Northern Ireland Suspends Inspections at Ports After Threats of Violence

Northern Ireland temporarily suspended some inspections at two ports late Monday after threats of violence and increased tensions have been reported in the area. Graffiti was discovered in Belfast describing port staff as “targets.” Staff have also reported suspicious behavior such as people writing down license plate numbers. Police say they are increasing patrols near ports of entry. A police vehicle patrols after threats were made to port workers implementing post-Brexit trade checks in Northern Ireland, at the Port of Larne in County Antrim, Feb. 2, 2021.A spokesman for the European Commission announced Tuesday they had withdrawn European Union staff from the Northern Ireland ports as a safety precaution and condemned the violence. Many pro-British unionists fiercely oppose the new trade barriers introduced between Northern Ireland and the rest of Britain as part of the Northern Ireland protocol, a stand-alone deal for the region after Britain left the EU. The protocol was designed to maintain the principles of the 1998 Good Friday Agreement and Northern Ireland’s open border with Ireland by keeping the region in the British customs territory but also aligned with the EU’s single market for goods. The British-run region remains deeply divided along sectarian lines, even after the 1998 peace deal, with Catholic nationalists aspiring to unification with Ireland and Protestant unionists wanting to remain part of Britain. 
 

Зеленський підписав указ про санкції проти депутата ОПЗЖ Козака і телеканалів, які пов’язують із Медведчуком

Соратник проросійського політика Віктора Медведчука –Тарас Козак – є власником телеканалів «112 Україна», NewsOne, Zik

Kyiv, а не Kiev: аеропорт Дубаю перейшов на коректне написання назви Києва – МЗС

У 2018 році МЗС України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ й іноземних аеропортів із метою коригування правопису міста Київ латинкою (#KyivNotKiev)

В «Укренерго» заявили, що підстав для обмеження імпорту електроенергії з Росії зараз немає

Відповідно до закону «Про ринок електроенергії» на сьогодні нема підстав для обмеження імпорту електроенергії з Росії. Про це заявила пресслужба національної енергетичної компанії «Укренерго».

В компанії зазначили, що імпорт електроенергії з Росії та Молдови протягом минулого тижня був відсутній. Однак, починаючи з понеділка 1 лютого, відновився імпорт електроенергії з Росії. Загальний обсяг за 1 лютого становив 1 мільйон кВт за годину.

«Згідно із частиною 11 статті 38 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі має пропонувати учасникам ринку на аукціонах всю доступну пропускну спроможність міждержавних перетинів. Відповідно до частини 9 статті 38 Закону, обмеження комерційних обмінів (імпорту/експорту електроенергії) можуть застосовуватися тільки у аварійних ситуаціях, а відповідно до частини 2 статті 38 ОСП має право обмежувати доступну пропускну спроможність виключно у випадках порушення операційної безпеки енергосистеми», – пояснили в компанії.

В «Укренерго» зауважили, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», повноваження НКРЕКП анулювати результати аукціонів на доступ до міждержавних перетинів з країнами, що не є членами Енергетичного Співтовариства, обмежуються лише періодом 2020 року.

Тому з 1 січня 2021 року втратили чинність положення постанови НКРЕКП №766 від 08.04.2020 р., якими було скасовано результати аукціонів на доступ до пропускної спроможності перетинів з Росією та Білоруссю у 2020 році, розповіли в компанії.

В «Укренерго» додали, що компанія відновила аукціони на доступ до міждержавних перетинів у 2021 році.

Також в компанії заявили, що графіки імпорту/експорту завжди погоджуються лише в тих обсягах, які дозволяють гарантувати дотримання меж операційної безпеки енергосистеми, а зокрема і наявність необхідного обсягу резервів для балансування енергосистеми.

1 лютого Україна відновила імпорт електроенергії з Росії.

Купівля електроенергії за кордоном неодноразово була предметом гострих дискусій у політичних і економічних колах України. Заборону на імпорт енергоносіїв із Росії і Білорусі вимагали парламентська опозиція, колишні міністри й деякі експерти. Головним аргументом було те, що такий імпорт знищує власну генерацію. У результаті державна компанія «Укренерго», один із операторів енергетичного ринку України, оголосила у квітні 2020-го про припинення імпорту електроенергії на час карантину і 30 днів після нього, до 30 травня, але, як стало відомо на початку травня, Міненерго змінило прогнозний баланс, тому цей тимчасовий захід став більш постійним і діяв до кінця 2020 року.

 

Russia’s Sputnik Vaccine Safe, Effective Against COVID-19, Study Finds

Russian scientists say the country’s Sputnik-V vaccine appears safe and effective against COVID-19, according to early results of an advanced study published in a British medical journal.
 
Researchers say that, based on their trial, which involved about 20,000 people in Russia last fall, the vaccine is about 91 percent effective in preventing people from developing COVID-19. The study was published online on February 2 in the journal, The Lancet.
 
Scientists not linked to the research acknowledged that the speed at which the Russia vaccine was made and rolled out was criticized for “unseemly haste, corner cutting and an absence of transparency.”
 
“But the outcome reported here is clear,” British scientists Ian Jones and Polly Roy wrote in an accompanying commentary. “Another vaccine can now join the fight to reduce the incidence of COVID-19.”
 
The Sputnik-V vaccine was approved by the Russian government with much fanfare on August 11. At the time, the vaccine had only been tested in several dozens of people.
 
Some early results were published in September, but participants had only been followed for about 42 days and there was no comparison group.
 
The data release comes as Europe scrambles to secure enough shots for its 450 million citizens due to production cuts by AstraZeneca and Pfizer while the U.S. roll-out has been hampered by the need to store shots in ultracold freezers and uneven planning across states.

