ОП очікує, що Венеційська комісія цього тижня надішле висновки про законопроєкт Зеленського щодо КСУ

Офіс президента очікує, що Венеційська комісія вже цього тижня надішле висновки щодо законопроєкту президента України Володимира Зеленського про перезавантаження Конституційного суду України.

«Законопроєкт, який був ініційований президентом України для перезавантаження Конституційного суду, спрямований тільки на те, щоб відновити довіру громадян до конституційного судочинства. Глава держави звернувся з проханням до парламенту не розглядати цей законопроєкт до того моменту, як отримаємо висновки Венеціанської комісії щодо ситуації, яка склалася після знищення суддями Конституційного Суду України системи контролю за електронним декларуванням», – заявили в Офісі президента.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

4 грудня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про повернення відповідальності за недостовірне декларування. Максимальне покарання, яке передбачає цей документ, – це обмеження волі, а не ув’язнення, як це було раніше.

НБУ послабив долар ще на 4 копійки

Національний банк України встановив на 10 грудня курс 28 гривень 4 копійки за долар, це на 4 копійки менше за офіційний курс на сьогодні.

На українському міжбанківському валютному ринку котирування спершу впали з 28 гривень 14–16 копійок за долар до 28 гривень 1–2,5 копійки, але до кінця сесії американська валюта дещо відіграла втрати, сесія завершується на рівні 28 гривень 7,5–9 копійок за долар, свідчать дані Finance.ua.

За даними учасників ринку, НБУ вийшов із купівлею долара по 28 гривень 1 копійці, це сталося вперше за багато тижнів. Як сигнал до купівлі долара сприйняли вихід регулятора й інші учасники ринку.

Котирування міжбанку в парі гривня-долар є найнижчими майже за три місяці, від 14 вересня.

No-deal Brexit Fears Rise as Johnson Heads for Last Supper in Brussels

British Prime Minister Boris Johnson heads to Brussels on Wednesday for dinner with European Commission President Ursula von der Leyen in a last ditch attempt to avoid a tumultuous Brexit without a trade deal in three weeks’ time.With growing fears of a chaotic no-deal finale to the five-year Brexit crisis when the United Kingdom finally leaves the EU’s orbit on Dec. 31, the dinner is being cast as a chance to unlock the stalled trade talks.A British government source stressed that a deal may not be possible, as did EU chief Brexit negotiator Michel Barnier. Ireland also signalled it was pessimistic about a deal.”The EU has to move,” Michael Gove, a senior minister in Johnson’s government dealing with Brexit issues, told Times Radio.While Gove refused to give odds on a deal, he said that often a one-on-one meeting between leaders could result in a breakthrough.”It is often around the table, when you have two political principals one-on-one, that you can often find a way through,” Gove told the BBC.Failure to secure a deal would snarl borders, shock financial markets and sow chaos through supply chains across Europe and beyond as the world faces the vast economic cost of the COVID-19 pandemic.The British pound was flat against the dollar at around 1.3369, after three straight days of losses. It stands around 1% off 2-1/2 year highs hit at the end of last week. Overnight implied volatility — a measure of expected price swings — rose to a new 8-1/2 month high of close to 25%.

Європейський союз виділив Україні 600 мільйонів євро коронавірусної допомоги

Єврокомісія від імені ЄС перерахувала Україні 600 мільйонів позики – це перший транш екстреної макрофінансової допомоги, призначеної на подолання наслідків пандемії коронавірусу. Про це заявили сьогодні в Єврокомісії.

«Україна залишається однією з основних тем у європейській повістці дня. Це сусідня з нами (ЄС, – ред.) країна, і вона належить до Європи. Ми прагнемо запропонувати політичну, фінансову та технічну підтримку, особливо під час кризи, як відповідь на пандемію COVID-19 та подолання соціальних та економічних наслідків. Цей перший транш екстреної макрофінансової допомоги на суму 600 мільйонів євро підтверджує солідарність ЄС з Україною та нашу подальшу тісну співпрацю», – заявив виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. 

Домбровскіс також побажав українській владі виконувати програму реформ, продовжувати боротьбу з корупцією, «наближаючи Україну до ЄС».

Про транш також повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він подякував Домбровскісу та Єврокомісії за позику та додав, що «це зміцнить макрофінансову стабільність України у складні часи пандемії».

 

Програми макрофінансової допомоги Євросоюзу – це кредити під низькі відсотки, що призначені для країн-сусідів як надзвичайний інструмент реагування на кризи у випадку, якщо ці країни наштовхуються на проблеми з балансом платежів, і є доповненнями до допомоги, яку надає МВФ. 

 

МЗС України згадало Росію в коментарі до Міжнародного дня пам’яті жертв злочину геноциду

Міністерство закордонних справ України в коментарі до Міжнародного дня жертв злочину геноциду згадало про позицію Російської Федерації щодо штучного голоду в Україні у 30-ті роки минулого століття та депортації кримськотатарського народу в 1944 році.

