Верховний суд повідомив про відкриття провадження в одній зі справ про санкції до «каналів Медведчука»

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у четвер виніс ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом громадянина, який оскаржує указ президента про санкції щодо низки телеканалів, повідомила пресслужба суду у четвер ввечері.

«Суд установив, що в обґрунтуванні позовних вимог позивач вказує на порушення його права на отримання інформації від інформаційних програм, які транслюють телеканали «112 Україна», «NewsOne», «Zik» та інші, перелічені в додатках до спірного рішення, оскільки його доступ до них заблоковано. Позивач вважає, що втрата доступу до вказаних телеканалів є порушенням його прав, що передбачено статтями 8 та 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням положень ч. 2 ст. 266 та ч. 5 ст. 262 КАС України суд дійшов висновку про необхідність перевірки прорушення зазначених прав позивача в судовому засіданні», – йдеться в повідомленні.

За даними суду, справу призначено до розгляду на 15 березня о 12:00.

Напередодні у Верховному суді заявили, що станом на 10 лютого в розгляді одного позову про оскарження указу президента про санкції щодо трьох телеканалів було відмовлено, а щодо другого надано час на усунення недоліків.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

В ОПУ назвали ім’я загиблого від кулі снайпера військового, Зеленський висловив співчуття

Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття через смерть українського військовослужбовця, який загинув від кулі снайпера сьогодні поблизу смт Зайцеве на Донеччині.

«Сьогодні, перебуваючи на передовій, отримав невтішні новини. Україна втратила ще одного захисника. Попри домовленості про режим всеосяжного припинення вогню, ворог продовжує підступні дії. Українська армія вже довела, що даватиме гідну відсіч і відстоюватиме нашу незалежність», – сказав Зеленський.

Він висловив співчуття рідним і близьким загиблого.

В ОПУ зазначили, що загиблим вранці 11 лютого від обстрілу снайпером позиції українських військових у районі Зайцева є боєць 59-ї окремої мотопіхотної бригади 36-річний Олександр Глушко. Його евакуювали в лікарню Бахмута, але врятувати життя військового не вдалося.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

В НБУ оцінили як «помірний» вплив коронакризи на українські банки у 2020 році

Коронакриза помірно вплинула на доходи українських банків, прибуток банківської системи у 2020 році склав 41 мільярд гривень, повідомляє пресслужба Національного банку України.

«У 2020 році банки отримали 41,3 млрд грн чистого прибутку, що на 29% менше аналогічного періоду минулого року, коли банківський сектор заробив 58,4 млрд грн. Коронакриза погіршила фінансовий стан банків, проте менш відчутно, ніж очікувалося навесні 2020 року. Кількість збиткових банків не зросла. У 2020 році з 73 платоспроможних банків 65 банків були прибутковими та отримали чистий прибуток 47,7 млрд грн, що перекрило збитки 8 банків на загальну суму 6,4 млрд грн», – йдеться в повідомленні.

Голова НБУ Кирило Шевченко визнав, що в середньостроковій перспективі ризики зниження прибутковості банків зберігатимуться.

«Частково їх можна компенсувати, підвищуючи операційну ефективність. На прибуток також тиснутимуть відрахування до резервів. Отже, прибутковість банків дещо послабиться, але залишатиметься на достатньому рівні для збереження інтересу з боку інвесторів», – сказав він.

Регулятор вказує,що «формування резервів під очікувані збитки стало основною причиною погіршення фінансового результату в 2020 році».

«Низка банків визнали погіршення якості активів через фінансові труднощі позичальників. У зв’язку з цим відповідні витрати на резерви за кредитами у 2020 році зросли на 91% до 20,8 млрд грн проти 10,9 млрд грн у 2019 році», – йдеться в повідомленні.

Загальне зниження бізнес-активності під час карантину та падіння попиту на кредити й банківські послуги негативно позначилися на процентних та комісійних доходах банків, особливо у другому кварталі, додали в НБУ.

«Проте після короткострокового падіння за результатами І півріччя на 1,5% р/р, у II півріччі чистий комісійний дохід відновився і загалом за рік зріс на 5,8% р/р здебільшого завдяки зростанню безготівкових операцій», – повідомили у Нацбанку.

Раніше керівництво НБУ також запевняло, що іінансовий сектор України проходить світову коронакризу «з суттєвим запасом міцності».

Merkel Defends Extension of Germany COVID-19 Lockdown

German Chancellor Angela Merkel Thursday defended her decision to extend the nation’s COVID-19 lockdown, saying the variant strains of the virus pose a threat and she does not want to make the mistakes that led to a second surge last year.
Following a meeting Wednesday with Germany’s 16 state governors, Merkel announced they agreed to extend the current COVID-19 lockdown – due to expire Sunday – to March 7.
Speaking to the Bundestag – the lower house of the German parliament – Merkel said they did not act fast enough in 2020 to prevent a second surge in infections late in the year, and as health officials now warn about the spread of more virulent variant COVID-19 strains in the country, she said they need to learn from their mistakes.
The number of new daily infections has dropped in Germany since the current lockdown began in late November, prompting calls for an easing of restrictions. Some schools and businesses such as hair salons will be allowed to open sooner, with strict hygiene restrictions.  
But Merkel argued the nation is in a battle with the virus, and their opponent does not pay attention to dates, it pays attention to infection rates. She said the government is basing the next step in lifting restrictions on reaching an infection rate of 35 COVID-19 infections per 100,000 people over a seven-day period.
Germany’s Robert Koch Institute for infectious diseases reported, as of Wednesday, the nation had an infection rate of 68 per 100,000 for the previous seven days.  
The institute also reported, as of Thursday, the nation added 10,237 new cases and 666 deaths in the past day, taking the total case count since the start of the coronavirus outbreak to 2.31 million and the death toll to 63,635.