Russian Dissident Navalny Faces Possible Multi-Year Prison Sentence

Russian opposition leader Alexei Navalny appeared in a Moscow court Tuesday to face parole violation charges that could land him up to three-and-a-half years in prison.A sentence for the prominent critic of President Vladimir Putin could trigger more protests, following two weekends of rallies in several Russian cities demanding his release.Blinken Slams Putin for Crackdown on Navalny Supporters US secretary of state also had strong words for Iran and China Navalny was arrested immediately upon arrival in Moscow on Jan. 17 for alleged parole violations after returning from Germany, where he spent five months recovering from a nerve agent poisoning in Russia.Navalny has accused Putin of ordering Russia’s security services to poison him, a charge the Kremlin has repeatedly denied.Several European laboratories have confirmed that Navalny, 44, was poisoned with Novichok, a nerve agent developed by the former Soviet Union.A Russian court recently ruled Navalny must remain in jail, rejecting his appeal against his arrest.  The United States and other Western countries have strongly condemned Navalny’s arrest and demanded his unconditional release.Russia’s Federal Penitentiary Service says Navalny violated the probation terms of his suspended sentence from a 2014 money laundering conviction, which he denounced as politically motivated. The service asked the Simonovsky District Court in Moscow to convert his three-and-a-half-year suspended sentence into one that must be served in prison. Navalny’s attorneys have argued that he was rehabilitating in Germany and, therefore, was unable to fully comply with his probation terms. His defense also maintained that due process was repeatedly violated during his arrest.As he sat in a glass cage in the courtroom during Tuesday’s hearing, Navalny said, “I came back to Moscow after I completed the course of treatment.” He added, “What else could I have done?”Navalny’s jailing has sparked very large protests across Russia over the past two weekends, with tens of thousands of people demanding his release and chanting anti-Putin slogans. Police arrested more than 5,700 people during Sunday’s rallies, including more than 1,900 in Moscow, the biggest number in the country since the Soviet era. Most demonstrators were released after being given court summonses and are subject to fines or jail terms of up to 15 days. Several protesters face criminal charges over alleged violence against police. 

Боррель поговорив із Кулебою перед візитом до Росії

«Я викладу незмінну позицію ЄС на підтримку територіальної цілісності і суверенітету України» – верховний представник ЄС із закордонних справ, віцепрезидент Єврокомісії

У Мінфіні розповіли, на що йшли кошти з COVID-фонду в 2020-му

У 2020 році обсяг виділених коштів з Фонду боротьби з COVID-19 становив 78,4 мільярда з 80,9 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба Кабінету міністрів.

«У тому числі за загальним фондом використано 63,7 мільярда гривень з виділених 72 мільярдів гривень, спеціальним фондом 2,8 мільярда гривень з виділених 6,4 мільярда гривень », – йдеться в повідомленні.

В уряді розповіли, що Державне агентство автомобільних доріг використало 25,7 мільярда з 26,2 мільярда гривень, або 98,3% для розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

МОЗ витратило за загальним фондом 17,8 мільярда з 20,4 мільярда гривень, або 86,8%, виділені за спеціальним фондом 1,4 мільярда гривень – не використані, зазначили в уряді.

«Кошти були спрямовані для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень, засобів індивідуального захисту, обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоровʼя у госпітальних округах, для підвищення надбавок і доплат до заробітної плати медикам та іншим працівникам, які лікують хворих на COVID-19, на забезпечення подачею кисню закладів охорони здоров’я тощо», – додали в Кабміні.

У пресслужбі поінформували, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства використало 8,8 мільярда гривень з 10,7 мільярда гривень, або 82,1%.

«Кошти були спрямовані для виплати допомоги по безробіттю, для одноразової компенсації суб’єктам господарювання за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, для виплати одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання», – йдеться в повідомленні.

В уряді повідомили, що Міністерство соціальної політики реалізувало за загальним фондом 4 мільярди гривень з 6,8 мільярда гривень, або 59,8%, за спеціальним фондом – 2,8 мільярда гривень грн з 5,0 мільярда гривень, або 55,5%.

За даними Кабміну, кошти пішли на страхові виплати по тимчасовій непрацездатності, виплати членам сімей померлих від COVID-19 медиків, допомогу на дітей фізичних осіб-підприємців, надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам у зв’язку з втратою доходів у разі повної заборони сфери їх діяльності під час карантину.

18 червня 2020-го Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.

На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

 

Україна, Грузія та Молдова висловили спільне бачення розвитку Східного партнерства у листі до ЄС

Міністри закордонних справ України, Грузії та Молдови направили віцепрезиденту Європейської Комісії Жозепу Боррелю, комісару ЄС з питань сусідства і розширення Оліверу Варгеї та міністрам закордонних справ держав-членів ЄС лист про спільне стратегічне бачення подальшого розвитку Східного партнерства. Про це повідомила пресслужба Кабміну.

«Відкриття нових горизонтів співпраці для найбільш зацікавлених та відданих європейському вектору розвитку держав-партнерів сприятиме їх тіснішому політичному, економічному та секторальному зближенню з ЄС. Адаптація Східного партнерства до нових реалій та потреб його держав-учасниць необхідна для зміцнення трансформаційного потенціалу цієї ініціативи та стабільності у регіоні», – йдеться в листі.

Дмитро Кулеба, Давід Залкіані та Ауреліу Чокой заявили, що Східне партнерство має належним чином враховувати європейські прагнення України, Грузії та Молдови та запровадити амбітний підхід для поглиблення їхньої інтеграції з ЄС, повідомили в пресслужбі.

В Кабміні розповіли, що у документі глави МЗС окреслили свої пріоритети у рамках Східного партнерства, які включають інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС, зближення з ЄС у сферах транспорту, енергетики, цифрового ринку, зеленої економіки, охорони здоров’я та посилення безпекової співпраці.

Також міністри хочуть посилити координацію з підготовки до саміту Східного партнерства у 2021 році та формування нового пакета його завдань та цілей, заявили у пресслужбі.

У листі також зазначено, що досягнення трьох держав на євроінтеграційному шляху слугуватимуть орієнтиром для інших Східних партнерів, додали в уряді.

Програма Європейського союзу «Східне партнерство» була започаткована 2009 року і має на меті наблизити Україну, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію і Молдову ближче до ЄС. Водночас вона не містить чіткої перспективи вступу цих країн до Євросоюзу.

Із того часу Грузія, Молдова й Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, у тому числі угоди про вільну торгівлю. Але деякі країни-члени Євросоюзу неохоче публічно обговорюють можливість долучення нових держав до ЄС.

Росія неодноразово висловлювалася проти програми «Східного партнерства», заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом і її основними торговельними партнерами серед післярадянських держав може нашкодити інтересам Москви.

 

Лижні збірні Росії збираються виступати на турнірах під «Катюшу» замість гімну країни

Збірні Росії з лижних видів спорту збираються виступати на міжнародних турнірах під «Катюшу» замість гімну країни. Про це глава Асоціації лижних видів спорту Росії Олена Вяльбе заявила агентству «РИА Новости».