«Попри встановлені факти, неспростовні дані свідків, шокуючі документи і архівні матеріали, Російська Федерація продовжує заперечувати Голодомор 1932–1933 років як акт геноциду радянського режиму проти українського народу. Це стосується й Депортації кримськотатарського народу 1944 року», – ідеться в коментарі МЗС.

Українські дипломати наводять конкретний приклад політики Москви щодо робіт істориків, які досліджують методи сталінського режиму в Україні.

«У 2015 році Російська Федерація включила статтю Рафаеля Лемкiна, основоположника дослідження злочину геноциду, «Радянський геноцид в Українi» до так званого переліку екстремістських матеріалів. Такі дії російської сторони є показовими, адже співмірним вчиненню злочину може бути лише його заперечення чи виправдання», – наголошують у зовнішньополітичному відомстві України.

Конвенція про запобігання злочину геноциду стала одним із перших міжнародно-правових документів із прав людини, ухвалених 9 грудня 1948 року резолюцією Генеральної асамблеї ООН.

У Кремлі прокоментували можливість нової зустрічі лідерів «нормандського формату»

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи ймовірність проведення нової зустрічі лідерів «нормандського формату», заявив, що «зустріч заради зустрічі не потрібна нікому».

«Власне, цим (підготовкою зустрічі – ред.) займаються помічники. Їм все ж таки потрібна якась субстанція, за яку можна вчепитися, а тут у нас немає субстанції. Субстанцією може бути тільки виконання паризьких домовленостей. У цьому плані ситуація важка», – сказав Пєсков російським ЗМІ.

Він додав, що ситуація з виконанням домовленостей минулорічного саміту у Парижі щодо Донбасу не дає країнам «нормандського формату» рухатися вперед.

«Є, безумовно, розуміння глав держав, що треба рухатися вперед. Глави держав усвідомлюють, що є причиною для такого простою. Причиною є, як ми всі знаємо, невиконання тих паризьких домовленостей», – сказав Пєсков.

За його словами, тому під час нещодавньої телефонної розмови президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель «вирішили активізувати роботу на експертному рівні, на рівні помічників, щоб намацувати якісь шляхи для знаходження розв’язки з цієї ситуації».

Пєсков також не відповів на запитання про перспективи зустрічі помічників глав країн «нормандського формату», сказавши, що «помічники самі узгодять свої дати».

Раніше сьогодні українська делегація у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі закликала Росію «вжити всіх належних кроків» для продовження роботи, в тому числі у «нормандському форматі».

9 рудня минає рік з часу Паризького саміту лідерів країн «нормандського формату» щодо Донбасу, коли востаннє безпосередньо зустрічалися лідери України, Німеччини, Франції та Росії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

119 політичних партій України не подали звітів за 2020 рік – НАЗК

У Національному агенстві з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що із понад 360 політичних партій, зареєстрованих в Україні, – 119 досі не подали звіти за поточний рік.

«Тільки 242 подали звіти за цей рік… У 2019 році свої звіти подали 275 партій. Таким чином, 72 партії так і не прозвітували про свою діяльність навіть за 2019 рік», – йдеться в повідомленні відомства.

У НАЗК вказують, що кінцева дата подання звіту за поточний рік – 9 лютого 2021 року.

«НАЗК уже перевірило 406 звітів політичних партій, поданих за цей рік, що становить майже 80% від загальної кількості поданих звітів. НАЗК закликає партії не очікувати останньої дати подання звіту», – йдеться в повідомленні.

За даними Міністерства юстиції, в Україні зареєстровано 361 політичну партію, 12 з яких було створено цього року.

Europe Targets Human Rights Abusers With ‘Magnitsky’ Laws

Human rights abusers will face asset freezes and travel bans under new legislation adopted by the European Union. The so-called Magnitsky laws would target those involved in crimes ranging from genocide to torture and arbitrary detentions. Henry Ridgwell reports from London.