EU Forecasts Economic Rebound Later This Year

European Union officials are forecasting an economic rebound within the bloc later, by mid-year, as long as there is progress in combatting the coronavirus pandemic.
 
In a quarterly report released Thursday, the EU expected growth to reach 3.7% this year and slightly better next year.
 
It cited economic slowdowns that began at the end of 2020 as countries reimposed lockdowns amid a new wave of COVID-19 infections.
 
“Economic growth is set to resume in the spring and gather momentum in the summer as vaccination programs progress and containment measures gradually ease,” the report said.
 
It noted a degree of uncertainty in the forecast, with persistent lockdowns or high unemployment carrying the potential to drag down growth, but also the potential for more rapid vaccinations that could prompt member economies to open up more quickly.
 
The report said the past few months have been “challenging,” but that there is “light at the end of the tunnel.”

МЗС: Україна поділяє бачення Європарламенту про необхідність оновлення параметрів Угоди про асоціацію

Міністерство закордонних справ України привітало ухвалену «переконливою більшістю» Європейського парламенту доповідь щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.

«Україна поділяє бачення Європарламенту щодо необхідності оновлення параметрів Угоди про асоціацію та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС з урахуванням розвитку нормативно-правової бази, потреб економічного розвитку та перспектив секторальної інтеграції», – йдеться в коментарі МЗС, оприлюдненому 11 лютого.

У міністерстві заявили, що доповідь засвідчує успішність процесу імплементації Угоди про асоціацію і «наявність потужної підтримки» з боку Європейського парламенту щодо подальшого поглиблення інтеграції України з ЄС.

«У доповіді відзначається, що Україна досягла значного прогресу у виконанні зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію та інтеграції з Європейським союзом. Українська сторона уважно врахує рекомендації щодо необхідності завершення започаткованих реформ, зокрема у сферах верховенства права, належного врядування та боротьби з корупцією», – йдеться в заяві.

У МЗС також привітали засудження в доповіді Європарламенту російської агресії проти України.

«У рішенні зазначається, що обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб, причетних до цього порушення міжнародного права, будуть продовжені. Україна вдячна депутатам Європарламенту за засудження дестабілізуючих дій Росії, її військової присутності в Україні, мілітаризації Криму, незаконних дій РФ, спрямованих на захоплення контролю над Керченською протокою, зокрема будівництво мосту без згоди України», – йдеться в заяві.

«Надзвичайно важливим є заклик євродепутатів звільнити всіх українських політичних в’язнів та військовополонених у Росії, Криму та на непідконтрольних Україні частинах Донецької і Луганської областей», – додали в МЗС.

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. Документ підтримали 526 європарламентарів, 79 проголоспували «проти», 71 депутат утримався.

Проєкт звіту підготував представник Німеччини, член Європейського народної партії Міхаель Галер. Документ був оприлюднений 17 листопада 2020 року.

У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йшлося в листі президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу президента Володимира Зеленського.

«Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – йшлося у повідомленні Офісу президента.

Як зазначили в ОПУ, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки домовилися під час торішнього саміту Україна – ЄС.

 

 

ОАСК скасував перейменування Московського проспекту на Бандери. Київ готує скаргу

Міська влада Києва готує апеляційну скаргу стосовно рішення Окружного адміністративного суду міста про скасування перейменування трьох вулиць, провулку і проспекту, зокрема Московського проспекту на проспект Бандери. Про це повідомила заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда.

Як повідомили у пресслужбі КМДА, своїм рішенням від 28 січня ОАСК, за позовом від 5 листопада 2016 року громадської спілки «Громадський контроль та порядок» без участі представників Київської міської ради скасував рішення Київради, ухвалені в липні 2016 року, про перейменування таких вулиць, проспекту та провулків:

вулиці Баумана на вулицю Януша Корчака;
вулиці Кутузова на вулицю Генерала Алмазова;
вулиці Суворова на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка;
провулку Кутузова на провулок Євгена Гуцала;
проспекту Московського на проспект Степана Бандери.

Як заявила Марина Хонда, рішення суду ухвалене через чотири роки після подання позову і є «абсолютно необґрунтованим».

Міська влада наголошує, що на сьогодні рішення Окружного адміністративного суду Києва від 28 січня 2021 року не набрало законної сили.

У КМДА нагадали, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що перейменування згаданих вулиць, провулків та проспекту проведено у порядку визначеному законодавством України.

Це рішення було ухвалене в 2019 році після того, як Окружний адміністративний суд Києва у червні того ж року скасував постанову Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери, провідника Організації українських націоналістів, у липні 2016 року.

 

 

ЄС надав Донбасу 23 мільйони євро гуманітарної допомоги у 2020-му

Європейський Союз надав 23 мільйони євро гуманітарної допомоги для сходу України протягом 2020 року – про це йдеться у відповіді пресслужби Європейської комісії на запит Радіо Свобода.

«ЄС є одним із найбільших гуманітарних донорів (для подолання наслідків – ред.) кризи на сході України і надав 164,8 мільйона євро термінової фінансової допомоги, в тому числі 23 мільйони були виділені в 2020-му», – йдеться в повідомленні.

Євросоюз обіцяє також надавати допомогу постраждалому внаслідок війни населенню в 2021, але уточнює, що точна цифра «буде оголошена у належний час».

Йдеться про підтримку гуманітарних проєктів як на підконтрольній, так і на окупованій території України. Контроль за використанням коштів із бюджету Євросоюзу, згідно з відповіддю, здійснює Департамент цивільного захисту та гуманітарної допомоги Єврокомісії (DG ECHO).

«Гуманітарна допомога, фінансована ЄС, надається у партнерстві з агенціями ООН, міжнародними та неурядовими організаціями. DG ECHO має всесвітню мережу з семи регіональних офісів та польових штабів у понад 40 країнах, які дозволяють моніторити, як втілюються проєкти», – уточнюють у Єврокомісії.