Замість російського прапора спортсмени хочуть використовувати прапор Олімпійського комітету Росії.

Російським командам на два роки заборонено виступати під своїм прапором і гімном на міжнародних турнірах рішенням Спортивного арбітражного суду в Лозанні. Спортивна спільнота вдалася до цього через численні порушення російськими спортсменами антидопінгових правил. У рішенні суду наголошується, що на церемоніях і інших офіційних заходах росіяни не можуть вмикати і будь-який інший гімн, пов’язаний з країною.

 

Як зазначає російська служба Радіо Свобода, з цієї причини замість російського гімну не можна, наприклад, використовувати «Патріотичну пісню» Михайла Глінки, «Молитву російського народу» і «Інтернаціонал», які в різний час були офіційними символами держав, що існували на території сучасної Росії. Тому у січні комісія спортсменів Олімпійського комітету Росії запропонувала використовувати замість гімнів «Катюшу».

Щоб використовувати цю композицію, Росія має отримати схвалення Міжнародного олімпійського комітету і Всесвітнього антидопінгового агентства. Заборона на використання офіційних символів російськими спортсменами буде діяти до грудня 2022 року.

Депутатка від «Голосу» звинуватила представника «За майбутнє» в сексизмі за «дівчинку, якій 32 роки»

Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун під час виступу у Верховній Раді 2 лютого засудила висловлювання представника депутатської групи «За майбутнє» Сергія Рудика на адресу іншої парламентарки Мар’яни Безуглої («Слуга народу»).

Виступаючи з трибуні в оточенні колег (в тому числі представниць інших фракцій), Совсун зацитувала слова Рудика з виступу минулого тижня.

«Мене дивує, як і кожного в цьому залі, що дівчинка, якій 32 роки, закликає нас проголосувати за один із дуже важливих документів», – сказав тоді Рудик, коментуючи законопроєкт про реформу Служби безпеки України, який представляла Безугла. Потім він згадав депутатку попереднього скликання Ірину Сисоєнко, яка, за його словами, «дупля не різала в медицині».

Читайте також: Сексизм у законі: у парламенті України хочуть дати визначення і призначити покарання

«Давайте скажемо чесно: пан Рудик, безперечно, не вважає, що народні депутати не мають права висловлюватися. Його подив викликає, що говорити може жінка, особливо, якщо їй 32 роки. Дозволю собі нагадати панові Рудику, що жінки в 32 роки можуть мати значно більші досягнення, ніж окремі чоловіки. Так, перші жінки-астронавтки полетіли в космос, коли їм ще не виповнилося 30 років, а Марія Кюрі відкрила новий елемент таблиці Менделєєва, полоній, у 31 рік. Жінки можуть досягати успіху в будь-якому віці. І, що головне, вони мають право говорити на рівних із чоловіками завжди. Якщо їм відмовляють у праві висловитися, якщо їм дорікають їхньою статтю, то це має дуже чітку назву – сексизм. І до сексизму вдаються тоді, коли не вистачає сили аргументів, не вистачає власної компетентності та професіоналізму», – заявила Совсун.

Вона додала, що ігнорування таких випадків означатиме їх легалізацію, а зацитувала кілька прикладів дискримінаційних висловлювань щодо жінок, якими з нею поділилися користувачки соцмереж.

Читайте також: Що нижчий рівень, то більше депутаток. Скільки жінок потрапили до місцевої влади на виборах-2020

«Ми вважаємо, що найбільш адекватною реакцією з боку пана Рудика було б вибачення перед Мар’яною Безуглою, а також перед іншими дівчатами 32 років і не тільки. Якщо у пана Рудика не вистачає власної сміливості на це, ми очікуємо на таке вибачення від групи «За майбутнє», – додала народна депутатка.

Вона також закликала Верховну Раду ухвалити законопроєкт про протидію сексизму та зміни до регламенту, які розробило міжфракційне об’єднанням «Рівні можливості».

Сергій Рудик у репліці зацитував вступ до своєї колонки для «Української правди» 2018 року.

«У державі з 2014 року статус учасниць бойових дій отримали близько 7 тисяч представниць прекрасної половини. Українки воюють на фронті нарівні з чоловіками. На своїх тендітних плечах вони винесли неймовірне навантаження перших років війни, допомагаючи як бійчині, медсестри, волонтерки, дружини та матері», – зокрема йдеться в цьому матеріалі.

Цю цитату Рудик навів як доказ того, що не схильний до сексистських упереджень.

«Я ніколи не виділяв стать як окрему проблему для того, щоб звинувачувати в професіоналізмі чи непрофесіоналізмі. Я завжди апелював до професіоналізму», – заявив він, проте не зміг закінчити виступ через регламент. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відмовився надати йому додатковий час.

У січні 2020 року у Верховній Раді зареєстрували проєкти законів проти сексизму. Перший передбачає законодавче визначення поняття «сексизм» та внесення змін до низки законів, що заборонятимуть прояви цього явища. Другий – запровадження покарань за сексизм. Ці документи подали представники фракції «Слуги народу».

Кулеба розповів про першу розмову з новим держсекретарем США

«У наших відносинах починається новий день»

Україна веде переговори з МВФ про створення спеціалізованого фінансового суду – голова НБУ

Україна почала переговори з місією Міжнародного валютного фонду про можливість створення спеціалізованого фінансового суду, заявив голова Національного банку України Кирило Шевченко.

Цей суд мав би на меті розглядати спори про банківські позики, щоб впоратися зі зростанням числа несплачених кредитів, сказав він 1 лютого в інтерв’ю агентству Reuters.

Пропонований орган мав би захищати позикодавців, які на практиці не мають іншої можливості повернути свої кошти через нинішню юридичну систему, уражену корупцією, і скоротити відсоток несплачених кредитів до 24 до 2023 року з нинішніх 42. А це, в свою чергу, мало б привабити в Україну іноземних приватних інвесторів, вважає голова НБУ.

«Обсяг кредитів у банківській системі становить понад 1 трильйон гривень, або близько 40 мільярдів доларів. Це велика сума, яку варто захищати», – сказав Шевченко.

За його словами, тому нині й дискутується можливість створити в Україні або окремий спеціалізований суд, або спеціалізовану палату вже наявного суду.

