1UA TV

Ось, що повідомляє Геннадій Москаль: недавнє шоу в Закарпатській обласній держадміністрації було організоване народним депутатом Валерієм Пацканом і кандидатом на посаду мера Ужгорода Михайлом Качуром, до яких приєдналися деякі кандидати в депутати, що не пройшли на виборах, а також різношерсті провокатори й давні прихильники Віктора Балоги, котрі вимагають звільнення всіх неугодних Мукачеву губернаторів.

На мої прохання надати хоч один доказ підкупу виборців жодної конкретики так і не пролунало. Скажу більше – протягом останнього тижня передвиборчої кампанії, а також напередодні, в день голосування й цілу ніч під час підрахунку голосів, я постійно знаходився в Ужгороді, левову частку часу пробув на робочому місці. Перед тим прилюдно заявляв, що якщо хтось побачить факти підкупу, хай одразу прийде чи зателефонує в ОДА, і я особисто з керівниками міліції, СБУ та прокуратури виїду на місце злочину, щоб задокументувати його. Жодного дзвінка чи повідомлення не було. Зате тепер мене в істеричній формі звинувачують у допущенні масового підкупу, так і не пред’являючи цьому жодного доказу, а також у тому, що я допустив до виборів «Відродження» й «Опозиційний блок». Хоча до реєстрації партій ОДА не має жодного відношення, ці політичні сили брали участь у виборах по всій території України, і ніхто правомірність їх реєстрації під сумнів не брав.

Найбільше мене обурив той факт, що спектакль в ОДА організував керівник обласного виборчого штабу «БПП «Солідарність» нардеп Пацкан, котрий спостерігав за цим дійством, сховавшись за спинами інших, і сам кричав «Москаля у відставку!» Пацкан переслідує меркантильні інтереси. Деякі посадові особи з Адміністрації Президента України вносили його кандидатуру на посаду голови Закарпатської ОДА, однак Президент прийняв інше рішення. У результаті Пацкан зачаїв злість на мене і з метою помсти вживав усіх заходів, щоб результат «Солідарності» на виборах був меншим від очікуваного.

Вчора всі щось вимагали від мене, так і не надавши для підтвердження своїх вимог ніякої конкретики. Тепер вимагати настала моя черга, оскільки я маю такі ж конституційні права, як і ті, що були в ОДА.

Тому вимагаю від керівництва партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» негайної відставки з посади голови обласного виборчого штабу «БПП «Солідарність» В.Пацкана, котрий особисто організував учорашню провокацію в ОДА. Вимагаю також відставки В.Пацкана з посади керівника обласної організації «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Зроблю роз’яснення для своїх вимог. Перед місцевими виборами народний депутат України Костянтин Жеваго (член фракції «Батьківщина» у Верховній Раді) домовився з народним депутатом Валерієм Пацканом про те, що обидва зроблять мером Ужгорода Михайла Качура. Качур є директором заводу «Турбогаз» (який належить Жеваго) і депутатом Закарпатської обласної ради від «Батьківщини». Згідно з домовленостями, Качур перейшов у «БПП «Солідарність», після чого Жеваго дав на виборчу кампанію в Ужгороді 400 тисяч доларів. При таких грошах і правильно поставленій роботі міським головою можна було зробити, перепрошую, навіть барана, почепивши йому на шию табличку «Мер Ужгорода». Однак Пацкан організував невдалу виборчу кампанію, набрав у списки до міської й обласної ради майже всіх своїх родичів, кумів і знайомих, а після програшу виборів в Ужгороді, не хоче віддавати гроші. Тому й розіграв весь цей спектакль, намагаючись перекласти вину за програш на мене. Нагадую, що особисто я багато разів попереджував про загрозу масового підкупу виборців, однак штаб Качура крім заяв досі не надав жодного конкретного факту підкупу!

Друге. Вимагаю від нардепів Віктора та Івана Балог виконати свої передвиборчі обіцянки, скласти повноваження народних депутатів і взяти мандати депутатів обласної ради. Досить від виборів до виборів дурити людей обіцянками, які ніхто не збирається виконувати. Програвши вибори і не набравши в жодній раді більшості, вказані персони теж узялися вимагати перевиборів в Ужгороді, а самі збираються чкурнути до Києва.

Наступне. Вимагаю від начальника Закарпатського УВС Князєва та його підлеглих припинити розмови, що міліція під час виборів – поза межами політики, і провести комплекс оперативно-розшукових і слідчих заходів для встановлення винних у підкупі виборців і притягнення їх до кримінальної відповідальності. Ці завдання під час передвиборчої кампанії я ставив перед органами внутрішніх справ майже щодня. Всі справи, пов’язані з порушеннями виборчого процесу, згідно з діючим кримінально-процесуальним кодексом, є підслідністю саме міліції. Вимагаю також оприлюднити встановлені міліцією факти підкупу в гуртожитках УжНУ студентів, котрим роздавали по 500 гривень. І повідомити громадськості, представники якої політичної сили це робили. Нагадую, що ректором УжНУ є керівник обласної організації «Єдиного центру» Смоланка.

Закликаю ще раз всіх учасників виборів (у тому числі тих, котрі вчора в облдержадміністрації в емоційній формі заявляли про масовий підкуп) надати факти підкупу в обласне управління МВС. Якщо з боку міліції не буде належної реакції чи у відкритті кримінального провадження відмовлять, прошу звертатися до прокурора області або в суд.

Повідомляю, що сьогодні в службових справах від’їжджаю до Києва, а далі йду в заздалегідь дозволену Президентом України відпустку. В якій пробуду до завершення другого туру виборів мера Ужгорода, щоб не давати підстав для повторення вчорашнього шоу в ОДА. Повернуся до виконання повноважень тільки після виконання вказаних вище вимог.
…

Правда України

Міністерство інфраструктури не планує повертати техогляд автомобілів у тому вигляді, у якому він був раніше. Про це в інтерв’ю розповів міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

“Буде розподілений вантажний рух, пасажирський нелегковий рух і пасажирський легковий. Щодо перших двох у ЄС значно жорсткіші безпекові правила щодо зчеплення”, – сказав він.

“Техогляд, якщо технічних засіб новий, вийшов від виробника, то він п’ять років їздить, а вже через п’ять років необхідні регулярні перевірки”, – заявив Пивоварський.

За словами міністра, перевірки можна буде пройти на СТО, станція нестиме відповідальність.

“Заїхав на СТО, зробив перевірку і поїхав далі. Не треба ДАІ, МРЕО. Якщо на дорозі зупинили і перевірили, буде право вибіркової перевірки, то водію видадуть довідку і він спокійно кілька місяців їздить”, – зазначив глава Мінінфраструктури.

“Якщо перевірили, то вже більше ніхто перевіряти не буде – така собі індульгенція на кілька місяців. Це не значить, що інспекція перевірятиме кожні три місяці. Можуть раз в рік перевірити, можуть взагалі не зупинити”, – повідомив він.

Міністр також зазначив, що якщо транспортний засіб старший за п’ять років, запроваджується обов’язкове регулярне техобслуговування.

“Але знову ж на СТО. Перевізник може сам обрати станцію. Наче і повертається техогляд, але це не МРЕО. Легковий транспорт так само проходить регулярний техогляд на СТО”, – підсумував Пивоварський.
…

Правда України

У четвер Верховна Рада має ухвалити 12 законів, необхідних для лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Найбільша боротьба очікується довкола трьох антикорупційних законів. Про це в своєму блозі повідомляє перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій.

“Це буде непростий день і непроста парламентська битва. По-перше, найбільша боротьба розгорнеться за три антикорупційні закони 2540а, 2541а, які передбачають удосконалення процедури накладення арешту на майно, набуте корупційним шляхом та розширення сфери застосування спеціальної конфіскації, а також створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (законопроект 3040)”, – зазначив він.

За словами Парубія, ухвалення цих законів – рішучий удар українського парламенту по темних корупційних схемах, які досі існують в Україні.

Як повідомлялося, прем’єр Арсеній Яценюк на засіданні Кабміну у середу заявив, що готовий на компроміс з Радою заради безвізового режиму.
…

Правда України

В Крыму новый виток репрессий в отношении крымских татар. В понедельник, 2 ноября, сотрудники ФСБ провели обыски в домах руководства и журналистов телеканала ATR, родственников его владельца, бизнесмена Ленура Ислямова. Была изъята техника, информационные носители.

Такие действия “крымской власти” – ответ на акцию “Гражданская блокада Крыма”. С конца сентября активисты блокируют на пропускных пунктах с полуостровом проезд фур с продовольствием и другими товарами. Требования участников акции – прекращение политических преследований в отношении крымских татар, освобождение политических узников Олега Сенцова, Александра Кольченко, Ахтема Чийгоза и других.

Акция с первых дней вернула Крым в повестку дня, ее поддержали некоторые народные депутаты, а президент Петр Порошенко заявил, что парламент должен отменить закон “О свободной экономической зоне”, принятый парламентом в 2014 году, который и позволял торговать украинским предприятиям с оккупированной территорией.

Спустя месяц закон так и не отменили, интерес украинской общественности к крымскому вопросу поубавился, но крымские татары продолжают свое сопротивление и не собираются сворачивать акцию. Последние события на полуострове эту позицию не пошатнули.

Показательна и реакция украинской власти. В ответ на обыски в Крыму, МВД открыло два уголовных производства, которые вряд ли имеют какую-либо перспективу, а президент Петр Порошенко “разродился” постом в сети только во вторник вечером.

Впрочем, крымские татары на поддержку официального Киева уже и не рассчитывают.

В интервью инициатор акции, владелец телеканала ATR Ленур Ислямов рассказал о негативном опыте сотрудничества с министром Стецем и о том, как крымские татары намерены дальше бороться за право вернуться на родину.

– Расскажите, что происходило в понедельник, когда ФСБ пришло с обысками к вашим родственникам в Крыму и в Москве?

– Утром в понедельник 2 ноября в мой дом в Москве ворвались 20 человек, они приехали туда на двух бусах и, раскидав, охрану, вошли и начали обыск.

Дома был мой 17-летний сын, он учится в Высшей школе экономики. Он уперся и не хотел уезжать из Москвы, несмотря ни на что. Считал, что все должно быть по закону.

Так вот ему эти люди рассказали, что такое хорошо и что такое плохо. Я не смог его убедить, а вот сейчас они рассказали ему, что такое сегодняшняя Россия.

Сотрудники ФСБ у него спросили на камеру: “Или ты говоришь сейчас, что в России все хорошо, твой отец заблуждается, и ты сейчас отказываешься от своего отца на камеру, то тогда ты остаешься здесь, учишься дальше. Если нет, значит, мы тебя забираем в подвал, и там ты будешь кукарекать, как мы тебе скажем”.

Вот такое 17-летний ребенок испытал.

– Где сейчас ваш сын?

– Он сейчас в Киеве, мы его быстро вывезли оттуда. Уже вечером того же дня его снова искали. Хотя какое отношение он имеет к тому, что мы здесь делаем?

Дальше сотрудники ФСБ зашли в мою квартиру в Симферополе, где я прописан. Зашли в дом, где сестра моя живет. Затем зашли в дом отца с матерью, провели обыск. Причем обыски проходили по несколько часов. Родители тяжело перенесли это все.

Также прошли обыски в доме директора телеканала ATR Эльзары Ислямовой и Лили Буджуровой, в здании телеканала ATR и моей компании СимСитиТранс. Изъяли все носители, забрали iPad, iPhone, флешки. Буджуровой личные вещи вернули, остальным пока нет.

– Вас как-то предупреждали, что может быть такая реакция?

– Конечно. Еще в самом начале, когда это все происходило, мне сказали, что если ты хочешь и дальше продолжать жить в Крыму и вести бизнес в России, тебе надо будет занять пророссийскую позицию. Это говорили Сергей Аксенов и все остальные: “Почему вы такие упертые? В России вам будет хорошо. Берите пример с Татарстана”.

Когда аннексия только произошла, мы взяли какое-то время, чтобы определиться, то делать дальше. Потому что из Киева мы получали сигнал от Чубарова “делайте что угодно, но сохраните народ”. После того, как Мустафу Джемилева не пустили в Крым, выдворили, мы уже поняли, что это ждет нас всех. Тем более, я был тогда допущен к определенным совещаниям, поэтому я понимал, что крымских татар ждет тоже, что было при Екатерине – добровольно-принудительная депортация.

Мне тогда говорили: “Ты продаешь ATR, причем сумму можешь назвать ту, которую ты считаешь нужным. Мало того, это не все – мы в твой банк заведем деньги “Роснефти” или “Газпрома”, чтобы ты понимал, насколько мы серьезно относимся к крымским татарам. Ты обогатишься и будешь потом сам помогать крымским татарам”.

– Этот разговор был весной 2014 года?

– Да, весной. Такой же разговор был в сентябре 2014 года. Чубаров говорил: “Пока ничего не делаем”.

Потом они что стали делать? Поскольку они понимали, что я слишком большая фигура, чтобы сразу объявить экстремистом, они говорили: “Не будешь соглашаться, мы на твой банк сделаем небольшой наезд”.

Что они делали? Они брали и переводили в другую группу наших заемщиков, со второй в третью переводили, например. Это значит, что надо создавать резервы, значит, надо накачивать банк деньгами. А при общем кризисе ликвидности, который потихоньку происходил, естественно, это стало делать сложнее. Получается, все, что я мог сделать – выворачивался по своим друзьям, знакомым, но не продавая народ, это было просто невозможно. Там целые предписания: прежде, чем убить, они собаке отрубали хвост по чуть-чуть.

– А потом начались проблемы у вашего телеканала ATR. С вами тоже пытались договориться?

– Если бы ATR дали лицензию, то получалось, что сразу бы легализовали самого Ислямова в России. Суть ведь в чем? ATR свою концепцию глобально не поменял – как стояли на промеджлисовских позициях, так и стоят.

Со мной работала ФСБ и уговаривала, чтобы я все-таки поменял концепцию вещания телеканала и убрал Лилю Буджурову (известную крымскотатарскую журналистку, главного редактора ATR- ред.) в том числе. Мне за душевными разговорами полковники советовали: “Или вы ее уберете, или мы точно так же поступим, как с Номаном Челебиджиханом (лидер крымских татар в 1917-1918 годы – ред.), мы ее четвертуем и выбросим в море”.

После того, как они понимали, что я с Эльзарой Ислямовой тоже пойдем за Буджуровой, они говорили: “Вы просто сумасшедшие, и не понимаете, с кем имеете дело”. Я, конечно, как мужчина, нормально это переносил, а вот Эльзару все-таки после таких разговоров трясло. И только я знаю, как это на нее влияло.

