Банда зеленого карлика не хоче виконувати своїх обіцянок і знову бреше

Банда зеленого карлика не хоче виконувати своїх обіцянок і знову бреше.

Когда начали раздаваться голоса о том, что мол если не 4 килобакса платите, то хоть «штуку» дайте, им культурно пояснили, что никто не отказывается от своих слов и что резкое повышение таки планируется, но при том условии, что таких учителей должно быть строго необходимое количество, тогда и повышать можно, иначе на всех не хватит. Сказано – сделано, сократили. И вот тем учителям, которые остались, теперь не добавляют, а урезают жалование. Что же – классика жанра!
 

 
 
Для поширення вашого відео чи повідомлення в Мережі Правди пишіть сюди, або на email: pravdaua@email.cz
 
 
Найкращі пропозиції товарів і послуг в Мережі Купуй!
 
 
Ваші потенційні клієнти про потрібні їм товари і послуги пишуть тут: MeNeedit
 

Кровавый маньяк лука и закат междустулья

Кровавый маньяк лука и закат междустулья.

Только он «крошил батон на обиженного карлика пукина», мол он от него не зависит и вот – пришлось менять игру на 180 градусов. Однако реакция уже не та
 

 
 
Для распространения вашего видео или сообщения в Сети Правды пишите сюда, или на email: pravdaua@email.cz
 
 
Лучшие предложения товаров и услуг в Сети SeLLines
 
 
Ваши потенциальные клиенты о нужных им товарах и услугах пишут здесь: MeNeedit
 

Недострана-помойка валежника и выгребных ям упала в рейтинге инноваций

Недострана-помойка валежника и выгребных ям упала в рейтинге инноваций.

«Все кричали “инновация!”, а получилось “пук!”» – путляндия провалилась в рейтинге стран с инновационной экономикой…
 

 
 
Для распространения вашего видео или сообщения в Сети Правды пишите сюда, или на email: pravdaua@email.cz
 
 
Лучшие предложения товаров и услуг в Сети SeLLines
 
 
Ваши потенциальные клиенты о нужных им товарах и услугах пишут здесь: MeNeedit
 

США «натянули» агента пукинского гнойника деркача на санкционный список

США «натянули» агента пукинского гнойника деркача на санкционный список.

Прямо сейчас можно посмотреть на тех, кто продвигал тему «пленок деркача» и отталкиваясь от информации, которая лавиной идет из США, рассмотреть на этих господах ватники и ушанки, в руках балалайки и в удобном для этого месте – матрешки, с чем всех их можно поздравить и даже предложить им хором спеть «подмосковные вечера»
 

 
 
Для распространения вашего видео или сообщения в Сети Правды пишите сюда, или на email: pravdaua@email.cz
 
 
Лучшие предложения товаров и услуг в Сети SeLLines
 
 
Ваши потенциальные клиенты о нужных им товарах и услугах пишут здесь: MeNeedit
 

Уряд доручив Держаудитслужбі перевірку витрат з фонду боротьби з COVID-19

Кабінет міністрів на позачерговому засіданні 14 вересня доручив Держаудитслужбі контроль за витратами коштів Фонду боротьби з коронавірусом. Про це повідомляє Міністерство фінансів.

«Проектом розпорядження передбачено: Держаудитслужбі забезпечити проведення заходів державного фінансового контролю використання коштів Фонду», – йдеться в повідомленні.

Крім того, урядове рішення зобов’язує всіх розпорядників коштів забезпечити працівникам Держаудитслужби доступ до необхідних документів.

Читайте також: Кабмін затвердив проєкт бюджету-2021 – Мокан

«Крім того, прозорість та ефективність використання коштів Фонду є одним з зобов’язань, які Україна взяла перед МВФ», – нагадують у відомстві.

У червні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив Міністерству фінансів провести аудит Фонду боротьби з коронавірусною хворобою COVID-19. Наразі Мінфін звітує про те, на що йдуть кошти з Фонду, на своєму сайті. 

За минулу добу в Україні виявили 2 462 нових випадки інфікування коронавірусною інфекцією COVID-19. Загалом за час пандемії в Україні виявили 156,7 тисячі випадків захворювання, одужали 69 543 пацієнтів, померли 3211 людей.

«Закон про медіа», який критикували через загрози свободі слова, з’явився в порядку денному Ради

Верховна Рада України планує розглянути в повторному першому читанні законопроєкт про медіа, який зазнав критики громадських організацій і журналістів.

Згідно з попереднім планом роботи парламенту, доопрацьований законопроєкт планують розглянути на пленарному тижні, що триватиме з 29 вересня до 2 жовтня.

Читайте також: «Закон про медіа»: чіткі правила для усіх чи наступ на свободу слова й інтернет​

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про медіа попри заклики громадських організацій і журналістів відхилити його.

Перед цим було оприлюднене звернення, яке підписали 70 представників ЗМІ та громадських організацій України, що закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова.

Верховна Рада відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання у травні цього року.

 

Кабмін затвердив проєкт бюджету-2021 – Мокан

Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт про державний бюджет на 2021 рік, заявив народний депутат від «Слуги народу», представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

За його словами, Кабінет міністрів затвердив проєкт на позачерговому засіданні вранці 14 вересня.

«Ухвалення проєкту бюджету урядом відбулося згідно із графіком бюджетного процесу – до 15 вересня документ має бути переданий на розгляд Верховної Ради», – написав парламентар.