За даними Євросоюзу, на його кошти в Україні використовувалися за напрямками покриття базових потреб, забезпечення водою, укриттями, медичною допомогою, психологічною підтримкою, а також на освіту в надзвичайних умовах, поширення інформації про міни та товари для зимівлі.

Читайте також: Резніков: Росія «захищає» людей в ОРДЛО від пенсій і обмежує кримчанам доступ до ліків

При цьому, зазначають у пресслужбі Єврокомісії, понад половина виділеної допомоги йде на користь вразливим групам людей, які проживають на окупованих територіях.

«Ця допомога призначена для найбільш нужденних, в тому числі сімей самотніх матерів, старших людей, дітей та людей з інвалідністю. Фінансування ЄС у 2020 році також спрямоване на потреби, пов’язані з коширенням коронавірусу на сході України. Кошти допомагають підтримати пункти надання первинної медичної допомоги та лікарні, йдуть на купівлю медичного обланання, засоби індивідуального захисту та аптечки», – повідомляє Єврокомісія.

У січні Європейська комісія ухвалила гуманітарний бюджет на 2021 рік у розмірі 1,4 мільярда євро, з них 28 мільйонів євро виділили для України, Балкан та Кавказу.

У Криму суттєво обмежили право на пересування – місія ООН в Україні

Підконтрольна Росії влада анексованого Криму під час пандемії COVID-19 суттєво обмежила право на пересування людей, що проживають на півострові, повідомила голова Моніторингової місії ООН в Україні Матильда Богнер.

«Наприклад, ми бачимо, що окупаційна влада в Криму обмежила перетин адмінкордону з гуманітарних підстав і дозволяє тільки один такий перетин. Це досить диспропорційний захід, який обмежує право на вільне пересування людей. Це впливає на можливість реалізації інших соціальних прав, як працевлаштування, навчання, право зустрітися з рідними або подбати про своїх рідних за часів пандемії», – сказала Богнер під час виступу на форумі «Україна 30. Крим і Донбас проти вірусу» 10 лютого.

Як приклад таких обмежень Богнер навела ситуацію з 20 абітурієнтами, які виїхали на материкову частину України для проходження ЗНО, проте вдруге не змогли виїхати з Криму, щоб почати навчання.

«Прикордонна служба ФСБ не дозволяє жителям Криму, у яких є і російський, і український паспорти, використовувати український паспорт, коли вони хочуть поїхати на материкову Україну. На них накладають штрафи, якщо побачать український паспорт. Важливо пам’ятати, що приблизно 30 тисяч кримчан не мають російського громадянства. Ці люди розглядаються окупаційною владою як іноземці, але серед них є громадяни України. Це означає, що за часів пандемії вони можуть залишити півострів виключно без можливості повернутися», – додала Матильда Богнер.

Раніше міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив, що Росія намагалася використовувати пандемію для легалізації своєї присутності в анексованому Криму і окремих частинах Донецької та Луганської областей.

У Держприкордонслужбі України повідомляли, що в 2020 році адмінкордон між окупованим Кримом і Херсонською областю перетнули 538 тисяч громадян і 75 тисяч транспортних засобів. Це в п’ять разів менше, ніж у 2019 році.

 

 

 

Europe Battles Multiple Crises Amid Vaccine Shortage, Russia Dispute

The European Union Commission’s president defended the bloc’s coronavirus vaccination strategy Wednesday amid growing criticism of delays in procurement and delivery. As Henry Ridgwell reports from London, the bloc is facing crises on multiple fronts.
Camera: Henry Ridgwell   
 

Russia Fines RFE/RL for ‘Foreign Agent’ Law Violation

The Russian government has levied a fine against the U.S. government-sponsored media outlet Radio Free Europe/Radio Liberty for violating the country’s “foreign agent” law. The $150,000 fine was assessed by Roskomnadzor, Russia’s media regulatory body.  Russia first designated RFE/RL, a sister organization of the Voice of America (VOA), a foreign agent in 2017, a step some say made its work in Russia more difficult. According to the Reuters news agency, Russia has fined the outlet several times in recent weeks. The foreign agent law gives a wide berth for the Russian government to erect bureaucratic hurdles to any nongovernmental group that receives foreign funding, Reuters reported. RFE/RL says it plans to appeal the latest fine. “We have court hearings about three times a week, and we get fined at each one,” Andrei Shary, head of RFE/RL’s Russian Service, said in an interview with the RIA news agency. “The company considers this to be unfair. Every court decision will be appealed.”
“The Kremlin’s latest move is clearly intended to limit USAGM’s ability to operate and report independently and objectively within Russia. It is unacceptable,” USAGM acting CEO Kelu Chao told VOA.  FILE – Rep. Michael McCaul, R-Texas, attends a hearing on Capitol Hill in Washington, Oct. 23, 2019.Congressman Michael McCaul expressed support for RFE/RL. “We’re seeing the Putin regime cracking down on free speech and on the ability of Radio Free Europe and Voice of America to operate out there in Moscow,” he told VOA’s Russian Service. “I think you’re going to see a very strong movement by the United States Congress, but I would urge that the [U.S.] president talk directly to [Russian President Vladimir] Putin about this with condemnation about the ability to have free speech in his own country and to get the truth out. And that’s what Voice of America and Radio Free Europe do,” he added.VOA Russian Service’s Danila Galperovich contributed to this report.
 