Shadowy Turkish Ultra-Nationalist Group Under Scrutiny in Europe

A shadowy Turkish ultra-nationalist group is under increasing scrutiny in Europe after French officials banned them for violent actions and inciting hate speech in November.The Grey Wolves have been operating inside Turkey for decades and have been accused of politically motivated violence mainly against left-wing leaders, ethnic Kurds and Turkey’s Alevi sectarian minority.But there are signs the group is increasing its operations abroad.In late October, French police in Decines-Charpieu near Lyon reported four people were injured in violent clashes between Turkish nationalists and Armenians protesting Azerbaijan over the Nagorno-Karabakh conflict.Armenians have long said that mass killings of their ancestors in the Ottoman Empire in 1915 should be recognized as a genocide, which Turkey rejects. In November, an Armenian genocide memorial outside Lyon was defaced with yellow graffiti.French Interior Minister Gerard Darmanin later announced via Twitter  that the group had been banned in France, saying it “incites discrimination and hatred and is implicated in violent actions.”Le mouvement des « Loups gris » a été dissous en conseil des ministres, conformément aux instructions du Président de la République. Comme le détaille le décret que j’ai présenté, il incite à la discrimination et à la haine et est impliqué dans des actions violentes. A lire? A Turkish woman waves a Turkish and a German flag during a demonstration including members of the Turkish ultra-nationalist organization called the Grey Wolves in Duesseldorf, western Germany, May 8, 2016.“Today, there is no such organization, and the wolf salute is a symbol that everyone uses,” Orhan Ilhan, head of the France Turkish Federation, told VOA.However, according to Kemal Can, a columnist for Istanbul-based online news website Gazete Duvar and an author on the MHP’s history, Turkish nationalists sympathetic to the Grey Wolves remain active in Europe under different organizations.”The absence of an official organization named the Grey Wolves in Europe does not mean that there is no political movement that calls itself the Grey Wolves,” Can told VOA, referring to the Turkish Federation.EU terror designationFollowing the ban by French authorities, officials from other European countries have asked for similar actions as part of a widening campaign against extremist organizations.On November 10, four Italian members of the European Parliament from the far-right Identity and Democracy group proposed to include the Grey Wolves on the European Union terrorist list, saying the organization has links to Turkish far-right and radical Islam, and some of its members have engaged in destabilizing measures and sedition on European soil.”On November 18, the German Bundestag adopted a motion that urged the government to outlaw the group’s affiliates, prevent its online agitation and monitor its activities.Party leader Cem Ozdemir of the German Green party holds a speech at a party congress in Berlin, Germany, Nov. 25, 2017“Now is the turn of the Grey Wolves, which has links with far-right extremism and organized crime,” Cem Ozdemir, a lawmaker with the opposition Greens, told VOA. “We cannot interfere in how they organize in Turkey, but here, we have the opportunity to stop their operations against people who are living in peace together.”In its 2019 report, Germany’s Federal Office for the Protection of the Constitution estimated that 11,000 people are affiliated with the Idealist movement in Germany. It said the movement in Germany is mainly represented by the two umbrella organizations — the Federation of Associations of Turkish Democratic Idealists, known as Germany Turkish Federation (ADÜTDF), and Turkish-Islamic Union in Europe (ATİB).Kemal Bozay, a Düsseldorf-based professor at the IUBH University of Applied Sciences, charges that the move from the German Parliament came in response to increased right-wing polarization among the Turkish diaspora.“As the political climate in Turkey escalates more, and the AKP-MHP coalition increasingly disseminates anti-Kurdish, anti-Alevi and anti-European sentiments, these tensions in Turkey reflect in the society in Germany through the Idealist movement’s affiliates and the AKP’s affiliates,” Bozay told VOA.Ismail Kupeli, a doctoral researcher at the University of Cologne, stressed that despite mounting pressure on the Grey Wolves, the German Parliament’s motion remains symbolic, with no indication that the German government will take a similar action against the group.“It looks like a signal, a kind of solidarity with France, but it doesn’t have a real impact for now,” Kupeli told VOA.VOA Turkish Service’s Cem Dalaman in Berlin and Arzu Cakir in Paris contributed to this report. 

Адвокат повідомив про завершення попереднього слідства у справі кримчанина Яцкіна

Слідство у справі кримчанина Івана Яцкіна завершене, йому оголосили обвинувачення в остаточній редакції (стаття 275 КК Росії – державна зрада у формі шпигунства), повідомив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Микола Полозов.

«За фабулою справи, Івана Яцкіна звинувачують у тому, що він передав відомості співробітникам СБУ. Йдеться про один епізод. Відомості стосувалися чинних співробітників МВС Росії в Криму, деякі з них йшли під грифом», – пояснив Полозов.

Наступним етапом у справі Івана Яцкіна стане ознайомлення з матеріалами справи. Кримінальна справа Яцкіна містить у собі близько восьми томів.

За словами адвоката, під час перебування в СІЗО у його підзахисного погіршився зір.

«Івана Григоровича так і не оглянув офтальмолог, хоча ми просили і наполягали на цьому. З огляду на те, що далі ми знайомимося з матеріалами справи, я не виключаю, що мені доведеться читати йому всі матеріали справи вголос. Зір впав настільки, що для Яцкіна зараз проблема просто прочитати з листка», – зазначив Полозов.

Уродженець села Войкове Первомайського району Криму Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року. Про це стало відомо в грудні 2019 року.

Микола Полозов повідомляв, що після арешту Яцкіна перевезли з анексованого Криму в Москву. За його словами, російські силовики чинили на кримчанина «сильний психологічний тиск».

На запит Крим.Реалії в СБУ поінформували, що Іван Яцкін не співпрацював зі Службою безпеки України.