Читайте також: Чотири прогнози курсу гривні на осінь

Також, додав Мокан, уряд затвердив два законопроєкти про внесення змін до Податкового та Бюджетного коміксів.

Раніше 14 вересня Міністерство фінансів відзвітувало про передачу проєкту державного бюджету на 2021 рік для розгляду в Кабінеті міністрів та назвало основні пріоритети документу.

Anti-Lukashenko Protesters March Again in Minsk

At least 100,000 Belarusians took to the streets in the capital of Minsk on Sunday in one of the biggest protests yet against President Alexander Lukashenko after he claimed victory in a disputed election last month that his opponents say was rigged.Police said they detained more than 400 protesters in Minsk, with arrests continuing into the evening.With public outrage building against Lukashenko, who has ruled the former Soviet bloc nation for 26 years, Russia said it would support him by sending paratroopers to Belarus for “Slavic Brotherhood” joint drills.Law enforcement officers detain protesters during a rally against police brutality and the presidential election results in Minsk, Belarus, Sept. 13, 2020. (Credit: Tut.By)Protesters claim the August 9 presidential election was won by Sviatlana Tsikhanouskaya. Key opposition leaders have since either been jailed or fled the country, with Tsikhanouskaya now in Lithuania.Lukashenko has rejected claims the election was rigged and contends that foreign powers are behind the protests. Throngs of protesters marched through Minsk toward a government district Sunday, chanting “Long live Belarus” and “You’re a rat,” a common taunt against Lukashenko.Coming to a halt, they chanted “fascists” as hundreds of riot police with shields blocked a road.The Interfax Russian news agency reported that shots were fired into the air to keep protesters away from an area of Minsk where the Belarusian leadership lives.The unrest came as Lukashenko prepared to travel to Russia on Monday for talks with President Vladimir Putin.Moscow has expressed support for Belarus, potentially restructuring its debt and offering to send in Russian riot police if needed. 

Expectations Lowered Ahead of Europe-China Summit

The European Union and China hold talks Monday with hopes to strike a trade and investment deal by the year’s end. Several issues pose potential hurdles, though, from human rights and climate concerns to the outcome of November’s U.S. election.
Expectations for the summit have already been notched down. It was supposed to be a face-to-face meeting in Leipzig, Germany, between Chinese President Xi Jinping and the 27 European Union leaders. Because of coronavirus concerns, it has now turned into virtual, downsized talks between just Xi, top EU officials and Chancellor Angela Merkel of Germany, which holds the bloc’s rotating presidency. The two sides still hope to reach an agreement this year on a deal granting greater investment in and access to each other’s markets.  But as European Council President Charles Michel pointed out during previous EU-China talks in June, there are key areas the two global powers do not agree on. He noted European concerns on issues such as human rights, climate change and cyberattacks.  Indeed, Reuters news agency suggested Monday’s talks may result in only a modest agreement for now on protecting regional food designations on products such as Irish whisky and Chinese bean paste.  “What’s at stake here is the EU-China relationship is not in really fantastic shape at the moment,” he said.Janka Oertel, director of the Asia program at the European Council on Foreign Relations policy institute, says “the situation in Hong Kong, the situation in Xinjiang, plus the economic situation that hasn’t improved over the last few years, plus COVID — has really created a lot of concern in Europe at the future relationship with China.” She’s referring to European concerns about China’s treatment of minority Uighurs, and its policies toward Hong Kong, including the controversial new national security law. On the economic side, Europe wants greater market access, intellectual property rights protection and climate change commitments from Beijing.   FILE – A cargo truck drives amid stacked shipping containers at the Yangshan port in Shanghai, China, March 29, 2018.U.S.-China tensions also form part of the backdrop for the talks. Observers say China, in response, seeks a closer relationship with the EU while Europe is wary of becoming a battleground for the American and Chinese governments.  
 
Oertel says the U.S. presidential election, pitting former Vice President Joe Biden against President Donald Trump, will influence the next steps for Beijing and Brussels.   “Under a Trump presidency, the outlook for transatlantic cooperation and coordination on China is not great, because of the way the Trump administration has so far dealt with its allies,” she said.By contrast, she says, Brussels and Washington may cooperate more closely in responding to China under a Biden presidency.  For now, experts say, EU member states are divided over how to deal with China —whether to adopt a tougher or softer approach moving forward.  

Protesters Gather in Minsk again Following Last Month’s Disputed Election 

Tens of thousands of protesters gathered in the Belarus capital Minsk Sunday for another demonstration after longtime leader Alexander Lukashenko extended his rule following a disputed election last month.  Protests have been ongoing since the August 9 vote that opposition parties, the United States and the European Union allege was rigged.On Saturday, thousands demonstrated to demand the release of opposition leader Maria Kolesnikova, who was jailed this week after she resisted expulsion from the country.Video broadcast by Polish-funded satellite TV channel Belsat and independent outlet Tut.by showed masked Belarusian riot police violently detaining at least 40 women who were thrown into vans as scuffles erupted in the city’s central Freedom Square.Law enforcement officers detain protesters during a rally against police brutality and the presidential election results in Minsk, Belarus, Sept. 13, 2020. (Credit: Tut.By)Some of the women protesters chanted “Bring back our Masha,” referring to Kolesnikova, while others beat saucepans.Lukashenko, who denies the August 9 vote was fraudulent, accuses council members and activists of colluding with Western nations to try to create a parallel government.Thousands of people have been detained over five weeks of protests triggered by the contested election. At least three people have been killed and hundreds hurt as police have aggressively dispersed peaceful protesters with rubber bullets, clubs and stun grenades.U.S. Secretary of State Mike Pompeo on Tuesday said the U.S. and other countries are considering bringing sanctions against “those involved in human rights abuses and repression in Belarus.”  