Я на это не пошел, мне сказали: “Ладно, ты ничего не делай, просто флаг российский повесь и гимн пару раз на телеканале исполни, и проблемы уйдут”.

– Чем мешал телеканал, как вы думаете? Вы же, если говорить честно, изменили информационную политику после аннексии.

– Да, Лиля Буджурова тогда говорила, что она договорится с Аксеновым и все будет нормально. На что я, естественно, никак не мог влиять, просто Буджурова говорила, что если канал закроют, то люди потеряют работу.

Нам приходилось выживать, потому что журналисты съедали огромную кучу денег, а рекламы за последние два года работы ATR ни копейки не приходило. Бизнесменам говорили, что если ты будешь работать с Ленуром, с ATR, мы у тебя тоже отнимем все. И эти люди, которые имели небольшой бизнес, они сразу отказывались от какого-либо сотрудничества.

– В апреле у вас лицензию забрали…

– Да, в апреле лицензию не дали. Дальше мы остались фактически сами с собой, и счетчик работал на дни. Я уже понимал, что они отправили налоговую, пожарников – проверяли, какие ковры у меня в кабинетах. Они установили тотальную слежку за моими членами семьи. Потом опять выходили на разговор.

С ATR у них общая была политика. Видимо, настолько ATR мешал наверху, и мне уже даже сказали, что это решение самого Путина, даже не Аксенова, по поводу ATR.

– Но вы тогда решили открывать телеканал в Киеве, чтобы не прекращать вещание. С каким сопротивлением вы тогда столкнулись?

– С российской стороны пошел уже более реальный прессинг, причем теперь на компании, банк, на наших директоров. Это переместилось из Крыма в Москву, в бизнес-среду. Партнеры, которые, допустим, покупали у нас машины или давали нам машины, им в Службе безопасности настоятельно рекомендовали с Ислямовым дела не иметь, потому что у Службы безопасности России есть к нему вопросы.

Это, естественно, сказывалось на моих проходах через границу, меня подолгу держали, паспорт куда-то носили, потом приносили. Плюс еще один раз меня арестовали, я с границы тогда звонил Чубарову, по какому-то делу покушения на прокурора. Это было такое замечательное событие, когда прямо с самолета тебя забирают, арестовывают и увозят. Но это дело уже такое, прошлое.

– А украинские власти поддержали?

– После заявлений Порошенко дальше Министерство информационной политики нами должно было заниматься.

Минстець отлично показал нам пару убитых помещений, в которых мы должны были начинать вещать. Но все эти помещения были непригодны, потому что в одном была вода в подвале, около метра. Причем это помещение какого-то исторического здания, без потолков, без стен, без ничего, в которое надо было вложить еще миллион долларов, не меньше. Второе – это 4-й и 5-й этаж тоже какого-то здания, не пригодного ни к чему. Вот в таком положении мы тогда остались.

Но, естественно, надо было выходить, вещать. Минстець с нами больше на связь не выходил, и мы остались сами с собой.

Дальше я все-таки вытащил министра на эфир с Айдером Муждабаевым. Я тогда тоже был на телеканале, ждал, пока закончится интервью, чтобы поговорить с ним.

Я посмотрел его эфир в аппаратной, а потом сел в машину и уехал, потому что я его больше видеть не хотел. После того, как он сказал, что Крым – это не украинская история. Я развернулся и уехал, потому что с этим человеком мне уже разговаривать было не о чем.

Стець потом звонил и просил какие-то фото наших журналистов на билборды, я ему сказал, что я фотографии журналистов на билборды вешать не собираюсь, мне эти билборды не нужны. Я сказал, что возьми деньги с билбордов и дай журналистам, купи продукты, что угодно, но это лучше, чем на билборды вешать. Он сказал, что нужно бороться идеологически.

Сейчас мы сами нашли вышки, их полным полно в том районе, где проходит блокада, нам сейчас дают волонтеры несколько передатчиков, в том числе американцы дают передатчики. Мы такие передатчики сами будем вешать, без Минстеця, и будем вещать на Крым сами.

– Это с крымской границы?

– Да, мы будем на Крым вещать, потому что сюда из Крыма вещают, я насчитал, семь российских радиостанций.

– И этот сигнал никак не блокируется?

– Нет, мы никак не защищены. В комитете по радиовещанию, когда мы спросили, просто развели руки и сказали: “А мы ничего сделать не можем”.

– Сколько ATR уже работает в Киеве? Финансовый ресурс ведь не бесконечен.

– Да, с блокировкой счетов в банке, всего крымского бизнеса, получается, что нам перекрыли все возможности финансирования.

– Но у вас есть какой-то план выхода из ситуации?

– “У вас есть план, мистер Фикс?” Седьмого числа будет конгресс крымских татар, я буду выносить на исполнительный комитет конгресса…

У нас волонтерская страна, что называется “если ты хочешь что-то сделать, то сделай сам – берешь молоток, берешь гвозди и все сам делаешь”. Вот мы берем сами и делаем.

Мы будем делать ATR на пропускном пункте, здесь будем делать корпункты, на вышках вешать передатчики, как мы сейчас вешаем флаги татарские и украинские. И все будем делать сами.

Нам привозят мясо, картошку, здесь будем делать Крымскотатарскую республику, на наших постах, и здесь же будет корпункт ATR, здесь будем закрепляться и отсюда Крым возвращать. И отсюда мы уже не уйдем. Я во всяком случае здесь умру, но уходить не буду.

– Блокада – это ваша идея. Почему вы пошли на этот шаг, некоторые считают, что это решение было принято очень быстро и не взвешено?

– Из-за бездействия власти. Это было уже фактически в августе, я уже устал ходить по всем кабинетам, по всем этим “завтра приходи, вчерашний суп будешь кушать”.

Потом все-таки поняли, что все надо делать самим. Поняли, что власть не слышит, Крым ушел на 16-ый номер…

– А ходили вы, наверное, по всем кабинетам – и президента, и премьера?

– Да, и Чубаров ходил, и я ходил. Мы предлагали возможности сохранения того, что есть в Крыму, и перевода определенных структур из Крыма на материк. То есть целый сценарий, как это можно сделать. Мы говорили о том, что нужно поддержать ATR, журналистов, нужно выдать какие-то квартиры переселенцам.

– И что вам отвечали на это?

– “Да, конечно, хорошо”. Потом эти люди поручали это помощникам. Помощники, естественно, выбрасывали это все в мусорное ведро.

– Вы просили власть о поддержке продовольственной блокады?

– Нет, а зачем? Мы же прекрасно понимаем, что нам поддержка не нужна, вот мне никакая поддержка от власти не нужна вообще.

После разговора Стеця я понимаю, что это не общеукраинская история, что Крым переведен в статус теперь уже всемирной истории. Вот и все. Если с таким подходом мы будем возвращать Крым, то завтра и Львов потеряем.

Можно Ислямова назвать экстремистом, самым крупным неплательщиком налогов и все такое прочее. Но одна очень важная вещь – мы потеряем совесть и честь, а мы их уже теряем, которые должны быть у Украины, как у державы. Американцы авианосец отправляют ради одного человека, а здесь Украина бросает целый народ на произвол судьбы!

Президент должен понимать, что мало выйти в праздник и сказать “я крымский татарин”, “с Новым годом”. Это уже нельзя продать, люди это не едят.

В плане бизнеса, а у нас Порошенко все-таки бизнесмен, он плохую маркетинговую стратегию выстроил по продаже этих идей.

Потому что вот теперь по выборам, которые прошли здесь, я понимаю, что набрали в Блок Порошенко сепаратистов, чтобы в Херсонскую область таким образом протащить больше человек. А по идее здесь надо делать люстрацию, потому что здесь двуглавые орлы висят в помещениях у руководителей партийных организаций, российские флаги развеваются, то есть люди не скрывают, что они сепаратисты.

– По поводу результатов акции. Уже прошло больше месяца. Как вы себе представляли результаты и какова ситуация сейчас?

– То, что мы сюда выехали, это все было на эмоциях, но я представлял, что Украина будет подниматься. Сейчас я уже понимаю, что из себя представляет Украина – это тоже горстка людей со свободными взглядами, но горстка людей, не вся Украина.

Я теперь понимаю приблизительно, как эта страна устроена. Для меня это была загадка, поэтому я не мог понять, как это в Украине такая пассионарность и такая ватность совмещаются.

– И как, по-вашему?

– Вот теперь я понимаю, что здесь есть люди, которые тоже генетически пострадали – это Западная Украина, Киев, это свободные люди, и даже часть Днепропетровска. А часть Херсонской области, Одесская области им эти идеи не близки.

Я вчера разговаривал с одесскими журналистами, делали телемост с Одессой, и разговоры были такие: “А что вы будете делать, когда вернетесь с русскими в Крыму?” Вот такие разговоры. “Как вы видите дальше сосуществование русского и украинского народов?”

То есть я понимаю, что люди уже готовы к тому, что Украина их должна освободить, и их уже беспокоит не русский мир, а что будут делать украинцы, когда придут в Крым, что с ними будет, какая их судьба ждет.

– Но ведь приезжают новые люди, поддерживают акцию?

– Эфиры ATR поменяли людей очень сильно. Сейчас мы эту блокаду прорвали, и люди начали двигаться, они увидели, что что-то получается. Надо показывать людям какой-то позитив, что что-то получается, что Украина что-то начала делать.

– Если говорить о каких-то практических результатах, то закон о свободной экономической зоне так и не отменен. О том, что его нужно отменить сказал президент, его никто за язык не тянул. Что сейчас? Выносится этот вопрос в сессионный зал или уже забыли о таком обещании?

– Я так понял со слов Мустафы-ага, что они хотят сделать этакий дубль два – закон, где будет то же самое, но завуалировано по-другому. Я так понимаю, что это не просто так. Мы затронули тему очень больших денег. Если мы только за два дня остановили здесь на границе 37 млн., то представляете, сколько крутится здесь денег!

– Сколько всего по итогам акции недополучила Украина, Россия? Вы считали?

– Я так думаю, что это около 1 млрд. долларов, если посчитать 45 дней.

Естественно, Украина это недополучила. Я вообще не понимаю, как Украина эти деньги получала, у меня большой вопрос. Что, государство не знало, что все предприниматели оформляли через брокеров свою продукцию в Херсоне? Только так же эта зона работает. Нельзя же было из Львова приехать и сразу из Львова в Крым залететь?

Получается, что все это ширма, все это обман! Система была построена так, чтобы можно было обходить налоги и все остальные дела. А это же деморализует всех остальных. Они понимают, что государство такой закон издает, и это уже послемайданное государство, значит, дальше будет так же. Такой себе Янукович-light.

– Рефат Чубаров говорил о необходимости перекрыть электроэнергию в ответ на репрессии. Вы думаете, власть пойдет на такое?

– Я знаю, что Чубаров очень сильно переживает за судьбу людей в Крыму, поэтому и предложил такой вариант.

Знаете эту историю, что после подрыва электроопор их починили за ночь? А там была такая паника. Нам звонили люди из “Крымэнерго”, говорили, что там паника полная, они включили на ночь все газовые генераторы, а их же надо питать, плюс еще солярочные генераторы, там за два часа бензовоз уходит. Но украинская власть тут же их спасла, включив электроэнергию.

– За эти полтора месяца блокады вам поступали предложения от крупного бизнеса прекратить акцию?

– Конечно. Предлагали счета в банках, и сейчас предлагают, каждый день. Предлагают собственность в Херсоне. Я с Чубаровым разговаривал, нас обычно подташнивает после таких разговоров, но их тоже надо вести.

Так вот, если бы мы взяли и сказали, что нам надо решить все вопросы с беженцами, со всеми крымчанами, которые находятся и здесь, и в Крыму, решить вопросы с ATR, мы бы уже это все решили, причем на несколько лет вперед. За два месяца нашего стояния здесь.

И все это можно было бы закрывать, а нашу собственную честь на века можно будет закатывать в какую-нибудь бочку и сбрасывать в море, потому что у нас не останется чести. Не знаю, что бы делали наши потомки, но мы бы решили проблемы с бытовыми вопросами. Купили бы квартиры, построили фабрики и заводы, лучшее телевидение сделали бы. Вот так. Был бы такой бандитизм в законе.

– Вы понимаете, чьи интересы вы сейчас затронули этой блокадой со стороны украинского крупного бизнеса?

– Конечно, понимаем. Вы можете взять рейтинг богатейших людей Украины и через одного найдутся те, кому наша акция не выгодна и приносит убытки. Петра Алексеевича в том числе, потому что мы на пропускном пункте остановили и 4 фуры с конфетами Рошен и сахаром. Их водители даже не выходили из машин и с нами не разговаривали. Они буквально день постояли, а потом развернулись и уехали. Наверное, думали что кому-то позвонят и смогут договориться, но Джемилев на это сказал, что никого пропускать не будем, кто бы ни звонил.

– Кто помогает участникам акции?

– Только волонтеры. Сегодня люди привезли баранов, каждый день приезжают из Крыма крымские татары, оставляют свою мелочь, пенсионеры привозят, плачут здесь женщины, старики, сладости привозят, жмут руки и говорят: “Держитесь”.

Я понимаю, что сейчас крымская власть будет ужесточать давление на крымских татар…

– …это очевидно. Проблема в том, что украинская власть ничего не делает

– Но знаете, что меня сейчас греет? Я понимаю, что я здесь нахожусь и это фатально, но я понимаю, что сейчас то, что я делаю, находит отклик в сердцах. Я понимаю, что, возможно, это мой последний проект, абсолютно бессмысленный в плане монетизации, но самый интересный для того, как я себя сейчас чувствую.

– Когда планировали эту акцию, рассчитывали на поддержку? Вы разочарованы?

– У меня такого разочарования нет. У меня есть понимание, что для того, чтобы расшевелить, что уже поостыло, нужно больше сил. Просто я понимаю, что если начну угасать – угасать начнут и остальные люди. Я должен пройти этот путь, я представляю, что у меня палочка в руке, и мне нужно ее кому-то передать, как в эстафете. Я буду загибаться, но кто-то возьмет палочку. И я уверен, что такой человек найдется, потому что я вижу, как крымские татары подтягиваются, как они носят с гордостью шевроны, на которых написано “Крым – это Украина”.

– Их не обижает, что власть о них фактически забыла?

– Они смотрят на эту ситуацию, как родители на ребенка, который недоучился, но они все равно его любят. У них нет такого, чтобы они плюнули в злости на украинский флаг. Больно им и они понимают, что сейчас они не могут спасти этих детей.