Public Service Media Takes Big Hit in Time of Coronavirus

A report by the European Broadcasting Union finds the COVID-19 pandemic has accelerated change in public service media that fundamentally affects the quality of journalism in both positive and negative ways.Head of News at EBU, Liz Corbin, says the pandemic hit the fast forward button on changes, which already were in progress.The coronavirus made people desperate for good quality information, according to the report, which was based on interviews with 20 news leaders across Europe. Audiences turned in huge numbers to public service journalism providers. And, in this viral age where the spread of fake news is perhaps the only thing keeping pace with COVID, there has been innovation and creativity.   At the beginning of the pandemic, the report finds people’s trust in public service media and in government was high. During this period, it says the government was supportive of the role the media were playing in distributing vital information. However, when newsrooms became more critical of governments’ response to COVID-19, the relationship between the two institutions began to sour. Co-author of the report, Maike Olij, says attacks by some governments and politicians against the credibility of the media have led to an erosion in public trust of newsmakers. She says threats to media freedoms and attacks targeting public service journalism have increased. The longer these insecurities and the pandemic last, the more suspicious and fearful people become, the EBU reports, adding that people now doubt all official voices, as well as public service news. The report recommends that public service media provide trustworthy, reliable information and that online journalism tailors its reporting to audience needs. It says addressing fake news and being more attentive to undercurrents in society are key in polarized times, and stresses the importance of critical journalism, even when sharing official messages. The EBU report, “Fast Forward: Public Service Journalism in the Viral Age,” is being launched on the eve of a two-day World Press Freedom Conference co-sponsored by UNESCO and the Netherlands.
 

Leaked Emails Unearth Russian ‘Wedding Gift’ of $380 Million

The wedding ceremony and reception in February 2013 was a glitzy three-day affair at a ski resort near St. Petersburg, Russia.  The happy newlyweds were Yekaterina Tikhonova, Russian President Vladimir Putin’s youngest daughter, and Kirill Shamalov, the son of one of the Russian leader’s oldest friends. Among the wedding gifts received shortly after the nuptials was a sizable stake in petrochemical giant Sibur.   According to leaked emails unearthed by Russian investigative outlet iStories, a partner of the international investigative consortium Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), Putin’s new son-in-law was able to buy petrochemical shares worth nearly $400 million for just $100.  The disclosure has prompted a wave of criticism from anti-corruption campaigners, who say the sweetheart deal is another example of Kremlin nepotism and how the Putin family and their associates and friends have enriched themselves during the Russian leader’s two-decade-long time in office.  “It’s simple,” tweeted Alexei Navalny, an opposition politician and anti-corruption activist. “Putin’s daughter gets married and the newlyweds receive the present of $380m.”After marrying Tikhonova, Shamalov bought the 3.8% stake in Sibur through a web of offshore companies, according to the investigation. In 2008, Shamalov become one of Sibur’s vice presidents.In a press statement, Dmitry Konov, head of Sibur’s board of directors, said, “The conditions for the sale of the shares in the deal were no different from those for a number of other managers. There were no exclusive conditions for KN Shamalov.” (KN are the first letters of Shamalov’s first name and patronymic)  In remarks to the RBC News website Tuesday, Konov said the real cost of the stake was far higher, including salary forfeited as part of the share acquisition deal and other unspecified conditions.FILE – Russian President Vladimir Putin, left, speaks with Chairman of the Management Board of the Sibur company Dmitry Konov as they visit a plant in Tobolsk, Russia, Dec. 1, 2020. (Sputnik/Alexei Nikolsky/Kremlin via Reuters)Private emails secured through a massive data breach also suggest the newlyweds went on a spending spree — buying a luxury mansion near Putin’s country residence on the outskirts of Moscow and a villa in the French resort of Biarritz. The furnishings were expensive — one carpet cost $65,000; some Japanese books cost $7,000, and a spa, around $350,000, according to the emails.  Kirill is the son of Nikolai Shamalov, a millionaire businessman who in the 1990s co-founded with Putin the Ozero community, a lakeside gated dacha (country house) cooperative near St. Petersburg. Many members of the Ozero cooperative assumed top positions in the Russian government and businesses after Putin became Russia’s president.A year after his marriage to Tikhonova, the younger Shamalov secured a large loan from Kremlin-linked Gazprombank to buy an even larger 17% stake in Sibur, making him Russia’s youngest billionaire at the age of 32. His brother was deputy chairman at Gazprombank at the time the loan was granted. He and Tikhonova divorced in 2018.Shamalov was among the officials and close associates of the Putin family who were sanctioned by Washington for alleged “malign” activities by Russia, including meddling in U.S. elections.Kremlin spokesman Dmitri Peskov dismissed reports Tuesday about the “wedding gift.”“We still refrain from commenting on such publications,” he told reporters. “These rumors often have nothing to do with reality.”  Peskov dubbed the reports a smear campaign and said media investigations into Putin’s family are “lies that are unable to reach their goal.”  Reports of alleged financial enrichment by the Putin family and their associates have escalated in the past few months. One recent story alleged that former Olympic gymnast Alina Kabaeva, who is reportedly Putin’s girlfriend, received a $10 million annual salary on her appointment as head of a pro-Kremlin media outlet. She had no previous media or management experience.  OCCRP said deciding to publish the email was a difficult decision.  “In the first place, the authenticity of documents received from an unknown party may be in question. To verify the Shamalov archive, the emails were first structured and indexed by OCCRP’s data analysts. Reporters from IStories then spent nearly a year verifying them,” the outlet said.The email cache included more than 10,000 messages written and exchanged from 2003 to 2020. The emails cast light, OCCRP reporters said, on how the children and grandchildren of Putin associates and friends from St. Petersburg are amassing their wealth and power.  Following his marriage to Putin’s daughter, the emails suggest Shamalov was courted by Russian businessmen, who lined up with tempting offers and requests for help. Some even offered him free shares in their companies, hoping apparently to profit from the association. He also received appeals from businessmen asking him to get his father-in-law, the Russian president, to intervene in commercial disputes.But what was accumulated was also lost. Following his divorce to Tikhonova, Shamalov reportedly gave up most of his Sibur shares. 
 

