Category: Україна

Понад 3,5 тисячі осіб незаконно утримували на окупованих територіях – Військова прокуратура

«Полонені утримувалися в непридатних для цього приміщеннях, позбавлялися харчування, води, можливості справляти фізіологічні потреби та необхідної медичної допомоги»

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Путін звинуватив українську владу в можливому загостренні на Донбасі

Президент Росії Володимир Путін звинувачує українську владу в недотриманні зобов’язань, що може спричинити загострення ситуації на південному сході України. Про це він сказав на нараді послів і постійних представників Росії в міжнародних організаціях, повідомляє сайт Кремля.

«Серйозні ризики загострення ситуації зберігається на південному сході України. Причини, по-суті, ті самі: недотримання сьогоднішньою українською владою взятих на себе зобов’язань, відмова від мирного вирішення конфлікту. Усі сценарії розраховуються силовим шляхом», – сказав російський президент.

За його словами, мінський комплекс заходів залишається реальною основою для політичного врегулювання кризової ситуації.

Путін також попередив, що Росія буде реагувати пропорційно на можливий вступ до НАТО України і Грузії, що він назвав «агресивними кроками, які становлять пряму загрозу Росії».

«Нашим колегам, які грають на загострення, прагнуть включити у тому числі, скажімо, Україну або Грузію у «військову орбіту» альянсу, слід було би замислитись над можливими наслідками такої безвідповідальної політики», – заявив він.

Про те, що можливий вступ у НАТО України і Грузії «є прямою загрозою національній безпеці» Росії, Володимир Путін заявляв також в інтерв’ю американському телеканалу Fox News після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.

Коментуючи цю заяву, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Росія не має жодного права ухвалювати рішення від імені своїх сусідніх держав і що членство Грузії в НАТО для Росії не є ні «загрозою», ні «провокацією».

В оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту НАТО, який 11-12 липня проходив у Брюсселі, Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що Грузія і Україна стануть членами НАТО, залишаються чинними.

Президент України Петро Порошенко назвав важливим запевнення НАТО у збереженні «відчинених дверей» для України і Грузії і наголосив, що Київ не питатиме чийогось дозволу з приводу вступу в альянс.

28 червня Петро Порошенко повідомив, що найближчим часом внесе до Верховної Ради поправки до Конституції, в яких запропонує закріпити мету щодо членства України в ЄС і НАТО. 

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Путін звинуватив українську владу в можливому загостренні на Донбасі

Президент Росії Володимир Путін звинувачує українську владу в недотриманні зобов’язань, що може спричинити загострення ситуації на південному сході України. Про це він сказав на нараді послів і постійних представників Росії в міжнародних організаціях, повідомляє сайт Кремля.

«Серйозні ризики загострення ситуації зберігається на південному сході України. Причини, по-суті, ті самі: недотримання сьогоднішньою українською владою взятих на себе зобов’язань, відмова від мирного вирішення конфлікту. Усі сценарії розраховуються силовим шляхом», – сказав російський президент.

За його словами, мінський комплекс заходів залишається реальною основою для політичного врегулювання кризової ситуації.

Путін також попередив, що Росія буде реагувати пропорційно на можливий вступ до НАТО України і Грузії, що він назвав «агресивними кроками, які становлять пряму загрозу Росії».

«Нашим колегам, які грають на загострення, прагнуть включити у тому числі, скажімо, Україну або Грузію у «військову орбіту» альянсу, слід було би замислитись над можливими наслідками такої безвідповідальної політики», – заявив він.

Про те, що можливий вступ у НАТО України і Грузії «є прямою загрозою національній безпеці» Росії, Володимир Путін заявляв також в інтерв’ю американському телеканалу Fox News після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом.

Коментуючи цю заяву, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Росія не має жодного права ухвалювати рішення від імені своїх сусідніх держав і що членство Грузії в НАТО для Росії не є ні «загрозою», ні «провокацією».

В оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту НАТО, який 11-12 липня проходив у Брюсселі, Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що Грузія і Україна стануть членами НАТО, залишаються чинними.

Президент України Петро Порошенко назвав важливим запевнення НАТО у збереженні «відчинених дверей» для України і Грузії і наголосив, що Київ не питатиме чийогось дозволу з приводу вступу в альянс.

28 червня Петро Порошенко повідомив, що найближчим часом внесе до Верховної Ради поправки до Конституції, в яких запропонує закріпити мету щодо членства України в ЄС і НАТО. 

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Суд ООН нагадав Росії про обов’язок скасувати заборону діяльності Меджлісу – МЗС

Міжнародний Суд ООН нагадав Росії про зобов’язання скасувати заборону діяльності Меджлісу кримських татар, повідомляє Міністерство закордонних справ.

За повідомленням, сьогодні Міжнародний Суд ООН поінформував українську сторону про свою позицію щодо виконання Росією наказу суду від 19 квітня 2017 року, яким Москву зобов’язав «утримуватися від обмежень на права кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс».

«Російська Федерація порушила цей дуже чіткий наказ і так і не зняла свою заборону діяльності Меджлісу, яку вперше було введено в квітні 2016 року. В своїх листах до сторін Суд підтвердив обов’язковість виконання цього наказу та зобов’язав Росію до 18 січня 2019 року поінформувати щодо конкретно вжитих кроків, спрямованих на виконання цього Наказу», – йдеться у повідомленні.

Україна закликає Росію виконати свої міжнародні зобов’язання шляхом скасування заборони діяльності Меджлісу, наголошують у МЗС.

Читайте також: МЗС у зверненні до суду ООН просить вплинути на Росію у справі Меджлісу

Меджліс кримськотатарського народу був заборонений на території Росії й анексованого Криму 26 квітня 2016 року рішенням підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії, проте 29 вересня 2016 року її відхилили.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Суд ООН нагадав Росії про обов’язок скасувати заборону діяльності Меджлісу – МЗС

Міжнародний Суд ООН нагадав Росії про зобов’язання скасувати заборону діяльності Меджлісу кримських татар, повідомляє Міністерство закордонних справ.

За повідомленням, сьогодні Міжнародний Суд ООН поінформував українську сторону про свою позицію щодо виконання Росією наказу суду від 19 квітня 2017 року, яким Москву зобов’язав «утримуватися від обмежень на права кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс».

«Російська Федерація порушила цей дуже чіткий наказ і так і не зняла свою заборону діяльності Меджлісу, яку вперше було введено в квітні 2016 року. В своїх листах до сторін Суд підтвердив обов’язковість виконання цього наказу та зобов’язав Росію до 18 січня 2019 року поінформувати щодо конкретно вжитих кроків, спрямованих на виконання цього Наказу», – йдеться у повідомленні.

Україна закликає Росію виконати свої міжнародні зобов’язання шляхом скасування заборони діяльності Меджлісу, наголошують у МЗС.

Читайте також: МЗС у зверненні до суду ООН просить вплинути на Росію у справі Меджлісу

Меджліс кримськотатарського народу був заборонений на території Росії й анексованого Криму 26 квітня 2016 року рішенням підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії, проте 29 вересня 2016 року її відхилили.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Апеляційний суд залишив незмінним вирок «кримському дезертиру» Баранову – ГПУ

Апеляційний суд Києва залишив незмінним вирок – 13 років ув’язнення – колишньому українському військовослужбовцю Олександру Баранову, звинуваченому у держзраді і дезертирстві, повідомляє Генеральна прокуратура України.

В повідомленні прокуратури прізвище засудженого не зазначене, проте всі дані вказують на те, що йдеться про Баранова.

У ГПУ нагадують, що вироком Подільського райсуду Києва колишнього військовослужбовця Збройних сил України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 111, частиною 1 статті 408 Кримінального кодексу України, засуджено до реального позбавлення волі строком на 13 років з позбавленням військового звання «молодший сержант».