Мы уже не там и еще не здесь. Я понимаю, что если мы не будем бороться, мы не заслужим своей родины. Если часть людей в процессе этой борьбы не умрет, мы тоже не получим права жить. Потому что народ, который никак не сопротивляется, ничего не достоин. Мы не имеем тогда никакого морального права на эту территорию

– Но вы понимаете, что репрессии усилятся?

– Мы просто послужили катализатором того, что они раньше делали. Сейчас крымские татары наоборот чувствуют себя смелее. Они звонят мне на телефон из Крыма, прекрасно понимая, что все разведки его слушают. Но они лучше себя чувствуют, они себя уважают.

Мустафа Джемилев мне говорил, что были времена, когда вокруг него никого не было. Отчаиваться никогда нельзя. У нас впереди еще большая борьба.
…

Правда України

Патріарх Російської православної церкви Гундяєв закликає не піддавати сумнівам успіхи державного керівника, навіть якщо його дії виглядають як злодіяння. З такою заявою він виступив у середу, 4 листопада, у московському «Манежі» на відкритті виставки «Православна Русь. Моя історія. XX століття. 1914-1945. Від великих потрясінь до Великої Перемоги».

За словами Кирила, сучасної Росії не було б, «якби не подвиг попередніх поколінь, які у 20-30-і роки її створювали». (У цей період СРСР очолював Йосип Сталін).

«Там, де виявлялася воля, сила, інтелект, політична рішучість, ми говоримо: так, безсумнівні успіхи, як і у випадку з перемогою у Великій вітчизняній війні, а там, де були кров, несправедливість і страждання, ми говоримо, що це неприйнятно для нас, людей XXI століття», – говорить Кирило.

«Успіхи того чи іншого державного керівника, який стояв біля витоків такого роду відродження та модернізації країни, не можна піддавати сумніву, навіть якщо цей керівник відзначений лиходійствами», – наголосив Кирило.

Патріарх Кирило висловив надію, що виставка допоможе зрозуміти «всю красу подвигу народу у 20-30-40-і роки, побачити і важкі сторінки і зрозуміти: для того, щоб любити вітчизну, не потрібно виключати з історичної пам’яті жоден з історичних періодів».

Упродовж останнього часу у Росії почали відроджувати радянські символи і постатей.
…

Правда України

У найближчі пару тижнів стане зрозуміло, яке майбутнє чекає одну з найбільших вітчизняних нафтових компаній – «Укрнафту». Тепер стало очевидно, що в уряду з ДФС і нового голови правління «Укрнафти» Марка Роллінза дещо різні цілі. Перші хочуть негайно отримати від компанії борги в розмірі 9,5 млрд грн, другий – вибудувати такий алгоритм роботи, щоб компанія змогла вижити, вийти на прибуткову роботу і вже потім віддати державі борги.

Роллінз визнає, що компанія знаходиться в дуже важких умовах, і, крім, внутрішніх проблем, на неї тисне і ситуація на світовому нафтовому ринку. При цінах на нафту, що знижуються, розраховувати на те, що «Укрнафта» зможе швидко віддати борги, не доводиться. У компанії немає такого обсягу вільних коштів. До середини листопада менеджери «Укрнафти» готують план, що передбачає першочергові кроки для стабілізації діяльності компанії, а також алгоритм взаємодії з державними органами.

Марк Роллінз став другим менеджером великої компанії, якого вибрав на конкурсі Номінаційний комітет при уряді України. Він якраз з категорії «західних менеджером», про які часто говорять міністр економіки і торгівлі Айварас Абромавічус, глава ФДМ Ігор Білоус і навіть міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин. Але чи зможуть наші міністри працювати за західними стандартами? Нинішня ситуація навколо «Укрнафти» і стане своєрідним тестом.

У вересні з обранням Марка Роллінса на пост голови правління був підписаний план реструктуризації боргу між ПАТ «Укрнафта» і ДФС. Згідно з повідомленнями фіскалів, до кінця року «Укрнафта» повинна була погасити 9,5 млрд грн рівними частками. Також у вересні компанія виплатила трохи більше 600 млн грн в рахунок боргу, а в жовтні заборгованість погашати взагалі відмовилася, але в строк заплатила всі поточні податки – трохи більше 1 млрд грн.

У підсумку глава ДФС Роман Насіров заявив, що договір про реструктуризацію розірваний і ДФС подала позови до суду. Роллінз на це публічно не відреагував, а на останній зустрічі з журналістами сказав, що нічого не знає про судові позови. Глава «Укрнафти» визнає борг компанії перед державою в сумі 9,5 млрд грн, але дав завдання фінансової команді провести переговори з податковою, щоб переглянути ці цифри.

«Я знаю, що НАК «Нафтогаз України» має значний борг перед «Укрнафтою», яка направила в ДФС 10 млрд кубів газу, але за цей газ не повністю розрахувалися. Я бачу один логічний вихід з цієї проблеми – провести взаємозалік цих боргів. Я думаю, що цими грошима ми могли б покрити податкові борги. Але, як ви можете зрозуміти, це дуже складне завдання. Ось головна інформація, якою ми хотіли б з вами поділитися», – пояснив свою позицію Марк Роллінз.

У 2006 році Кабінет міністрів на чолі з Юлією Тимошенко випустив постанову, за якою весь газ державної видобутку повинен купуватися за фіксованою ціною і направлятися на користь НАК «Нафтогаз України». Таким чином уряд намагався утримати ціну на газ для населення на низькому рівні. «Укрнафта» відмовилася продавати свій газ за такою ціною, тим більше що компанія тільки на 50% належить державі в особі НАКу.

Іншу половину пакета акцій контролює група «Приват». Юристи компанії провели величезну судову роботу, яка сьогодні передалася «західному менеджеру» Марку Роллінза. На заході дуже шанобливо ставляться до приватної власності, і сьогодні цей постулат західної економіки Роллінз намагається донести до молодих управлінців НАКу і ДФС.

«На сьогодні є непорозуміння щодо вартості цього газу. Хоча раніше було проведено незалежне оцінювання цього газу, яким керували обидві групи акціонерів, але все одно до єдиного рішення тоді не прийшли. Визначення вартості цього газу для нас важливо. Якщо нам не повернуть гроші, то ми можемо запропонувати цей газ як податкової застави», – пояснює ситуацію Марк Роллінз.

Точно така пропозиція висували ДФС і «старі» керівники «Укрнафти» ще в серпні 2015 року. Але ДФС, порадившись з НАКом, відкинула цю пропозицію, тому що фізично цього газу вже давно немає. Але борги «Укрнафти» утворилися в тому числі й тому, що компанія не отримала свої гроші за газ у повному обсязі.

«Є значні труднощі з внесенням цього газу в заставу, тому що його фізично немає, він пішов у систему, і грошей за нього немає. Але є фінансові зобов’язання щодо газу і щодо податків, і можливість об’єднати ці проблеми – це варіант вирішення ситуації, яку ми маємо», – коментує Роллинс.

На сьогодні фінансова команда «Укрнафти» веде роботу у двох напрямках – і з ДФС, і з НАКом. Розглядаються кілька варіантів виплати податкових боргів – за рахунок збільшення терміну розстрочки, оптимізації фінансових інструментів, залучення позикових коштів, і за рахунок того ж податкового кредиту. Але спочатку команда намагається вирішити питання заборгованості за газ з НАКом.

Сьогодні в Кабміні не можуть визнати публічно факт того, що газ у «Укрнафти» вилучався не зовсім законно, і борг за нього все таки є. Мало того, що частина боргів «Укрнафти» буде списана, і сума виявиться не такою страхітливою, так доведеться ще й публічно визнати правоту команди Ігоря Коломойського, яка відстоювала право самостійно розпоряджатися своїм газом.

Можливо тому керівництво НАК «Нафтогаз України» обрав дуже дивну модель поведінки. Наприкінці жовтня в соціальних мережах з’явилася інформація про те, що 22 жовтня Марк Роллінз не прийшов на нараду в НАК щодо податкового боргу, а трохи раніше – в офіс «Укрнафти» не пустили ревізорів НАК «Нафтогаз України».

Як відомо, Роллінз постійно проживає у Швейцарії, і при укладанні контракту на посаду голови «Укрнафти» були обумовлені пункти, згідно з якими визначені дати, коли він працює в Україні, а коли знаходиться в Швейцарії. Крім того, про час свого приїзду-від’їзду він повідомляє офіційними листами всі профільні органи влади. Але інформація НАК з’явилася саме в той період, коли Роллінз був у Швейцарії, про що знало керівництво газової компанії.

Що стосується ревізорів, то їх не могли пустити в офіс «Укрнафти», оскільки «Укрнафта» це акціонерне товариство, в якому тільки Наглядова рада і ревізійна комісія можуть проводити ревізію компанії за рішенням Наглядової ради, найближче засідання якого відбудеться 17-19 листопада. Головою Награди раніше був призначений голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

На засідання Наглядової ради будуть винесені питання про реорганізацію правління і деяких підрозділів «Укрнафти»; внесення кандидатур нових членів правління, зараз якраз йде відбір кандидатів, як зі структури компанії, так і поза нею; новий трудовий договір для членів правління, який включає зміну оплати праці і бонусів. Це буде перший етап змін, який повинен структурувати компанію і зробити ринкової всю вертикаль управління.

Ще одні збори Наглядової ради заплановані на кінець грудня. Там буде представлений другий етап реструктуризації, про який новий менеджмент компанії поки замовчує. За словами Роллінса, на даний момент розробляється стратегія, яка змогла б зробити «Укрнафту» однією з провідних компаній України, щоб вона приносила дивіденди і державі, і всім своїм акціонерам. Тому для поточного менеджменту важливо знайти конструктивне рішення щодо заборгованостей перед «Укрнафтою» і компанії по податках.
…

Правда України

“Я бачу світло в кінці тунелю …”, але це був “локомотив банкрутств”, що їде назустріч. Зараз це як ніколи підходить до опису ситуації в банківському секторі.

Жовтень місяць не став винятком. Плани голови Нацбанку виявилися лише планами. Такої довгоочікуваної стадії відновлення банківської системи поки не передбачається. Банківський сектор продовжують зачищати. Як повідомляла глава НБУ Валерія Гонтарєва, зараз банківська система України тримається на 30 найбільших банках, на які припадає 90% усіх активів.

“Це, по суті, і є банківська система. Решта нікому, звичайно, не заважають, та й не надають принципового впливу на систему. І їх теж ще потрібно дочистити, кого прибрати, консолідувати. З цих 90 банків 85 – це лише 5% системи. Є маленькі, трохи більші і зовсім мікроскопічні – більшість громадян навіть назв таких не чули, я деякі з них і сама насилу розрізняю “, – сказала глава НБУ.

Тому нічого дивуватися, що кількість ліквідованих банків збільшилася, також додалися і нові кандидати на ліквідацію.

Список банків, які перейшли зі стадії проблемних з тимчасовою адміністрацією в стадію ліквідації, поповнився банком Капітал. Інвестор, який бажає врятувати фінансову установу, що не знайшовся, як і в решти. На процес ліквідації виділено два роки з 30.10.2015 по 29.10.2017 рр.

Список банків в які була введена тимчасова адміністрація:
Банк Контракт з 07.10.2015 р (поки що на три місяці до 06.01.2016 р)
Унікомбанк з 16.10.2015 р (також на три місяці до 15.10.2015 р)

Для двох цих неплатоспроможних банків ФГВФО здійснює пошук інвесторів для виведення їх з ринку.

Зазначена дата введення тимчасової адміністрації актуальна для вкладників, які мають депозити у валюті, так як саме на цю дату будуть брати курс НБУ для компенсації валютних вкладів. Курси валют НБУ на необхідну дату дивись тут:http://tables.pravdaua.com/ru/currency/official

Згідно з інформацією ФГВФО, список банків з тимчасовою адміністрацією (ТА) в стадії ліквідації (Л) або з куратором ФГВФО (К):

Унікомбанк (ТА)
Банк Контракт (ТА)
Юніон Стандарт Банк (ТА)
Фінанси та Кредит (ТА)
Національні інвестиції (ТА)
Інтеграл (ТА)
Радикал (ТА)
Фінансова ініціатива (ТА)
ВБР Банк (ТА)

Капітал (Л)
Дельта Банк (Л)
Столичний (Л)
Укргазпромбанк (Л)
Укркомунбанк (Л)
СП Банк (Л)
Морський (Л)
ЧБРР (Л)
Національний кредит (Л)
УПБ (Л)
Київська Русь (Л)
Омега Банк (Л)
Банк Київ (Л)
Стандарт (Л)
Енергобанк (Л)
Надра (Л)
Кредитпромбанк (Л)
ІМЕКСБАНК (Л)
Златобанк (Л)
Український Бізнес Банк (Л) – Укрбізнесбанк
Укоопспілка (Л)
ПроФінБанк (Л)
ВіЕйБі Банк (Л)
Міський комерційний банк (Л)
Банк Камбіо (Л)
БГ Банк (Л)
ЛегБанк (Л)
Меліор Банк (Л)
Аксіома Банк (Л)
Порто-Франко (Л)
Демарк (Л)
ІнтерКредитБанк (Л)
Експобанк (Л)
Грінбанк (Л)
Акту Банк (Л)
Прайм-Банк (Л)
Терра Банк (Л)
Актив-Банк (Л)
Золоті Ворота (Л)
Єврогазбанк (Л)
Український фінансовий світ (Л) – УФС
Фінростбанк (Л)
Південкомбанк (Л)
Банк Старокиївський (Л)
Промекономбанк (Л)
Автокразбанк (Л) – АКБ
Західінкомбанк (Л)
ИНТЕРБАНК (Л)
Банк Форум (Л)
Меркурій (Л)
Брокбізнесбанк (Л)
Реал Банк (Л)
Банк Даніель (Л)
Банк Таврика (Л)
ЕРДЕ Банк (Л)
Банк Базис (Л)
Астра Банк (К)

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжує успішно реалізовувати активи ліквідованих банків з аукціонів. Однак якщо суми реалізованих активів обчислюються мільярдами гривень, то реальні продажі досягають лише сотні мільйонів. Що відбувається з іншими активами поки незрозуміло, як і невідома відповідь на питання, чи покриють ці кошти необхідні обсяги для виконання зобов’язань.

Поки без яких-небудь серйозних коментарів, про правомірність закриття можливості погашення кредиторської заборгованістю дебіторської від юристів не було. Тому залишається відкритим питання закриття можливості робити взаємозаліки кредиту та депозиту в одному банку. Це раніше дозволяло клієнтам проблемного банку хоч якось врятувати свої кошти.