Україна нині перебуває в процесі переговорів із МВФ щодо можливості отримання наступного траншу позики. Як заявляв у середині січня міністр фінансів України Сергій Марченко, Україні потрібна співпраця з МВФ. Він нагадав, що проєкт бюджету готували з урахуванням коштів, що мали б бути отримані від фонду, і тому без співпраці з ним виникне питання про перегляд бюджету.

7 травня 2020 року після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. За цією програмою перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня 2020 року. Відтоді нових коштів за цією програмою МВФ Україні більше не надавав, хоча їх чекали ще восени 2020-го. Тепер в українському уряді заявляють, що сподіваються отримати ці кошти навесні.

 Ankara May Be Poised for Pivot From Middle East to Central Asia

Turkey and Azerbaijan are continuing to deepen ties by starting a major joint military exercise Monday. The display of force comes as some analysts suggest Ankara could be on the verge of a foreign policy pivot away from the Middle East to Central Asia.The 12-day military exercise involves tank divisions, airborne units, and “special forces.” Turkish-made weaponry is also set to play a prominent role.Turkish-made drones were pivotal in Azerbaijan’s defeat in October of Armenian separatist forces, in a battle over the disputed Nagorno-Karabakh enclave in Azerbaijan.Azerbaijan’s victory is seen as a strategic triumph for Turkey. “Turkey has invested very heavily in the Azeri military,” said international relations professor Serhat Guvenc of Istanbul’s Kadir Has University. The countries have close ethnic ties and define their relationship as “one nation, two states.”FILE – Men holding national flags of Azerbaijan and Turkey stand next to a memorial for people killed in Azerbaijan during the conflict over the breakaway region of Nagorno-Karabakh, outside the embassy of Azerbaijan in Moscow, Oct. 19, 2020.The speed and decisiveness of Azerbaijan’s military success boosted Turkish influence in the Caucasus, further consolidating close ties between Ankara and Baku.”Turkey is expanding its influence in Caucasia; it will do more so in the future,” said Huseyin Bagci, head of the Ankara-based Foreign Policy Institute.  Bagci suggests Ankara is poised for a shift in foreign policy, saying, “Turkey does not play the card of Islam and Middle East orientation anymore, but now rather more nationalistic, and of Turkish nationalism.”Turkish President Recep Tayyip Erdogan has traditionally positioned himself as the defender of global Muslim rights, in particular the Palestinians. Ankara is also a strong backer of the Muslim Brotherhood across the Middle East, and Hamas, which is designated by the United States and European Union as a terrorist organization.Much to Israel’s anger and Washington’s dismay, Hamas routinely held meetings in Turkey, and Ankara hosted its leaders. Such moves traditionally played well among Erdogan’s religious voting base.But analysts say Ankara is concerned about the U.S.-brokered Abraham Accords that saw the United Arab Emirates and Bahrain normalize ties with Israel last year, with Sudan close behind.FILE – Members of a Turkish forces commando brigade take part in a military parade in which Turkey’s President Recep Tayyip Erdogan and Azerbaijan’s President Ilham Aliyev looked on in Baku, Azerbaijan, Dec. 10, 2020.With reports of other Arab countries, including Turkey’s close ally Qatar, ready to join the Abraham Accords, Bagci says there is awareness in Ankara that Turkey is facing growing isolation in the Middle East.”The Islamic card and talk of Muslim unity for Erdogan doesn’t function anymore, after the Abraham Accords,” said Bagci. “Everybody in Turkey realizes the Arabs fight amongst each other, but they also make peace amongst each another. The Arabs are not the Turks. It’s so simple. The Turkish public is more conscious of this, and the Israelis are the winners.”But other analysts remain cautious of a Turkish shift away from the Middle East and toward the courting of ethnic Turkic Central Asian states. “It’s too early to say, but there are some indications,” said Guvenc.Guvenc points out right-wing political parties in Turkey have broadly followed a philosophy of nationalism and Islam, created by the country’s military rulers of the early 1980s under the banner “Turkish Islamic synthesis.” ”I would say the emphasis on the Turko component of this synthesis would make sense for this government,” said Guvenc.Erdogan’s parliamentary coalition partner, the nationalist MHP, is seen as backing a shift in policy. “With MHP, his coalition partner, Erdogan will play more on Turkish nationalism than the Islamic card,” said Bagci.But any reorientation toward the Caucasus and beyond to Central Asia countries like Turkmenistan, Tajikistan and Kazakhstan isn’t without risk.”This will not go down well with Russia, definitely, which considers this region as its sphere of influence,” said Guvenc. “In central Asia, Turkey has already lost the battle and struggle for influence with Russia, and the Chinese are also rising its influence.”Russia thwarted previous efforts by Turkey to project influence across Central Asia. But Zaur Gasimov, an expert on Russia and Central Asia at Germany’s Bonn University, suggests Ankara has a stronger hand. ”Compared with the 1990s and 2000s, Turkey nowadays has much more leverage to influence Central Asian republics using its economy and migration policy just like Russia,” he said.Turkey hosts many migrant workers from across the Central Asian states, helping to develop and strengthen economic and cultural ties.A growing Turkish presence in Central Asia could be welcomed in the region to mitigate Russia’s powerful influence.”For Kazakhstan, the deepening of cooperation with Turkey, for example, could be needed to obtain a sort of balance in its relations with Moscow,” said Gasimov. Gasimov says Kazakh unease over Moscow has been heightened since Russia’s annexation in 2014 of Ukraine’s Crimea, a region populated by ethnic Russians.”Kazakhstani elites are concerned about Russian policy towards Ukraine and feel insecure about the northern provinces populated by ethnic Russians in Kazakhstan. Several high-rank Russian politicians claimed Kazakh territory in the recent past,” he added. 