Радник голови ОП: близькі до Медведчука телеканали «не є нашими ворогами»

Спікер делегації України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі, позаштатний радник голови Офісу президента Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки й оборони Олексій Арестович заявив, що близькі до проросійського політика Віктора Медведчука телеканали «не є ворогами».

В ефірі «Громадського радіо» на питання, чи концентрація в руках людей, близьких до Віктора Медведчука, «трьох каналів, які дають досить спірну інформацію, є загрозою національній безпеці», Арестович відповів:

«Ми маємо відповісти на їхнє інформування населення нашим інформуванням – чітким, системним, пояснювати народу, що відбувається. Я намагаюсь зробити таке інформування системним, послідовним. Вони не є нашими ворогами, вони є представниками українських ЗМІ, які працюють згідно з законом. Ми вітаємо їхню професійну діяльність. Інша справа, що деякі особи, користуючись їхніми можливостями, доносять викривлену, перекручену або упереджену інформацію».

«Будь-яке медіа знає, що вони мають надати дві точки зору. Моє завдання – забезпечити другу, іншу точку зору. Коли звинувачують Офіс, я маю забезпечити наявність іншого голосу. Ми маємо працювати як держава, моїм завданням не є змагання з медіа будь-якої спрямованості. Моє завдання – забезпечити інформування ЗМІ та суспільства про те, що робить президент та Офіс президента», – додав Арестович.

Із народним депутатом від ОПЗЖ, кумом російського президента Володимира Путіна Віктором Медведчуком пов’язують такі канали, як «112 Україна», News One та ZІК. За даними моніторингу ЗМІ, ці телеканали часто поширюють проросійську дезінформацію.

У липні 2019-го президент Володимир Зеленський заявляв, що «таким людям, як Медведчук», він не дозволить «монополізувати наше українське телебачення».

У МЗС України розповіли про нові пункти резолюції ООН щодо мілітаризації Криму

У посиленій резолюції щодо мілітаризації Росією Криму, ухваленій Генасамблеєю ООН 7 грудня, є два нові пункти, повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії речник Міністерства закордонних справ України Олег Николенко.

«У резолюції констатується, що окупація Криму – це пряма загроза міжнародній безпеці. Вона завдає шкоди архітектурі безпеки і контролю над озброєннями, враховуючи, що до Криму завозиться військова техніка, здатна нести ядерні боєголовки», – сказав речник МЗС.

Николенко також вказав на те, що нова резолюція приділяє увагу зусиллям України щодо деокупації Криму.

«Дуже важливо, що в цій резолюції згадується «Кримська платформа» – нова українська ініціатива, покликана об’єднати всі міжнародні зусилля з просування деокупації півострова. Для нас цей момент був принциповим … У цілому ми задоволені результатами: незважаючи на додавання нових елементів, ми не втратили жодного голосу, в порівнянні з минулими роками», – сказав Николенко.

За ухвалення нової резолюції висловилися 63 країни, ще 62 утрималися, проти проголосували 17 країн, в тому числі Росія.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував новий документ щодо мілітаризації Криму як ще один елемент правового тиску на Росію.

Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський назвав резолюцію «брехливою й абсурдною», додавши, що вона ніяк не вплине на життя кримчан.

Мінфін: за підсумками аукціонів ОВДП до державного бюджету залучили майже 16 млрд гривень

За підсумками аукціонів облігацій внутрішньої державної позики до українського державного бюджету залучили майже 16 мільярдів гривень, повідомило Міністерство фінансів.

8 грудня відомство запропонувало інвесторам сім випусків цінних паперів в національній валюті і один – в іноземній.

«Від розміщення державних цінних паперів в національній валюті до державного бюджету було залучено 10 199 млн гривень. Середньозважена дохідність 3-місячних ОВДП склала 10,0%, 6-місячних – 10,49%, 1-річних – 11,22%, 2-річних – 11,67%, 4-річних – 11,89%, в той час як 5-річних – 12,04%», – заявили в Мінфіні.

У свою чергу, від розміщення номінованих в іноземній валюті ОВДП залучили 204 мільйона доларів (понад 5,7 мільярда гривень). Середньозважена ставка дохідності за ОВДП в доларах США склала 3,79%.