Верховний суд України пояснив, що зобов’язання позичальника не можуть припинитись за рахунок придбаних прав вимоги до банку на підставі статті 606 ЦК України. Про це говориться у правовій позиції (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №6-43цс15).

Отже, у випадку, коли, наприклад, позичальник банку придбав право вимоги до банку за договором вкладу або рахунку, відповідні два зобов’язання між банком і його боржником не можуть припинятись на підставі статті 606 ЦК України (передбачає, що зобов’язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі), оскільки зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.

Нагадаємо, що дана ситуація виникла через наступні події: В Україні набув чинності новий Закон, який зробив практично неможливим погашення боргу за кредитом в збанкрутілому банку за рахунок депозиту іншої особи. Раніше, такою схемою користувалися особи у яких були депозити в банку, що збанкрутував. Вони продавали право вимоги грошових коштів за своїм депозитом тим, у кого є борги перед банком, а боржникам, у свою чергу, зараховували суму «прогорілого» депозиту в якості оплати за кредитом.

Звичайно, згадана схема спрацьовувала не завжди, і по ній існує досить різноманітна судова практика. Але з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку», така можливість може нівелюватися.

Виключаючи таку можливість взаємозаліків, банк гарантує собі додаткові надходження коштів, оскільки депозити відшкодовуються тільки для фізичних осіб і до 200 тис. грн.
…

Правда України

Компанія, що спеціалізується на скупці і перепродажі вразливостей в програмному забезпеченні, заявила про успішне завершення її програми з пошуку злому свіжих версій iOS. За словами представників компанії, що перемогла команда отримала мільйон доларів.

Про запуск конкурсу на злом iOS представники компанії оголосили ще 21 вересня. За його умовами, команда, яка надасть робочий експлойт по браузерних джейлбрейку iOS 9.1 і бета-версії iOS 9.2, отримає мільйон доларів. Загальний фонд конкурсу становив 3 000 000 доларів. Він повинен був завершиться 31 жовтня або в той момент, коли весь фонд буде вичерпано.

2 листопада представники організатора заявили у своєму мікроблозі, що змагання закінчено, а перемогла єдина команда, що зуміла надати «віддалений браузерні відв’язав джейлбрейк». «Відв’язати» означає, що для включення джейлбрейкнути пристрою не потрібне підключення до комп’ютера, на якому запущена спеціальна програма.

Що саме являє собою експлойт, невідомо. За умовами конкурсу, фірма брала до уваги три напрямки атаки: сторінка, відкрита в браузерах Safari або Google Chrome, сторінка всередині програми, що відкривається також через браузер, а також текст або мультимедійне повідомлення, доставлені через SMS або MMS. Zerodium також вимагала, щоб джейлбрейк відбувався віддалено, безшумно і без жодного втручання власника пристрою. При цьому не підтримувалися зломи за допомогою Bluetooth, NFC або радіочастот, а також часткові експлойти або джейлбрейка.

Як відзначає видання, бізнес-модель грунтується на перепродажу експлойтів, а клієнтами подібних компаній зазвичай є державні замовники.
…

Правда України

Нацбанк планує посилити вимоги до роботи фінансових компаній, які займаються обміном валют.

Як повідомляється, Національний банк відмовився від своєї ідеї закрити всі небанківські пункти обміну валют, і зробив це не по своїй волі.

“Верховна Рада зарубала цю пропозицію. Тому Нацбанк вирішив не домагатися заборони на проведення валютно-обмінних операцій такими компаніями”, – розповіло джерело, близьке до регулятора.

Як повідомлялося, наприкінці січня НБУ ініціював розробку законопроекту про позбавлення фінансових компаній ліцензій на здійснення валютних операцій.

У Нацбанку вважали, що ліквідація 1107 підрозділів небанківських обмінників не буде помітно, оскільки вони займають лише 1% ринку (за 11 місяців 2014 вони купили $79,9 млн, , продали – $79,6 млн), але “порушують законодавство”.

“Економічної доцільності в їх існуванні немає,“головняка”- повно”, – говорив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук.

За його словами, вже до березня повинні були підготувати законопроект, після чого – передати у Раду і за квітень-травень прийняти його. Вступ закону в силу і зовсім планувалося “через три місяці після опублікування”.

Таким чином, мова йшла про ліквідацію обмінників на початку осені. Вже 18 лютого в парламенті відбулися слухання на тему “шляхів стабілізації банківської системи”. У рекомендації комітету за їх підсумками було включено доручення Кабміну “опрацювати питання введення заборони для небанківських фінансових установ та УДППЗ” Укрпошта “на здійснення валютно-обмінних операцій”.

Однак у березні депутати Олександр Данченко (“Самопоміч”), Валерій Бабенко і Валерій Лук’янчук (обидва – “Народний фронт”) з комітету з питань інформатизації та зв’язку попросили главу комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Сергія Рибалку відхилити це доручення.

З тих пір питання заборони роботи вуличних обмінників у Раді не піднімалося: ні президент, ні уряд, ні народні депутати не подали відповідну ініціативу.

Заступник голови комітету Руслан Демчак вважає, що небанківські обмінники не є основною проблемою валютного ринку.

“Проблема – в ”чорних“ обмінних пунктах, які масово відкриваються в усіх містах, особливо у великих. Тільки в Києві таких обмінних пунктів приблизно тисяча, – повідомив він. – Доходить до того, що з вантажівки вивантажують ларьок, який може працювати під вивіскою “Обмін валют” кілька днів або місяць, до першої перевірки, після чого його перевозять в інше місце“. НБУ закриває очі на обмінники без ліцензії (вони не підпадають під юрисдикцію НБУ), вважаючи їх проблемою правоохоронців, каже депутат.

“Але такі пункти кришуються дрібними чиновниками з міліції і продовжують працювати”, – нарікає він.

Ліцензії на проведення валютно-обмінних операцій мають фінансові компанії “ГГЛА”, “Фінод”, “Абсолют Фінанс” і “Вікторія”. Такі ліцензії є у “Укрпошти” та системи “ГлобалМані”, але вони не проводять обмін валют. “Українська фінансова група” має ліцензію на обмін залишку в розмірі менше мінімальної купюри. Оскільки немає законної можливості забрати у них ліцензії, центробанк вирішив хоча б посилити умови роботи.

НБУ оголосив про підготовку нових вимог до капіталу, структуру власності та ділової репутації власників мереж обмінних пунктів. “За останні два роки Нацбанк не видав жодної ліцензії на валютно-обмінні операції. Це дуже складний ринок, який може безпосередньо впливати на фінансову стабільність держави. Останнім часом ми бачили багато зловживань, пов’язаних з” сірим “або” чорним “ринком валюти , шахрайством. Тому ми плануємо до кінця року врегулювати низку питань щодо вимог до таких установ“, – пояснив Писарук.

Екс-директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко розповідає, що в 2014-2015 роках десятки компаній намагалися отримати ліцензію на валютно-обмінні операції, але НБУ їм її не видавав, навіть якщо вони відповідали ліцензійним вимогам.
…

Правда України

Росте вплив соціальних мереж на довіру до брендів, хіба можуть банки з цим не рахуватися? У клієнтів з’являється можливість об’єднуватися в ком’юніті навколо брендів, ділячись досвідом взаємодії з компаніями. А в компаній у свою чергу з’являється зручна можливість підключитися до цього інформаційного поля і працювати над лояльністю споживачів, зміцнюючи свій соціальний капітал. Отже, чим відрізняються моделі онлайн-банків в Україні?

Для фізичних осіб більшість українських банків пропонують типовий набір послуг в Інтернеті: вибір і замовлення банківської карти, перевірка залишків по своїх рахунках, грошові перекази, як між своїми рахунками, так і на рахунки в інші українські банки за реквізитами, оплата телефонного зв’язку, комунальних та інших послуг, покупка квитків, переказ коштів між будь-якими українськими банківськими картами, знаючи реквізити своєї карти і лише номер картки отримувача, формування виписок і доступність історії фінансових операцій по своїх рахунках, екзотичною ще є можливість управління лімітами по своїх пластикових або віртуальних картах. Рідше можна зустріти можливість розміщення депозиту в онлайні, що стосується основного банківського продукту – кредиту, то найчастіше банки лише обмежуються можливістю прийняття онлайн-заявки на кредити, а весь подальший процес узгодження та оформлення пов’язаний з відвідуванням банківського відділення. Ще існує унікальний приклад валютообмінних операцій в онлайні, але, не зрозуміло, чи то це ексклюзивний привілей з боку регулятора для найбільшого банку України, чи то щось інше, позаземного походження, але це має місце бути, треба віддати належне.

Варто звернути увагу на те, що в Україні відкрити рахунок у банку без відвідування фізичного відділення і без підписання договору в паперовій формі практично неможливо. Однією з останніх і ключовою перепоною на шляху розвитку віртуальних банків в Україні сьогодні є відсутність повноцінного правового статусу та доступності електронного підпису для приватних осіб.

На допомогу віртуальним банкам по-українськи приходять електронні гроші, що дозволяють відкривати рахунки в повноцінному онлайн-режимі, при цьому ви відразу отримуєте доступ до фінансових інструментів, а поповнити свій новий електронний рахунок можна за допомогою будь-якого знайомого вам терміналу або, скориставшись картою іншого банку, наприклад, це може бути ваша зарплатна картка від банку, що не розвиває дистанційні канали обслуговування і, тим самим, що обмежує вас у свободі управління власними фінансами.

Аналізуючи вітчизняний інтернет-банкінг я зробив висновок, що, не дивлячись на велике бажання залучати нових клієнтів, більшість наших банків сьогодні орієнтуються виключно на інтереси своїх існуючих клієнтів. Тому як, зазвичай, перейшовши на сторінку інтернет-банкінгу, або скачавши мобільний додаток, скористатися їхніми послугами практично неможливо. Так, вам нададуть доступ до каталогу відділень, курсів валют і в кращому випадку дадуть подивитися демоверсію, яка часто неабияк відстає за своїми можливостями від функціоналу поточної версії програмного забезпечення.

В Україні вже було кілька заяв про створення віртуальних банків, але поняття віртуального банку передбачає відсутність необхідності відвідувати відділення для того, щоб стати клієнтом банку і здійснювати операції і, до гордості банкірів – наявність повноцінної банківської ліцензії. Лише кілька банків надають можливість клієнту вперше відкрити рахунок, замовивши карту, або оформивши депозит і отримати продукти та документи кур’єром.

На жаль, але для більшості українських банків досі є фантастичним клієнтський інсайт, коли, не будучи оформленим клієнтом банку, без візиту до відділення можна розмістити депозит і отримати відсотки вже за цей же день. Ні, замість цієї фантазії, вам треба зібратися і відвідати найближче банківське відділення за півгодини ходьби, вистояти чергу, довести менеджеру що ви хочете саме цей продукт, а не той, за який він отримує мотивацію, не забути паспорт і код ІПН, забезпечити безпеку перенесення сумки з грошима, дати роботу касиру з перерахунку грошей, що ще? .. Мабуть пояснити на роботі тривалий обід, таємно мріючи про йогурт і пончик.

Визнаємо, що зараз українські інтернет-банкінги відрізняються більшою мірою інтерфейсами, тобто дизайнами і підходом до управління операціями. Навіть, якщо зараз у якогось бракує якихось функцій, вони все одно рано чи пізно будуть реалізовані, адже, по суті, йде процес оцифровки звичного набору банківських послуг в рамках загальних обмежень з боку Нацбанку. Хоча, можливо, зі словом «загальні» я поспішив – крім валютообміну можна дозволити і BankID замість ЕЦП, як кажуть у народі – з чим регулятор не жартує…

Нагадаємо, що перший в Англії на 100% віртуальний банк отримав ліцензію лише кілька місяців тому при тому, що ще в 2014 році на Туманному Альбіоні був зафіксований історичний момент, коли мобільні пристрої виявилися найбільш поширеним методом банківського обслуговування, залишивши позаду відділення і навіть інтернет-банкінг.

Доступність гаджетів, зокрема смартфонів, дешевий інтернет, наявність електронних грошей і зростаюча платоспроможність молодого покоління призвела до можливості здійснення банківських операцій не виходячи з дому. Привернути увагу споживача поки ще можна запропонувавши інструмент управління фінансами. Але щоб утримати клієнтів потрібно потрудиться над стратегією виведення на ринок вигідних і онлайн-орієнтованих продуктів і подбає про надання якісного та надійного сервісу. Надійність банку є загальним визначальним фактором, тому як щодо питання грошей безпека первинна, а технології управління ними вторинні.

Варто відзначити, що на хвилі зростаючого попиту на мобільний банкінг можуть зловити попутний вітер і мобільні оператори і мікрофінансові компанії, а також платіжні системи, і власне виробники смартфонів, не кажучи про зростаючу кількість ентузіастів-розробників, які, будучи технологічними гиками, шукають бракуючі ІТ -рішення в своїх головах і здатні самі реалізувати те, що потрібно саме їм. А розумінням того, що потрібно сучасним клієнтам може похвалитися далеко не кожен банк.

З цієї статті зробимо для себе висновок, що наявність сайту у банку не робить його електронним банком і, хоча до ідеалів не так далеко, бо ми бачимо крізь туманні труднощі світло в кінці Альбіону, все ж поки в Україні немає самостійних віртуальних банків, проте активно розвиваються і обговорюються дистанційні канали обслуговування реальних банків, що вже характеризує еволюцію банківського обслуговування з хорошої точки зору.

Незважаючи на кризу, я як і раніше знаходжу Інтернет-банкінг однією з областей в банківської сфери, що найдинамічніше розвивається. У міру підвищення якості обслуговування та збільшення асортименту продуктів і послуг в дистанційних каналах онлайн-банкінг являє собою серйозний інструмент нецінової конкуренції для банків.
…

Правда України

НБУ всіма силами стримує курс долара на Міжбанку. Сьогодні це йому вдалося, курс долара залишився на колишніх рівнях 23,00/23,05 UAH/USD. Ця відносна стабільність, власне, і вплинула на курси готівкового ринку.

Курс долара в банках багато банків підтягнули вгору, але їх значення в багатьох випадках далекі від реальності. Сьогодні курс продажу долара в банках встановлювали від 23,9 гривень за долар і до 24,9. Тобто різниця досягла 1 грн. Вихопити сотню доларів у банку за курсом нижче 24,4 гривень можна тільки чекаючи клієнта, який здає валюту.

