Відсутність судової реформи залишається однією з головних перешкод для покращення бізнес-клімату в Україні

sudova-reforma

Влада «годує» дерегуляцією український бізнес вже не один рік. Ще в квітні 2014-го парламент проголосував за законопроект, який одним махом скасував 113 дозвільних процедур, а також документів, які перешкоджали роботі підприємців і компаній. У лютому-березні 2015-го Верховна Рада знову повернулася до питання дерегуляції і прийняла ще два законопроекти. Завдяки їм бізнес позбувся 38 видів сертифікатів, ліцензій, дозволів. Крім того, на початку листопада депутати в першому читанні проголосували за кілька законопроектів, покликаних спростити митні процедури, скасувати ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів і обмежити права перевіряльників бізнес-осіб.

Усе вище перелічене звучить, звісно, як грандіозне досягнення влади. До того ж у Кабміні з великою гордістю говорять про те, що в нещодавно опублікованому рейтингу Doing Business Україна піднялася на чотири позиції, до 83-го місця. Але єдині здобутки – це спрощення реєстрації підприємств і власності, а також покращення умов підключення до електромереж. Разом з тим відмічено погіршення позицій у частині отримання дозволів на будівництво, у сфері захисту прав міноритарних акціонерів і, очікувано, – в оподаткуванні та отриманні кредитів.

«Найбільший регрес – у юридичному забезпеченні виконання контрактних зобов’язань, у тому числі й у рамках судових розглядів. Цей останній пункт відображає проблеми України в реалізації практично нерозпочатої судової реформи, яка залишається однією з головних перешкод для покращення бізнес-клімату в країні», – зазначає аналітик Bank Андрій Приходько.

Семимильні кроки назустріч бізнесу далеко не такі ефективні на практиці, якими вони здаються на папері. І це аж ніяк не домисли, а реальний досвід підприємців, які продовжують стикатися зі значним регуляторним тиском і казуїстикою чинного законодавства.

Основна проблема – збільшення кількості перевірок практично у всіх сферах. «Бізнес і досі відчуває тиск з боку перевіряючих органів. І часом правоту доводиться виборювати тільки в суді, а це відволікає людські та часові ресурси», – пояснює Ігор Краса.

Найбільш відчутно інтерес виріс з боку чиновників, які так чи інакше причетні до наповнення бюджету. У першу чергу мова йде про митну та фіскальну служби. «З нового досвіду – нюанси з ввезення устаткування, митні індикативи. Призначати індикативну вартість – прерогатива митників, при цьому вилка цін величезна. І далі за цією індикативною вартістю нараховуються податки; в такій ситуації складно говорити про те, що рішення держслужбовців не впливають на наш бізнес», – зазначає директор з маркетингу Андрій Євдокимов.

До податківців взагалі купа претензій, починаючи з процедур подання звітності, які все ще залишаються благодатним ґрунтом для корупції. «Один зі способів тиску – розрив в односторонньому порядку договору електронної звітності. За будь-якого приводу, а частіше без нього, податкова зупиняє дію договору, і підприємство не може ні зареєструвати податкові накладні, ні подати декларацію», – підкреслює засновник маркетплейсу Олександр Тен.

Гірше – тільки нескінченні парафії фіскалів. Хоча формально до 2017 року встановлено обмеження на перевірки бізнесу з оборотом до 20 млн гривень, ДФС це не лякає. Вона знаходить способи потрусити підприємців. Наприклад, покопатися в їхніх гріхах, допущених ще в 2012-2013 роках, або вимагати дозвільну документацію на той чи інший вид діяльності, звіряти суми в рамках податкового компромісу.

«Поки Міністерство фінансів зайнято реструктуризацією зовнішнього боргу, податкове відомство замість скорочення державного регулювання винаходить його нові способи. Яскравий приклад 2015-го – система електронного адміністрування ПДВ, яку посеред року було переведено, по суті, в ручне управління. Від’ємне значення ПДВ щодо розрахунків з бюджетом зникло з системи, а потім з’явилося через якийсь час і далеко не в усіх платників податків», – констатує керуючий партнер міжнародної аудиторської компанії Дмитро Сушко.

Тільки IT-ринок, як повідомив нещодавно перший заступник голови ДФС Сергій Білан, крім облав з боку правоохоронців, пережив з початку цього року майже 187 податкових перевірок. І це лише мізерна частина економіки. Що вже говорити про більші, бюджетоутворюючі галузі, орієнтовані на експорт.