Lithuania Refuses Russia’s Demand to Arrest Navalny Ally

Lithuania has rejected orders issued Wednesday from a Moscow court calling for the arrest of Leonid Volkov, an exiled ally of Russian opposition leader Alexey Navalny. The court orders, sent via Interpol, charge Volkov with encouraging minors to participate in unauthorized rallies, which potentially carries jail term of up to three years in Russia.“Using international tools for politically motivated prosecution is a wrong practice,” said Lithuanian interior minister Agne Bilotaite, referring to Interpol, the government-funded international police network that coordinates cross-border police operations across 194 member states.Putin, Kremlin Critic Navalny Set Battle Plans for Next Phase in Struggle for MasteryRussian opposition leaders expect Kremlin crackdown to intensify but are preparing for a long-haul stand-off with Putin The Volkov warrant “raises serious doubts about Russia‘s membership in these organizations,” Bilotaite added.The Russian court, which said Volkov will be held in Russia for two months if and when he is extradited, said the warrant was issued under the Commonwealth of Independent States, an organization of former Soviet republics to which Lithuania does not belong.The arrest warrant comes after the rise of demonstrations demanding the release of Russian opposition leader Navalny, who has been jailed since January 17.In a separate development on Wednesday, Navalny’s wife, Yulia Navalnaya, who was recently detained for taking part in unsanctioned rallies in support of her jailed husband, left Russia for Germany according to a source quoted by Interfax.Volkov, a strategist who manages Navalny’s regional headquarters, fled Russia in 2019 when authorities opened a criminal probe of suspected money laundering by Navalny’s Anti-Corruption Foundation. Navalny’s group has repeatedly called that criminal probe, among the latest of many, politically motivated.From his base in Lithuania, Volkov has been organizing protests demanding the release of Navalny, with the most recent one being planned for this Sunday.

Верховний суд повідомив, що поки не відкрив провадження за позовами щодо санкцій проти «каналів Медведчука»

Верховний суд визначився із двома позовами громадян, які оскаржують указ президента України про введення в дію рішення РНБО, згідно з яким були застосовані санкції щодо трьох телеканалів: у розгляді одного відмовлено, щодо другого надано час на усунення недоліків. Про це повідомила у середу пресслужба Верховного суду.

Згідно з повідомленням, у позовній заяві громадянину відмовлено до усунення недоліків тому, що « позивач не навів обґрунтування про порушення оскаржуваним указом прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду».

Крім того, суд зазначив, що відмовлено у відкритті провадження за ще однією позовною заявою, оскільки «фактично зміст позовної заяви свідчить про те, що її подано в інтересах та на захист прав інших осіб – юридичних осіб, які, за твердженнями позивача, є власниками телеканалів».

«8 лютого до суду надійшов ще один позов із подібними позовними вимогами (справа № 9901/26/21). Відповідно до КАС України Верховний суд має вирішити питання про відкриття провадження протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст.171 КАС України)», – додали також у суді.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Шмигаль у Брюсселі порушив тему лібералізації торгівлі між Україною та ЄС – уряд

Україна надала усю необхідну інформацію для завершення першої фази імплементації Угоди про асоціацію у сфері держзакупівель і очікує підтвердження від ЄС

EU Chief Acknowledges Mistakes in Vaccine Rollout

European Commission president Ursula Von der Leyen Wednesday acknowledged Europe was late approving and rolling out COVID-19 vaccines, saying they were overconfident vaccines could be delivered on time.
Speaking to the European Parliament, Von der Leyen, however, defended the decision to have the commission – the European Union’s executive branch – oversee vaccine orders and for all 27 EU members to roll out vaccines at the same time, saying had the bloc’s biggest states acted unilaterally, “it would have been the end of our community.”
She also defended not cutting corners on safety when it came to approval of vaccines and waiting for an additional three or four weeks for approval from the EU drug regulator, the European Medicines Agency. But Von der Leyen also said there were lessons to be learned from the process.
Von der Leyen said while they were focused primarily on the quick development of a vaccine, the EU underestimated the difficulties in producing high volumes quickly. She said, “In some ways, science overtook industry.”
She said they now fully understand the difficulties of mass production and have invested billions in improving capacity. She urged member states to plan their rollouts accordingly.
The European Commission chief also expressed regret about an initial plan to restrict exports to British-ruled Northern Ireland, which would have set up a hard border between it and EU member Republic of Ireland, reigniting tensions in that region.
She said, “Mistakes were made in the process leading up to the decision and I deeply regret that. But in the end, we got it right. And I can reassure you that my commission will do its utmost to protect the peace of Northern Ireland.

Зеленський підписав закон про «інвестиційних нянь» для проєктів від 20 млн євро

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», відомий як закон про «інвестиційних нянь».

Як повідомляє пресслужба Офісу президента, «цей документ сприятиме відновленню інвестиційної активності в Україні після кризового 2020 року».

Закон, як нагадують в ОПУ, передбачає надання державної підтримки українським та іноземним інвесторам із загальною сумою інвестицій від 20 мільйонів євро.

Відповідний закон парламент схвалив 17 грудня 2020 року.

Закон передбачає можливість отримання податкових пільг для реалізації великих інвестиційних проєктів. При цьому загальний обсяг держпідтримки не має перевищувати 30% від суми інвестицій у проєкт. Згідно з документом, підтримка надаватиметься підприємствам, які працюють у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій і науково-технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі та курортно-рекреаційній сфері.

Читайте також: «Інвестиційні няні» в Україні: що думають про ідею Зеленського самі інвестори?

Навесні минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що інвестори, які готові вкладати в Україну великі кошти, отримають державну турботу у вигляді «інвестиційної няні» –​ менеджера, який допомагатиме їм від імені держави. Законом передбачено створення спеціальної урядової уповноваженої установи, що займатиметься супроводом інвестиційних проєктів, допомогою інвесторам від початку проєкту й протягом усього часу його тривалості.

У ВМС ЗСУ повідомили про отримання Україною нової партії швидкісних катерів і човнів від США

«Усе це – підтримка наших друзів на шляху до вільної та незалежної України» – командувач ВМС ЗСУ контр-адмірал Олексій Неїжпапа

Чотири обстріли і поранений військовий – штаб ООС прозвітував про ситуацію на Донбасі

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години середи чотири рази порушили режим припинення вогню, один військовослужбовець зазнав поранення.