Britain Identifies 105 Cases of South African COVID-19 Variant

British Health Secretary Matt Hancock on Monday said 105 cases of a coronavirus variant first identified in South Africa have been found in the nation, with 11 of those cases having no links to international travel.Speaking at a Downing Street news briefing, Hancock said health authorities plan to test 80,000 people from areas around the country to isolate and stop the spread of the new variant.”There’s currently no evidence to suggest this variant is any more severe, but we need to come down on it hard, and we will,” he said.A man takes a swab at a test center in Goldsworth Park, as the South African variant of the novel coronavirus is reported in parts of Surrey, in Woking, Britain, Feb. 1, 2021.Hancock said the surge of new testing is targeted on those areas where the variant had been discovered and that every single positive case is being sequenced. He said health officials, in coordination with local authorities, are going door to door to test people in those areas.Hancock also announced on Monday that Britain had now vaccinated 9.2 million people against COVID-19, including 931,204 vaccinations over the weekend. He also announced that Britain has ordered another 40 million doses of a vaccine developed by the French company, Valneva, as the government prepares for the likelihood that repeated vaccinations will be needed to keep the virus in check.The vaccine, which will be made in Scotland, is still undergoing clinical trials and has not been approved by regulators.Britain has seen the deadliest coronavirus outbreak in Europe — with over 106,000 fatalities, according to Johns Hopkins University data — but is pushing ahead with one of the world’s quickest vaccine programs. 
 

Італійське видавництво висловило жаль через хибну інформацію про Крим і Донбас у підручнику – посольство

Видавництво в Італії, в чиєму шкільному підручнику з географії для учнів середньої школи в розділі, присвяченому Україні, вказали «неправдиву і неповну інформацію», висловило жаль у зв’язку з цим інцидентом, повідомила пресслужба посольства України в Італії.

Так, у книжці вказувалося, що в анексованому Криму «відбувся референдум про приєднання до Росії», що Донецьк і Луганськ «стали автономними» через «етнічний спір українців і російської меншини» без згадок про агресію Росії, і що в Україні – дві офіційні мови – не тільки українська, але і російська.

Посольство України в Італії офіційно звернулося до видавництва, Міністерства освіти країни і до автора підручника з вимогою виправити текст і пропозицією співпрацювати, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

«У результаті недавнього звернення посольства керівництво видавництва Pearson у своїй відповіді висловило жаль із приводу ситуації, яка виникла, і відзначило готовність спільно обговорювати зміст підручників у тематиці, що стосується України. Ми вітаємо такий конструктивний підхід, який дозволить надавати авторам посібників інформаційну допомогу для висвітлення української тематики», – повідомила пресслужба українського посольства у фейсбуці.

У відомстві наголосили, що збираються застосовувати у відносинах із видавництвами, які несуть відповідальність за підручники спільно з автором й академічною спільнотою, підхід «нічого про Україну без України».

«Тому закликаємо всіх небайдужих українців брати участь у цій роботі і повідомляти посольству, видавництвам і власним школам про факти фальсифікації української історії в шкільних підручниках, які рекомендує та чи інша школа», – резюмували в посольстві, пояснюючи, що згідно із законодавством Італії, школи цієї країни і вчителі самі визначають список підручників для різних класів у співпраці з батьківськими організаціями.

Про те, чи будуть внесені виправлення у вже видані підручники – у посольстві не повідомили.

Раніше повідомлялося, що Міністерство освіти і науки Естонії відкликало з обігу підручник з англійської мови, в якому Крим вказаний як частина території Росії. Видавництво має виправити карту, розміщену в підручниках два роки тому.

 

 

IKEA відкрила перший магазин в Україні

Шведська компанія IKEA, світовий ритейлер меблів і товарів для дому, 1 лютого відкрила перший фізичний магазин в Україні – у Києві в торговельно-розважальному центрі Blockbuster Mall.

Магазин має площу понад п’ять тисяч квадратних метрів і нараховує близько п’яти тисяч найменувань товарів.

Компанія вживає заходів безпеки у зв’язку з обмеженнями, запровадженими через пандемію COVID-19: у магазині дозволено перебувати лише в масках і одночасно не більше ніж 500 осіб. Крім того, як повідомили в компанії, на території магазину проводиться температурний скринінг відвідувачів і дезінфекція приміщень.

У планах шведської компанії – відкриття і нових магазинів в Україні.

IKEA була заснована в 1943 році. Згідно з інформацією на сайті компанії, у світі працює 445 її магазинів.

У травні 2020 року відбувся офіційний запуск інтернет-магазину IKEA в Україні.

Про намір відкрити магазин в Україні в IKEA говорили з 2005 року. ЗМІ писали, що відкриття магазину переносилося через корупційні ризики: від компанії начебто вимагали хабарі.

У червні 2020 року британська неприбуткова організація Earthsight заявила, що її дослідження, здійснене протягом 18 місяців, виявило, нібито «компанія IKEA продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисей та ведмедів».

На початку жовтня 2020 року компанія IKEA повідомила, що не знайшла доказів того, що в її продукції використовується деревина, незаконно вирубана в Україні.

Міністр юстиції: український правопис, затверджений у 2019 році, залишається чинним

Учні можуть спокійно продовжувати вчити український правопис, затверджений у 2019 році, та готуватись за ним до цьогорічного ЗНО – міністр

