Category: Україна

У Європарламенті підтримали ініціативу долучити Україну до списку держав, яким не потрібні візи

Комітет Європарламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ підтримав законодавчу ініціативу долучити Україну до списку держав, яким для в’їзду до країн Шенгенського простору не потрібні візи.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, «за» ухвалення резолюції проголосували 39 членів комітету, «проти» – 4, один євродепутат утримався.

Минулого тижня посли 28 країн-членів ЄС підтвердили від імені Ради ЄС неофіційну угоду про лібералізацію візового режиму для громадян України.

Угода передбачає безвізовий режим для громадян України, що в’їжджають на територію країн «шенгенської зони», для короткотермінового перебування – до 90 днів у будь-який 180-денний період. Вона буде стосуватися власників біометричних паспортів і не дасть права на працевлаштування. Після цього угоду від імені Ради ЄС подали на розгляд Європарламенту для голосування законодавчої ініціативи в комітеті з громадянських свобод. П

Це рішення  ще має затвердитися повним складом Європарламенту і у подальшому ухвалитися Радою ЄС.

28 лютого переговори між Європейським парламентом, Радою Євросоюзу та Єврокомісією щодо безвізового режиму для українцям завершилися тим часом іще неофіційною угодою, на якій була ухвалена фактично остаточна версія законодавчого тексту.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Мотузяник: за минулу добу втрат серед військових на Донбасі немає, 3 цивільних поранені

Минулої доби у зоні бойових дій на Донбасі Збройні сили України втрат не зазнали, однак поранень зазнали троє цивільних. Про це повідомив речник Міністерства оборони України з питань АТО Олександр Мотузяник. 

Жоден український військовий не загинув та не був поранений на передовій, сказав речник, але поранено цивільних громадян на лінії зіткнення.

«Двом волонтерам із Житомирщини, Юлії Толмачовій та Сергію Адам’яку, пораненим на північних околицях Горлівки, вчасно надали фахову медичну допомогу у бахмутській лікарні, згодом їх евакуювали до Дніпра. Третій потерпілий – це місцевий мешканець Авдіївки, якого було поранено на подвір’ї власного будинку снарядом, випущеним ворогом. Сьогодні вранці чоловіка відправили до військового госпіталю у Покровську», – заявив Мотузяник.

За словами речника, минулої доби інтенсивність бойових дій помітно знизилась на луганському напрямку. Водночас на донецькому напрямку найбільше потерпали позиції ЗСУ навколо окупованої проросійськими бойовиками Горлівки. На маріупольському напрямку під вогонь бойовиків потрапили Широкине, Мар’їнка, Чермалик та Павлопіль.

Раніше у прес-центрі штабу АТО повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі здійснили 69 обстрілів за минулу добу.

В угрупованні «ДНР» заявляють про активізацію бойових дій увечері 8 березня і звинувачують українських військових в обстрілах півдня контрольованої бойовиками території, а також околиць Горлівки та Донецька. За даними донецьких бойовиків, українська сторона випустила в бік підконтрольних угрупованню «ДНР» територій майже 300 снарядів і мін. В угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ 14 разів порушили режим тиші упродовж 8 березня.

Останнім часом у низці місцевостей на лінії зіткнення на Донбасі сталося помітне загострення бойових дій, яке не припинилося й попри чергові домовленості, досягнені у Тристоронній контактній групі. І українські силовики, і сепаратисти заперечують свою вину. Сторони конфлікту звинувачують одна одну у порушеннях і провокаціях.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Сенат Польщі відкликав законопроект про заборону українського і литовського націоналізму – ЗМІ

Сенат Польщі (верхня палата парламенту) відкликав з Сейму зміни до закону про заборону пропаганди комунізму та інших тоталітарних систем у назвах будинків, споруд і об’єктів громадського призначення. Новий законопроект передбачав розширення застосування цього закону, зокрема, на український та литовський націоналізм, передає у четвер «Польське радіо».

Згідно з повідомленням, відкликання законопроекту відбулося за поданням спікера Станіслава Карчевського.

Пропозицію підтримали 49 сенаторів, проти висловилися 12, утрималися – 7. Повідомляється, що і за, і проти були політики як з керівної партії «Право і справедливість», так і з опозиційної «Громадянської платформи».

Причиною відхилення нового законопроекту стали запропоновані минулоріч положення про розширення застосування закону про український та литовський націоналізм.

«Ми не можемо дозволити собі псувати взаємини із сусідами», – заявив сенатор Роберт Мамонтов.