Greece to Buy Warplanes, Battleships to Boost Defenses against Turkey

With tensions between NATO allies Greece and Turkey rising, Greece has announced plans to purchase a grab bag of new warplanes, frigates, helicopters and weapons systems. Greece’s defense shopping spree comes amid a new diplomatic scramble with U.S. Secretary of State Mike Pompeo visiting Cyprus to ease an energy standoff in the eastern Mediterranean.Greek Prime Minister Kyriakos Mitsotakis announced the defense upgrade, saying it stemmed from the need to offset what he called Turkey’s destabilizing moves in the region.Along with its longstanding air and sea claims in the Aegean, Ankara is now torpedoing peace in the eastern Mediterranean, Mitsotakis said. Turkey is threatening southeast Europe and is undermining security at a crucial crossroads between East and West, he said.Greece and Turkey are locked in an increasingly tense and dangerous standoff in the Aegean Sea and eastern Mediterranean over hydrocarbon drilling rights and delineation of their maritime boundaries.In a speech at a trade fair, Mitsotakis said Greece would obtain 18 new warplanes from France to replace its aging fleet of Mirage 2000 fighters. The shopping list will also include four new navy helicopters and an equal number of frigates. Existing battleships will also be refurbished.Details of the deals were not announced but it is not the first instance this year in which Greece has shown an interest in substantially upgrading its defenses.Greece and the U.S. are already in talks for the procurement of at least 24 fifth-generation F-35 warplanes for $3 billion.Having finalized its intent, the new acquisitions, experts say, would give Athens a significant qualitative edge in its air defense against Turkey, which is facing problems in procuring new aircraft and upgrading its existing fleet.The United States suspended Turkey from the F-35 Fighter program after it moved to acquire advanced Russian S-400 air defense missile systems last year.Mitsotakis’ announcement comes amid a new diplomatic effort in the region by U.S. Secretary of State Mike Pompeo to convince Greece and Turkey to back off from their monthlong standoff in the eastern Mediterranean.After talks with Cypriot President Nicos Anastasiades and other officials, Pompeo said the United States remains deeply concerned by Turkey’s continuing operations surveying for natural resources in areas over which Greece and Cyprus both assert jurisdiction in the eastern Mediterranean.U.S. Secretary of State Mike Pompeo, left, and Cypriot President Nicos Anastasiades make statements during a press conference at the Presidential Palace in Nicosia, Cyprus, Sept. 12, 2020.Pompeo added that, “Countries in the region need to resolve disagreements – including on security and energy, resource and maritime issues – diplomatically and peacefully. Increased military tensions help no one but adversaries who would like to see division in transatlantic unity.”Pompeo’s visit to Cyprus comes hot on the heels of a similar visit by Russian Foreign Minister Sergey Lavrov.Greece has refused to engage in negotiations with Turkey until it stops searching for eastern Mediterranean gas reserves.However, Sunday, just hours after Pompeo shuttled to Cyprus for high-level talks, hopes of a breakthrough seemed to emerge.Turkey called its top research vessel back to base, leaving an opening for a potential start to crucial negotiations. 

Петиція за створення ТСК щодо розслідування справи «вагнерівців» набрала на сайті Ради 25 тисяч голосів

Петиція родичів загиблих на Донбасі військових, які вимагають створити парламентську тимчасову слідчу комісію (ТСК) з розслідування справи «вагнерівців», набрала 13 вересня необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Про це свідчить сторінка електронних петицій на сайті Верховної Ради України.

7 вересня родичі українських військових, загиблих на Донбасі від рук російських гібридних сил, зареєстрували цю петицію.

«Ми, родичі і близькі українських воїнів, які загинули, захищаючи Україну у найбільш важкий період російські агресії, з гірким подивом читаємо в різноманітних ЗМІ шокуючу інформацію про те, що операція з вивезення в Україну російських найманців, бійців ПВК «Вагнер» була зірвана. Це не просто бійці одіозного підрозділу найманців. Це люди, які вбивали наших рідних, воювали проти нашої армії на Донбасі в 14−15-му роках. Це військові злочинці, які вчинили безліч кривавих злочинів на території України. Частина з яких стали найбільш трагічними сторінками цієї війни», — зазначається у петиції.

Родичі військових вимагають справедливості і встановлення істини, а слідча комісія Верховної Ради, на їхню думку, наразі є єдиним інструментом, за допомогою якого можна знайти відповіді на питання.

Авторкою петиції є Віталіна Тарасова, вдова Героя України Костянтина Могилка – командира літака АН-30Б, що був збитий російськими гібридними силами в червні 2014 року.

9 вересня партія «Європейська солідарність» заявила, що суд зобов’язав СБУ відкрити провадження у справі про «вагнерівців» з метою «розслідувати ймовірну державну зраду» голови Офісу президента Андрія Єрмака.