«Доведено, що військовослужбовець, проходячи службу в одній з військових частин, дислокованих на території Автономної Республіки Крим, під час окупації півострова не виконав наказ про прибуття до нового місця служби і залишився на окупованій території, тим самим вчинивши дезертирство, у зв’язку з чим був оголошений у розшук. У подальшому засуджений проходив військову службу в Збройних силах Російської Федерації, а у листопаді 2016 року був затриманий на території України правоохоронними органами», – зазначили у Генпрокуратурі.

Олександра Баранова і його товариша по службі Максима Одинцова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар».

Російська влада розцінює затримання Баранова й Одинцова як «викрадення» своїх військовослужбовців. Слідчий комітет Росії відкрив у зв’язку з цим кримінальну справу.

Читайте також: Засудити й відпустити: на кого можуть обміняти «кримських дезертирів» Одинцова та Баранова

8 лютого 2018 р. Подільський райсуд Києва засудив Баранова до 13 років позбавлення волі. 6 лютого 2018 року до 14 років позбавлення волі було засуджено також Одинцова. Обидва свою провину не визнали.

Прізвища Баранова та Одинцова фігурують у списку 23 росіян, яких українська влада готова обміняти на українських громадян, засуджених у Росії. Цей список на початку липня озвучила представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Апеляційний суд залишив незмінним вирок «кримському дезертиру» Баранову – ГПУ

Апеляційний суд Києва залишив незмінним вирок – 13 років ув’язнення – колишньому українському військовослужбовцю Олександру Баранову, звинуваченому у держзраді і дезертирстві, повідомляє Генеральна прокуратура України.

В повідомленні прокуратури прізвище засудженого не зазначене, проте всі дані вказують на те, що йдеться про Баранова.

У ГПУ нагадують, що вироком Подільського райсуду Києва колишнього військовослужбовця Збройних сил України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 111, частиною 1 статті 408 Кримінального кодексу України, засуджено до реального позбавлення волі строком на 13 років з позбавленням військового звання «молодший сержант».

«Доведено, що військовослужбовець, проходячи службу в одній з військових частин, дислокованих на території Автономної Республіки Крим, під час окупації півострова не виконав наказ про прибуття до нового місця служби і залишився на окупованій території, тим самим вчинивши дезертирство, у зв’язку з чим був оголошений у розшук. У подальшому засуджений проходив військову службу в Збройних силах Російської Федерації, а у листопаді 2016 року був затриманий на території України правоохоронними органами», – зазначили у Генпрокуратурі.

Олександра Баранова і його товариша по службі Максима Одинцова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар».

Російська влада розцінює затримання Баранова й Одинцова як «викрадення» своїх військовослужбовців. Слідчий комітет Росії відкрив у зв’язку з цим кримінальну справу.

Читайте також: Засудити й відпустити: на кого можуть обміняти «кримських дезертирів» Одинцова та Баранова

8 лютого 2018 р. Подільський райсуд Києва засудив Баранова до 13 років позбавлення волі. 6 лютого 2018 року до 14 років позбавлення волі було засуджено також Одинцова. Обидва свою провину не визнали.

Прізвища Баранова та Одинцова фігурують у списку 23 росіян, яких українська влада готова обміняти на українських громадян, засуджених у Росії. Цей список на початку липня озвучила представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Депутат Журжій подав заяву про складення повноважень

Народний депутат України від об’єднання «Самопоміч» Андрій Журжій подав заяву про складення депутатських повноважень.

У своїй заяві Журжій написав, що парламент входить у передвиборчий період, наслідком цього є «відкат та зупинення ключових економічних реформ», в таких умовах ефективне виконання депутатських обов’язків є неможливим. 

У 2019 році в Україні мають відбутися чергові президентські і парламентські вибори – у березні і жовтні.

читати далі
Build a better website in less than an hour. Start for free at us.