«Збройні формування Російської Федерації відкривали прицільний вогонь зі стрілецької та снайперської зброї неподалік населеного пункту Піски. Внаслідок цього український воїн отримав вогнепальне поранення. Військовослужбовця оперативно доправлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога. Стан здоров’я пораненого – задовільний. Поблизу Водяного, що на Приазов’ї, противник вів вогонь в бік наших позицій з ручного протитанкового гранатомета», – йдеться в повідомленні.

Крім того, за даними штабу, бойовики також застосували безпілотник і «скинули два постріли ВОГ-17» біля Золотого-4.

«На прицільні обстріли зі сторони противника наші воїни давали адекватну відповідь. Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ», – додали у штабі.

На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики звинувачують українських військових в обстрілі окупованого Донецька. В угрупованні «ЛНР» про обстріли 10 лютого не повідомляють.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Торік сума вкладів фізосіб і ФОПів у банках зросла на 133 млрд грн – Фонд гарантування вкладів

У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб повідомили, що станом на 1 січня 2021 року загальна сума вкладів фізичних осіб та ФОПів у банках склала 607,56 мільярда гривень, що на 133,12 млрд грн більше, ніж на 1 січня минулого року (474,44 млрд грн). Про це йдеться у повідомленні на сайті фонду.

«Із загальної суми вкладів фізичних осіб на початок січня 2021 року: вклади у національній валюті – 357,36 млрд грн (+77,88 млрд грн за рік); вклади в іноземній валюті – 250,20 млрд грн (+55,24 млрд грн за рік)», – йдеться в повідомленні.

За даними фонду, частка ФОП у структурі вкладників станом на 1 січня склала 53,65 млрд грн, що на 21,25 млрд грн більше ніж на початок 2020 року.

Серед чинників зростання вкладів фізосіб експерти називають збільшення мінімального рівня заробітної плати, приріст фонду оплати праці і бюджетних соціальних виплат, а також приріст приватних банківських переказів в Україну (на 902 млн дол за 12 місяців 2020 року).

Раніше у Нацбанку повідомляли, що обсяг приватних грошових переказів в Україну з-за кордону у 2020 році зріс до рекордних більш ніж 12 мільярдів доларів.

НБУ вводить в обіг пам’ятну монету «250 років Астрономічній обсерваторії Львівського університету»

10 лютого Національний банк України вводить в обіг пам’ятну монету «250 років Астрономічної обсерваторії Львівського університету» номіналом 5 гривень.

На аверсі монети на тлі стилізованого зоряного неба розміщений телескоп обсерваторії Львівського університету.

На реверсі монети – композиція, що символізує часи перших документально підтверджених астрономічних спостережень у Львові, – на дзеркальному тлі абрису панорами міста XVIII століття зображений збірний образ тогочасного астронома. Поруч – будівля обсерваторії та міські мури.

Художники – Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук, а скульптори – Анатолій Демяненко, Володимир Атаманчук.

«Монета присвячена науково-дослідній установі Львівського національного університету імені Івана Франка, одній із найстаріших обсерваторій Східної Європи, що була заснована 1771 року. Вивчення небесних об’єктів у Львові тоді було на тому самому рівні, що й у Берліні, Вільнюсі чи Відні, оскільки обсерваторія за оснащенням не поступалася тогочасним європейським подібним закладам», – розповіли в НБУ.

Науковців виховували у Львівському університеті, де спеціально запровадили окремий курс астрономії.

«Основні напрями діяльності сучасної установи – дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту як цілого. Крім того, важливий напрям діяльності обсерваторії – лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження штучних супутників Землі. Комплекс телескопів для таких спостережень знаходиться в реєстрі наукових об’єктів, які становлять національне надбання України», – додали в регулятори.

Монету «250 років Астрономічної обсерваторії Львівського університету» з нейзильберу випускають у тиражі 35 тисяч штук.

 

Росія намагалася легалізувати окупацію під прикриттям пандемії – Резніков

Росія намагалася використати пандемію коронавірусу для легалізації своєї присутності на окупованому Кримському півострові та окремих частинах Донецької та Луганської областей, розповів віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резніков. Про це він сказав на включенні до форуму, присвяченого протистоянню України викликам пандемії.

«На початку Росія намагалася домогтися зняття санкцій і легалізувати тимчасову окупацію Криму, тому до різних країн вони надсилали так звані гуманітарні війська радіо-хімічного біозахисту. І чомусь саме в Криму вони збирали так звану допомогу для Італії», – навів приклад він.

Резніков додав, що Київ спостерігав на окупованій частині Донбасу підготовку до так званої гуманітарної інтервенції Росії.

«Вони (Росія – ред.) мали ввести свої частини радіо-біологічного захисту з Південного військового округу Російської Федерації, а за ними – частини забезпечення, а потім ще трішки військ, і ми могли б отримати легалізацію російської військової присутності на окупованій частині Донбасу. Ми тоді активно звертали увагу на ці факти, як уряд у тому числі, під час спілкування з усіма нашими міжнародними партнерами», – згадав міністр.

Саме це, за його словами, стало приводом для блокування Роскомнаглядом сайту Мінреінтеграції у Росії та на окупованих нею територіях. Це стало першим випадком, коли російська влада заблокувала офіційний сайт іншої держави на своїй території.

«З самого початку епідемії ми зафіксували факти єдиного підходу Росії до різних окупованих територій. А саме, наприклад, синхронізацію дій окупаційних адміністрацій в Донецьку й Луганську по темі ковіду. Вони однаково маніпулюють даними, однаково приховують факти захворювання в окупаційних військах. Це чітко демонструє, що керівний центр цих адміністрацій є спільним і розташований ззовні, що відповідно виступає єдиним доказом так званого ефективного контролю з боку Російської Федерації на окупованих територіях і це дуже важливо для майбутніх судових процесів, і казочки про «их там нет», відповідно, стають все більш примарними», – констатував він.