1 грудня Міністерство фінансів на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики залучило до бюджету 2,66 мільярда гривень

 

As UK Brexit Deadline Looms, French Small Business Owners Worry

Difficult talks continue between Britain and the European Union as both sides try to come up with a deal to govern their relationship after Brexit. Those efforts do not appear to be succeeding and in France, owners of many small businesses are worried about what that will mean for them.
The clock is ticking for negotiators and the prospect of no deal worries many small business owners in France.  Brexit and its impact on activity is the number one topic for those doing business on both sides of the English Channel.The date of Jan. 1, 2021 – the end of the transition period – has been known for years but many were hoping for a smooth switch. Three weeks ahead of the deadline, many are still unprepared with no contingency plan.That is the concern for many wine makers in central France. Karina Makhlouf works for the Cher Chamber of Commerce and advises companies on how to get ready to deal with Britain’s departure from the European Union.  Makhlouf explains that she has had many calls lately from small business owners worried about the coming Brexit. She receives many inquiries about customs procedures regarding Jan. 1 when the United Kingdom would become autonomous from the European Union with its own tariffs and cross-border commerce regulations, if no trade deal is reached.In a statement, small business owners noted huge gaps still exist on three big issues: ensuring fair cross-Channel competition after Brexit, arbitration of a future deal, and fisheries.The hot topic of these negotiations: fisheries.   Boris Johnson to Head to Brussels for Crucial Brexit Talks Gaps remain on fishing rights, fair-competition rules and the governance of future disputesFrance will oppose any pact that “sacrifices” its fishermen according to the French European Affairs Minister Clement Beaune.The minister said Tuesday that France would veto any agreement it considered a bad deal.France has always taken a strong stance on the issue to defend its fishermen in its northern coastal areas of Calais, Boulogne, and Dunkerque.One of them is Stephane Pinto who told VOA he is worried about the implications a Brexit no-deal for fishermen from northern France. He says that fishing in Britain’s waters represents up to 75% of their activities and without this opportunity many fishermen would be out of jobs. A solution must be found, Pinto said.The 27 EU leaders are due to meet in person at a summit on Thursday. The British Prime Minister, Boris Johnson, is also due to travel to Brussels this week. 

British Health Secretary Addresses Parliament as COVID-19 Vaccinations Begin

As Britain’s COVID-19 vaccination campaign began Tuesday, Health Secretary Matt Hancock told parliament that “the start of the fight back against our common enemy, coronavirus,” had begun, adding there is still “much work to be done.”A 90-year-old retired British shop clerk received the first shot in the country’s COVID-19 vaccination program in the unprecedented global immunization effort intended to offer a route out of a pandemic that currently has killed 1.5 million people.Hancock said the vaccine has been initially rolled out in 70 hospitals equipped to handle the complicated logistics that involve storage in sub-freezing temperatures. He said one of the biggest challenges will be getting the vaccine into homes that care for the elderly, a top clinical priority, and into primary care networks, so the general populace has access to it.In Photos: 1st COVID Vaccines Given in BritainVaccination campaign, dubbed ‘V-Day’ by Health Secretary Mark Hancock, began nearly a week after government’s medical regulatory agency granted emergency approvalHancock said that while “help is on its way and the end is in sight,” he also noted there are signs of the virus continuing to spread in parts of the country, including Essex, London and Kent. He said citizens were going to have to continue following restrictions to keep safe and the virus from spreading.  Britain is the first Western country to start a mass vaccination program after regulators last week authorized the use of a COVID-19 shot developed by U.S. Drug maker Pfizer and Germany’s BioNTech.Pfizer/BioNTech COVID-19 Vaccine Nears Approval for Emergency Use in USFDA publishes documents online confirming vaccine’s effectivenessThe U.S. Food and Drug Administration (FDA) announced Tuesday the Pfizer-BioNTech vaccine meets the standard for emergency use authorization. A group of FDA advisors is scheduled to meet Thursday to consider the authorization, and decision is expected within days of that meeting.  European Union regulators may also approve the vaccine in the coming days or weeks, fueling a global immunization effort.

Суд у Києві дозволив затримати російського віцеадмірала через захоплення українських кораблів біля Криму

Рішення суду оскарженню не підлягає

Україна і ЄС проведуть засідання Ради асоціації у лютому – Кабмін

Україна і Європейський союз домовилися провести чергове засідання Ради асоціації в Брюсселі 11 лютого 2021 року, повідомила 8 грудня пресслужба Кабінету міністрів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який 8 грудня мав онлайн-зустріч із високим представником ЄС, віце-президентом Європейської комісії Жозепом Боррелем і комісаром Європейського союзу з питань сусідства і розширення Олівером Варгеї, висловив сподівання, що під час 7-го засідання Ради асоціації обговорять пріоритетні напрямки взаємодії та сфери спільного інтересу для виконання Угоди про асоціацію і досягнення її цілей.

«Очікую, що майбутня зустріч забезпечить прогрес у подальшому розвитку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, що буде відображено у підсумкових документах», – сказав Шмигаль.