Реальний валютний ринок після різкого зльоту відкотився обірвавши тенденцію зростання. Долара пропонують від 24,00 до 24,40 гривень за один долар США, в залежності від регіону.

Курси Києва 24,00 -24,30
Курси Дніпропетровська 24,17 – 24,33
Курси Запоріжжя 24,20 – 24,35
Курси Харкова 24,15 – 24,40
Курси у Полтаві 24,20 – 24,40
Курси в Рівному 24,00 – 24,30
Курси в Одесі 24,15 – 24,25
…

Правда України

У Києві пенсіонер вісім років обманював державу, працюючи, але отримуючи при цьому високу пенсію, за цей час зловмисник ошукав державу на більш ніж 500 000 гривень. Виходить, що його пенсія перевищувала 5000 гривень.

53-річний киянин пішов на “відпочинок” за вислугою років. Оформивши пенсію, він влаштувався працювати на посаду, несумісну з одночасним отриманням пенсійного забезпечення.

Зловмисник підробив і надав до Пенсійного фонду довідку з місця роботи і одну зі сторінок трудової книжки.

“В результаті приховування юридичних відомостей чоловік протягом восьми років заволодів держкоштами на суму понад 500 000 гривень”, – кажуть у міліції.

Слідчим відділом Дніпровського РУВС розпочате кримінальне провадження відразу за двома статтями КК України: 190 (Шахрайство) і 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів). Тепер пенсіонеру загрожує до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.
…

Правда України

До кінця року Нацбанк планував довести держрезерв країни до $18 млрд. Але через відсутність антикорупційних заходів з боку прокуратури реалізувати можна тільки планку в $15 млрд. Про це заявила глава НБУ Валерія Гонтарєва на зустрічі з міжнародними підприємствами.

“До кінця року наші резерви становлять $15 млрд. Чесно скажу, наша амбітна мета була $18 млрд, але до кінця року третій транш за програмою МВФ не прийде. Це питання не до нас, а до прокурора з приводу антикорупційних заходів, і Мінфіну, який ще не звів бюджет і не затвердив податкову реформу“, – сказала вона.

Нагадаємо, Генпрокуратуру неодноразово звинувачували в тому, що вона відверто гальмує і зриває антикорупційні потуги України.

Зокрема, глава відомства Віктор Шокін відмовився виконувати пункти Плану дій з візової лібералізації, що зриває можливе скасування віз до ЄС. ГПУ заявила, що не має наміру змінювати своїх чотирьох представників у конкурсній комісії з обрання антикорупційного прокурора.
…

Правда України

Різниця між щомісячними очікуванням і нарахуванням 5% -го місцевого роздрібного податку становить 50 млн грн

Про це заявив президент Національної організації роздрібної торгівлі Юрій Бондарєв.

«В цілому, українці витрачають близько 50 млрд грн на купівлю тютюнових виробів на рік. Відповідно, 5% – це близько 2,5 млрд на рік або трохи більше 200 млн грн на місяць. Тобто, передбачається, що українці платять ці гроші зі свого гаманця і розраховують отримати їх у свої місцеві бюджети. Але ми бачимо розрахункову різницю в 50 млн грн на місяць між очікуванням і нечисленними. Природно, може виникнути риторичне питання, де ж гроші? Знову-таки можна лише відповісти, що вони загубилися по дорозі», – пояснив Бондарєв.

За його словами, причина проста – відсутність можливостей в автоматизованому контролі за виконанням положень цього закону і низька податкова дисципліна з боку деяких роздрібних підприємств.

«Мені відомо про масову появу фірм-одноденок, через які на величезні суми реалізувалися підакцизні товари, в першу чергу алкоголь і тютюнові вироби, після чого вони зникали без сплати 5% податків», – зазначає Бондарєв.

За його словами, необхідно збільшити специфічні ставки “національного акцизу” – на 70-80 копійок з пачки для сигарет, на гривню для пляшки пива і впровадити простий механізм автоматичного відрахування цієї збільшеної частини акцизного збору в регіони на підставі частки обороту роздрібної торгівлі в кожній області щодо всієї країни.

Також необхідно покласти зобов’язання з оплати збільшеного акцизного збору на виробників підакцизних товарів, як відбувається вже протягом багатьох років. Якщо подивитися на існуючі рейтинги платників податків, лідерами є тютюнові виробники. Це міжнародні компанії та їх високі місця забезпечені високим рівнем податків і, насамперед, податкової дисципліною, зазначив Бондарєв.
…

Правда України

Прокурор Генеральної прокуратури України Владислав Куценко на спільному брифінгу СБУ та ГПУ у неділю в Києві заявив, що приводом для затримання одіозного посіпаку Геннадія Корбана стали заявив від громадян про факти викрадення злочинною групою.

«Запевняю вас, що безпосередньо операція почалася не з рапортів співробітників правоохоронних органів, а все почалося після надходження заяв від громадян, які були викрадені представниками цієї злочинної зграї», – сказав Куценко.

За його словами, жодного політичного підтексту у справі затримання Корбана немає.

«Ніякої політики в затриманні Корбана немає. Це не має відношення до виборів. І прокуратура це доведе», – додав Куценко.

Він сказав, що створення злочинної організації – основна стаття, за якою затриманий Корбан, але додав: «ще багато епізодів розглядається за іншими статтями Кримінального кодексу».

Раніше у неділю адвокат Корбана Олексій Шевчук повідомив, що його підзахисному повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу, а саме «привласнення, розтрата майна», «незаконне заволодіння транспортним засобом» та «створення організованої злочинної організації».

СБУ затримала кандидата у мери Києва і лідера політичної партії «Укроп» Геннадія Корбана напередодні, 31 жовтня. СБУ та ГПУ заявили, що підозрюють його в створенні злочинного угруповання.

У партії «Блок Петра Порошенка – «Солідарність» заявили, що затримання Геннадія Корбана не пов’язане з політикою чи виборами.
…

Правда України

Сполучені Штати готові надати Україні третю лінію кредитних гарантій на мільярд доларів, але умови кредитування залишаються колишніми. Про це повідомив посол США в Україні Джеффрі Пайєтт.

“Я хотів би сказати про умови надання кредитних гарантій. Найважливішим є принцип, про який сказав прем’єр-міністр [Арсеній Яценюк]. По суті він сказав: немає реформ – немає грошей”, – процитував Яценюка посол США.

Пайетт вважає, що надання кредитів повинно служити стимулом продовжувати жорсткі реформи. “Ми дуже сподіваємося, що оголошення про надання кредитних гарантій буде свідченням підтримки, але і буде служити стимулом продовжувати жорсткий процес реформ”, – пояснив посол.

Нагадаємо, 21 жовтня президент України Петро Порошенко заявив, що після проведення місцевих виборів в Україні почнеться рішуча робота з реформування країни.

За даними липневого опитування, лише 3% українців задоволені темпом реформ у країні. При цьому 32% респондентів незадоволені занадто повільними реформами, а 12% громадян не задоволені, оскільки реформи проводяться занадто швидко. У той же час 40% вважають, що в Україні не відбувається ніяких змін.
…

Правда України

Низька явка, захмарна вартість кампанії і паростки демократії на сході – така коротка характеристика місцевих виборів, які пройшли в Україні 25 жовтня

Вони проводилися за новим законом. Вперше мерів міст з населенням понад 90 тис. обирають в два тури. Змінився також принцип наповнення місцевих рад: партії висували на виборах своїх кандидатів, а не самих себе. Хоча підсумок все одно підводився за партійною ознакою.

При цьому явка на виборах виявилася невисокою — лише 46,6 %. Особливо пасивними виявилися жителі контрольованих Україною районів Донецької області — лише третина з них прийшли на виборчі дільниці.

На підставі опитування експертів НВ склало десятку ключових підсумків цьогорічної виборчої кампанії.

Представники Опозиційного блоку (ОБ), прямого спадкоємця Партії регіонів (ПР), сподівалися зібрати багатий урожай голосів на сході та півдні країни. Однак частина потенційних виборців у них відтягнули нові політпроекти, створені їх колишніми соратниками,— партії Наш край і Відродження.

Кістяк обох цих сил складають екс-члени Партії регіонів, але першу політсилу експерти називають технічним проектом Банкової, а другу пов’язують із мільярдером Ігорем Коломойським.

Наш край і Відродження спочатку націлювалися на електорат ПР і досягли успіху. Наприклад, у Харкові Відродження отримала не тільки “свого” мера Геннадія Кернеса, але і найбільше місць у облраді.

Знизили результат ОБ на сході і півдні ще й локальні проекти екс-регіоналів. Наприклад, в Одеській міськраді більшість отримала політсила мера Геннадія Труханова Довіряй справам. Подолала 5‑відсотковий бар’єр і Українська морська партія Сергія Ківалова — ще одного колишнього соратника Віктора Януковича.

Партія регіонів померла, але справа її живе: саме колишні представники цієї політсили найчастіше фігурували у списках партій-учасниць нинішньої виборчої кампанії.

Чемпіоном за цим показником виявилася президентська Солідарність: в її рядах на вибори пішли 120 людей, які в минулому входили в команду Януковича. Для порівняння: Наш край і Відродження включили в число своїх кандидатів лише 102 і 57 екс-регіоналів відповідно.

Головною несподіванкою як для колишніх регіоналів, так і для експертів стало те, що східна частина країни виявляла більшу україноцентричність. В масове явище це не перетворилося, але процес пішов: Самопоміч львівського мера Андрія Садового та Солідарність Петра Порошенка, за даними екзитполів, набрали в середньому по 10 % голосів в таких містах, як Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Краматорськ. В Красноармійській районній раді Донецької області Блок Петра Порошенка (БПП) і зовсім отримав 41 %. При цьому на попередніх місцевих виборах у Донбасі, як нагадує соціолог Ірина Бекешкіна, у ПР було 94%. А в Луганській області — близько 90%. “Зараз там різні політичні сили. Поки вони в меншості, але вони вже є”,— констатує експерт.

Провідною політичною силою в країні залишилася Солідарність. Ця пропрезидентська партія представлена у всіх облрадах. Станом на вечір 28 жовтня вона отримала перші місця за попередніми підсумками виборів у 14 областях України та Києві. Ще в чотирьох регіонах партія показала другий результат.

Самопоміч, яка нещодавно була локальним політпроектом львівського мера Андрія Садового, вийшла за межі Західної України після парламентських виборів 2014 року. Тоді вона з високим результатом потрапила до Верховної ради, провівши 26 депутатів і сформувавши четверту за чисельністю фракцію.

Тепер дітище Садового вчинило марш-кидок і в регіони. За словами мера Львова, Самопоміч пройшла у всі ради, в які висувала кандидатів. Його команда тепер буде мати представництво не тільки на заході України і в Києві, але і, наприклад, в місцевих радах Донбасу, Запоріжжя. А в Харкові партія, за підсумками підрахунку 98,5 % голосів, отримала друге місце після Відродження.

Серйозний бій кандидати від Самопомочі дали конкурентам на виборах мерів Києва, Миколаєва та Кривого Рогу. “Самопоміч сприймається як нова партія, яка відрізняється від інших. Вона використовує незвичні засоби агітації, спирається на місцеві громадські ініціативи. Це забезпечило їй результат”,— вважає Юрій Якименко.

Місцеві вибори поставили фінансовий рекорд: за оцінками Комітету виборців України та журналістіав у гривневому еквіваленті вони виявилися затратнішими для політиків, ніж парламентська кампанія 2014 року. На агітацію в нинішньому році партії витратили не менше 2 млрд грн ($90 млн), що на 200 млн грн більше, ніж було на останніх виборах в Раду.

По відношенню до ВВП це майже в тисячу разів дорожче, ніж вибори в США, констатує Андерс Аслунд, американський економіст. Недавні парламентські вибори в Швеції, за його словами, коштували всього $12 млн, у Німеччині — $100 млн. “Україні варто наслідувати приклад Європи: вибори тут мають коштувати не більше $50 млн в цілому”,— вважає експерт.

Особливо відзначився кандидат у мери Києва Сергій Думчев і його партія Рух за реформи. За одну тільки зовнішню агітацію, за підрахунками експертів, цей новоявлений політик виклав близько 40 млн грн, а вся його кампанія обійшлася в 90-100 млн грн. Враховуючи, що результат кандидата виявився дуже низьким, ці гроші були викинуті на вітер. “30 тис. грн — приблизна ціна одного голосу за Носорога [у партійній символіці проекту Думчева використовується стилізоване зображення носорога]. Рекорд. Можна було купити виборцю по смартфону”,— підрахував Володимир Ар’єв, депутат від БПП.

Результат партії Свобода виявився несподівано високим. Після провалу на парламентських виборах 2014‑го і кількох гучних скандалів за її участю, команда Олега Тягнибока все ж знайшла друге дихання. Крім Західної України, де позиції партії традиційно сильні, вона показала непоганий результат в центрі країни і в Києві.

Навіть у Львові Свобода здивувала: її кандидат Руслан Кошулинський пройшов у другий тур виборів мера, не давши чинному градоначальнику Андрію Садовому отримати перемогу відразу.

Такий тренд експерти пояснюють тим, що у партії не було конкурентів. У Радикальної партії Олега Ляшка виборець розчарувався, особливо у великих містах. Правий сектор брати участь у виборах відмовився. Ніша праворадикальних виборців виявилася вільною.

Гнаних владою — а саме такий образ зараз експлуатує Тягнибок і Ко — в Україні, за словами Олексія Голобуцького, люблять. “Крім того, ідеологічний електорат відрізняється від електорату, який ведеться на картинку: він ходить на вибори, голосує”,— резюмує експерт. При загальній низькій явці ця особливість дала Свободі додаткові очки.

До місцевих виборів багато партій поставилися так, ніби мова йшла про парламентські перегони: претенденти роздавали виборцям обіцянки, несумісні з їх можливим майбутнім статусом. Проведення судової реформи, створення контрактної армії, зниження тарифів на енергоносії — це лише деякі приклади подібних агітаційних закликів. “Так простіше: говорити про каналізації і конкретні проблеми у нас ніхто не готовий. А ось в глобальних речах всі експерти”,— говорить Голобуцький.

Але ставка спрацювала. “Люди обрали не реальність, а мрії, на яких відмінно зіграли деякі партії”,— пояснює Ярослава Плошко.

Ці вибори аналітики називають найбільш креативними в історії України.

Якщо раніше політрекламу, за словами Олександра Смирнова, можна було охарактеризувати як “колгосп” і “облагороджений колгосп”, то місцева кампанія стала справжнім вибухом творчості. “Народження політичної сатири, представленої Носорогом Думчева, плакатно-героїчні кампанії [Борислава] Берези і [Сергія] Капліна, людяна кампанія Самопомочі – свіжі живі явища, які показують, що політика розвивається”,— говорить експерт рекламного ринку.