Читайте також: Зеленський душить Медведчука, снайпери вбивають військових: тиждень на Донбасі (рос.)

Крім того, міністр звернув увагу на те, що російська окупаційна влада використовує пандемію COVID-19, щоб розірвати зв’язки окупованих територій із вільною. Він навів дані з кількості перетинів лінії розмежування та адмінкордону з Кримом.

«В 2019 році було зафіксовано 16,5 мільйона перетинів через всі КПВВ, які ми маємо сьогодні на лінії дотику та на адміністративній межі Херсонської області з Автономною республікою Крим. У 2020 році це вже 3,5 мільйона перетинів усіх КПВВ. З них після березня 2020 року, тобто коли пандемія почала поширюватися світом – тільки 500 тисяч. Тобто за 1 квартал 2020-року – 3 мільйони, а після пандемії – всього пів мільйона. От вам зрозумілі наслідки такого блокування КПВВ», – зауважив урядовець.

Водночас, за його словами, рух між окупованим Донбасом та Росією не припинявся, відтак обмеження перетину КПВВ бойовиками не можна пояснити карантинними заходами.

Резніков нагадав про заходи уряду щодо окупованих територій: зокрема, обладнання двох нових пунктів перетину в Золотому та Щасті (рух через які досі заблокований), та скасування зовнішнього незалежного оцінювання для абітурієнтів з ОРДЛО, які вступають в українські вищі навчальні заклади.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

З’їзд партії «Слуга народу» перенесли через негоду – пресслужба

З’їзд партії «Слуга народу», який мав відбутися 10 лютого, перенесли на 11 лютого через погодні умови. Про це повідомили у коментарі Радіо Свобода у пресслужбі партії.

«З’їзд відбудеться завтра… Є технічний момент, що не всі встигають доїхати через погодні умови», – розповіли у пресслужбі.

У «Слузі народу» додали, що після з’їзду відбудеться брифінг для представників ЗМІ.

Як повідомляло Радіо Свобода, що на з’їзді розглянуть питання висунення кандидатів на проміжні вибори до парламенту.

«Буде представлення кандидатів в народні депутати, яких висунуть на з’їзді за 50-м та 87-м округами на проміжні вибори (до Верховної ради – ред.)», – заявили у пресслужбі партії.

Центральна виборча комісія призначила на 28 березня 2021 року проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), обраний в якому торік позафракційний народний депутат Руслан Требушкін, за результатами жовтневих місцевих виборів, став міським головою Покровська.

Через дострокове припинення повноважень народного депутата Зіновія Андрійовича, обраного в одномандатному виборчому окрузі №87 (Івано-Франківська область), у цьому окрузі 28 березня також пройдуть проміжні вибори.

 

Боррель: ЄС відзначає прогрес України в реформах, але проблеми лишаються

Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель прокоментував звіт євродепутата Міхаеля Ґалера щодо виконання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. У виступі 9 лютого, озвученому віцепрезидентом Валдісом Домбровскісом, Боррель запевнив, що Україна «лишається пріоритетом європейського порядку денного».

Боррель вказав на допомогу, яку Брюссель надає Києву, в тому числі 1,2 мільярда траншу фінансовової допомоги, а також надання вакцин виробництва компаній Pfizer та AstraZeneca в рамках ініціативи COVAX. Дипломат також схвально відгукнувся про консктруктивний підхід України до врегулювання війни на Донбасі і закликав Росію діяти так само.

Водночас він зазначив, що доповідь Ґалера містить як досягнення, так і провали української влади.

Читайте також: Головний дипломат ЄС не виключив нових санкцій проти Росії

«Вона (доповідь – ред.) обґрунтовно підкреслює, що Україна здійснила багато важливих реформ останніми роками. За кожну з них довелося боротися, і українське керівництво заслуговує на повагу. Однак я поділяю вашу оцінку, що «попри помітний прогрес, поширена корупція й досі уповільнює процес реформування України», – йдеться у виступі.

Голова європейської дипломатії зауважив, що ключові інституції повинні мати сильне та незалежне управління і можливість працювати без політичних, економічних чи будь-яких інших втручань.

Боррель вказав на необхідність боротьби з контрабандою, від якої «виграють тільки злочині та олігархи», незалежності Національного антикорупційного бюро та цілісної реформи системи правосуддя.

«Ми визнаємо складність завдання. З самого початку російське втручання було спрямоване на дестабілізацію, розділення та послаблення України. Тож кращою відповіддю буде залишатися об’єднаними і й надалі працювати задля процвітання та стабільності, які породжує здорова економічна політика», – каже він.

Читайте також: У Європейській раді розповіли, про що говоритимуть на засіданні Ради асоціації Україна – ЄС

Наостанок він, як і автор доповіді, привітав активність українського громадянського суспільства, молоді та неурядових організацій.

«Всі, хто відвідував Україну останніми роками, в тому числі і я, були глибоко вражені їхньою рішучістю витворити краще майбутнє. Я знаю, що конфлікт на економічна ситуація важко позначилися на молодих українцях. Багато людей стали внутрішньо переміщеними особами, чимало хто емігрував… Я вірю, що сьогодні ми можемо надіслати їм послання підтримки та визнання їхнього цінного внеску. Майбутнє України в їхніх руках», – підсумував Боррель.

Під час засідання Ради асоціації Україна – ЄС 11 лютого планують обговорити імплементацію Угоди про асоціацію та питання територіальної цілісності України.