10 вересня Державне бюро розслідувань повідомило, що викликало екскеріваника Офісу президента України Андрія Богдана на допит як свідка «для проведення слідчих дій та перевірки озвучених ним фактів» щодо «вагнерівців». Богдан підтвердив намір прийти на допит об 11:00 14 вересня.

Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб.

«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії… Це операція українських спецслужб спільно з американськими», – твердить Путін.

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

Представництво Зеленського про воду в Криму: Україна не повинна вирішувати проблеми окупанта

Забезпечення водопостачання в анексованому Росією Криму є відповідальністю окупанта, заявило представництво президента України Володимира Зеленського в Автономній Республіці Крим у фейсбуці.

У представництві зазначили, що водопостачання Криму та Севастополя «є досить дорогим заходом для Російської Федерації як держави-окупанта», саме тому вона намагається схилити Україну до відновлення водопостачання на цих територіях.

«Проте Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації нею частини суверенної території України», – наголосили в представництві президента.

Там додали, що відповідно до міжнародного права «держава-окупант відповідає за все, що відбувається на тимчасово окупованій території».

11 вересня підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов заявив, що вважає за необхідне порушити кримінальні справи щодо людей, які розпорядилися перекрити Північно-Кримський канал.

Того ж дня офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова стверджувала, що «водна блокада Криму» може розцінюватися як «порушення Україною своїх правозахисних зобов’язань, закріплених у міжнародних документах».

Country Violations Top UN Human Rights Council Agenda 

Nations accused of violating their citizens’ rights and freedoms will come under intense scrutiny by the 47-member U.N. Human Rights Council during its upcoming three-week session, which begins on Monday. As its first order of business, the council is expected to consider a request by member countries to hold an urgent debate on the human rights situation in Belarus.  The country has been in turmoil following the alleged rigging of the August 9 presidential election.   The alleged extrajudicial killings of thousands of people caught up in Philippine President Rodrigo Duterte’s war on drugs also will be a top issue.  Beyond that, several perennial violators will come under the glare of the human rights spotlight.   Reports detailing summary executions, torture, arbitrary arrests, forced disappearances, sexual assault and other violations in countries such as Syria, Myanmar, Venezuela, South Sudan, Libya, Iran and Cambodia will come under review.   In addition, some investigative mandates may come to an end.  For example, the Commission of Inquiry on Human Rights in Burundi, established four years ago, will present its final report later this month.     Human Rights Watch’s Geneva director, John Fisher says it is important the commission’s mandate be maintained.  He says little has changed on the ground despite the coming into power of Burundian President Evariste Ndayishimiye following the death of long-serving President Pierre Nkurunziza.   “We are also very concerned that the president has made critical remarks about civil society, has signaled that they not be the mouthpiece of foreign powers or are involved in selling secrets or unveiling secrets to foreign powers, that they have tended to limit themselves to criticism, etc.,” said Fisher.    Fisher says he is concerned that several people responsible for violations under Nkurunziza’s rule remain in the new government.   Human rights activists are pressing for accountability for the actions of so-called untouchable countries at this session.  These are countries deemed to be too powerful to be put in the dock at the Council.   A global coalition of 321 civil society groups from 60 countries is calling for China to face greater scrutiny for its alleged systemic and serious human rights violations.    Activists expect Russia to come under heightened scrutiny because of its alleged poisoning of opposition figure Alexey Navalny with a deadly Soviet-era nerve agent.   Fisher says conditions in Saudi Arabia demand greater scrutiny,” he said.   “A number of the women’s human rights defenders and other government critics remain held incommunicado in detention.  There are details of situations of prison overcrowding, which of course exacerbated the health crisis, particularly during the COVID pandemic.  Denial of access to health care, deaths of detainees in custody under suspicious circumstances.”   Fisher says all detainees should be released and the council should press for prison reforms and keep Saudi Arabia under its human rights lens.      