Russia Considers Jail Term for Navalny

The Russian general prosecutor’s office said Monday that that it supports a request by the federal prison system to impose a jail term on opposition leader and Kremlin critic Alexey Navalny, instead of a suspended sentence. Navalny faces the possibility of a 3.5-year prison sentence over charges he violated the parole terms of a 2014 suspended sentence the European Court of Human Rights later deemed baseless. Navalny is being held in pre-trial detention for 30 days for alleged parole violations upon his return to Russia from Germany in mid-January, following a lengthy recuperation from a near-lethal poisoning attack the opposition politician has blamed on the government of President Vladimir Putin.   The Kremlin denied involvement but refused to investigate the assassination attempt, citing a lack of evidence.   Thousands protested in cities across Russia on Sunday, defying threats of arrest by the government for a second straight weekend, demanding Navalny’s release. As of late Sunday, independent monitoring groups reported well more than 5,000 arrests, including Navalny’s wife, Yulia, during protests the government saw as “unauthorized.”Yulia Navalnaya, wife of Russian opposition leader Alexei Navalny, arrives at a court building in Moscow, Feb. 1, 2021.About a week ago, thousands of Russians took to the streets protesting Navalny’s detention and Russian police made about 4,000 arrests nationwide.  The United States and its European allies have condemned Navalny’s detention and the aggressive Russian government response against demonstrators, prompting Kremlin countercharges of Western interference in its internal affairs.  Moscow closed    In Moscow, authorities closed most of the city center on the snowy Sunday morning — making it all but impossible for protesters to gather at a chosen spot outside the headquarters of the Federal Security Services (FSB).   As a result, protest organizers issued a last-minute change of location — launching a chain of events in which Navalny’s allies issued instructions through social media, demonstrators trudged through snow in search of a crowd, and the government dispersed scores of riot police to stop them.  The dispersed nature of the demonstrations made assessing the scale of the event all but impossible.   At one point, several thousand people were seen gathered outside several Moscow metro stations.   Later, a column of several thousand was seen marching toward Matrosskaya Tishina — the jail where Navalny is currently being held.  Elsewhere — everywhere it seemed — demonstrators were looking at their social media feeds for instructions or asking those they came across: “Where is everyone heading now?” Rally to demand the release of Russian opposition leader Alexei Navalny in Berlin, Jan. 31, 2020.Each time, authorities had police or riot police in place to make arrests and deflect the crowd’s movement.     At several points throughout the day and in different locations, detained protesters simply waited for new police buses to arrive.   The ones already on site were filled beyond capacity.    The decision to close everything from metro stations to streets and businesses throughout the center of Russia’s capital was seen by some as evidence of the protests’ growing power.   “I’m 65 and I’ve never seen Moscow shut down like this,” said Sergey, a pensioner, in an interview with VOA. “The city has been occupied by troops.”   Crackdowns    There were signs that — having been caught off guard by the scale of recent demonstrations — authorities were cracking down in advance.   Several activists were arrested and given short sentences for “anti-social” behavior this past week.   Criminal cases were launched against nearly two dozen protesters who now face the prospect of lengthy prison sentences. Rally in support of Alexei Navalny in Moscow, Jan. 31, 2021.In addition, several high-profile journalists were detained on the grounds they had promoted the rally on social media.  Meanwhile, state enterprises ranging from government-affiliated corporations to universities discouraged attendance at the protests.    “Our school administration told us if we came, we’d never find a decent job with a decent salary and might have troubles finishing school,” said Anastasia, a student at a Moscow university, in an interview with VOA a short distance away from massed riot police.  Her friend Ekaterina said they had made peace with their decision.   “Our constitution allows us to gather peacefully. No one has a right to detain us but if I am, so be it.”   Authorities also put pressure on Navalny allies — placing the opposition leader’s brother Oleg and dozens of associates from the Navalny-led Anti-Corruption Foundation under house arrest.    They were charged with promoting an illegal protest last week that authorized deemed a health risk due to the coronavirus.   Public health concerns, however, were undermined by a near simultaneous decision by Moscow to lift remaining restrictions on bars and nightclubs.  In a separate move, Russia placed Leonid Volkov, Navalny’s chief strategist, on an international wanted list. Volkov who currently resides in Europe, was charged in absentia with urging underaged Russians to violate public gathering restrictions and risk legal penalties — a key talking point in Russian state media’s effort to undermine Navalny’s appeal.  Navalny supporters maintain that they will keep up the pressure on authorities to release the opposition politician.     
They’ve announced another protest for February, when Navalny is scheduled to appear in a court hearing that may determine the terms of his confinement.   

Представництво Зеленського в Криму звернулося до Прокуратури АРК через продаж «Коктебелю»

Представництво президента Володимира Зеленського у Автономній республіці Крим зібрало і передало прокуратурі дані щодо продажу заводу марочних вин «Коктебель» підконтрольною Росії владою окупованого півострова. Про це повідомила пресслужба відомства.

Як уточнюється, це зробили з метою «захисту економічних активів, контроль над якими був втрачений внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в ході збройної агресії РФ».

«Представництво президента України в АР Крим просить прокуратуру АР Крим та міста Севастополь у межах компетенції надати правову оцінку вищезазначеній інформації або залучити відповідні відомості до вже наявних кримінальних проваджень», – мовиться у повідомленні.

Кримський завод марочних вин «Коктебель» був проданий на приватизаційному аукціоні за 1,4 мільйона доларів. Покупцем активу стало ТОВ «Завод марочних вин Коктебель». До аукціону було допущено дві компанії та одну фізичну особу.

Завод марочних вин «Коктебель» був заснований у 1879 році. Згідно з інформацією на сайті підприємства, завод має власні виноградники на площі близько 1070 га і ємнісним парком щонайменше 5 млн літрів для виробництва тихих вин і щонайменше 6 млн літрів – для виробництва десертних вин і портвейнів.

14 грудня 2020 року кримський винзавод «Масандра» був проданий на аукціоні за 5,32 млрд руб (це понад 2 млрд грн). Покупцем стало ТОВ «Південний проєкт», дочірня компанія банку «Росія» (ця фінансова структура контролюється наближеним до президента Росії олігархом Юрієм Ковальчуком).

Дубінського виключили із фракції «Слуга народу»

Народного депутата України Олександра Дубінського виключили із фракції «Слуга Народу», повідомив у коментарі Радіо Свобода народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.

«Мені стало відомо, що Давид Арахамія якраз це коментує. Під стінами БЦ «Парковий» він повідомив, що більшістю голосів Олександра Дубінського було виключено із фракції», – сказав Качура.

Водночас інша депутатка від СН Ольга Василевська-Смаглюк написала в своєму Telegram-каналі, «це було найкоротше засідання фракції «Слуга народу» ever (будь-коли). За виключення Дубинського зібрали понад 180 підписів».

Дубінський розкритикував рішення, назвавши його «маніпуляцією».

«Пройдені всі червоні лінії у фракції. Ми побачили справжні обличчя політичних акторів і в Офісі президента, і в українському парламенті, і прекрасно розуміємо, що це маніпулятивний результат, який був необхідний конкретним людям для отримання конкретних дивідендів політичних і для вирішення своїх власних проблем», – сказав він, спілкуючись із пресою по завершенні засідання фракції 1 лютого.

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що має намір 2 лютого відправити листа на ім’я голови Верховної Ради Дмитра Разумкова про виключення Олександра Дубінського зі складу фракції.

Він уточнив, що за виключення Дубінського з фракції проголосували 198 членів, проти – 29 і 19 – не визначилися.

29 січня стало відомо, що в «Слузі народу» почали збирати підписи за виключення Дубінського.