Добре пам’ятають про бізнес й ті держструктури, які завжди відрізнялися хронічним крохоборством. Санітарно-епідеміологічна, пожежна, фітосанітарна і ветеринарна служби – всі ці відомства не втомлюються вставляти палиці в колеса.

«Ми постачаємо свіжі фрукти й овочі, і магазини при прийманні товару вимагають від нас цілий перелік документів. Чи потрібен цей ланцюжок зайвого витрачання зусиль нам, мережі, споживачеві? Не впевнений. Чи можна його якось оптимізувати з точки зору скорочення тимчасових витрат? Можна, якщо дуже захотіти», – коментує директор компанії Олександр Бродський.

«СЕС продовжує писати нам листи про необхідність купувати послуги із цькування щурів у певних організацій. Відбиваємося. Пожежники закидають постійними повідомленнями про перевірки, вимогами застрахувати добровільну дружину, виконати всі нездійсненні правила. Від них відбитися важче: подають до судів, приходять опечатувати, тому іноді доводиться платити, щоб відстали на півроку», – розповідає приватний підприємець Павло Себастьянович.

Ще більше проблем у компаній, які займаються нерухомістю, зовнішньоекономічною діяльністю, виробництвом. На них тиснуть не тільки фіскали, а й непідйомна структура Державної архітектурно-будівельної інспекції, їх душать норми валютного регулювання, стандартизації та сертифікації.

Хоча позитивні зміни для бізнесу тьмяніють на тлі інших проблем, ігнорувати їх не можна. «Успішно запущено сервіси єдиного вікна, електронного подання документів, відкриті списки», – перераховує директор сувенірної фабрики Максим Рудницький.

Один за одним відкриваються різноманітні державні реєстри, які позбавляють необхідності штовхатися по кабінетах чиновників, дозволяють отримувати різні довідки та виписки в режимі онлайн.

«Застосування екстериторіального принципу при реєстрації нерухомості та юридичних осіб зменшило черги. А деякі документи від державних органів можна отримати в електронному вигляді за лічені хвилини», – наводить приклад партнер адвокатської фірми Дмитро Овсій. Тільки от більшість цих процедур системно на бізнес не впливають і стосуються його епізодично. У той час як більш суттєві проблеми залишаються невирішеними. «Процедура ліквідації як була складною, так і залишилася. Зареєструвати компанію вдається за три дні, а ліквідувати можна роками», – констатує керуючий партнер консалтингової компанії Олена Пєшкова.

Втім, в уряду ще є невеликий часовий зазор. І багато чого залежить від податкової реформи, успішність якої жорстко зав’язана на дерегуляції. Крім того, спрощення умов для ведення бізнесу вже не перший рік вимагає МВФ. Але одна справа – показувати гарні цифри, і зовсім інша – реальні зміни. На жаль, з другим у реформаторів поки що проблеми.

Правда України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Тренди 2016 року: ріст мобільного шопінгу, покупки з будь-якого гаджета і автоматизація продажів

ishoping

Ріст і поширення мобільного шопінгу, покупки з будь-якого гаджета і в будь-якій точці світу, автоматизація продажів – ці та інші тренди наступного року накриють світовий ринок електронної комерції (e-commerce). Україна не стане винятком, але тут будуть і свої локальні особливості, такі як акцент на товари місцевих виробників.

Більше третини людства зараз вже має доступ до Інтернету. І майже половина інтернет-користувачів, 1,1 млрд людей, роблять покупки в мережі.

Як стверджують експерти глобальної організації EFoundation, в найближчий рік інтерес до онлайн-шопінгу буде тільки рости. За підсумками цього року обсяг продажів може збільшитися з 1,94 трлн доларів до 2,25 трлн доларів. Найкраще торгівля йде в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, на який доводиться близько 40% глобальних інтернет-продажів. Один лише Китай продає через інтернет більш ніж на 500 млрд доларів в рік. Європа і Північна Америка також входять в трійку найбільших регіонів для електронної комерції, на них припадає 29% і 26% світових продажів в цьому сегменті, відповідно.

Східна Європа – “відсталий” за глобальними мірками регіон. На Україну, Румунію, Молдову, Білорусь, Болгарію і європейську частину Росії припадає всього 1,26% інтернет-продажів у світі або 24,6 млрд євро виручки. Причому, понад 80% цієї суми дає Росія. Україна – другий за величиною ринок в регіоні з об’ємом 2,2 млрд євро, якщо вірити даним EFoundation. Частка електронної комерції у ВВП країни становить 2,3%. По цьому показнику ми в регіоні лідируємо.