Він підкреслює, що мова йде не про ефективність, а лише про формат подачі. Хоча основна маса, за словами Смирнова, все одно виявилася “похмурим мейнстрімом в стилі Опоблоку”. А жартівливу кампанію кандидата в мери Києва Гаріка Корогодського він і зовсім назвав огидною. “Але в цілому країна розвивається, і це добре”,— додає експерт.

Всі опитані нами експерти зійшлися на думці: незважаючи на деякі проблеми, нинішні місцеві вибори стали набагато демократичнішими і чеснішими у порівнянні з кампанією 2010 року, що проходила в часи Віктора Януковича.

“Нинішні вибори і ті — це небо і земля”,— упевнений політолог Олексій Гарань. Він вказує, що принципово змінилася атмосфера в країні. Не було монопольного адміністративного ресурсу, який працював на якусь партію, як за часів правління Януковича і ПР. Та й правоохоронні органи разом з СБУ не грали на боці провладних кандидатів.
…

Правда України

Найбільший в Україні “ПриватБанк” недорезервований більш ніж на 1 мільярд доларів. Про це повідомив керуючий партнер інвестиційної компанії Ерік Найман з посиланням на фінансову звітність банку.

За його словами, у “Приватбанку” в третьому кварталі 2015 року підскочила частка кредитного ризику за операціями інсайдерів з 10% до 45,23%.

“Норматив – не більше 10%. Висловлю припущення, що НБУ змусив опублікувати реальні цифри”, – написав Найман на своїй сторінці в мережі.

“При цьому рівень резервів під кредити юрособам лише 7,9%. Тобто потенційно “Приватбанк” недорезервований більш ніж на 1 млрд доларів, що можна порівняти з його власним капіталом”, – повідомив експерт.

Відповідно до звітності, січень-вересень 2015 року “ПриватБанк” закінчив із чистим прибутком 89,861 млн гривень, що в 4,8 разу менше, ніж за аналогічний період 2014 (426,957 млн гривень).

“ПриватБанк” заснований в 1992 році. За даними НБУ, станом на 7 липня його найбільшими акціонерами є Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський.

Згідно з даними Нацбанку, на 1 липня 2015 року за розміром загальних активів (240,009 млрд гривень) банк є найбільшим серед 127 діючих у країні банків.
…

Правда України

Відповідно до законопроекту президента України Петра Порошенка, в Україні має бути створено мегарегулятор фінансових ринків – зокрема, небанківські фінанси, які сьогодні контролює Національна комісія регулювання ринку фінансових послуг, перепідпорядкують Національному банку України і Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Із початку жовтня парламентські комітети вже розглядають відповідний документ, а учасники ринків обговорюють свої можливі перспективи. При цьому всі опитані нами експерти сходяться на тому, що через неефективне регулювання, яке проводять сьогодні, у майбутньому цим ринкам доведеться пройти очищення, причому серйозніше, ніж те, з яким зіткнувся банківський сектор. Іронія полягає в тому, що саме небанківські фінанси могли б дати Україні так званий «довгий ресурс», який є основою сталого розвитку економік країн першого світу.

Законопроект про перепідпорядкування небанківських фінансів новим регуляторам президент Петро Порошенко зареєстрував у Верховній раді у вересні 2015 року. На фінансовому ринку через цей документ відбувається активне обговорення майбутнього небанківських фінансових посередників. Таке перепідпорядкування неминуче призведе до вичищення ринку. Адже у країні йде активна кампанія з боротьби з тіньовими фінансовими потоками.

Але якщо банки звітують перед регулятором щомісяця, а сам НБУ бачить стан справ у підопічних щодня, то страховики, кредитні спілки, НПФ, фінкомпанії та інші підконтрольні Нацкомфінпослуг структури звітують раз на квартал. «Контроль і регламенти в банків жорсткіші. Якщо для страховиків ввести вимогу показувати звітність щодня, це дуже сильно підвищить статус страхового ринку», – каже фінансовий експерт Ірина Сіренко.

Згідно з обґрунтуванням до законопроекту, на початок року у країні діяло 2087 небанківських фінансових установ. На думку ініціаторів документа, недостатня ефективність державного регулювання і велика кількість бюрократичних процедур спричиняє необґрунтоване підвищення вартості фінансових послуг для споживачів. Інший бік неефективного регулювання – низький рівень безпеки таких сервісів для кінцевих клієнтів, зокрема залученість сектору в тіньову економіку, побудова в системі фінансових пірамід.

«Зрозуміло, що фінансовий регулятор у тому стані, в якому він сьогодні перебуває, існувати не може. Оскільки він не може повною мірою виконувати свої функції. Порівняйте бюджет Нацкомфінпослуг і бюджет НБУ. У Нацбанку – 5 млрд гривень, у Нацкомфінпослуг – 30 млн гривень. Порівняйте зарплату працівників. Різниця – 5–8 разів, – каже Андрій Перетяжко. – Порівняйте можливості НБУ щодо лобіювання. За півтора року від Нацбанку зареєстровано близько 10 законопроектів, від Нацкомфінпослуг – нуль. НБУ вивів із ринку близько 40% банків. Нацкомфінпослуг не вивів нікого».

Ситуацію загострює і той факт, що виведення з ринку «поганих» страховиків, кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ сприйматимуть значно болючіше, ніж виведення проблемних банків. На ринку небанківських фінансів немає жодних інструментів гарантування платоспроможності цих установ з боку держави. Тобто разом із виходом установ українці, найімовірніше, втратять свої заощадження, вкладення і премії.

Варіантом розв’язання проблеми могло б бути створення якогось гарантійного механізму для клієнтів небанківських фінустанов на період переведення сектору під контроль мегарегулятора. Проте ринок перебуває у такому стані, що в компаній, найімовірніше, не буде можливості сформувати гарантійний фонд своїми силами. Виходом із ситуації може бути галузева порука. Наприклад, у Європі за банкрутства одного зі страховиків життя інші компанії ухвалили рішення взяти на себе зобов’язання цього гравця, щоб зберегти репутацію всього страхового сектору.

Небанківським фінансам так чи інакше доведеться пережити очищення. І питання в тому, як чиновники і самі фінансисти формуватимуть свій імідж під час виведення з ринку неплатоспроможних чи нечистоплотних учасників. Очевидно, що без такого очищення ринок навряд чи стане ефективним. Очікуваний позитивний ефект – посилення тих же НПФ, які у світі є основною для довгострокових інвестицій у реальний сектор економіки.

«Весь процес з формування мегарегулятора і перепідпорядкування небанківських фінансів пов’язаний зі стратегічним для розвитку стабільної економіки «довгим ресурсом», – зазначає колишній заступник голови Національної комісії регулювання ринків фінансових послуг та президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. За його словами, такі довгострокові фінансові накопичення у світі акумулюються недержавними пенсійними фондами та компаніями зі страхування життя. Перші в Україні де-факто не працюють. Другі – слаборозвинені.

Нагадаємо, що НПФ планують перепідпорядкувати Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. «НКЦПФР всіма силами намагається пришвидшити ухвалення необхідних законодавчих актів для того, щоб запрацював другий етап пенсійної реформи. Саме ці зміни мають 2017 року запустити розвиток НПФ, які управлятимуть приватними накопиченнями, – розповідає Forbes заступник голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тарабакін. – Чистка, яку ми сьогодні проводимо на ринку, спрямована на створення довіри до цього інструменту. Тому що без нього ми втрачаємо колосальну можливість отримувати інвестиційний ресурс, здатний запустити економіку протягом найближчих кількох років».

Разом із тим ринок – і, зокрема, страховики – з неабиякою настороженістю відноситься до очікуваних новацій. Юрій Прозоров зазначає, що страхові компанії просто не хочуть, щоб їх перепідпорядковували НБУ, оскільки бояться зачистки ринку. Тобто головним ризиком, пов’язаним із перепідпорядкуванням ринків новим регуляторам, є фільтрація учасників, яка обіцяє бути жорсткішою, ніж у банківській сфері.

Також побоювання пов’язані із сумнівами в компетентності фахівців, які проводитимуть реформу. Голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В’ячеслав Черняховський зазначає, що «НБУ навіть близько не розуміє суті діяльності страховиків. Спільні назви не означають, що банківські та страхові резерви і ризики – це одне і те ж. Ринок реорганізовувати потрібно, але коли одні й ті ж люди пишуть собі нормативку, а потім самі ж за нею регулюють ринок, це неефективно. Ні інституційно, ні професійно до мегарегулятора поки що не готові. Спочатку потрібно завершити реформу НБУ – із розподілом нагляду й емісійного центру. А потім братися за небанківські фінанси».

Наші співрозмовники говорять про відсутність в Україні достатньої кількості експертів, готових регулювати ці сегменти якісно, ефективно і прозоро. «Створення мегарегулятора зменшить адміністративні витрати, введе дієвіший контроль над небанківськими фінансами. Але немає фахівців, які є експертами з цих ринків. І як в НБУ регулюватимуть небанківські фінанси без фахівців, незрозуміло. Тому рішенням буде масове закриття учасників, що може призвести до знищення страхового та фінансового ринків», – висловлює побоювання Ростислав Кравець.

Однак проведення реформи, найімовірніше, не уникнути. «У небанківських фінансах акумульовано не так багато ресурсу, а значно більше проблем, через те що в цьому секторі не було ефективного нагляду. Після всіх потрясінь, девальвацій, економічного спаду тощо на цей ринок також чекатимуть очищення і консолідація», – резюмує член Ради НБУ Роман Шпек.
…

Правда України

Робити бізнес краще на Заході — так вирішило подружжя Анатолій та Ірина Савіни після того, як в Україну прийшла глибока економічна криза з війною на додачу. Савін — одесит, останні три роки жив і працював у Києві, займався навчанням у сфері управління проектами. З початку 2014 року ця сфера підприємництва перестала користуватися популярністю в українського споживача. “До 2014‑го все було чудово, все розвивалося, а потім “схлопнулось”,— нарікає Ірина Савіна.— Не можна ж чекати з моря погоди. У США і Європі навички управління проектами потрібні, а тут — ні”.

Поки подружжя перебралося до Львова і чекає оформлення необхідних для проживання в Польщі документів. На переїзд вони налаштовані серйозно. “Нам по 40 років, і ми не хочемо отримувати українську пенсію, якої може і не бути. Хочеться чогось прогнозованого в похилому віці”,— зізнається Савіна.

Савіни — представники середнього класу, серед якого емігрантські настрої сьогодні зростають. Але не тільки — залишають країну також люди з інших соціальних груп: біженці з Донбасу, призовники, які переховуються від мобілізації призовники, трудові мігранти.

Фактично Україна зіштовхується з новою хвилею втечі з країни, кажуть експерти. “І події на сході, і погіршення економічної ситуації, безумовно, мають вплив на рішення людей шукати кращого життя в іншому місці, зокрема за кордоном. Все це призвело до різкого збільшення міграції”,— зазначає Олександр Жолудь, аналітик.

Сьогодні кожен третій українець хотів би виїхати за кордон. А буде й більше: кількість людей, що намагаються в’їхати на територію Євросоюзу, за останній час зросла приблизно на 20-25%.

Село Ременів, що у Львівській області, виглядає типово для населених пунктів Західної України. Всупереч квітнучому тут безробіттю і на відміну від сіл сходу або навіть центру країни, тутешні місця відрізняються чистотою і респектабельністю, які впадають в очі. Будинки, за рідкісним винятком,— двох-триповерхові, з пластиковими вікнами, акуратними газонами. Подвір’я прикрашені на західний зразок, буйно квітучими вазонами і декоративними садовими фігурками.

Благополуччя? Напевно. Однак добре оплачуваної роботи тут немає. Зате є робочі руки, які невтомно трудяться за кордоном. Гастарбайтери, які регулярно надсилають гроші сім’ям, що залишилися на малій батьківщині, стали основою ременівської респектабельності.

Галина Білак з чоловіком купили тут будинок завдяки свекрусі Інні Бойцан, яка вже 15 років працює в Греції. “В Україні вона працювала вчителем. Поїхала, щоб вижити. Не було свого житла, грошей, а іноді навіть їжі. Потрібно було ставити на ноги сина”,— каже Білак.

У Греції Бойцан займалася переважно прибиранням, але її дохід зріс у рази. Якщо в Україні її зарплата в 2000‑му становила 300 грн на місяць, то зараз у Греції вона отримує до $1 тис. Завдяки роботі за кордоном Бойцан дала синові освіту, купила житло. Навіть більш, зараз вона перебудовує батьківський будинок у рідному селі на Тернопільщині, сподіваючись якось повернутися.

Ця історія звичайна для України. У пошуках кращого життя та істотного заробітку українці почали масово виїжджати за кордон ще в 1990‑х. За станом на 2012 рік, згідно з офіційною статистикою, кількість трудових мігрантів з України складала від 3 млн до 4,5 млн. З них приблизно 1,8 млн — у Росії, 1,2 млн — у країнах Євросоюзу.

Через економічну кризу останніх двох років рівень трудової міграції зріс. Наприклад, у 2014‑му в Польщі кількість дозволів на працевлаштування для українців збільшилася на 15%, в Німеччині — на 24%, у Словаччині — на 17%. Такі цифри наводить Ірина Сушко, голова громадської організації.

І це не межа. За даними опитування, що проводилося Міжнародною організацією з міграції та соціологічною компанією у цьому році, близько 3 млн українців планують знайти роботу за кордоном вже найближчим часом, а ще 34% жителів України не проти працевлаштування за кордоном, але предметно про це поки не думали.

Різко зросла частка тих, хто працює за кордоном неофіційно — з 28% від загального числа гастарбайтерів в 2011 році до 41% у 2015‑му. І ситуація буде тільки погіршуватися, прогнозують експерти. 21% потенційних трудових мігрантів зізналися, що готові прийняти сумнівні пропозиції з працевлаштування, наприклад працювати нелегально. Для порівняння: у 2011 році кількість таких людей становила всього 14%. “Це тривожна тенденція,— говорить Манфред Профазі, голова представництва МОМ в Україні.— Важкі життєві умови багатьох українців роблять їх більш схильними приймати ризиковані пропозиції з працевлаштування, погоджуватися на умови, на які вони ніколи б не пішли”.