В Офісі президента розповіли, чи вважає Зеленський своїм конкурентом Разумкова

Президент України Володимир Зеленський не бачить проблеми у тому, що член його команди й один із ідеологів «Слуги народу», чинний спікер парламенту Дмитро Разумков фігурує нині поруч із ним у рейтингах потенційних кандидатів в президенти, заявив у коментарі Радіо Свобода антикризовий радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

«Рейтинги – це така річ, з якою дуже часто просто граються: додають одних, щоб підігріти дискусію, або прибирають інших, щоб спровокувати певне невдоволення. Президент ставиться до цього абсолютно спокійно – як до типової боротьби заради боротьби в рамках старої політики (це ж завжди у нас було протягом багатьох років). Хто там отримав у рейтингах відсоток чи два – неважливо (і не просто для президента не важливо, а для суспільства неважливо)», – сказав Подоляк.

Загалом для думок про наступні президентські вибори у Володимира Зеленського, за словами Подоляка, нині немає часу (мовляв, президент зосереджений лише на своїй роботі і її результатах).

«Хто думає про вибори – той не може ухвалювати принципових рішень. Володимир Зеленський ухвалює принципові рішення (всі це бачать), – наголошує антикризовий радник голови ОП.

Щодо окремої позиції Разумкова з низки питань, то, за словами Подоляка, усі, хто прийшов до влади разом із Володимиром Зеленським, давали суспільству обіцянки, яких мають дотримуватись.

«Чи було серед таких обіцянок, наприклад, «Подобатися усім і одразу»? Або «Утримуватись від ухвалення рішення (коли є шлях виходу з кризової ситуації), щоб не зашкодити якимсь особистим інтересам»? Ні, таких обіцянок не було. Це стосується усіх в команді влади. Якщо обіцяли не давати корупціонерам жодного шансу, якщо обіцяли голосувати за реформи, які роками відкладалися, якщо обіцяли захищати державу від агресії Росії, то кожен, хто прийшов до влади разом із Володимиром Зеленським, дійсно має це робити. Тому що це просто чесно», – наголосив Подоляк в коментарі Радіо Свобода.

Він також заперечив, що між Банковою та Грушевського є напруга через окрему позицію Дмитра Разумкова з низки питань. За його словами, між Офісом президета та Верховною Радою зберігається «робоча комунікація», яка, утім, не виключає «гострих дискусій».

«Це нормально для демократичної команди. У підсумку спільна позиція команди влади (а, отже, і держави загалом) все ж таки напрацьовується з більшості питань. Робота влади залишається у межах тих обіцянок, які давали усі в команді влади, коли йшли на вибори разом із Володимиром Зеленським. Не працювати разом з командою – це насправді протиставляти себе виборцям, які підтримали цю команду. Навряд чи хтось готовий до такого протиставлення себе виборцям», – зазначив у коментарі Радіо Свобода антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк.

За результатами опитування соціологічної групи «Центр Разумкова», українці найбільше довіряють спікеру парламенту Дмитру Разумкову, а після нього – президенту Володимиру Зеленському.

Дослідження проводилося з 29 січня по 3 лютого 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

«Перемир’я вже просто немає. Ми не можемо далі вдавати, що воно є» – Кравчук про Донбас

Перемир’я у зоні бойових дій на Донбасі «вже просто немає», заявив голова української делегації у Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук.

«Ми не можемо далі вдавати, що воно є. Треба говорити правду, біле називати білим, а чорне – чорним. Росіяни починають діяти зухвало, відкрито, не ховаючи своїх намірів. Тому ми маємо бути готовими до будь-яких непередбачуваних дій із боку агресора. В ОРДЛО перебувають російські найманці, командири і російська зброя. Ми не знаємо, коли її можуть задіяти, але маємо бути до всього готовими і ставитися уважно до всього, що відбувається. Передусім думати про Україну», – сказав Кравчук у коментарі виданню «Гордон» 9 лютого.

За його словами, Росія веде подвійну гру щодо Донбасу.

«Протягом пів року, поки я очолюю українську делегацію у ТКГ, я бачив багато різних рухів і напіврухів. Росіяни начебто беруть участь у роботі ТКГ, але ведуть подвійну гру. Вони не соромляться нічого і демонструють, що вони над сутичкою, нібито допомагають Україні врегулювати внутрішній конфлікт. У той самий час російські пропагандисти приїжджають і розповідають про російський Донбас, а місцевим ватажкам ставлять завдання на території Донецької та Луганської областей (зверніть увагу – не тих районів, які контролює Україна) побудувати національні держави, які мають інтегрувати в Росію. Це і є подвійна гра, обман», – сказав політик.

За словами Кравчука, Україні треба, виконуючи міжнародні домовленості, дотримуючись шляху до миру, «на силу відповідати силою».

«Вони стріляють не просто так, вони вбивають. На силу і стрільбу ми маємо відповідати жорстко і дзеркально. Ми всі разом, і світова спільнота зокрема, маємо діяти адекватно. Поблажливо, м’якістю, закликами до компромісів ми нічого не доб’ємося. Нам треба бути послідовними і жорсткими», – заявив Кравчук.

Раніше Леонід Кравчук в ефірі каналу «Україна 24» заявив, що на обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків треба відповідати дзеркально: обстрілами у відповідь.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами. Ці сили порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть.

Тим не менше, українська сторона, попри всі ці порушення, заявляла, що перемир’я триває далі, бо, мовляв, щоб говорити про його зрив, потрібні принаймні два тижні бойових дій.

На цей час, за повідомленнями, внаслідок обстрілів противника протягом нинішнього перемир’я загинули принаймні десять українських військовослужбовців, іще понад 35 були поранені.

