клімкін повідомив, на яку відповідь ЄС на дії Росії очікує Київ

Відповідь має бути подвійного характеру – керівник МЗС України

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Волкер: Росія не хоче нічого робити для врегулювання на Донбасі під час виборів в Україні

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявляє, що Москва не виявляє зацікавленості в зустрічі з ним помічника президента Росії Владислава Суркова і не бажає вживати дій для врегулювання конфлікту на Донбасі під час президентської кампанії в Україні.

«Ми завжди за те, щоб зустрітися і поговорити. Росія не виявляє ніякого інтересу або прогресу з цього питання. За фактом вони сказали, що не хочуть нічого робити під час президентських виборів», – сказав Волкер агентству «Інтерфакс-Україна» на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що завершилася 17 лютого.

Спецпредставник повторив позицію США щодо необхідності втілили мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, але при цьому визнав, що ці домовленості не працюють належним чином. «Вони ніколи не працювали добре, бо Росія відмовлялася їх імплементувати. Ніколи не було припинення вогню, відведення важкого озброєння або співпраці з цього питання», – пояснив він.

Курт Волкер як спецпредставник від США веде переговори про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії, з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, який відповідає в адміністрації Володимира Путіна за відносини з Україною і якого називають куратором підтримуваних і спрямовуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Але таких переговорів уже тривалий час не відбувалося.

У Росії останнім часом дають знати, що чекають на бажану для Москви зміну влади в Україні за результатами президентських виборів цієї весни і прихід на чоло держави поступливого політика, з яким можна буде домовитися про врегулювання на російських умовах.

Усі три так звані мінські домовленості, досягнені між Україною, Росією й ОБСЄ на переговорах у білоруському Мінську, – Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 9 вересня 2014 року і Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, – мали на меті домогтися врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії. Україна виконала частину своїх зобов’язань за цими домовленостями, зокрема, ухвалила закон, що визначить особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях на перехідний період після деокупації, і вже кілька разів продовжувала його чинність.

Іншу частину, наполягає Київ, зокрема, щодо місцевих виборів на цих територіях за українським законодавством, можна буде виконати тільки після виконання безпекової частини домовленостей, що має здійснити Росія. Серед цих зобов’язань Росії, які вона відмовляється виконувати, – зокрема, виведення з території України всіх її військ, роззброєння незаконних озброєних угруповань чи передача непідконтрольної нині Києву частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

100 порожніх стільців: у Мюнхені мітингували на підтримку «в’язнів Кремля»

У центрі німецького Мюнхена, де нині триває міжнародна конференція з безпеки, провели акцію на підтримку українців, затриманих або ув’язнених в Росії з політичних мотивів. Про це повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на українське консульство у Німеччині.

Учасники принесли на площу 100 стільців, до кожного з яких прикріпили табличку з іменем одного з «в’язнів Кремля» у Росії або акнексованому нею Криму, і стали навколо із плакатами з вимогою їхнього звільнення.

На акцію також прийшов міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Кличко у Мюнхені: ЄС і США зацікавлені в експорті стабільності в Україну

Міський голова Києва Віталій Кличко провів низку зустрічей у рамках безпекової конференції, яка триває нині у німецькому Мюнхені. За інформацією КМДА, він, зокрема, зустрівся з Європейським комісаром з питань європейської політики сусідства Йоганнесом Ганом, спецпредставником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером, а також кількома німецькими політиками.

За словами Кличка, основне, що цікавить іноземних партнерів – забезпечення в Україні виборів «без турбулентності» та стабільної політичної ситуації після них.

«Зацікавлені в експорті стабільності в Україну, а не імпорті нестабільності з неї. І сьогодні не так важливе прізвище, хто переможе», – зазначив Віталій Кличко і додав, що для них «нинішній розклад сил серед кандидатів став несподіваним».

Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.