11 січня Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти семи людей та чотирьох організацій, які є частиною пов’язаної з Росією мережі закордонного впливу. Серед них – народний депутат Андрій Деркач, якого Вашингтон називає «російським агентом», представник «Слуги народу» Олександр Дубінський, колишній народний депутат Олександр Онищенко, колишній прокурор Костянтин Кулик, помічники Деркача Антон Симоненко та Дмитро Ковальчук, колишній працівник посольства США в Україні Андрій Теліженко та політолог Петро Журавель.

Дубінський назвав санкції США «тимчасовими незручностями» за «право мати незалежну позицію, пов’язану із захистом інтересів українського народу».

Він обіцяв судитися з «Центром протидії корупції» через «фальшиві доноси», які, на його думку, і спровокували проти нього санкції США.

В організації в коментарі Радіо Свобода заявили, що парламентар «переоцінює» можливості ЦПК.

Офіс генерального прокурора відкрив два кримінальні провадження проти Дубінського.

26 січня перший голова фракції Олександр Корнієнко повідомив, що Зеленський пропонував Дубінському вийти з фракції, але той відмовився, бо «не відчуває себе винним».

 

Blinken Slams Putin for Crackdown on Navalny Supporters 

U.S. Secretary of State Antony Blinken has said the Biden administration is considering possible action against Russia, a day after police used batons and tasers against protesters demanding the release of jailed opposition politician Alexey Navalny. In an TV interview that aired on Monday, Blinken said he was “deeply disturbed by the violent crackdown.” He also said in the wide-ranging interview that China acted “egregiously” to undermine Hong Kong and warned Iran was months away from the ability to produce the fissile material needed for a nuclear weapon. Russia’s Foreign Ministry claimed that Washington was behind the protests, alleging a “gross intervention in Russia’s affairs.” Riot police detain a man during a rally in support of jailed opposition leader Alexei Navalny in Moscow, Russia, Jan. 31, 2021.”The Russian government makes a big mistake if it believes that this is about us,” he said in the interview with NBC News. “It’s about them. It’s about the government. It’s about the frustration that the Russian people have with corruption, with autocracy, and I think they need to look inward, not outward.” In the interview, taped on January 31, Blinken did not commit to specific sanctions against Moscow. He said he was reviewing a response to the actions against Navalny, as well as Russian election interference in 2020, the Solar Wind hack, and alleged bounties for U.S. soldiers in Afghanistan. “The president could not have been clearer in his conversation with President [Vladimir] Putin,” Blinken said of Joe Biden’s telephone call last week with the Russian leader. IranOn Iran, Blinken warned that Tehran was months away from being able to produce enough fissile material for a nuclear weapon, saying it could be only “a matter of weeks” if Iran continued to lift restraints in the nuclear deal. He said the United States was willing to return to compliance with the 2015 nuclear deal if Iran does and then work with U.S. allies and partners on a “longer and stronger” agreement including other issues.Pressed about whether the release of detained Americans, which was not part of previous negotiations, would be an absolute condition for an expanded nuclear treaty, he did not commit. “Irrespective of… any deal, those Americans need to be released. Period,” he said. “We’re going to focus on making sure that they come home one way or another.” China
Regarding China, Blinken said that despite World Health Organization inspectors on the ground in Wuhan, Beijing is “falling far short of the mark” when it comes to allowing experts access to the sites where the coronavirus was discovered. He called China’s lack of transparency a “profound problem” that must be addressed. Blinken said the Biden administration would be looking to see whether the U.S. tariffs imposed on Chinese imports by the previous Trump administration were doing more harm to the United States than to their target. He also criticized Chinese actions in Hong Kong, where he said China had acted “egregiously” to undermine its commitments to the semiautonomous island. Under a sweeping national security law criminalizing secession and subversion, pro-democracy demonstrators have been swept up in waves of arrests.  

Russian Authorities Consider Giving Navalny a Jail Term

The Russian general prosecutor’s office said Monday that that it supports a request by the federal prison system to impose a jail term on opposition leader and Kremlin critic Alexey Navalny, instead of a suspended sentence. Navalny faces the possibility of a 3.5-year prison sentence over charges he violated the parole terms of a 2014 suspended sentence the European Court of Human Rights later deemed baseless. Navalny is being held in pre-trial detention for 30 days for alleged parole violations upon his return to Russia from Germany in mid-January, following a lengthy recuperation from a near-lethal poisoning attack the opposition politician has blamed on the government of President Vladimir Putin.   The Kremlin denied involvement but refused to investigate the assassination attempt, citing a lack of evidence.   Thousands protested in cities across Russia on Sunday, defying threats of arrest by the government for a second straight weekend, demanding Navalny’s release. As of late Sunday, independent monitoring groups reported well more than 5,000 arrests, including Navalny’s wife, Yulia, during protests the government saw as “unauthorized.”Yulia Navalnaya, wife of Russian opposition leader Alexei Navalny, arrives at a court building in Moscow, Feb. 1, 2021.About a week ago, thousands of Russians took to the streets protesting Navalny’s detention and Russian police made about 4,000 arrests nationwide.  The United States and its European allies have condemned Navalny’s detention and the aggressive Russian government response against demonstrators, prompting Kremlin countercharges of Western interference in its internal affairs.  Moscow closed    In Moscow, authorities closed most of the city center on the snowy morning on Sunday — making it all but impossible for protesters to gather at a chosen spot outside the headquarters of the Federal Security Services (FSB).   As a result, protest organizers issued a last-minute change of location — launching a chain of events in which Navalny’s allies issued instructions through social media, demonstrators trudged through snow in search of a crowd, and the government dispersed scores of riot police to stop them.  The dispersed nature of the demonstrations made assessing the scale of the event all but impossible.   At one point, several thousand people were seen gathered outside several Moscow metro stations.   Later, a column of several thousand was seen marching toward Matrosskaya Tishina — the jail where Navalny is currently being held.  Elsewhere — everywhere it seemed — demonstrators were looking at their social media feeds for instructions or asking those they came across: “Where is everyone heading now?” Rally to demand the release of Russian opposition leader Alexei Navalny in Berlin, Jan. 31, 2020.Each time, authorities had police or riot police in place to make arrests and deflect the crowd’s movement.     At several points throughout the day and in different locations, detained protesters simply waited for new police buses to arrive.   The ones already on site were filled beyond capacity.    The decision to close everything from metro stations to streets and businesses throughout the center of Russia’s capital was seen by some as evidence of the protests’ growing power.   “I’m 65 and I’ve never seen Moscow shut down like this,” said Sergey, a pensioner, in an interview with VOA. “The city has been occupied by troops.”   Crackdowns    There were signs that — having been caught off guard by the scale of recent demonstrations — authorities were cracking down in advance.   Several activists were arrested and given short sentences for “anti-social” behavior this past week.   Criminal cases were launched against nearly two dozen protesters who now face the prospect of lengthy prison sentences. Rally in support of Alexei Navalny in Moscow, Jan. 31, 2021.In addition, several high-profile journalists were detained on the grounds they had promoted the rally on social media.  Meanwhile, state enterprises ranging from government-affiliated corporations to universities discouraged attendance at the protests.    “Our school administration told us if we came, we’d never find a decent job with a decent salary and might have troubles finishing school,” said Anastasia, a student at a Moscow university, in an interview with VOA a short distance away from massed riot police.  Her friend Ekaterina said they had made peace with their decision.   “Our constitution allows us to gather peacefully. No one has a right to detain us but if I am, so be it.”   Authorities also put pressure on Navalny allies — placing the opposition leader’s brother Oleg and dozens of associates from the Navalny-led Anti-Corruption Foundation under house arrest.    They were charged with promoting an illegal protest last week that authorized deemed a health risk due to the coronavirus.   Public health concerns, however, were undermined by a near simultaneous decision by Moscow to lift remaining restrictions on bars and nightclubs.  In a separate move, Russia placed Leonid Volkov, Navalny’s chief strategist, on an international wanted list. Volkov who currently resides in Europe, was charged in absentia with urging underaged Russians to violate public gathering restrictions and risk legal penalties — a key talking point in Russian state media’s effort to undermine Navalny’s appeal.  Navalny supporters maintain that they will keep up the pressure on authorities to release the opposition politician.     
They’ve announced another protest for February, when Navalny is scheduled to appear in a court hearing that may determine the terms of his confinement.   