«Коли говорити про це, якщо не нині, адже в Україні розвивається необандеризм. Краще зараз, ніж потім, коли все це зміцниться. Треба діяти зараз, коли цей рух тільки відроджується», – заявив, у свою чергу, інший сенатор Єжи Червінський.

За даними «Польського радіо», раніше зміни до закону негативно оцінили представники національних менших Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин у Польщі. На їхню думку, ці «поправки могли спричинити нову «війну пам’ятників».

У жовтні минулого року польський Сейм та українська Верховна Рада ухвалили спільну Декларацію пам’яті та солідарності, яка мала би покласти край історичним непорозумінням. ​

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

В Адміністрації президента спростували заяву Саакашвілі про «темники»

Завідувач відділу головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента України Володимир Горковенко спростовує заяву колишнього голови Одеської обласної адміністрації Міхеїла Саакашвілі про те, що адміністрація поширює серед засобів інформації вказівки щодо дискредитації політика. Про це Горковенко написав на своїй сторінці у «Фейсбуці».

«Як керівник одного з департаментів Головного департаменту інформполітики АПУ хочу заявити: поширена Михайлом Саакашвілі інформація про себе недалека від правди. Але її не вигадують на Банковій. Всі заяви про темники – це цілковита маячня та самопіар цього політика, аби зайвий раз привернути до себе увагу», – зазначив Горковенко.

8 березня Міхеїл Саакашвілі на своїй сторінці у «Фейсбуці» написав, нібито Адміністрація президента України роздала «всім підконтрольним ЗМІ, ботам і спікерам від БПП» вказівки про його дискредитацію.

Заяви обох сторін не підтверджені з інших джерел.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Україна попросила Міжнародний суд про два пакети запобіжних заходів на час розгляду позову проти Росії

Україна на слуханні в Міжнародному суді у справі її позову проти Росії попросила цей найвищий судовий орган ООН, що працює в Гаазі в Нідерландах, про тимчасові заходи для забезпечення розгляду її позову за двома міжнародними конвенціями, в порушенні яких Київ звинувачує Москву.

Що стосується Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, Україна просить суд встановити, що Росія має, серед іншого, здійснювати належний контроль над своїми кордонами, щоб запобігти подальшому фінансуванню тероризму, в тому числі – постачанню зброї з території Росії на територію України; зупиняти і запобігати здійсненню всіх грошових переказів із території Росії, а також постачанню зброї, транспортних засобів, обладнання, здійсненню навчання груп, які беруть участь у терористичних актах проти мирного населення в Україні; і вжити всіх залежних від неї заходів, щоб будь-які групи, що діють в Україні і раніше отримали з території Росії грошові кошти, зброю, транспортні засоби, обладнання та навчання, надалі утримувалися від виконання терористичних актів проти мирного населення в Україні. Йдеться, зокрема, про такі угруповання, як «ДНР», «ЛНР», «Харківські партизани» й будь-які інші, що брали участь у терактах в Україні чи про яких Росії відомо, що вони можуть брати участь у терористичних актах у майбутньому.

Щодо Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації Україна просить суд зобов’язати Росію, зокрема, припинити дії і утримуватися від подальшої боротьби проти кримськотатарського народу в політичній і культурній сферах, в тому числі припинити дію указу про заборону Меджлісу кримськотатарського народу і відмовитися від виконання цього указу і аналогічних заходів на час розгляду справи; застосувати всіх необхідних заходів, щоб зупинити зникнення кримських татар, та негайно розслідувати ті зникнення, які вже відбулися; припинити і утримуватися від подальшої боротьби проти українців за національністю у Криму у сфері політики і культури, поважати право на освіту українською мовою, доки справа перебуває на розгляді; а також загалом утримуватися від будь-яких проявів расової дискримінації проти осіб, груп або установ на території, яка перебуває під контролем Росії, включаючи Кримський півострів.

Крім того, стосовно обох конвенцій Україна просить Міжнародний суд домогтися, щоб Росія утримувалася від будь-яких дій, які можуть погіршити стан розгляду або продовжити терміни розгляду суперечки або ускладнити винесення рішення.