Former UK Leaders Unite to Slam Boris Johnson on Brexit Plan  

Two former British prime ministers who played crucial roles in bringing peace to Northern Ireland joined forces Sunday to urge lawmakers to reject government plans to override the Brexit deal with the European Union, arguing that it imperils that peace and damages the U.K.’s reputation.    In an article in The Sunday Times, John Major and Tony Blair slammed the current British government for “shaming” the country with legislation that, in places, goes against the very deal it signed to allow for the U.K.’s smooth departure from the EU earlier this year.    Major, a Conservative prime minister from 1990 to 1997, and Blair, his Labour successor for a decade, said Prime Minister Boris Johnson’s Internal Market Bill “questions the very integrity” of the U.K.    “This government’s action is shaming itself and embarrassing our nation,” they said.
The planned legislation, which will be debated by British lawmakers this week, has led to a furious outcry within the EU as it would diminish the bloc’s previously agreed oversight of trade between mainland Britain and Northern Ireland if a U.K.-EU trade agreement isn’t secured.    FILE – A general view at the start of a round of post-Brexit trade deal talks between the EU and the United Kingdom, in Brussels, Belgium, June 29, 2020.The British government has admitted that the legislation would break international law but argues that it’s an insurance policy in the event a trade deal with the EU is not secured by the end of this year. Johnson has said the legislation is needed to end EU threats to impose a “blockade” in the Irish Sea that the prime minister asserted could “carve up our country.” EU leaders have furiously rejected that charge.    Justice Secretary Robert Buckland told the BBC on Sunday that the legislation was a “break the glass in emergency provision,” if needed, and that he would resign if he believed the rule of law was broken in an “unacceptable” way.    “I don’t believe we’re going to get to that stage,” he said.    With the British government showing no sign of changing course, there are real concerns that the talks on a future trade deal between the U.K. and the EU could collapse within weeks. If that happens, tariffs and other impediments to trade will be imposed by both sides at the start of 2021.    The U.K. left the EU on Jan. 31, but it is in a transition period that effectively sees it benefit from the bloc’s tariff-free trade until the end of the year while a future relationship is negotiated. Even before the latest standoff, discussions between the EU’s chief negotiator, Michel Barnier, and his U.K. counterpart, David Frost, had made very little progress.    One major element of the Brexit withdrawal agreement is the section related to ensuring an open border on the island of Ireland to protect the peace process in Northern Ireland.    FILE – A car passes a Brexit sign on the old Belfast to Dublin road, close to the Irish border in Newry, Northern Ireland, Oct. 16, 2019.The issue proved thorny during the more than two years of discussions it took to get a Brexit deal done, as the border between Northern Ireland and Ireland is the only land link between the U.K. and the EU.    The EU wanted assurances the border would not be used as a back route for unlicensed goods arriving in Ireland from the rest of the U.K. — England, Scotland and Wales. As a result, the two sides agreed there would be some kind of regulatory border between mainland Britain and Northern Ireland.    Major and Blair, who both vociferously opposed Brexit, said the planned legislation puts the 1998 Good Friday agreement that ended decades of violence in Northern Ireland at risk.    Th pair said the bill “negates the predictability, political stability and legal clarity that are integral to the delicate balance between the north and south of Ireland that is at the core of the peace process.”    It’s unclear whether the planned legislation will get through the British Parliament, with a number of Johnson’s fellow Conservatives uneasy at the prospect of the government breaching international law.    Tobias Ellwood is one lawmaker who has said he could not accept the legislation, arguing that the bill diminishes “our role-model status as defender of global standards.”    

МЗС України засудило проведення Росією виборів в окупованих Криму та Севастополі

Українське зовнішньополітичне відомство засудило «протиправну організацію і проведення Російською Федерацією 13 вересня 2020 року так званих «виборів» до незаконних органів, утворених російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м.Севастополь». Про це йдеться в заяві МЗС України, поширеній 13 вересня.

«Вважаємо такі дії Кремля продовженням грубих порушень Російською Федерацією державного суверенітету і територіальної цілісності України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями України, правовий режим яких визначається нормами міжнародного гуманітарного права. Проведення Російською Федерацією псевдовиборів на територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополь є нелегітимним, а їх результати не матимуть жодних юридичних наслідків», – вказано в заяві.

МЗС наголосило, що «так звані «вибори губернатора Севастополя» та «довибори депутатів» до так званих «державної ради Республіки Крим» та «сімферопольської місцевої ради» порушують Конституцію та законодавства України, а також основоположні норми і принципи міжнародного права.

«Усі причетні до підготовки та проведення незаконного «голосування» в тимчасово окупованому Криму нестимуть відповідальність згідно із законодавством України», – наголошує українське зовнішньополітичне відомство.

Україна проситиме про санкції через організацію російських виборів губернатора в анексованому Севастополі, заявило Міністерство закордонних справ України в коментарі Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). За словами першої заступниці голови МЗС України Еміне Джеппарової, Україна звертатиметься до міжнародних партнерів із проханням засудити організацію «голосування», у тому числі шляхом санкцій.

У цілому 11–13 вересня в Росії та на окупованих нею територіях відбуваються понад 9 тисяч різних виборчих кампаній і місцевих референдумів.

Баллистические «керосинки»: путляндия рассмешила турков, модернизируя ракеты Р-17

Баллистические «керосинки»: путляндия рассмешила турков, модернизируя ракеты Р-17.

Что касается турецких вооруженных сил, то комментариев со стороны солдат НАТО получить не удалось. Скорее всего, это связано с неистовыми приступами смеха, которые подкосили
военнослужащих Реджепа Эрдогана
 

 
 
Для распространения вашего видео или сообщения в Сети Правды пишите сюда, или на email: pravdaua@email.cz
 
 
Лучшие предложения товаров и услуг в Сети SeLLines
 
 
Ваши потенциальные клиенты о нужных им товарах и услугах пишут здесь: MeNeedit
 

Не знаешь, чей Крым — вон из Украины: закон для белорусских «оппозиционеров» и других

Не знаешь, чей Крым — вон из Украины: закон для белорусских «оппозиционеров» и других.

Це, звісно, знов дивовижно, але чомусь усе сталося так, як я казав. Так звані члени координаційної ради опозіціЇї Білорусі родненков та кравцов, які зараз перебувають в Украіні, відмовилися відповідати на запитання про приналежність Криму. Воно здалося їм неоднозначним!?!?!

Тому для мене однозначним питанням є питання термінового вибуття цих покидьків у будь-яку іншу країну. Наприклад, у путляндію, де іхня відповідь на таке саме запитання буде однозначною, я не маю сумнівів. Геть з України, проросійська сволота. Це приниження для всіх кримських татар і українців, які мають гідність. Тут вам не раді!!!
 

 
 
Для поширення вашого відео чи повідомлення в Мережі Правди пишіть сюди, або на email: pravdaua@email.cz
 
 
Найкращі пропозиції товарів і послуг в Мережі Купуй!
 