Трудова міграція завдає Україні багато проблем, кажуть експерти. Це і розлучені сім’ї, і серйозні ризики стати жертвою торгівлі людьми, і необхідність важко працювати далеко від дому, на роботі, яка часто не відповідає кваліфікації та освіті людини. Але в той же час такі мігранти забезпечують величезні фінансові вливання в економіку України.

У 2014 році лише офіційні приватні грошові перекази в країну склали $6,5 млрд, це 4,9% ВВП країни. Головні країни-донори — США, Німеччина, Великобританія, Греція, Кіпр та Італія. РФ у порівнянні з 2013‑м серйозно втратила позиції: перекази звідти впали в три рази. Почасти тому, що багато відмовилися від роботи в країні, яка розв’язала війну в Україні. Крім того, Москва зробила жорсткішим трудове законодавство для громадян України, позбавивши їх усіх преференцій.

У 2014 році до традиційних економічних причин втечі за кордон додалися ще й політичні. Війна в Донбасі і анексія Криму спровокували стрімке зростання потоку біженців з країни. Якщо у 2011-2013 роках Україна не входила навіть до першої тридцятки прохачів притулку в країнах ЄС, то вже в 2014-му опинилася в лідерах, посівши 13‑те місце по кількості прохачів, а у другому кварталі 2015‑го і зовсім перебралася на 9‑те. Найчастіше українці просять притулку в Німеччині, Польщі, Італії, Франції та Швеції.

Згідно зі статистикою управління у справах іноземців Польщі, число самих лише офіційних прохачів статусу біженця з України з докризових часів зросло в десятки разів. Якщо за весь 2013‑й таких було всього 46 осіб, то за перші дев’ять місяців 2015‑го “набігло” вже 1.941.

Причому мова йде не тільки про біженців зі сходу. Наприклад, 9% з них визнають, що ховаються від мобілізації. Крім того, значна частина прохачів насправді зовсім не гнані війною біженці, а трудові мігранти, які намагаються використати війну в корисливих цілях. “Вони не тікають від війни, а просто хочуть легалізуватися і отримати право на роботу в багатих країнах Європи. В ЄС це добре знають, тому не поспішають давати притулок українцям”,— каже Сушко з Європи без бар’єрів.

За її словами, за підсумками 2014 року статус біженців в ЄС отримали лише 4% прохачів з України. Для порівняння: сирійці отримували притулок в 90% випадків. “Україна не відповідає ключовій вимозі — наші громадяни, зокрема переселенці з Донбасу, при бажанні могли б залишитися в Україні без ризику для життя. Адже територія, де ведуться бойові дії, займає невелику частину країни”,— пояснює експерт.

Куди охочіше притулок українцям надається в Росії. За станом на жовтень, за даними Федеральної міграційної служби РФ, тимчасовий притулок там отримали понад 400 тис. українців.

Найбільшу проблему для країни створює не стільки втеча потенційних заробітчан, скільки відтік середнього класу — освічених, креативних представників малого та середнього бізнесу, IT-сектору та інших спеціальностей, для яких кордон не перешкода для успішної роботи. Саме втрата таких людей, на думку експертів, вдарить по економіці країни та її інвестиційній привабливості найбільше. З України їх жене економічна криза, девальвація, непередбачуване бізнес-середовище та спроби влади здерти побільше з решти підприємців замість того, щоб усіляко стимулювати їхню ділову активність. Прикладом тому стали гучні обшуки, які цієї осені пройшли в офісах відразу кількох українських IT-компаній.

Уявіть, що з країни їдуть айтішники, потім фізики і хіміки, потім ті, хто взагалі може виїхати. Це в середній і довгостроковій перспективі становить загрозу не просто економіці, а взагалі національній безпеці. Тому що перспективи розвитку залежать від капіталу і робочої сили”,— говорить Олег Устенко.

Саме середній клас, на думку експерта, основний лобіст розвитку країни, оскільки реформи — це гарантія існування самого середнього класу в майбутньому. До тих пір, поки влада не забезпечить зрозумілі і прозорі правила гри в країні, тренд “витоку мізків” буде продовжуватися.

Попит на еміграцію підтверджує колишній журналіст Тимур Ворона, який у жовтні запустив сервіс, покликаний допомогти бажаючим виїхати за кордон українцям зібрати інформацію та підготувати необхідні документи. “За останні два роки багато моїх друзів або виїхали з України, або почали замислюватися про еміграцію. Ситуація складна — у нас війна і чергова погана влада, за кордоном теж, звичайно, не все гладенько, але умови м’якші, життя спокійніше і можливостей побільше,— міркує Ворона.— Я не закликаю до еміграції, але люди, які хочуть виїхати, так чи інакше зроблять це. Чому б їм не допомогти?”

Ситуація може покращитися в наступному році, припускає Жолудь. Якщо на сході не відновляться активні воєнні дії, а економіка, згідно з прогнозами Світового банку і МВФ, почне рости, міграційні настрої вщухнуть. “Відновлення економічного зростання поліпшить показники. Але, природно, поки Україна не досягне рівня розвитку порівнянного хоча б з сусідньою Польщею, міграція буде зберігатися”,— вважає експерт.

Утримати кращих громадян, Україні допоможуть і реформи, якщо вони будуть реалізовані на ділі, а не на словах.

Попри те, що від’їзд в Євросоюз вже невідворотний, у майбутньому подружжя Савіних готове повернутися в рідну Одесу, якщо бізнес-клімат покращиться. “Є надія, що все може змінитися,— говорить Савіна.— Наприклад, якщо проведуть обіцяні Міхеїлом Саакашвілі реформи,— чому б не повернутися?”
…

Правда України

За останніми даними, опублікованими Міністерством фінансів України на 31 серпня 2015 р., загальна сума державного та гарантованого державою боргу склала $70,562 млрд. З неї на гарантії припадає $12,309 млрд, безпосередньо на держборг – $58,254 млрд. У свою чергу, державний борг складається з внутрішнього ($23,239 млрд) і зовнішнього ($35,015 млрд) боргу.

Зовнішній держборг складається з декількох компонентів. Заборгованість перед міжнародними фінансовими організаціями становить $13,906. У неї не входить виділений останній транш кредиту МВФ, який йде у звітності Мінфіну окремим рядком і становить $1,724 млрд. Борг перед органами управління іноземних держав становить $1,159 млрд. У число кредиторів входять Росія, Канада, Японія , США і Німеччина. У цю цифру, очевидно, не входить заборгованість перед Росією в $ 3 млрд, отримана в грудні 2013 року. Вона, по звітності Мінфіну України, потрапляє в розділ заборгованості по цінних паперах, випущених на зовнішніх ринках, яка складала на звітну дату $18,226 млрд.

Остання цифра ще не враховує досягнуту угоду з кредиторами, яка, зокрема, передбачає списання 20% від тіла боргу, і по ідеї, фактично вже зменшена до $14,6 млрд. Однак, нагадаємо, що реструктуризація не підтримана Росією, і якщо сторони не дійдуть згоди до кінця року, їх чекають багаторічні розгляди в міжнародних судах.

У березні Рада директорів МВФ схвалила виділення кредиту $ 17,5 млрд. На проведення економічних реформ. Негайно було виділено $ 5 млрд і ще $ 1,7 млрд в серпні. До кінця року Україна розраховує отримати ще два транші по $ 1,7 млрд. кожен.

Говорячи про перспективи зіскочити з «кредитної голки», ставка робиться на те, що комплекс структурних і інституційних реформ, підтриманий МВФ, в перспективі повинен призвести до відновлення й росту економіки. При досягненні стійкого зростання можна прийти до первинного профіциту бюджету, що перевищує обслуговування боргу. Тільки в цьому випадку можна буде говорити, що країна розраховується за боргами, а не будує боргову піраміду.

Терміни, коли це вдасться досягти, прогнозувати складно, але йдеться не про кілька років, а про мінімум одне-два десятиліття.
…

Правда України

Старший син голови Національного банку України (НБУ) Валерії Гонтарєвої Антон вивів всі гроші зі свого рахунку в “Дельта Банку” в лютому 2015 року – перед визнанням фінустанови неплатоспроможною. Про це на своїй сторінці у мережі повідомив журналіст Олександр Дубинський.

Сама Валерія Гонтарєва раніше в інтерв’ю виданню повідомила, що Антон Гонтарев поклав на річний депозит у “Дельту” 800 тис. грн, проте незабаром банк був визнаний неплатоспроможним, тому забрати свої гроші син голови НБУ вже не зміг. За словами Гонаревої, Фонд гарантування вкладів фізосіб повинен був виплатити її синові 200 тис. грн, а “решта пропаде”.

“Згідно з наявними у мене документам, син Гонтаревої всі гроші зі свого рахунку в Дельта Банку вивів у лютому 2015 року. На момент введення тимчасової адміністрації на рахунку Антона Гонтарєва залишок був всього близько 2 тис. грн”, – заперечує Дубинський і публікує фотографії документів.

Також, за даними Дубинського, дружина Антона Гонтарєва вивела імовірно 12,5 млн грн з “Дельта Банку”.

Нагадаємо, НБУ визнав “Дельта Банк” неплатоспроможним 2 березня 2015. Після цього в банк була введена тимчасова адміністрація. 5 жовтня Нацбанк прийняв рішення відкликати банківську ліцензію та ліквідувати “Дельта Банк”.
…

Правда України

Проект податкової реформи, розроблений депутатами Верховної Ради без участі Мінфіну, зареєстрований у парламенті. Законопроект №3357 поступив в Раду 26 жовтня.

Документ розроблявся в парламентському комітеті з питань податкової та митної політики під керівництвом голови цього комітету, нардепа від БПП Ніни Южаніної.

Як повідомила Южаніна кілька днів тому, на зустрічі з нею постпред Міжнародного валютного фонду Жером Ваше пригрозив, що МВФ зупинить кредитну програму, якщо депутатський проект податкової реформи буде зареєстрований у Раді.

Проект передбачає зниження податку на доходи фізичних осіб до 10%, податку на додану вартість – до 15%, єдиного соціального внеску – до 20%, а також перехід до податку на розподілений прибуток за ставкою 15%.

Уряд має намір наполягати на прийнятті за основу менш радикальної концепції Мінфіну. Урядова версія, згідно презентації, припускає встановити більшість ставок на рівні 20%.

Міністр Наталія Яресько минулого тижня дала велику прес-конференцію, на якій заявила, що її пропозиція передбачає зниження надходжень до держбюджету на 60 млрд гривень, тоді як альтернативні проекти передбачають зниження на 150-200 млрд гривень. Яресько також заявила, що Україні пора перестати придумувати якусь “свою” податкову реформу і почати робити те, що пропонує Міжнародний валютний фонд.

Національна рада реформ при президенті ще навесні 2015 створила цільову групу “Податкова реформа” на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько. Передбачалося, що реформа буде проголосована на початку осені, що дозволить запустити її з початку 2016 і побудувати на ній новий бюджет.

Однак підготувати єдиний узгоджений документ не вдалося. У результаті на Нацраді реформ при Президентові на початку вересня було представлено декілька варіантів концепції та прийнято рішення створити робочу групу з доопрацювання концепції податкової реформи. Ця група повинна була розробити єдину концепцію податкової реформи до кінця вересня, проте зробити це не вдалося.
…

Правда України

Вкладники банку «Фінансова ініціатива» не можуть отримати свої гроші через заборону ліквідації установи. Це рішення прийняв суд за позовом компанії, яка навіть не є інвестором банку. Юристи кажуть, що вкладники не можуть оскаржити цю «паузу», але сподіваються, що заборона на ліквідацію не буде довгою.

38 тисяч вкладників неплатоспроможного банку «Фінансова ініціатива» не можуть отримати назад свої депозити через судову заборону на ліквідацію банку. Про це повідомив Фонд гарантування вкладів фізосіб. Ще 15 жовтня Господарський суд Києва заборонив ліквідацію неплатоспроможного банку «Фінансова ініціатива», що належить бізнесменові Олегу Бахматюку. Визначення було прийнято за позовом кіпрської компанії Perusta Constructions Ltd.

Ця компанія навіть не була інвестором «Фінансової ініціативи», а лише подала документи на участь у конкурсі. ФГВФО і Нацбанк вивчили подані документи і відхилили заявку. Ображений інвестор пішов до суду, який прийняв рішення всупереч ст. 67 Цивільного процесуального кодексу. Ця стаття не допускає забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є ФГВФО, шляхом заборони йому вчиняти певні дії. «Даним визначенням суд заборонив Фонду гарантування вкладів діяти в рамках власних повноважень», – зазначає радник юрфірми Дмитро Абраменко.

ФГВФО виплачує депозити вкладникам неплатоспроможних банків під час роботи тимчасової адміністрації, а потім – під час ліквідації. Повноваження тимчасової адміністрації завершилися у «Фінансовій ініціативі» 23 жовтня і не можуть бути продовжені. А почати ліквідацію неможливо через судову заборону. Банк завис «у повітрі».

ФГВФО вже подав апеляцію, але поки заборону на ліквідацію не скасовано. Крім того, Фонд звернувся до суду з проханням роз’яснити, яким чином йому слід виконувати це рішення. «У законодавстві передбачено, що неплатоспроможний банк може бути у стадії тимчасової адміністрації або, після її завершення, – ліквідації. У законах немає проміжного статусу», – наголошує директор юрдепартаменту ФГВФО Віктор Новіков.

Відповідно до закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», Фонд зобов’язаний запропонувати НБУ ліквідувати банк у разі закінчення дії в ньому тимчасової адміністрації або невиконання плану врегулювання. Крім того, Фонд зобов’язаний оголосити про початок виплат вкладів не пізніше семи днів після відкликання в банку ліцензії. Примітно, що в судовому визначенні за позовом Perusta Constructions Ltd. йдеться, що воно не порушує інтереси осіб, які не є учасниками цього судового розгляду. Однак тепер 38 тисяч чоловік, яким Фонд має виплатити 1,94 млрд грн, не можуть отримати компенсацію.

Ця заборона показала, що будь-яка особа, навіть не будучи інвестором неплатоспроможного банку, може заморозити його ліквідацію, а отже, і виплату гарантованої державою компенсації фізособам – на суму до 200 тис. грн. Ні Фонд, ні НБУ не кажуть, хто стоїть за Perusta Constructions Ltd. Вкладники «Фінансової ініціативи», які не можуть отримати свої вклади, висловлюють різні припущення: від того, що за компанією стоїть Олег Бахматюк, до того, що за нею стоїть «економний» Фонд.