Втім, українські аналітики дають більш скромні оцінки. За даними УАДМ, в 2014 році внутрішній ринок e-commerce впав на 20% – з 2 млрд доларів до 1,6 млрд доларів. В цьому році експерти асоціації очікують падіння ще на 45%.

Валентин Калашник зазначив, що економічна ситуація в Україні сприяє зниженню імпорту та збільшення можливостей для українських підприємців. Відповідно, з’являється більше українських моно – і мультибрендових майданчиків і супермаркетів. Особливо в сегменті fashion (продаж одягу та взуття).

Щоб не втратити збіднілого покупця, великі шопінг-клуби також намагаються налагоджувати співпрацю з місцевими виробниками і запускати власні бренди. Співзасновник шопінг-клубу Роман Онищенко розповів, що зараз шукає виробників, які зможуть забезпечити пошиття і виробництво одягу під власними брендами клубу.

“Не можу сказати точно, що це будуть за бренди, але ми однозначно будемо йти цим шляхом”, – повідомив він.

За оцінками Онищенко, українські бренди зараз становлять близько 10% інтернет-продажу одягу, взуття та аксесуарів, решта – імпорт. При цьому продажі деяких місцевих виробників на 100% забезпечуються завдяки шопінг-клубів. Майданчиків, де були б зібрані всі українські бренди одягу, взуття та аксесуарів, поки немає. Але, за оцінками директора з маркетингу Юлії Шилової, таких брендів близько 3 тис.

Українські виробники мало працюють над брендом, і це одна з головних проблем, додала директор по закупкам Катерина Коптєва. Крім того, є проблеми з ціноутворенням. Часто націнка становить лише 10%, тому з такою маржею шопінг-клуб фізично не зможе надати кінцевому споживачу знижку в 50%. У наступному році, на думку Коптевої, українським виробникам варто звернути увагу на ці проблеми.

“Дизайн, ціноутворення, правильне позиціонування – і все у нас буде добре, продажу підуть ще краще”, – вважає Коптєва.

У наступному році частка українських товарів в інтернет-ритейлі збільшиться. Разом з тим, як вважає Валентин Калашник, ідея позиціонувати магазин, як пропонує виключно українські товари, непродуктивна.

“Звичайно, це виглядає красиво і патріотично, але глобально споживач буде шукати можливості задоволення своїх потреб, а не концентруватися на країну-виробника товару”, – підкреслив він.

За прогнозами Юлії Шилової, в наступному році посилить свої позиції на українському ринку найбільший китайський інтернет-магазин AE. Такої ж думки дотримується і Дмитро Лисицький.

“AE стане безумовним лідером в сфері e-commerce в Україні в наступному році”, – заявив він. В першу чергу, аудиторією ресурсу стануть покупці з низьким бюджетом.

Як заявив британський маркетолог Патрік Меллвилл, універсального засобу для виходу з кризи не існує. Мелвілл приїхав до Києва, щоб виступити на конференції B2B Форум, і дати українським інтернет-магазинах кілька порад. Він вважає, що майданчикам, які захочуть наростити продажі, доведеться активно слідувати глобальних трендів, у владі яких Україна, як і інші країни, виявиться в 2016 році.

Трендом номер один, як і в попередні п’ять років, залишиться мобільність. Ріст і поширення мобільних пристроїв призведе до того, що смартфон стане головною “вітриною” для інтернет-магазинів. Навіть якщо людина не здійснює покупку зі смартфона, він все одно шукає інформацію або читає відгуки про товар з мобільного. Статистика говорить про те, що в Україні вже 23% інтернет-користувачів шукають інформацію про передбачувану покупці з мобільного і 18% використовують планшет.

“Смартфон – це те, що завжди з тобою. Ще 10 років тому стало ясно, що продажі почнуть іти в мобільні пристрої. Але цей тренд триває й досі”, – зазначив Патрік Мелвілл.

Часи, коли інтернет-користувачі робили покупки тільки зі стаціонарного комп’ютера, давно пройшли. Зараз чоловік шукає товар на смартфоні по дорозі на роботу, вивчає його характеристики і відгуки про нього на робочому комп’ютері, а оформляє замовлення і оплачує його ввечері вдома з планшета. Доступ до покупок з будь-якого пристрою, так званий crossdevice, – ще один з трендів попередніх років, який посилиться в наступному році. Це означає, що інтернет-магазинам доведеться серйозніше поставитися до адаптації своїх сайтів під різні пристрої і передбачити зручні способи оплати покупки.