 
Ваші потенційні клієнти про потрібні їм товари і послуги пишуть тут: MeNeedit
 

Евро улетает за 100 рублей, доллар движется туда же. Экономическая помойка уже близко!

Евро улетает за 100 рублей, доллар движется туда же. Экономическая помойка уже близко!

Экономическая ситуация в путляндии не улучшается, и поэтому девальвация рубля продолжится
 

 
 
Для распространения вашего видео или сообщения в Сети Правды пишите сюда, или на email: pravdaua@email.cz
 
 
Лучшие предложения товаров и услуг в Сети SeLLines
 
 
Ваши потенциальные клиенты о нужных им товарах и услугах пишут здесь: MeNeedit
 

Полёт розовых пони над Беларусью и не только…

Полёт розовых пони над Беларусью и не только…
 

 
 
Для распространения вашего видео или сообщения в Сети Правды пишите сюда, или на email: pravdaua@email.cz
 
 
Лучшие предложения товаров и услуг в Сети SeLLines
 
 
Ваши потенциальные клиенты о нужных им товарах и услугах пишут здесь: MeNeedit
 

Ответ Сербии не заставил себя ждать! Германия против северного потока 2!

Ответ Сербии не заставил себя ждать! Германия против северного потока 2!

Последние новости путляндии и мира, экономика, бизнес, культура, технологии, спорт
 

 
 
Для распространения вашего видео или сообщения в Сети Правды пишите сюда, или на email: pravdaua@email.cz
 
 
Лучшие предложения товаров и услуг в Сети SeLLines
 
 
Ваши потенциальные клиенты о нужных им товарах и услугах пишут здесь: MeNeedit
 

Police Fire Tear Gas as Migrants Demand to Leave Greek Island After Fire

Angry migrants left homeless by a blaze at Europe’s largest refugee center demanded to leave the Greek island of Lesbos on Saturday as authorities opened up new tent shelters and European leaders faced growing calls to take in more of the displaced.More than 12,000 people, most from Africa and Afghanistan, have been sleeping rough since flames swept through the notoriously squalid and overcrowded Moria camp earlier this week. Some residents had COVID-19, raising fears the outbreak could spread.Under a hot sun on Saturday, hundreds of migrants, many chanting “Freedom” and “No Camp,” gathered as bulldozers cleared ground in preparation for tents to be put up.Some carried handwritten signs carrying messages including “We don’t want to go to a hell like Moria again” and “Can you hear us Mrs Merkel?” in an appeal to the German chancellor.“The fire made things much more difficult,” said Sajida Nazari, a 23-year-old student from Afghanistan who has been on Lesbos for over a year. “We don’t have food, we don’t have water, we don’t have freedom.”Police briefly fired rounds of teargas when some of the protesters attempted to march down a road leading to the island’s main port of Mytilene, which police had blocked while work on the new tent settlement continued nearby.The fire at the camp, which was holding four times the number of people it was supposed to, has returned the spotlight to the migration crisis facing the European Union, which has struggled to find a response that goes beyond temporary fixes.German Vice Chancellor Olaf Scholz called on Europe to accept more refugees but the difficulty of reaching an accord was underlined by Austrian Chancellor Sebastian Kurz, who ruled out taking more in.Greek authorities have refused any mass transfer off the island, located a few miles off the Turkish coast, despite growing hostility from residents angry after years at the front line of the crisis.But officials said they were determined to provide shelter and proper sanitation and prevent a humanitarian catastrophe.“As of today, asylum seekers will start coming into the tents, into safe conditions,” Migration Minister Notis Mitarachi told reporters at the site.The need to bring the situation under control has been made more urgent by the fact that authorities have lost track of 35 camp residents who had tested positive for coronavirus.Health authorities have promised to conduct rapid tests at the entrance of the new camp, with a quarantine unit ready for anyone testing positive.Still, the unsanitary conditions being endured by Moria’s former inhabitants in the fields and streets of Lesbos has caused deep alarm.“This is a health bomb. These people haven’t even had access to water all these days, they cannot even wash their hands,” Matina Pagoni, president of Athens and Piraeus hospital doctors’ union, told Skai television. 

Russians Vote in Local Elections Targeted by Kremlin Critic Navalny

Russians vote Sunday in dozens of local elections that will be scrutinized for signs of discontent with the ruling United Russia party following the suspected poisoning of Kremlin critic Alexei Navalny.Navalny, 44, had hoped to undermine United Russia’s grip on regional power and had urged his supporters to vote against it tactically before he fell gravely ill in what Germany and his allies say was an attempt to kill him last month.United Russia, which backs President Vladimir Putin, dominates regional politics, but the elections come at a time of public frustration over years of falling wages and the government’s handling of the pandemic.Seen as a dry run for next September’s parliament elections, the regional polls will elect 18 governors and an array of local parliaments and city councils.Early voting began Friday after authorities stretched the elections over three days, a move criticized by independent election watchdog Golos, which warned the longer period would make it harder for monitors to catch fraud at polling stations.Navalny’s allies have pressed ahead with the Kremlin critic’s “smart voting” strategy, naming more than 1,000 politicians on the ballots they think can beat ruling party candidates and telling their supporters to vote for them.The strategy aims to disrupt a political system that often bars the Kremlin’s staunchest foes from running, while allowing softer candidates from the parliamentary parties to compete. Navalny has been unable to set up his own party.The anti-corruption campaigner also has dozens of allies running in elections for seats in the city councils of Novosibirsk and Tomsk in Siberia.There have been some signs of anti-Kremlin discontent in the regions.Mass rallies in the far eastern city of Khabarovsk show no sign of abating two months after they flared over the arrest of a popular local governor who defeated United Russia’s candidate in an election upset in 2018.  