Голова уряду зазначив, що Україна очікує від засідання Ради асоціації узгодження спільних кроків, спрямованих на практичну реалізацію домовленостей саміту Україна-ЄС, багато з яких, за його словами, є «досить амбітними й комплексними».

«Наш особливий інтерес стосується початку огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Ми також зацікавлені в оновленні параметрів Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, які б уможливили подальший розвиток торгівлі та посилення секторальних положень Угоди», – сказав прем’єр-міністр.

Сторони також домовилися докласти зусиль із метою підписання Угоди про Спільний авіаційний простір під час 7-го засідання Ради асоціації.

1 вересня 2017 року набула чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом, завершивши чотирирічний процес політичних кроків довкола цього документа.

Багато норм угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але вступ в дію угоди забезпечив тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом у таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.

Долар впав до тримісячного мінімуму – НБУ

Долар впав до тримісячного мінімуму, свідчать дані на сайті Національного банку України.

Britain Officially Launches COVID-19 Vaccination Drive

Britain has vaccinated its first citizen against the COVID-19 virus.Ninety-year-old nursing home resident Margaret Keenan received the first of two doses of a vaccine jointly developed by U.S.-based pharmaceutical giant Pfizer and Germany’s BioNTech.  The vaccination campaign, dubbed “V-Day” by Health Secretary Mark Hancock, began nearly a week after the government’s medical regulatory agency granted emergency approval for the vaccine, making Britain the first western nation ready to begin mass inoculations.The approval came weeks after Pfizer announced the vaccine had been shown to be more than 90% effective after its final clinical trial.Keenan, who will turn 91 next week, is among the thousands of nursing home residents and their caregivers, along with staffers with Britain’s National Health Service, that have been prioritized by officials to receive the first shots.Margaret Keenan, 90, is applauded by staff as she returns to her ward after becoming the first patient in the UK to receive the Pfizer-BioNTech COVID-19 vaccine, at University Hospital, Coventry, England, Dec. 8, 2020.The South Korean government announced Tuesday that the Pfizer/BioNTech vaccine is one of a handful it has secured for its 44 million people.  The Health Ministry says it has pre-ordered 64 million doses of vaccines under development by Pfizer, British-based pharmaceutical giant AstraZeneca, and U.S.-based drug makers Johnson & Johnson and Moderna, for 34 million South Koreans.Seoul says another 10 million people will receive vaccines developed by Pfizer, AstraZeneca and French pharmaceutical company Sanofi and secured through the COVID-19 Vaccines Global Access Facility, or COVAX, the joint project between the World Health Organization, the Coalition for Epidemic Preparedness Innovations and Gavi, The Vaccine Alliance, an organization founded by Bill and Melinda Gates to vaccinate children in the world’s poorest countries.Feds Passed Up Chance to Lock in More Pfizer Vaccine Doses Pfizer’s vaccine is expected to be endorsed as soon as this week, with delivery of 100 million doses — enough for 50 million Americans — expected in coming monthsCanada announced Monday it would receive its first doses of the same vaccine by the end of December.Canadian Prime Minister Justin Trudeau said Monday that up to 249,000 doses of the vaccine would arrive this month, and 3 million are slated to be delivered early next year. Canada has a population of more than 37 million people.But as many countries prepare to inoculate their populations, the World Health Organization (WHO) has warned against mandatory vaccinations.While WHO officials are urging governments to persuade their citizens to get vaccinated, public health experts warn that a mandate may not be the right approach.”I think all of us who work in public health would rather avoid that as a means for getting people vaccinated,” WHO’s emergencies director Michael Ryan told a virtual press conference Monday.  The world has more than 67.6 million total COVID-19 cases, including more than 1.5 million deaths. The United States leads the world in both categories, with 14.9 million total cases and more than 283,700 deaths, according to Johns Hopkins University.  

У 2021 році понад 300 родин отримають компенсацію за зруйноване житло на Донбасі – Мінрегіон

У 2021 році понад 300 родин отримають компенсацію за зруйноване житло, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

«У планах роботи міністерства на наступний рік продовжити ті важливі соціальні ініціативи, які ми реалізовували у цьому році.  Наприклад, програма, яка вперше запрацювала у 2020, – це компенсація за зруйноване житло громадянам України. Ми вже розпочинаємо виплати 37 родинам, а наступного року ми очікуємо, що компенсацію отримають ще більш як 300 родин», – заявив заступник міністра Ростислав Замлинський.

У відомстві наголосили, що мова йде не про заміну житла, а про компенсацію за сам факт втрати житла. Це «в жодному випадку» не виключає подальші дії по доказах та відшкодуванню Російською Федерацією фактичного збитку за втрату житла. Мінреінтеграції розробило законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду».

Замлинський розповів, що міністерство провело інвентаризацію зруйнованих об’єктів спільно з Луганською та Донецькою ОДА: у Луганській області компенсації потребують близько 375 родин, у  Донецькій області – 318.

18 листопада 2020 року відбулися перші засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації в Донецькій та Луганській області. Комісія ухвалила рішення про надання грошової компенсації власникам 9 об’єктів  зруйнованого житла в Донецькій області та 8 в Луганській.