 

 

European Lawmakers Criticize Von Der Leyen, Borrell Over Missteps 

The European Parliament has seen stormy sessions before but rarely as ugly as Tuesday’s when lawmakers scolded the bloc’s top officials for everything from their handling of the coronavirus pandemic to what they dubbed a disastrous trip last week to Moscow by Europe’s top diplomat, Josep Borrell. Several national governments had urged Borrell, a former Spanish foreign minister, to call off his trip to the Russian capital, arguing it was ill-timed in the wake of Kremlin critic Alexey Navalny’s jailing and amid the Kremlin’s paramilitary-style crackdown on street protests. Kremlin critic Alexey Navalny stands inside a defendant dock before a court hearing in Moscow, Feb. 5, 2021.Furious European lawmakers are demanding Borrell resign for the visit, widely seen as having handed the Kremlin a propaganda victory. His critics accuse him of failing to stand up to Russian bullying. Eighty-one members of the European Parliament (MEPs) have signed a letter drafted by Estonian lawmaker Riho Terras calling for Borrell to go.“Borrell’s misjudgment in proactively deciding to visit Moscow, and his failure to stand for the interests and values of the European Union during his visit, have caused severe damage to the reputation of the EU,” the letter reads. “We believe that the president of the European Commission should take action, if Mr. Borrell does not resign,” the lawmakers added.The criticisms were echoed Tuesday in the European Parliament’s chamber, even though Borrell hardened his language about the Kremlin when addressing lawmakers, telling them he would propose to EU foreign ministers next week a list of Russian names to be sanctioned over the jailing of Navalny. “I will put forward concrete proposals,” he told lawmakers, adding that he had “no illusions before the visit.”Borrell said “the Russian government is going down a worrisome authoritarian route,”  and that the country “seeks to divide us.”However, Borrell’s critics were not mollified.“We have never looked so weak and clueless about how to deal with Russia,” Belgian lawmaker Hilde Vautmans told Borrell.European delegation member Sophie in ‘t Veld arrives before a meeting at the Europe House on Dec. 3, 2019 in Valletta.Dutch parliamentarian Sophie in ‘t Veld said Borrell has a “credibility problem.”Borrell’s trip saw Russian Foreign Minister Sergei Lavrov dub the EU an “unreliable partner” during a joint press conference in the Russian capital, leaving the EU’s top diplomat silent and half-smiling. European governments fumed when it emerged that Borrell only learned through Twitter during a meeting with Lavrov that the Kremlin had expelled three European diplomats for allegedly participating in demonstrations in support of Navalny.Some former and current European diplomats say Borrell probably should have abandoned the meeting upon learning about the expulsions. FILE – European Commission President Ursula von der Leyen speaks at the end of an EU summit video conference at the European Council headquarters in Brussels, Jan. 21, 2021.Ursula von der Leyen has defended Borrell. Commission spokesperson on foreign policy Peter Stano said Borrell has her full backing. Stano said Borrell’s decision to remain silent during Lavrov’s verbal lashing of the EU was understandable. He said Borrell was “a diplomat” for whom “the press conference is not a platform for discussions or confrontations.” Stano argued that Borrell had been “very vocal in the negotiations with Mr. Lavrov.”But von der Leyen is not in a strong political position to protect Borrell, analysts say, and the Moscow trip is adding to alarm about her judgment, which increasingly is being called into question by European lawmakers and national governments. The criticism of von der Leyen has focused on the bloc’s coronavirus inoculation rollout, which has been marred by logistical mistakes and hidebound bureaucracy, leaving the EU desperately short of vaccine doses. The troubled rollout has lagged behind inoculation programs in Britain and the United States, with only two doses being administered so far for every 100 Europeans, compared to seven in the U.S. and 11 in Britain. Von der Leyen and her commissioners had pushed for vaccine procurement and disbursement to be handled by the EU, arguing it would advertise the bloc’s strength and solidarity while reducing the risk of vaccine rivalry among the 27 member states. But that is not the way it has turned out, and the European Commission president is now conceding that individual member states could have vaccinated their populations more quickly had they acted alone rather than having the EU oversee vaccine purchase and distribution.On Monday, von der Leyen inadvertently added fuel to the fire by acknowledging that a country like Britain acting on its own can out-maneuver like a “speedboat” the slower-moving EU “tanker.”EU lawmakers launched an onslaught on von der Leyen for the vaccine handling, dismissing her admission of errors as not enough.“When are they going to accept that they made mistakes?” asked Croatian MEP Ivan Sincic, who said EU commissioners had been “acting blindly.”The verbal lashing has left some observers questioning whether von der Leyen will complete her full five-year term as EC president. She has rejected calls from some quarters to resign, telling reporters last week that the time to “make a final assessment” of her performance will be at the end of her term in 2024.EU officials have cautioned that public expectations are in some ways too high, and people need to be more patient, though they acknowledge people are yearning for an end to lockdowns and a resumption of their normal lives. French President Emmanuel Macron looks on during a press conference with the Belgium’s Prime Minister after a meeting at the Elysee Palace in Paris, on Dec. 1, 2020.German Chancellor Angela Merkel and French President Emmanuel Macron have both defended von der Leyen.“What would people say if countries like France and Germany were competing with each other on vaccines?” Macron asked last week.Merkel on Friday said it would have been “a mess, and counterproductive” for member states to procure and compete for vaccines.  Other national leaders are not convinced. Hungarian Prime Minister Viktor Orban has been especially tough, saying recently he was “not happy with the pace” and that it was a mistake for EU member states to cast their lot together in the hunt for vaccine supplies. “There were manufacturers whose products were available sooner in Canada, the U.K,” he told Hungarian radio.He added, “We’re unable to move faster with inoculating people not because Hungarian health care is incapable of carrying out mass vaccinations rapidly, but because we have a shortage of vaccine supplies.”Hungary has broken ranks with the EU and ordered doses of Russia’s Sputnik V vaccine. Several other countries, including the Czech Republic, Italy and Spain, are also questioning whether it was wise to entrust Brussels with cutting the deals to provide vaccines for the 450 million people living in the bloc. They, too, are now considering making their own purchases.