В СБУ повідомили про відкрите кримінальне провадження у справі «вагнерівців» – Гончаренко

Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») заявляє, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження у справі про ймовірне розголошення даних, яке призвело до затримання в Білорусі найманців російської приватної військової компанії «Вагнера», яких, за деякими твердженнями, планувала затримати Україна.

Як написав він у фейсбуці 12 вересня, він написав депутатське звернення щодо розслідування розголошення даних, які призвели до передчасного затримання 33 бійців ПВК «Вагнера» в Білорусі. «У відповідь на цей запит мені повідомили, що Головне слідче управління СБУ вже розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000213 від 8 вересня 2020 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого статтею 387 Кримінального кодексу України «Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування», – заявив Гончаренко.

Коли саме це сталося, він не уточнив. СБУ на цей час, у вихідні дні, публічно не коментувала заяви депутата.

Ідеться про ситуацію з затриманням у Білорусі поблизу Мінська ще наприкінці липня 33 громадян Росії (дехто з них також мав громадянства України чи Білорусі), які, за повідомленнями, були найманцями російської ПВК «Вагнера». Влада президента Олександра Лукашенка, проти оголошеного переобрання якого на шостий поспіль термін у Білорусі з початку липня тривають щоденні протести, спершу заявила, що йшлося про намагання Росії дестабілізувати ситуацію.

Тим часом в Україні заявили, що мають докази участі 28 з затриманих у російській агресії проти України на Донбасі, і зажадали їхнього арешту і екстрадиції. Лукашенко заявляв, що може видати їх, якщо, мовляв, Україна доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі.

Та влада Лукашенка, яка через масові протести була змушена звернутися по політичну підтримку до президента Росії Володимира Путіна, врешті до середини серпня звільнила цих осіб і відпустила 32 назад до Росії (за винятком одного з білоруським громадянством, який забажав залишитися в країні), не видавши Україні нікого. В Україні цей крок білоруської влади назвали недружнім кроком.

Але тим часом із різних джерел стали з’являтися недостатньо підтверджені повідомлення, що згаданих 28 учасників бойових дій на Донбасі, серед них причетних до збиття українських бойових літаків і вертольотів чи й, можливо, до збиття малайзійського авіалайнера рейсу MH17, разом зі ще кількома випадковими особами зібрали разом у результаті тривалої й ретельної спецоперації спецслужб України, щоб виманити їх нібито на роботу охоронцями до Венесуели і під час авіаперельоту над українською територією влаштувати посадку їхнього літака і затримати їх, маючи при цьому їхні власні признання в участі в подіях в Україні, які з них збирали «вербувальники» з українських спецслужб. Ці повідомлення стверджують, що операцію зупинили відразу після того, як її очікуване завершення обговорили в офісі президента України, а відтак у Білорусі цих людей затримали місцеві спецслужби, так що до перельоту їх над Україною не дійшло.

Про версію про причетність до перебування «вагнерівців» у Білорусі спецслужб України заявляли також у Росії, без уточнень, що мало стати її метою. В Україні існування такої операції офіційно заперечили і в спецслужбах, і в офісі президента. Там також лунали заяви, що все це – російська провокація.

Але час від часу в Україні продовжують оприлюднювати все нові документи, які свідчать і про те, що зі згаданими «вагнерівцями» велася оперативна робота, яка була належно задокументована, зокрема були зібрані їхні власні свідчення про участь в агресії Росії проти України на Донбасі, а також і про те, що для цих людей дійсно були куплені через українські агентства авіаквитки, які відповідали версії про вимушену посадку під певним приводом літака з ними всіма разом на борту під час польоту над територією України до Туреччини для нібито подальшого перельоту до Венесуели.

А українські правоохоронці підтверджують, що зібрали достатню доказову базу щодо вчинення цими особами злочинів під час збройного конфлікту на Донбасі.

У зв’язку з цим критики чинної влади України, а особливо голови офісу президента Андрія Єрмака, якого вони називають проросійським, твердять, що могло йтися про свідоме затримання за вказівкою з офісу завершення цієї української спецоперації і про передачу інформації про цю операцію російській стороні, і вимагають розслідувати таку версію. Офіційний Київ президента Володимира Зеленського відкидає її.

Голова Чернігівської ОДА заявив про свою відставку

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко заявив, що подав заяву про відставку з цієї посади.

Як написав у фейсбуці Прокопенко, висуванець нині владної партії «Слуга народу» і прихильник чинного президента Володимира Зеленського, «основна причина – це те, що я фактично позбавлений впливу на кадрову політику та формування складу кандидатів до обласної ради» напередодні призначених на 25 жовтня місцевих виборів.

«Голова ОДА без своїх депутатів в обласній раді – це слабкий голова ОДА, який не зможе реалізовувати стратегію розвитку регіону. А без цього моя робота не має сенсу… Будь-який конфлікт шкодить обом сторонам, а в нашому випадку він може шкодити президентові й нашій політичній силі. Тому я не буду його поглиблювати», – заявив Прокопенко, політтехнолог за фахом, – але не уточнив, який саме конфлікт він має на увазі.