У перебігу нинішніх чотириденних слухань, що почалися в понеділок, 6 березня, розглядаються тільки запобіжні заходи, про які просить Україна на час розгляду її позову проти Росії, який, за словами експертів, може загалом тривати роками. Україна вважає, що Росія своїми діями у Криму й на частині Донбасу порушує дві міжнародні конвенції, учасником яких вона є – Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму її підтримкою збройних сепаратистів на сході України і Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації її переслідуваннями кримських татар і українців в окупованому Криму. Попередніми двома днями українська сторона виклала свої аргументи на підтримку позову і прохання про запобіжні заходи, російська сторона виступила з запереченнями. Після виступу представників Києва в середу наступного дня, в четвер, Міжнародний суд іще раз надасть слово представникам Москви.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Представник України на суді у Гаазі: Росія дискримінує неросіян у Криму

Росія маніпулює даними щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму. Про це під час публічних слухань у Міжнародному суді ООН в Гаазі 8 березня заявив один із представників інтересів України Джонатан Ґімблетт, реагуючи на виступ російської сторони у суді напередодні.

Ґімблетт, зокрема, наголосив, що Росія дискримінує неросіян у Криму. «Росія сприймає кримських татар і українців як перешкоду для російського домінування у Криму», – сказав він.

За словами Ґімблетта, коментуючи ситуацію в Криму, російська сторона під час суду у Гаазі «представила альтернативну реальність».

Представник інтересів України спростував заяву російської сторони, що російська влада докладає зусиль для забезпечення прав людини у Криму. Джонатан Ґімблетт, зокрема, нагадав про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, а також про зникнення кримських татар на півострові.

Ґімблетт також нагадав, що «Конституція» Криму однаково визнає як російську, так і українську та кримськотатарську мову, але фактично на півострові панує російська мова. Зокрема, сказав він, абсолютна більшість медіа на півострові російськомовні – так само, як і, наприклад, вивіски на адміністративних будівлях. Джонатан Ґімблетт зазначив, що аналогічний стан справ поширюється і на освіту на півострові.

Напередодні російська сторона на суді у Гаазі спростовувала звинувачення у дискримінації і порушенні прав національних меншин у Криму.

6 березня у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) розпочалися публічні слухання за позовом України проти Росії. Україна просить Міжнародний суд ООН про тимчасові заходи на час розгляду справи.

Серед таких заходів – домогтися від Росії негайно припинити матеріальну й іншу підтримку «груп, що вдавалися до актів тероризму проти цивільних в Україні», і вчинити тиск на такі групи, щоб вони надалі не чинили таких актів, а також утриматися від дискримінації у Криму, зокрема, зупинити чинність заборони Меджлісу кримськотатарського народу і його діяльності й розслідувати зникнення кримських татар.

Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль, яка очолює українську делегацію, 6 березня у ході слухань заявила, що Росія «безперервно порушує міжнародне право та права людини» і «продовжує надавати смертоносну підтримку незаконним збройним формуванням».

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Держдепартамент: США підтримали санкції й необхідність виконання «Мінська» Росією

Тіллерсон дав знати, що санкції щодо Росії залишаться, доки вона не виконає вимог до неї «і щодо сходу України, і щодо Криму» – Тонер

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Клімкін у Сенаті США закликав не послаблювати й посилювати санкції щодо Росії

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на слуханні в підкомітеті Сенату США у Вашингтоні заявив, що нині не може бути мови про послаблення санкцій щодо Росії, а може йтися тільки про їхнє посилення.

Із Росією не можна укладати ніяких нових угод, поки Москва не виконає своїх зобов’язань за мінськими домовленостями, сказав Клімкін, виступаючи на слуханні на тему «Політика і наміри Росії стосовно деяких європейських країн» у підкомітеті з закордонної допомоги і пов’язаних програм бюджетного комітету Сенату.

Міністр нагадав, що Кремль вдався до агресивної політики експансії і щодня веде гібридну війну проти мирних країн за допомогою таких інструментів, як пропагандистський телеканал RT.

Він також додав, що Україна зацікавлена у співпраці зі США.

Крім голови МЗС України, на слуханні виступають також посли низки країн Сходу Європи: Польщі, Грузії, країн Балтії.

Раніше у вівторок Павло Клімкін зустрівся у Вашингтоні з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном і після зустрічі заявив, що українське питання «залишається фундаментально важливим для США».

Міністр не навів деталей переговорів, але розповів, що говорив із Тіллерсоном про агресію Росії проти України, і наголосив, що ні про який «обмін» України в контексті відносин нової адміністрації США з Росією не йдеться.

В МЗС України відтак повідомили, що Тіллерсон під час зустрічі у Вашингтоні з Клімкіним наголосив, що США і надалі підтримуватимуть Україну, а санкції США проти Росії залишаться чинними до повного виконання мінських домовленостей, припинення агресії та деокупації Донбасу і Криму. Співрозмовники також домовилися працювати над підготовкою зустрічі між президентами України та США, мовилося в повідомленні.

Державний департамент США поки що не коментував зустрічі Тіллерсона й Клімкіна.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.