«Безкарність породжує насильство»: МЗС України закликає світ відповісти на придушення протестів у Росії

Міністерство закордонних справ України прокоментувало розгін протестів 31 січня в Росії.

У відомстві вказали на повідомлення про насильство проти протестувальників та затримання журналістів, охарактеризувавши дії російських силовиків як порушення Росією «своїх міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення прав людини». Такі ж підходи, стверджує МЗС, Москва застосовує і за кордоном.

«Такі дії не можуть залишатися без відповіді з боку міжнародного співтовариства. Настав час для більш рішучих дій та притягнення до відповідальності за насильницькі акції проти свого народу та агресію проти народів сусідніх країн. Добре відомо, що відчуття безкарності породжує насильство», – йдеться в заяві.

Читайте також: Генпрокуратура Росії обіцяє домогтися реального терміну для Навального

Міністерство вказало на необхідність застосувати щодо Росії «всі міжнародні механізми тиску», в тому числі санкції.

«Сьогодні ціна закликів до продовження діалогу з Росією – це нові побиті та затримані протестувальники, які виступають за права людини та демократію, та подальше розкручування спіралі насильства в Росії», – стверджують у дипломатичній установі.

Міністерство закордонних справ Росії наразі не коментувало заяву Києва.

За даними правозахисників, усього у Росії 31 січня на акціях на підтримку Навального затримали понад п’ять тисяч осіб. Це максимальне число затриманих під час російських протестів.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Читайте також: Немає інформації про наявність громадян України серед затриманих у ході протестів в Росії – МЗС

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

 

Трьох фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» перевезли в інше СІЗО – адвокат

Трьох фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ленура Халілова, Ельдара Кантімірова і Руслана Нагаєва перевезли із СІЗО-1 в СІЗО-5 російського Ростова-на-Дону, в зв’язку з чим призначене на понеділок, 1 лютого, судове засідання в Південному окружному військовому суді не відбулося. Про це повідомляє громадська ініціатива «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Еміля Курбедінова.

«Сьогодні судове засідання не відбулося. Як пояснив головуючий суду, була подана заявка в слідчий ізолятор. Але в якийсь момент дізналися, що наших підзахисних перевели в інше СІЗО. Зокрема, Халілова, Нагаєва і Кантімірова перевели в СІЗО-5, а (Руслан – ред.) Месут залишився у СІЗО-1. У зв’язку з цим суд не встиг зробити нову заявку, тому перенесено було судове засідання на 9, 10 і 11 лютого», – розповів захисник.

Очікується, що на наступних судових засіданнях сторона звинувачення продовжить представляти свої докази, зокрема будуть прослуховувати аудіофайли зустрічей, які були записані таємно ФСБ Росії, додав адвокат.

Офіційної інформації від російської пенітенціарної служби щодо переміщення фігурантів цієї справи немає.

 

Thousands in Vienna Rally Against COVID Restrictions

Thousands of protesters faced off with police in riot gear in Vienna Sunday at the site of a banned far-right demonstration against coronavirus restrictions.Vienna police banned numerous protests planned for this weekend, including one on Sunday by the far-right Freedom Party, on the grounds that protesters have generally failed to observe rules on social distancing and often not worn face masks.Since December 26, Austria has been in its third national lockdown, with non-essential shops and many other businesses closed and their staff unable to work.The opposition Freedom Party has denounced various restrictions as “corona madness” and its leaders have sent mixed messages on issues such as vaccinations.Freedom Party deputy leader Herbert Kickl on Saturday accused the conservative-led government of banning criticism in general. He urged his supporters to go on a walk in the capital instead of attending the banned protest, and to “articulate their displeasure peacefully.”The affiliation of many of Sunday’s protesters was not immediately clear.Some of them, however, expressed support for the Freedom Party, and many opposed conservative Chancellor Sebastian Kurz, chanting — often without wearing masks — and waving banners saying “Kurz must go.” Many carried Austrian flags.The crowd, which police estimated at 5,000, gathered on a square in central Vienna across the central ring road from the former imperial palace as well as from the offices of Kurz and President Alexander Van der Bellen.Rows of police in riot gear and face masks prevented the crowd from marching down the ring road.After riots in the Netherlands apparently set off by the introduction of a nighttime curfew, Austrian police avoided escalation despite having ordered the crowd to disperse, and the atmosphere was tense but peaceful.A Reuters witness saw police make some arrests and estimated the size of the protests at thousands. Police confirmed arrests had been made without giving numbers.