Далі в його дописі наведений перелік, за його словами, досягнень влади області під його керівництвом, зокрема в виконанні, як мовиться в тексті, програм і проєктів президента Зеленського.

Щоб його відставка набула чинності, її має прийняти президент, який також може й відхилити її.

Андрій Прокопенко був призначений на посаду голови Чернігівської ОДА указом Володимира Зеленського від 31 жовтня 2019 року.

На парламентських виборах 2019 року Прокопенко очолював одеський штаб партії Зеленського «Слуга народу».

Із 2015 року він очолював компанію «Прокопенко і партнери», що спеціалізується на управлінні виборчими кампаніями, стратегічними і кризовими комунікаціями. Також у 2015–2016 роках він був депутатом Чернігівської обласної ради (склавши мандат достроково) від партії «Наш край», яка, за даними ЗМІ, після Революції гідності стала однією з ідейних послідовниць фактично зниклої 2014 року Партії регіонів колишнього президента Віктора Януковича як партія, за її власними твердженнями, «професіоналів і господарників».

До 2015-го Прокопенко, за повідомленням, яке було на сайті його компанії в час його призначення на посаду голови ОДА (нині ця інформація з сайту вилучена), очолював департамент комунікацій зі співробітниками і корпоративних ЗМІ нафтової компанії «ТНК-BP» (свого часу однієї з провідних російських нафтових компаній). Перед тим, у 2009–2012 роках, був партнером, керівником практики в Україні консалтингової компанії GR Research & Consulting Center (однієї з перших російських лобістських компаній).

Гармаш: офіс президента своїми заявами щодо інспекції Шумів фактично визнає бойовиків стороною конфлікту

Український журналіст із Донецька Сергій Гармаш, який є представником від окупованої частини Донеччини в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що офіс президента України своїми заявами щодо інспекції українських позицій біля селища Шуми на лінії фронту фактично визнає бойовиків стороною конфлікту.

Як сказав він у передачі «Суботня свобода», така спільна інспекція з участю бойовиків російських гібридних сил стала б «найгіршим варіантом» і суб’єктивізацією цих бойовиків як нібито сторони конфлікту на Донбасі замість Росії, яка здійснює там свою гібридну агресію проти України. За його словами, такими зустрічами «нас поступово виведуть до того, що є в Придністров’ї» – окупованій Росією частині Молдови, з ватажками якої представники офіційного Кишинева виходять на прямі двосторонні переговори.

«Якщо вони дійсно будуть інспектувати наші позиції, то це вже визнання їхньої суб’єктності», – наголосив іще раз Гармаш.

Пригадуючи засідання ТКГ через відеоконференцію 9 вересня, за результатами якої офіс президента України офіційно визнав «вкрай обмежений прояв присутності бойовиків» у складі планованої інспекції, яка врешті не відбулася, Гармаш наголосив: «Я бачу лише один мотив для «тієї сторони» наполягати на створенні такої інспекції. Це політичне питання. Яке політичне питання? Суб’єктивізація «ЛНР» і «ДНР» (підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними – ред.). Що, власне, офіс президента і визнав у тому фрагменті… Чому ми погоджуємося на це? Мені складно сказати. Тому що Росія, я ще раз повторю, більше, ніж ми, в даному разі зацікавлена в цьому перемир’ї. Перемир’я повністю відповідає її сценарієві розвитку подій».

Згадану домовленість у ТКГ про спільне з бойовиками інспектування українських позицій, яке планувалося на 10 вересня, привітали в Кремлі. Але це інспектування врешті не була здійснене: українська сторона відмовилася від нього, пославшись на додаткові вимоги сторони Росії і бойовиків, висловлені після зустрічі ТКГ і не узгоджені на ній, а також не те, що угруповання відмовилися від «дзеркальних» інспекцій українською стороною їхніх позицій.

Причиною для домовленостей про таку інспекцію стали заяви ватажка угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна, що, мовляв, українська сторона порушила умови домовленості про припинення вогню, облаштувавши нові позиції біля селища Шуми, що підконтрольне Києву і лежить майже на лінії фронту між Торецьком і нині окупованою Горлівкою. Київ відкинув обвинувачення; про те, що йдеться про старі українські позиції, обладнані ще до кінця 2019 року, говорили в соцмережах і колишні бойовики. Українські військові тоді пообіцяли в разі порушення «адекватну відповідь усіма силами і засобами». Бойовики врешті відмовилися від обіцяного ними обстрілу, пославшись на домовленість про спільну з ними інспекцію.

Тим часом за час, що минув від оголошення останнього режиму припинення вогню з 27 липня, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ багато разів фіксувала, як російські гібридні сили відкрито зміцнюють і переобладнують свої прифронтові позиції на порушення домовленості – знаючи, що українська сторона, оголосивши нині дотримання перемир’я за пріоритет, не дасть на ці порушення збройної відповіді, як то було звично раніше, навіть якщо внаслідок цих порушень почнуть знову гинути українські військові.

Росія з самого початку своєї агресії проти України вимагає від Києва «прямого діалогу з Донецьком і Луганськом», тобто визнання за сторону війни підтримуваних і скеровуваних Москвою незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними, – але не самої Росії, яка стверджує, що до своєї агресії проти України ніяк не причетна і є лише гарантом миру в Україні, але не стороною воєнного конфлікту.