На початку грудня на засіданні комісії ухвалили рішення про компенсацію ще 10 сім’ям у Луганській області та 10 сім’ям у Донецькій області.

КСУ повідомив, що запрацював у «звичному режимі»

Конституційний суд України повідомив у віторок, що відновив свою роботу у «звичному режимі».

«Тривають засідання Великої палати Конституційного суду України», – йдеться в повідомленні на сайті КСУ.

Згідно з повідомленням, 8 грудня судді продовжують розгляд справи за поданням 142 народних депутатів України «щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України» (щодо формулювання «гідні умови праці» – ред.).

«Також сьогодні заплановано проведення засідання Великої палати Конституційного Суду України щодо розгляду питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кримінального процесуального кодексу України та питання щодо подовження строку постановлення колегіями суддів Першого та Другого сенатів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справах за конституційними скаргами та конституційним поданням», – йдеться в повідомленні.

У КСУ вказують, що всі засідання проводитимуться у закритому режимі.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, раніше анонсував, що саме 8 грудня відновить свої засідання. Повідомлялося, що 8 і 10 грудня заплановане засідання Великої палати КСУ, 9 грудня – засідання Першого сенату суду.

12 листопада у КСУ заявили, що переходять на дистанційний режим роботи через підтверджені випадки COVID-19 у декількох суддів.

Пізніше у КСУ запевняли, що робота суду не заблокована, а пленарні засідання поновлять після одужання суддів.

З початку року українці сплатили за комірне понад 28 млрд грн – Мінрегіон

За десять місяців року українці за комунальні послуги (без урахування газопостачання та електроенергії) сплатили 28,6 мільярда гривень, що становить 101,6%, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад і територій.

«При цьому за аналогічний період минулого року громадяни сплатили 100,2% від нарахованої суми за споживання відповідних послуг», – йдеться в повідомленні.

У відомстві вказали, що до суми у 28,6 мільярда гривень входять послуги теплопостачання, холодна та гаряча вода та водовідведення, вивезення побутових відходів, утримання будинків та прибудинкових територій.

Заступник профільного міністра Наталія Хоцянівська повідомила, що на початок січня 2020 року заборгованість населення за ці послуги становила майже 30,5 млрд грн.

Читайте також: У Мінрегіоні звітували про початок опалювального сезону

«Частина споживачів розраховуються з боргами за попередні періоди. Приміром, за опалення за цей період було нараховано 24 млрд грн, а сплачено 27 млрд, що на рівні 112, 2%. Тобто за опалення за січень-жовтень українці погасили боргів на 3 млрд грн, що є досить непоганим показником», – сказала Хоцянівська.

Днями Дежслужба статистики повідомила, що за жовтень українці отримали платіжки за комунальні послуги на суму 11 млрд грн., що на 57% більше, ніж було нараховано рік тому. У Мінрегіоні заявили, що твердження про те, що комуналка подорожчала на 57% є некоректним. Хоцянівська зазначила, що Держстат тільки з січня цього року ввів у свої дослідження розрахунки за електроенергію, натомість, такий показник не враховувався у даних за 2019 рік.

Росія відреагувала на резолюцію ООН щодо мілітаризації нею анексованого Криму

Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський вважає, що ухвалена 7 грудня Генасамблеєю ООН резолюція щодо мілітаризації окупованого Росією Криму, ніяк не вплине на життя жителів півострова.

Сам документ він назвав «брехливим і абсурдним», повідомляється на сайті Постійного представництва Росії в ООН. У представництві заявляють, що «як і раніше, ніяких консультацій щодо тексту документа не проводили».

«Замість дискусії державам-членам ООН нав’язується думка про те, що вони своїм голосуванням нібито повинні підтвердити територіальну цілісність України. Багато хто, на жаль, досі вірять в цей обман», – заявив Полянський.

Представник Росії впевнений, що українська влада «бореться» з інформацією у соцмережех, яку нібито публікують українці, які «масово відвідували» окупований Крим, а сама «Україна перетворюється в «Анти-Росію».

«За» ухвалення резолюції щодо Криму висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися. Проти резолюції проголосували 17 країн, зокрема Росія.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що ухвалення посиленої резолюції щодо мілітаризації Росією Криму дозволить чинити ще більший правовий тиск на Москву. За словами міністра закордонних справ України, в резолюції вкотре вказано, що «окупація Криму Росією – незаконна».

 

 

Бойовики минулої доби 4 рази відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж понеділка чотири рази відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Так, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік позицій українських захисників неподалік Водяного, застосувавши при цьому автоматичні станкові гранатомети. Факт порушення режиму зафіксовано у вечірній час і у районі населеного пункту Новотроїцьке, де ворог застосував підствольні гранатомети та великокаліберні кулемети. А біля Авдіївки противник здійснив постріл з ручного протитанкового гранатомета», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

Повідомляється, що від початку поточної доби зберігається режим тиші вздовж лінії розмежування.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 7 чи 8 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.