Юристи кажуть, що постраждалі вкладники не зможуть звернутися до суду і оскаржити заборону на ліквідацію банку. «Незважаючи на той факт, що наслідком такого визначення є затримка виплат вкладів фізичним особам, вони не вправі оскаржити таке визначення, оскільки затягування – це наслідок заборони на ліквідацію і безпосередньо їхні права не порушує, не кажучи вже про суб’єктний склад учасників господарського процесу, – роз’яснює Дмитро Абраменко. – Щодо можливості такого блокування за позовами від «юросіб з вулиці», то це скоріше неможливо, ніж імовірно. Незважаючи на безліч спірних моментів (наприклад, підвідомчість такого спору господарському суду), ми припускаємо, що якась правова конструкція в даному спорі все ж таки присутня (кваліфікований інвестор, пропозиція викупу та ін.)».

Але в будь-якому випадку заборона на ліквідацію банку не може бути вічною. «Йдеться про забезпечувальні заходи, тобто коли заборона на ліквідацію банку зроблена в рамках забезпечення позову на підставі ухвали суду і до розгляду спору по суті. Сподіваюся, апеляція знайде в собі сили скасувати ці заходи для забезпечення позову або ж суд першої інстанції сам їх скасує, не чекаючи вказівок «старших» товаришів. Ситуація не триватиме довго. У цьому не зацікавлений ніхто», – розповідає партнер адвокатського об’єднання Юлія Курило.
…

Правда України

Ринок нових автомобілів в країні переживає далеко не найкращі часи: трохи більше чотирьох тисяч проданих у вересні нових машин – відверто маленька цифра. На жаль, падіння купівельної спроможності у багатьох відсунуло реалізацію мрії про покупку автомобіля в автосалоні на невизначений термін. А їздити хочеться, не кажучи вже про те, що для деяких автомобіль – засіб заробітку. Оцінивши свої скромні накопичення, багато хто замислюється про придбання машини на вторинному ринку.

Купівля автомобіля з пробігом – непросте, а часом і ризиковане завдання, багато в чому нагадує лотерею: можна отримати відмінний екземпляр з невеликим пробігом, а можна відновлений після серйозної аварії або “мільйонник” після багаторічної роботи в таксі. Найгірший варіант – і зовсім викрадений автомобіль. Як цього уникнути? Єдиний спосіб – ретельна і всебічна перевірка автомобіля перед покупкою. Хоча ні, є ще один: ні в якому разі не беріть з собою гроші на перший огляд автомобіля за оголошенням або при відвідуванні авторинку. Це дозволить не приймати недостатньо обміркованих рішень під впливом ейфорії від поїздки з вітерцем.

Покупцеві в першу чергу потрібно звертати увагу не тільки на документи, а й на “зовнішність” авто, не соромлячись заглядати під днище, перевіряти рідини, лакофарбове покриття та інші деталі.

Починати знайомство з автомобілем найкраще з документів. Це значно економить час, оскільки немає сенсу довго вивчати стан авто і тим більше їхати на діагностику, якщо з паперами щось не так.

Зверніть увагу, чи немає у свідоцтві про реєстрацію автомобіля позначки про кредит, а якщо є – переконайтеся в наявності у продавця довідки про його погашення. Поцікавтеся, як довго у продавця цей автомобіль. Добре, якщо перед вами його перший власник – у багатьох випадках це кращий варіант покупки. Якщо ж продавець сам недавно став володарем цієї машини – насторожитеся.

Найчастіше від нещодавно придбаного авто намагаються позбавитися перекупники (про них – трохи пізніше). Або ж автомобіль виявився проблемним – наприклад, був в аварії або постійно потребує ремонту. Звичайно ж, бувають обставини, коли людині раптово потрібні гроші, і йому доводиться розлучатися з недавньою покупкою, але в цьому випадку він точно не відмовиться від ретельної діагностики на СТО.

Про оформлення покупки логічніше було б згадати вже наприкінці, якби не одне “але” – краще обговорити це з продавцем відразу. Вкрай не рекомендуємо купувати автомобіль за дорученням, адже її можна в будь-який момент анулювати, після чого заявити про викрадення. Потрібно однозначно наполягати на повному переоформленні авто з дотриманням всіх норм законодавства, а якщо продавець відмовляється – подальше знайомство з ним і автомобілем не має сенсу. Якщо ж все гаразд, можна починати огляд.

Кузов: дивіться на фарбу і днище. Це найдорожча частина авто, тому починати огляд потрібно саме з неї. Зверніть увагу на стан лакофарбового покриття, його однотонність. Ознаки локального перефарбовування нестрашні, оскільки, швидше за все, говорять про незначні пошкодження, які власник не особливо намагається приховати. Набагато більше питань, якщо автомобіль перефарбовувався цілком, особливо коли мова йде про 3-5-річний екземпляр: швидше за все, це зроблено для приховування серйозних дефектів.

Також необхідно приділити увагу зазорам: їх нерівномірність говорить про можливі проблеми з геометрією кузова, що виникли через ДТП.

Наступний етап – огляд на предмет корозії. Її найпоширеніші місця знаходяться під гумовими ущільнювачами, килимками салону і багажника, в колісних арках і порогах. Під час візиту на СТО – а він обов’язковий перед остаточним ухваленням рішення про покупку – потрібно уважно перевірити днище. Причому більше іржі повинна насторожити свіжа антикорозійна обробка: вона, швидше за все, приховує серйозні вади. Заодно уважно огляньте двигун, трансмісію і гальмівні супорти: ніде не повинно бути ознак течі масла і гальмівної рідини.

Після зовнішнього огляду можна познайомитися з салоном. Але перш варто почергово відкрити і закрити всі двері, капот і багажник: всі ці дії повинні проводитися приблизно з однаковим зусиллям. У салоні повинно бути чисто і затишно, всі органи управління, прилади та індикатори – бути на своїх місцях і працювати. Наявність явно нештатних перемикачів, індикаторів, а тим більше запобіжників говорить про втручання в електропроводку. Як це буде потім працювати і де у разі несправності шукати схему внесених нововведень, невідомо.

Отже, якщо автомобіль зовні вас ніби як влаштував, прийшла пора його завести. Але перш відкрийте капот і озирніться: двигун і підкапотний простір повинні бути чистими. У той же час якщо все занадто блищить – значить, двигун мили перед самим продажем. Отже, потрібно заглянути під капот і після тестової поїздки: вона може показати приховані мийкою патьоки масла або тосола. Всі шланги, трубки і патрубки повинні бути без тріщин і слідів ремонту (склеєних, латок, скотча, ізоляційної стрічки і так далі). Рівні всіх рідин повинні бути в нормі, а самі рідини – чистими, потрібних кольорів і без механічних частинок.

Сучасний двигун заводиться з півоберта при будь-якій температурі і повинен з перших секунд працювати рівномірно, без “троїння” і плаваючих оборотів (вони можуть лише зменшуватися в міру прогріву). Якщо автомобіль “смикається”, значить, двигун потребує ремонту, і аргументи в дусі “він ще не прогрівся” можна сміливо ігнорувати.

Під час тестової поїздки зверніть увагу на те, як машина слухається газу і гальм, наскільки чітко і без проблем включаються всі передачі. Прислухайтеся: чи нічого не скрипить і не стукає, особливо при повністю вивернутому кермі. Автомобіль повинен впевнено тримати обраний напрям. Якщо його веде вбік – значить, є проблеми в ходової або, що ще гірше, в геометрії кузова. При цьому менше слухайте продавця: звичайно, він спробує переконати вас, що досить зробити недорогий розвал-сходження, навіть якщо справа в “поведених” лонжеронах.

І навіть у тому випадку, якщо за результатами всього перерахованого ви вже готові діставати гаманець – не поспішайте. Обов’язково відвідайте станцію техобслуговування для повної діагностики: її вартість – ніщо в порівнянні з ціною можливих проблем, а тим більше з безпекою на дорозі.

Перекупник – досить малоприбуткова професія, якщо діяти в ній виключно чесними методами. Тому від кришталевої щирості ця публіка страждає рідко. В основному їх робота полягає в тому, щоб знайти автомобіль подешевше – наприклад, після аварії, привести його в товарний вигляд і продати подорожче.

Зрозуміло, приведення в товарний вигляд полягає, насамперед, у роботі над зовнішнім виглядом і маскуванню недоліків. Що ж стосується технічного стану, то тут вся робота полягає в тому, щоб змусити автомобіль проїхати без проблем кілька сотень кілометрів. У кращому випадку для цього використовуються найдешевші запчастини, в гіршому – хімічні речовини для підняття компресії, усунення течі в радіаторі і маскування інших можливих несправностей. Цих речовин у продажу безліч, ось тільки призначені вони лише для того, щоб дати автомобілю доїхати до найближчої СТО. Про методи кузовних і малярних робіт для усунення (а швидше – маскування) ознак аварій або корозії можна писати книги.

Але підсумок у цього завжди один: покупець отримує ідеальний зовні автомобіль. Він відмінно заводиться, в ньому нічого не стукає, не скрипить. У кращому випадку через пару місяців власник стикається з масою неприємностей і в підсумку знаходить грамотного автомайстра, який розповідає йому справжній стан його покупки. Продавця, зрозуміло, давно й слід зник.

Чи можна уникнути подібної ситуації? Так, і зробити це зовсім нескладно: ніколи не купувати автомобілі у перекупників. Але як же їх розпізнати? І знову ніяких складнощів – досить звернути увагу на документи. Характерна ознака перекупника: генеральна довіреність, виписана на нього зовсім недавно, звичайно всього пару місяців тому – рівно стільки, скільки необхідно, щоб “подшаманить” машину. Зрозуміло, вам негайно видадуть заздалегідь заготовлену історію про те, що авто купили по “генералці”, щоб заощадити на реєстрації. А тут раптом раптово знадобилися гроші, інакше він ні за що на світі не продавав би такий чудовий автомобіль. Зрозуміло, за таких обставин потрібно негайно відмовитися не тільки від покупки, але і від подальшого спілкування з таким продавцем. Вони вміють переконувати і за роки своєї діяльності навчилися непогано розбиратися в людях, використовуючи їх азарт і бажання скоріше опинитися за кермом давно бажаного авто.

Пробіг автомобіля безпосередньо впливає на його ціну. Тому знаходиться чимало охочих перед продажем злегка його підкоригувати, тим більше що це не представляє ніяких складнощів. І неважливо, який лічильник установлений в автомобілі, механічний або електронний.

Як дізнатися істинний пробіг автомобіля? Якщо машина відносно свіжа, можна попросити сервісну книжку, вивчити інформацію про планові техогляди. Навіть якщо після закінчення гарантійного терміну автомобіль обслуговувався не так на офіційному сервісі, по тимчасових інтервалах наявних ТО можна приблизно зрозуміти середньорічний пробіг.

Іноді зловити продавця на обмані можна з його ж мови. Наприклад, якщо він починає розповідати, як ретельно доглядав за автомобілем, підкріплюючи свої слова списком замінених запчастин. Нескладне порівняння планового ресурсу тих чи інших деталей із заявленим пробігом може викликати справедливі сумніви в дусі “а навіщо міняти або перебирати коробку передач при пробігу в 20 000?”. Правда, для цього потрібні досить глибокі знання.

Пробіг автомобіля, вказаний на його одометрі, – не показник, якщо він не підкріплений більш вагомими аргументами. Такими, як вже згадана сервісна книжка, стан салону, але краще – ретельна діагностика автомобіля професіоналами. Причому знайденими вами, а не продавцем.

Автомобіль після декількох років роботи в таксі – частий гість на авторинках або віртуальних майданчиках продажу. Зазвичай його представляють як машину не старше трьох-п’яти років з пробігом відповідником “середньостатистичним” 15-20 тис. км на рік. Насправді ж пробіг таксиста в столиці, приміром, може становити 100-150 тисяч щорічно, і в підсумку новому власнику дістається екземпляр після жорсткої експлуатації у важких міських умовах з нескінченними пробками, постійної поспіхом і дешевим паливом. Скільки такий автомобіль проживе до капітального ремонту, не знає ніхто. Зрозуміло, віддавати гроші за подібний металобрухт не хочеться, так що краще дізнатися, як його розпізнати.

Перш за все, автомобіль-візник видає салон. Адже навіть ретельне прибирання та хімчистка не можуть замаскувати знос сидінь, дверних карт, ременів безпеки та інших елементів інтер’єру. Якщо стан салону явно не відповідає заявленим кільком десяткам тисяч пробігу – краще відразу відмовитися від покупки, не слухаючи аргументів продавця. Ще один момент, який нерідко видає колишнє таксі – його дах. При уважному огляді можна виявити прямокутна ділянка, де фарба не так вигоріла на сонці – те саме, де стояли “шашечки”. Його, звичайно, будуть ретельно маскувати, але повністю це можна зробити, лише перефарбувавши дах. До речі, якщо вона таки повністю перефарбована, це теж недвозначний натяк для вас.

Отже, вибір зроблений – тепер потрібно не забути про формальності. Перш ніж укладати з продавцем договір купівлі-продажу, не полінуйтеся перевірити, чи не значиться авто в угоні, під арештом або в заставі – це можна зробити в найближчому МРЕВ або в компанії, що надає таку послугу, причому нерідко паралельно з оформленням купівлі-продажу.

Тепер залишилося поставити автомобіль на облік, оформити страховку і насолоджуватися покупкою.
…

Правда України

В Одеській області співробітники Держприкордонслужби у взаємодії з прокуратурою, МВС і Державною службою фіскальної викрили підпільне підприємство з виробництва підробленої продукції відомих світових брендів.

“Під час обшуку приміщення спільна група виявила підпільне “підприємство” з виробництва одягу з обладнаними 47 швейними робочими місцями. Також під час проведення оперативної роботи була знайдена готова продукція, зокрема годинники, гаманці, сумки, біжутерія, марки Gepur і відомих брендів Adidas, Dolce&Gabbana, Louis Vuitton, Gucci, Nike, Lamborghini”, — повідомила прес-служба Державної прикордонної служби України в четвер.

Крім того, як повідомляється, було виявлено понад 1 тис. штук пропіленових мішків і обладнаний “Інтернет магазин” для продажу товару. У цьому підпільному цеху працювали 30 громадян України.

“Документів, які би підтверджували право виробництва брендових марок одягу, не було. В даний час тривають заходи з документування протиправної діяльності. Контрафактну продукцію вилучено, встановлюється її точна кількість. Зразки продукції будуть спрямовані офіційним представникам вилучених торгових марок для експертизи, з метою підтвердження незаконного походження товарів і оцінки завданого збитку”, — сказано в повідомленні.

Загалом, з липня цього року правоохоронними органами в Одеській області було виявлено 8 таких підпільних виробництв.
…

Правда України