Ще одним важливим завданням для інтернет-продавців стане автоматизація маркетингу. Від перенесення знижкових карт в смартфони клієнтів до автоматичного підбору рекомендацій по товарах на основі попередніх покупок.

“І, звичайно ж, ніхто не відмовляється від старих добрих поштових розсилок і SMS. Просто каналів комунікації з споживачем стане ще більше”, – уточнив Мелвілл. При цьому розсилки стануть ще більш персоналізованими.

Мелвілл також зазначив, що в цьому році маркетологи будуть і далі розвивати концепцію flash sales, короткострокових знижок з нагоди різних свят. До “чорної п’ятниці” можуть додатися, наприклад, знижки з нагоди дня садівника або дня народження Стіва Джоббса – залежить від фантазії продавця. Запрошуючи друзів, можна буде отримати ще більшу знижку.

“Це своєрідний ігровий прийом, гейміфікація в продажах. Ви говорите покупцеві, що йому потрібно виконати певний умови, за що він отримає бонус. Це завжди працює”, – розповів Мелвілл.

2016 рік також стане роком контенту в онлайн-торгівлі. Фото, відео, інфографіка – все це буде не просто доповненням до існуючої вітрині інтернет-магазину, але і безпосереднім інструментом продажів. Зараз інтернет-магазини зазвичай використовують додатковий контент з освітньою метою: знімаються огляди товарів, викладають інструкції по використанню.

Але ми вже живемо у світі інформаційних екранів, де крім домашніх гаджетів (смартфона, планшетного комп’ютера або телевізора) нас оточують монітори в ресторанах, музеях, в аеропортах і на вокзалах, у торговельних центрах та просто на вулицях. Ця інфраструктура дозволяє поглянути на можливості контенту більш широко: промо-ролики нових продуктів, новини, персоналізований відео-повідомлення – це ще один напрямок, який будуть освоювати інтернет-магазини.

Правда України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

З 1 січня 2016 року в Україні вводять нову форму декларації про майно і доходи

nova-deklaracia

З 1 січня 2016 року в Україні введуть нову форму декларації про майно і доходи. Про це повідомила прес-служба Державної фіскальної служби.

Як наголошується, для зручності в новій декларації об’єднали звітність з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

nova-deklaracia

Для спрощення та зменшення часу для заповнення декларації її обсяг зменшили.

Додатки тепер заповнюються тільки при отриманні доходів, які передбачають особливий розрахунок оподатковуваного доходу: при отриманні доходів від двох і більше податкових агентів; операціях з інвестиційними активами; отриманні іноземних доходів; визначенні оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької і незалежної професійної діяльності.

Значна кількість інформації, яка заповнювалася в додатках, тепер буде відображатися в самій декларації, йдеться в повідомленні.

Одним з нововведень також є те, що платник податків самостійно визначає свій статус: громадянин; особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність або підприємець, який перебуває на загальній системі.

При цьому в Фіскальній службі нагадали, що фізособи-підприємці, які перебувають на загальній системі, повинні подати декларації за підсумками 2015 до 10 лютого 2016 року.

При цьому громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, повинні подати декларації до 3 травня 2016 року.

Правда України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В українській оборонній сфері залишається високий ризик корупції

korupcia

В українській оборонній сфері залишається високий ризик корупції. Про це свідчать дані дослідження міжнародної антикорупційної мережі Transparency International.

ТІ звернула увагу на зусилля Міноборони щодо підвищення рівня антикорупційної підготовки особового складу і посилення внутрішньої ревізії.

Згідно з дослідженням, Україна потрапила до групи з дуже високим ризиком корупції (за антикорупційним індексом оборони країни діляться за шкалою від А (дуже низький ризик корупції) до F (критичний ризик), Україна потрапила до групи D).

Директор Transparency International з питань оборони Катрін Діксон вважає, що “Україна зараз перебуває в критичній точці”.

“Якщо Міноборони виконає свої антикорупційні зобов’язання, військовослужбовці зможуть краще і активніше захищати український народ”, – вважає Діксон.

За її словами, зволікання реформи “є критичним для стабільності, економічного розвитку і міжнародної довіри донорів”.

“Якщо через корупцію українські солдати не отримують грошей, або повинні купувати оснащення за свої гроші, це руйнує військову ефективність і демотивує народ”, – заявила Діксон.

У ТІ закликають забезпечити “сильний зовнішній контроль” витрат української оборонки.

У дослідженні звернули увагу, що витрати на оборону в Україні різко зросли, а дані про те, на що витрачаються ці гроші, не оприлюднюються. Навіть депутати отримують цю інформацію постфактум.

ТІ попереджає, що спрощені процедури закупівель для Міноборони та різноманітні пільги підвищують ризик корупції.

Експерти також закликають провести незалежний моніторинг Міноборони, з метою ретельної перевірки небюджетних витрат.

Правда України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Прес-служба компанії ВОГ Рітейл попросила опублікувати дане повідомлення

wog_pres

Учора в мережі Правда України була публікація автора DOBROVOL: Мережа WOG виявилася потужним виробником контрафактного палива.

Сьогодні на електронну пошту адміністрації Правда України надійшов лист від прес-служби компанії ВОГ Рітейл з проханням опублікувати дане повідомлення:

Сьогодні низка поважних ЗМІ оприлюднила інформацію про нібито конфіскацію пального компанії WOG. Від імені ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» офіційно заявляємо, що така інформація не відповідає дійсності. Ми переконані, що це продовження брудної піар-кампанії проти WOG. Раніше лунали звинувачення щодо контрабанди, які не отримали підтверджень та були спростовані. Шкода, що поважні ЗМІ перед публікацією сумнівної інформації не звертаються безпосередньо до нашої компанії за коментарем, а використовують неперевірену інформацію з сумнівних джерел, подану як чергову сенсацію «жовтої преси».

Компанія WOG є однією з найбільших монобрендових компаній України та управляє мережею понад 500 АЗК. Також компанія WOG є одним з найбільших платників податків. Тільки в 2014 році в бюджет держави було сплачено близько 5,4 млрд. грн. Щороку АЗК WOG обирають мільйони українців за безкомпромісну якість пального, магазини WOG MARKET та найкавовішу каву у WOG CAFE.

Прес-служба компанії «ВОГ РІТЕЙЛ»
Анастасия Яковенко

Правда України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Концепція податкової реформи Мінфіна веде до тінізації малого та середнього бізнесу

tinizacia-biznesu

Експерти вважають концепцію податкової реформи Міністерства фінансів веде до тінізації малого та середнього бізнесу. Про це повідомили Дмитро Сушко та Юлія Дрововоз.

Концепція податкової реформи Мінфіну передбачає трансформацію чотирьох груп платників єдиного податку в три групи зі зниженням порога річних доходів для нинішньої третьої групи.

Згідно концепції податкової реформи Мінфіну, друга і третя групи з граничними оборотами відповідно в 1,5 млн гривень і 20 млн гривень будуть об’єднані в одну групу Б з оборотом до 2 млн гривень, але збереженням права працювати з юридичними особами. Платники податків цих груп будуть зобов’язані платити 20% податку на доходи фізичних осіб та 20% єдиного соціального внеску.

Для першої групи ставка податку становитиме 20% від мінімальної заробітної плати (до 275,6 гривень; встановлюють місцеві ради).

“Про детінізацію тут говорити нелогічно. Бізнес буде шукати способи, де активізуватися, якщо б не чіпали “спрощенку”, а дали можливість знизити ПДФО та ЄСВ до 10%, тоді можна було б говорити, що бізнесу було б як активізуватися і вийти в “білу”. Хто зможе піти в тінь повністю, той піде”, – повідомив Дмитро Сушко.

При цьому Сушко зазначає, що відповідно до концепції Мінфіну всі юридичні особи повинні будуть перейти на загальну систему оподаткування і таким чином, їх дохід буде обкладатися і податком на доходи фізичних осіб і податком на додану вартість.

“Бізнес не відмовлявся від підвищення єдиного податку, головне щоб не чіпали виручку”, – додав Сушко.

Сушко запевняє, що кількість платників податків, які використовують спрощену систему оподаткування, зменшиться в рази. Він припускає, що велика частина малого та середнього бізнесу буде реєструватися за кордоном і працювати в Україні як нерезиденти. Такої ж думки і Юлія Драговоз.

За її словами, така форма реєстрації дозволить українським підприємцям вести бізнес на території України.

“Почнемо з того, що там прибирається спрощена система оподаткування, то, що там так називається, таким взагалі не є. Дивлячись на всю цю систему оподаткування, адміністрування, вони йдуть у тінь, тому що складно зробити що-небудь”, – коментує Дроговоз. Вона зазначає, що малий і середній бізнес підуть у тінь, або закриються.

“Варіант, запропонований Мінфіном абсолютно неприйнятний для малого бізнесу”, – вважає Дроговоз. Вона впевнена, що податкова реформа, запропонована Мінфіном не знайде підтримки у Верховній Раді, оскільки більш 100 депутатів (авторів депутатської концепції податкової реформи) не голосуватимуть за проект Мінфіну.

Депутатський проект податкової реформи передбачає, крім зменшення всіх основних податків (ПДВ з 20% до 15%, ПДФО – з 15 до 20% до 10%, ЄСВ – з 41% до 20%) також і реформування фіскальних органів.

Дроговоз запевняє, що консенсусу між концепцією Мінфіну і депутатів не може бути. На її думку, у разі прийняття проекту Мінфіну мови про зростання економіки бути не може. Вона повідомила, що бізнес виступає за прийняття депутатської концепції податкової реформи.

Правда України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

10 державних інвестпроектів, які будуть фінансуватися з бюджету України в 2016-2018 роках

інвестпроекти

Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів під головуванням міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса відібрала десять державних інвестпроектів для фінансування з бюджету у 2016-2018 роках. Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Цього року державні інвестиційні проекти, які претендують на державне фінансування, вперше розглядалися за новою процедурою: рішення щодо проектів приймалися не одноосібно, а колегіально – Міжвідомчою комісію, що складається на 50% із представників Уряду і на 50% – із представників бюджетного комітету Верховної Ради.

Доцільність проектів визначалася за критеріями: економічний ефект (для неокупних проектів), або економічна ефективність (для самоокупних проектів), вигода, яку держава, як інвестор, очікує отримати (економічна чиста приведена вартість), соціальний та екологічний ефект, відповідність запропонованого технічного рішення проблемі, економія експлуатаційних витрат тощо.

Рішення щодо відбору проектів приймалося голосуванням. За підсумками голосування було підтримано наступні проекти:

1. Реконструкція рентгенрадіологічного відділення ДУ “Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка НАМН України”;

2. Реставрація з реабілітацією та пристосуванням клінічного корпусу №3 ДУ “Інститут нейрохірургії ім.акад. А.П.Ромоданова НАМН України” по вул. Платона Майбороди (Мануїльського), 32 у м. Києві;

3. Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”;

4. Реконструкція і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 у м. Києві;

5.Реставрація та пристосування Маріїнського палацу;

6. Створення Культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал”;

7. Реконструкція автомобільних доріг у Львівській області;

8. Закриття сховищ ПЗРВ “ІІІ черга ЧАЕС”;

9. Консервація сховища №29 ПЗРВ “Буряківка”;

10. Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ.

Пропозиції щодо фінансування вказаних проектів будуть враховані під час підготовки Державного бюджету України на 2016 рік.

10 відібраних проектів повинні отримати щонайменше фінансування у загальному розмірі 1 мільярд гривень щорічно протягом 2016-2018 років.

Правда України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Представлено десятий щорічний рейтинг 50 найбільш інноваційних компаній світу

top-it

BCG представляє десятий щорічний рейтинг 50 найбільш інноваційних компаній – Apple і Google зберегли за собою перше і друге місця відповідно, оскільки надають великого значення технологічним платформ.

При цьому Apple займала перше місце щороку починаючи з 2005, а Google – друге місце щороку починаючи з 2006 р Tesla Motors піднялася з сьомого на третє місце, Microsoft і Samsung замкнули п’ятірку лідерів.

У список інноваторів цього року увійшло 29 компаній із США, 11 з Європи, 10 з Азії, 3 з Китаю і одна з Індії. У рейтингу присутні як технологічні, так і традиційні компанії: як і в першому дослідженні BCG, п’ять із десяти лідерів не працюють у сфері технологій, повідомляється в прес-релізі консалтингової компанії.

Уже вдесяте починаючи з 2004 р BCG опитує більш 1,500 тис. топ-менеджерів з інновацій з різних країн і галузей промисловості, щоб отримати уявлення про стан інновацій в бізнесі.

В основі успіху лідерів рейтингу, як зазначає BCG, лежать наукові дослідження і технології, які набувають все більшого значення в якості факторів розвитку інновацій, оскільки сприяють розробці нових продуктових пропозицій і дають можливість дестабілізувати існуючий ринок.

BCG – міжнародна компанія, що спеціалізується на управлінському консалтингу, провідний консультант з питань стратегії бізнесу. Створена в 1963 р сьогодні компанія BCG має глобальну мережу з 82 офісу в 46 країнах.

Правда України

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.